Sort-ref - ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈колог≥¤ > ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в

«агальн≥ правила сприйн¤тт¤.

ѕри розвитку мистецтва сприйн¤тт¤ потр≥бно мати на уваз≥, що не треба сприймати складний обТЇкт повн≥стю. ѕотр≥бно розгл¤дати обТЇкт в його подробиц¤х, а пот≥м уже, групуючи подробиц≥, людина побачить, що розгл¤нуто ц≥ле. якщо обличч¤ людини розгл¤дати в ц≥лому, то враженн¤ буде не¤сним, туманним ≥ згадки про це обличч¤ не буде. якщо ж обличч¤ розгл¤дати детально: спочатку оч≥, пот≥м н≥с, п≥дбор≥дд¤, коси, овал ≥ кол≥р лиц¤, то це буде нове ≥ визначене враженн¤ всього обличч¤.

÷е правило може в≥дноситис¤ до будь-¤кого обТЇкта.

“акими вправами ≥ практикою можна не т≥льки розвивати ≥снуюч≥ в≥дчутт¤, але ≥ спри¤ти ви¤вленню в≥дкритих сил ≥ в≥дчутт≥в, ¤к≥ хочуть розкритис¤.

ўл¤хом вдосконаленн¤ тих зд≥бностей, ¤к≥ уже Ї, можна допомогти розвинутись таким зд≥бност¤м, про ¤к≥ ми тепер т≥льки мр≥Їмо.

ѓжа.

якщо ви перед сн≥данком п¢Їте гар¤чу воду, ви очищуЇте св≥й орган≥зм. √ар¤ча вода Ї л≥ками дл¤ всього живого. ÷е Ї найприродн≥ш≥, найнешк≥длив≥ш≥ ≥ могутн≥ л≥ки. ” нашому орган≥зм≥ Ї в≥дкладенн¤, ¤ких можна позбутис¤ т≥льки постом або питт¤м гор¤чоњ води. Ћюди любл¤ть холодну воду, особливо, коли п≥тн≥ють. ÷е небезпечна звичка, адже холодна вода звужуЇ кровоосн≥ судини ≥ спов≥льнюЇ циркул¤ц≥ю кров≥. —пробуйте ≥ переконайтесь, ск≥льки неприЇмностей можна позбутис¤ за допомогою гар¤чоњ води. ÷е м≥грень, пропасниц¤, застуда, б≥ль, втрата апетиту, безсонн¤.

ƒл¤ мага њжа Ї важливою. ќзнака, ¤ка вказуЇ, що в розпор¤дженн≥ вол≥ Ї достатн¤ к≥льк≥сть нервовоњ сили, називаЇтьс¤ "свободою духу". ¬≥льний дух, ¤к псих≥чне в≥дчутт¤, в≥дпов≥даЇ ф≥з≥олог≥чному стану, в ¤кому вол¤ маЇ в своЇму розпор¤дженн≥ достатню к≥льк≥сть нервовоњ сили. “акий стан буваЇ в ранц≥, коли орган≥зм не зайн¤тий ф≥з≥олог≥чною роботою ≥, головним чином, травленн¤м. ¬елика к≥льк≥сть операц≥й ѕрактичноњ ћаг≥њ присв¤чена станов≥ прогресивноњ дематер≥ал≥зац≥њ ≥стоти, под≥лу орган≥зму ≥ псих≥чноњ ≥стоти. « допомогою тренуванн¤ можна зб≥льшити запаси нервовоњ сили, ¤ка подаЇтьс¤ в розпор¤дженн¤ духа. јле не можна забувати, що њњ в≥дновленн¤ безпосередньо пов¢¤зана з прийн¤тт¤м њж≥. —тан псих≥чного здоров¢¤ дос¤гаЇтьс¤ гармон≥йною р≥вновагою м≥ж духом ≥ орган≥змом.

