√рош≥ ≥ кредит > ‘ункц≥њ грошей

“аке суперечливе становище ключових валют не т≥льки загострюЇ проблему м≥жнародноњ валютноњ л≥кв≥дност≥, але, ≥ п≥дриваЇ стаб≥льн≥сть курсового механ≥зму св≥товоњ валютноњ системи. ўоб п≥дтримувати курс резервноњ валюти у визначених параметрах крањн≥-ем≥тенту приходитьс¤ витрачати значн≥ суми дл¤ проведенн¤ валютних ≥нтервенц≥й на валютних ринках, що в к≥нцевому п≥дсумку значно зменшуЇ отриман≥ вимоги в≥д пров≥дного становища нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ в м≥жнародному плат≥жному оборот≥.

“аким чином, м≥жнародн≥ валютн≥ системи, заснован≥ на ключових валютах нац≥онального характеру, потрапл¤ють у туп≥кове становище. ј крањна-ем≥тент такоњ валюти рано чи п≥зно може перетворитись ≥з загального кредитора в нетто-боржника, ¤к це сталос¤ в 1925 р. з ¬еликобритан≥Їю ≥ в 1985 р. з —Ўј. “аке мисленн¤ напевно слугуЇ одн≥Їю ≥з причин того, що ‘–Ќ ≥ особливо япон≥¤, не посп≥шають протиставити своњ нац≥ональн≥ валюти в конкуренти долара. “аке становище заставл¤Ї суб¢Їкт≥в св≥тового господарства вишукувати нов≥ механ≥зми формуванн¤ м≥жнародних валютних систем, зокрема, шл¤хом використанн¤ ≥ розширенн¤ рол≥ валют колективного характера.

«а своЇю природою колективн≥ валюти також не мають внутр≥шньоњ вартост≥ ≥ виступають ¤к умовн≥ рахунков≥ грошов≥ одиниц≥. ¬они не ≥снують у матер≥альн≥й форм≥ тобто у вигл¤д≥ банкнот або монет, а значатьс¤ у форм≥ запис≥в на банк≥вських рахунках, в тому числ≥, ≥ в пам¢¤т≥ ≈ќћ.  олективн≥ валюти, ¤к≥ ем≥туютьс¤ м≥жнародними ф≥нансово-валютними орган≥зац≥¤ми дл¤ визначенн¤ ≥ пор≥вн¤нн¤ широкого кола економ≥чних показник≥в ≥ дл¤ використанн¤ ¤к оф≥ц≥йного грошового еталону в р≥зних валютних вим≥рюванн¤х (сп≥льним знаменником дл¤ сп≥вставленн¤ курс≥в нац≥ональних валют). ѕоступово беруть на себе де¤к≥ функц≥њ грошей, зокрема функц≥ю плат≥жного засобу ≥ м≥жнародних безгот≥вкових розрахунках, функц≥ю засобу нагромадженн¤ вартост≥ в форм≥ резервноњ валюти. ¬икористовуЇтьс¤ п≥д контролем м≥жнародних валютних орган≥зац≥й, що забезпечуЇ њм б≥льшу ст≥йк≥сть ≥ б≥льш≥ переваги в рол≥ м≥жнародних плат≥жних засоб≥в пор≥вн¤но з нац≥ональними валютами. « простих рахункових одиниць вартост≥ вони поступово стають валютою.

” теоретичному план≥ колективн≥ валюти знаход¤тьс¤ у б≥льш виг≥дному положенн≥ н≥ж ключов≥ валюти нац≥онального характеру. ќбс¤ги ем≥с≥њ колективних валют зручн≥ше пов¢¤зати ≥з потребами м≥жнародного плат≥жного обороту в л≥кв≥дних активах, курс таких валют техн≥чно прост≥ше стаб≥л≥зувати, наприклад шл¤хом його обгрунтуванн¤ зразу на дек≥лькох курсах нац≥ональних валют, що спри¤тиме значному обмеженню ампл≥туди його коливанн¤ пор≥вн¤но ≥з нац≥ональними валютами, що лежать в його основ≥. “ому р¤д пров≥дних економ≥ст≥в св≥ту вважають колективн≥ валюти б≥льш ефективним м≥жнародним л≥кв≥дним активом, н≥ж ключов≥ валюти. ќдночасно б≥льш≥сть з них, розум≥ють, що запровадженн¤ в м≥жнародний оборот колективних (наднац≥ональних) валют у кращому випадку зможе лише послабити суперечн≥сть св≥товоњ валютноњ системи, а не л≥кв≥дувати. ќднак внасл≥док подальшого поглибленн¤ процесу ≥нтернац≥онал≥зац≥њ св≥тового ринку, розвитку системи м≥ждержавного економ≥чного регулюванн¤ валютна система об¢Їктивно потребуЇ запровадженн¤ в структуру м≥жнародних валютно-ф≥нансових в≥дносин ун≥версального, Їдиного дл¤ вс≥х наднац≥онального плат≥жного ≥ резервного засобу, тобто своЇр≥дних св≥тових грошей. ѕо¤ва наднац≥ональноњ резервноњ валюти глобального характеру б≥льш ширше ≥ б≥льш повноц≥нно враховуватиме ≥нтереси суб¢Їкт≥в м≥жнародного обм≥ну, оск≥льки ем≥с≥¤ такоњ валюти, визначенн¤ валютного курсу та ≥нших основних параметр≥в будуть проводитись колективно, дотримуючись демократичних принцип≥в.

1	2	3	4	5

Ќазва: ‘ункц≥њ грошей
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3910 прочитано)