ѕри наповненн≥ шлунку з¢¤вл¤Їтьс¤ в≥дчутт¤ задоволенн¤. ƒумки при цьому затуманюютьс¤, пот≥м зм≥шуютьс¤ ≥, нарешт≥, прогресивно слабшають. ‘≥з≥олог≥чна частина нервовоњ сили, ¤ка т≥льки-но була в розпор¤дженн≥ духа, зм≥нила призначенн¤, а руховий центр людськоњ ≥стоти, ¤кий був в ≥нтелектуальн≥й сфер≥, перейшов у сферу≥нстинктивну, т≥ло поступово захопило в своњ розпор¤дженн¤ зброю духа Ц нервову силу. ≤нстинктивна людина Ї рабом свого орган≥зму ≥ не може виконувати н≥¤ких маг≥чних операц≥й. Ќавпаки, розвинена людина може зустр≥ти перешкоди своњм д≥¤м ≥ робити все можливе, щоб позбутис¤ њх. Ќаприклад, застосувати збуджуюч≥ засоби. ƒл¤ в≥дпочинку в≥д розумовоњ прац≥ можна зайн¤тис¤ ф≥зичною працею. “ой, хто вивчаЇ маг≥ю, повинен почати з практичного розвитку своњх орган≥чних сил. ¬≥дпов≥дно, ¤кщо в≥н пам¢¤таЇ, що в њж≥ ≥ збуджуючому Ї два полюси д≥њ на його нервову силу, це вже буде великим кроком уперед. ѓжа сама по соб≥ зменшуЇ збудженн¤ ≥ спри¤Ї придушенню м≥стицизму, тод≥ ¤к збуджуюче забираЇ розум у св≥т ≥дей. Ќарешт≥, поЇднанн¤ њж≥ ≥ збуджуючого допомагаЇ творити справи, ¤к≥ вимагають багато терп≥нн¤. ¬живанн¤ р≥зноман≥тних збуджуючих засоб≥в (алкоголю, чаю, кави тощо) даЇ вол≥ б≥льш≥ можливост≥ д≥¤ти на орган≥чн≥ сили.

ћ¢¤сна њжа.

–ослинна њжа особливо сильно впливаЇ на ≥нстиктивний центр, в той час, ¤к тваринна њжа впливаЇ на пристраст≥ ≥ розвиваЇ в значн≥й м≥р≥ оп≥р орган≥зму зовн≥шн≥м вольовим враженн¤м. “варинна њжа, головним чином, потр≥бна особам д≥йовим, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в пост≥йному рус≥ Ц особам, ¤к≥ живуть в сел≥. ÷¤ њжа повинна бути вилучена ≥з вживанн¤ посл≥довниками ћаг≥њ. ѕ≥сл¤ пер≥оду вегетар≥анськоњ д≥Їти, ¤кий тривав 15 дн≥в в час наростанн¤ ћ≥с¤ц¤, орган≥зм можна розгл¤дати, ¤к доведений до нул¤ з точки зору ≥мпульсивност≥, тод≥ можна випробувати д≥ю м¢¤са, пот≥м чекати два дн≥ при вегетар≥анському режим≥, тод≥ повторити досл≥д при таких самих умовах, спочатку з бараниною, а пот≥м п≥сл¤ такого самого в≥др≥зку, з свининою; п≥сл¤ цього можна суд¤чи по п≥двищенн¤ температури, д≥знатись про д≥ю ц≥Їњ њж≥.

ѓжа духовна.

ѓжа духу Ї п≥знанн¤. Ѕажаючий нагодувати св≥й дух повинен пережити духовний голод, вм≥ти вибирати духовну њжу ≥ УваритиФ в соб≥ њњ.

« духовною њжею буваЇ те ж, що ≥ з т≥лесною. ƒе¤кий шлунок не в сил≥ переварювати вс¤кий харч. Ўлунок повинен бути надзвичайно м≥цним, щоб перетравлювати жорстку њжу.

Ќ≥¤ка њжф не буде њжею дл¤ т≥ла, ¤кщо шлунок не перетравить њњ. “ак ≥ духовна њжа не стане духовною њжею, ¤кщо дух не всил≥ переварити њњ, зробити њњ своЇю власн≥стю.

¬ шлунку, де Ї кислота, молоко прокисаЇ, так ≥ њжа духу зм≥нюЇ своњ властивост≥ в залежност≥, ¤кий дух споживаЇ њњ. ≤ так само, ¤к т≥ло, дух повинен дотримуватись д≥Їти. ™ духовн≥ ненажери. якщо читати все п≥др¤д, не осмислюючи, то ми спричин¤Їмо шкоду своЇму духу.

“≥ло не дл¤ того живе, щоб њсти, а њсть дл¤ того, щоб жити.

ѕод≥бно ≥ дух не дл¤ того живе, щоб знати, а п≥знаЇ дл¤ того, щоб духовно збагачуватись. Ѕажаючий осв≥тити себе, повинен знати, де знайти це св≥тло.

ћудрий шукаЇ крем≥нь ≥ кресало, а дурень хапаЇтьс¤ за пап≥р ≥ ск≥пку.

Ќе досить ум≥ти шукати вогонь, необх≥дно затратити працю, щоб добути вогонь.

“ой, що креше вогонь у вод≥, полумТ¤ не добуде. “акож не розпалить вогонь ≥ гнилим деревом, хоча в темнот≥ воно св≥титис¤: треба знати властивост≥ внутр≥шньоњ будови.

ѓжа рослинна.

ѕерш н≥ж зан¤тис¤ ѕрактичною маг≥Їю, ¤ка вимагаЇ будь-¤коњ д≥Їти, потр≥бно визначити мету ≥ сили експерементатора. ѕриймаючи в основу розрахунк≥в два головних фактори: середовище ≥ кл≥мат, можна визначити к≥льк≥сть дн≥в дл¤ п≥дготовки себе до сеансу.

ѕерех≥д в≥д звичайного до вегетар≥анського режиму повинен бути поступовим: спочатку потр≥бно стримувати себе в≥д збуджуючих засоб≥в, зам≥нивши њх водою. ѕот≥м вживати в њжу мТ¤со через два-три дн≥, пот≥м не вживати риби ≥ найдовше дозволити соб≥ вживанн¤ ол≥њ.

ѕотр≥бно памТ¤тати, що т≥льки на прот¤з≥ восьми дн≥в, ¤к≥ передують найважч≥й маг≥чн≥й операц≥њ Ц св≥доме викликанн¤ астральних форм Ц треба вживати варен≥ в пр≥сн≥й вод≥ овоч≥, з≥рван≥ оператором (магом) особисто.

¬с≥ ц≥ д≥Їтичн≥ приготуванн¤ повинн≥ проводитись в сел≥, а не в м≥ст≥, де гар¤чкова д≥¤льн≥сть особистих страстей заваджаЇ зосередитис¤ ≥ робить досл≥д вегетар≥анськоњ д≥Їти руйн≥вним. ¬ нашому кл≥мат≥ вегетар≥анство може бути ≥ в сел≥ т≥льки пер≥одичним.

–ослини.

–ослина- одна ≥з форм ≥снуванн¤ живоњ матер≥њ на «емл≥.

Ќайвище орган≥зован≥ рослини в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д тварин за формою т≥ла, будовою ≥ способом житт¤. —еред живих орган≥зм≥в нижчих ступен≥в розвитку не можна проести н≥¤коњ меж≥ м≥ж рослинами ≥ тваринами. ќсновними властивост¤ми рослин Ї р≥ст, подразлив≥сть, розмноженн¤, живленн¤, диханн¤. –ослини Ї первинними продуцентами орган≥чних речовин, джерелом кисню в атмосфер≥, основою житт¤ гетеротрофних орган≥зм≥в. –ослини живл¤тьс¤ орган≥чними сполувами, ¤к≥ синтезують з м≥неральних речовин за рахунок енерг≥њ сон¤чноњ рад≥ац≥њ (фотосинтез). –ослини по р≥зному пристосовались до використанн¤ сон¤чноњ енерг≥њ. ¬они т¤гнутьс¤ до св≥тла р≥зними видозм≥нами орган≥в (вусики, корен≥-присоски, витк≥ стебла. ћожуть живитис¤ рослини готовими речовинами- ÷е гриби, бактер≥њ ≥ безхлороф≥лов≥ рослини. ѓх назвали гетеротрофн≥. јле ц≥ готов≥ сполуки утворились внасл≥док х≥м≥чних зм≥н створених зеленими рослинами. ќкрем≥ бактер≥њ живл¤тьс¤ речовинами, утвореними з неорган≥чних сполук за допомогою х≥м≥чноњ енерг≥њ. –ослини з р≥зним типом живленн¤ вступають у сп≥вжитт¤, використовуючи дл¤ свого живленн¤ продукти життЇд≥¤льност≥ одна одноњ. ”творюючи орган≥чн≥ сполуки, поглинаючи сон¤чну енерг≥ю, рад≥ац≥ю, рослини витрачають цю енерг≥ю на розмноженн¤, р≥ст, в≥дтворенн¤ рослин, под≥бних њм, здатних знову поглинати енерг≥ю —онц¤.

“варини, люди, споживаючи продукти синтезу земних рослин, нагромаджують енерг≥ю —онц¤, ¤ка перетворюЇтьс¤ в ≥нший вид енерг≥њ. –озмножуютьс¤ рослини статевим ≥ нестатевим способами. —татевий спос≥б Ц коли орган≥зм розвиваЇтьс¤ з запл≥дненоњ кл≥тини, ¤ка несе запас енерг≥њ дл¤ в≥дтворенн¤ орган≥зму. Ќестатевий процес- коли новий орган≥зм розвиваЇтьс¤ з частини т≥ла материнського орган≥зму. ќсновними його формами Ї вегетативне розмноженн¤ ≥ спороутворенн¤. ÷е Ї одн≥Їю з властивостей живих орган≥зм≥в ≥ служить дл¤ продовженн¤ ≥ зб≥льшенн¤ чисельност≥ виду. –ослини, маючи властив≥сть поглинати сон¤чну рад≥ац≥ю, нагромаджують в плодах ≥ нас≥нн≥ ≥ в ус≥х органах у форм≥ орган≥чних сполук запасаючу енерг≥ю. ÷¤ енерг≥¤ витрачаЇтьс¤ на р≥ст рослини, проростанн¤ нас≥нн¤, рботу вс≥х орган≥в тварин ≥ людини, даЇ ф≥зичну силу людин≥.

–ослини використовують дл¤ л≥куванн¤, в промисловост≥. јле основна роль- це джерело енерг≥њ, ¤ка потр≥бна вс≥м.

–ослинний св≥т.

¬есь ¬сесв≥т- це велика ћаг≥¤. ¬се царство рослин проникнуте маг≥чною силою.

ожна рослина- це жива ≥стота. ѓхн≥ оч≥ в≥дчутно спостер≥гають за св≥том, а вголос вони сп≥лкуютьс¤ т≥льки ≥з своњми сус≥дами.

в≥тка- н≥жне створ≥нн¤, з тонкою, чутливою душею.

¬ажко у¤вити соб≥ житт¤ на земл≥ без рослинного св≥ту, в≥н оточуЇ нас завжди ≥ всюди. …дучи вулицею, ми ≥нод≥ пом≥чаЇмо њх, а трави ≥ дерева ростуть- живуть.

«елене царство- це джерело житт¤ на земл≥ вього живого.