Sort-ref - ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈колог≥¤ > ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в

¬ода нев≥дд≥льна в≥д житт¤. Ѕудь Ц ¤ка жива тканина, кл≥тина, орган≥зм Ц усе це вода. ¬с¤ життЇд≥¤льн≥сть ≥стот, в≥д амеби до людини в≥дбуваЇтьс¤ за њњ участю ≥ в њњ присутност≥. Ќедаремно ж вода Ц найпоширен≥ший м≥нерал земл≥.

якщо магн≥тн≥ пол¤ ¤кимось чином впливають на воду, то зм≥ни в склад≥ ≥ в структур≥ води неминуче повинн≥ в≥дбиватис¤ на живих орган≥змах. якщо ми спостер≥гаЇмо ¤кусь д≥ю магн≥тних сил на жив≥ ≥стоти, то маЇмо право думати про пол≥тику, вир≥шальну роль у ц≥й д≥њ в≥д≥граЇ вода.

ћаг≥¤ води.

¬еликий арсенал засоб≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ в народному ц≥лительств≥ Ц елементи рослинного ≥ тваринного св≥ту, св≥т запах≥в, кольор≥в, звуку. ÷е чотири стих≥њ Ц ¬огонь, ¬ода, «емл¤ ≥ ѕов≥тр¤. јле найчаст≥ше зустр≥чаЇтьс¤ вода. ¬се заповнене водою в так≥й сам≥й пропорц≥њ, ¤к ≥ оточуючий нас св≥т. Ќашу планету швидше можна назвати планетою ¬ода, а не «емл¤. ¬ода Ї активна л≥кувальна субстанц≥¤. Ѕез води не проводитьс¤ н≥ одна з ман≥пул¤ц≥й по обстеженню пац≥Їнта, вода, ¤к л≥кувальний фактор, вода, ¤к фактор проф≥лактики Ц ось неповний перел≥к застосуванн¤ води в ц≥лительств≥.

‘≥зичн≥ властивост≥ води.

¬ода Ц речовина, ¤ка нам найб≥льше в≥дома. ¬≥дом≥ њњ основн≥ ф≥зичн≥ властивост≥. –азом з тим, це одна з речовин, властивост≥ ¤коњ р≥зко в≥др≥зн¤ють њњ в≥д ≥нших р≥дин. ў≥льн≥сть води залежить в≥д температури. ѕри охолодженн≥ њњ обТЇм зб≥льшуЇтьс¤. ¬ода волод≥Ї одн≥Їю з найб≥льших таплоЇмностей. ” води велика теплота випаровуванн¤. ÷≥кавою особлив≥стю води Ї значне зб≥льшенн¤ внутр≥шньоњ системи при переход≥ води ≥з р≥дкого стану в кристал≥чний. јномально велика приникн≥сть води. ≈лектричн≥ властивост≥ води (електропров≥дн≥сть) в р≥дкому стан≥ аномально в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д таких властивостей води в кристал≥чному стан≥. ƒл¤ ≥нших речовин електропров≥дн≥сть в р≥дкому стан≥ б≥льша, н≥ж у твердому.

вантово Ц механ≥чн≥ особливост≥ будови води.

¬ода - х≥м≥чна сполука двох атом≥в водню ≥ одного атома кисню Ќ2ќ. ѕри утворенн≥ молекули води кисень, ¤кий волод≥Ї сильною електров≥дТЇмною оболонкою ≥з 6 електрон≥в, зм≥нюЇ електричне поле атом≥в водню, узагальнюЇ електрони водню. ”творюЇтьс¤ звТ¤зок, дуже под≥бний на ковалентний. исень стаЇ при цьому ще б≥льше електров≥дТЇмним, а водень б≥льше електропозитивним. “ому молекула води пол¤рна. онф≥гурац≥¤ молекули зм≥нюЇтьс¤ ≥ величина дипольного моменту, що безумовно драматично впливаЇ на структуру води.

«ТЇднанн¤ двох атом≥в водню з атомом кисню привод¤ть до виникненн¤ аномальних властивостей, ¤к≥ про¤вл¤ютьс¤ на макрор≥вн≥, аномальних властивостей р≥дини Ц води. ¬еликий наб≥р чудових властивостей, присутн≥х в вод≥, визначаЇ на¤вн≥сть в њњ молекул¤рн≥й структур≥ великоњ к≥лькост≥ водневих звТ¤зк≥в.

¬однев≥ звТ¤зки.

ѕри утворенн≥ молекули води протон атома водню узагальнюЇтьс¤ атомом кисню. ядро атома водню при цьому залишаЇтьс¤ без нейтрал≥зуючого прикритт¤ ≥, волод≥ючи позитивним електричним полем, може утворити додатков≥ звТ¤зки з електронегативними структурами. ” вод≥ Ц це звТ¤зок з атомом кисню сус≥дньоњ молекули. ¬дневий звТ¤зок ≥ орган≥зуЇ вод¤ну структуру структуру у вигл¤д≥ гексагональноњ с≥тки вод¤ноњ матриц≥.

¬однев≥ звТ¤зки майже в 20 раз≥в слабш≥ ковалентних. јле њх м≥цн≥сть достатн¤, щоб протисто¤ти великому тепловому руйнуванню в д≥апазон≥ життЇвих температур.

—труктура молекули води Уст¤гуЇтьс¤Ф за рахунок водневих звТ¤зк≥в. ¬≥ддаль м≥ж атомами кисню в вод¤н≥й структур≥ зменшуЇтьс¤ за рахунок водневого звТ¤зку на 7-10% . ј це в свою чергу зб≥льшуЇ сумарне електромагн≥тне поле. ¬ода, знаход¤чись в твердому стан≥ (л≥д), маЇ найб≥льше число водневих звТ¤зк≥в Ц структурована вода. ¬ так≥й вод≥ де¤кий час збер≥гаЇтьс¤ к≥льк≥сть водневих звТ¤зк≥в. ¬пливаючи на к≥льк≥сть водневих звТ¤зк≥в, зм≥нюючи структорован≥сть води, ≥ на њх ¤к≥сть, ми керуЇмо властивост¤ми вод¤ноњ матриц≥, впливаючи через цю матрицю через њњ ≥нформац≥йно-енергетичне поле на будь-¤ке поле, на вс≥ речовини, на вс≥ молекули, Узанурен≥Ф в вод¤ну матрицю.

Ћюдський орган≥зм ¤к вод¤на система.

∆итт¤, ≥снуванн¤ живих систем на «емл≥ можливе т≥льки при на¤вност≥ води.

Ћюдська ≥стота, зТ¤вившись в цьому св≥т≥, нак 97% складаЇтьс¤ з води. ѕри середн≥й мас≥ людського т≥ла в 70 кг Ц 35-40 кг складають молекули води Ц Ќ2ќ, чолов≥ки мають б≥льше води (60-62%), н≥ж ж≥нки (50%).

¬ода в орган≥зм≥ людини, а в≥рн≥ше сказати, вода ≥ Ї частина орган≥зму, перерозпод≥лена нер≥вном≥рно. Ќайб≥льша к≥льк≥сть води 70% - Ї в тканинах т≥ла людини, в протоплазм≥ кл≥тин, з ¤ких складаютьс¤ тканини. ѕозакл≥ткова р≥дина складаЇ 23%. –ешту води Ї в плазм≥ кров≥. ÷≥ дес¤тки л≥тр≥в води на прот¤з≥ доби знаход¤тьс¤ в безперервному рус≥ ≥ обм≥н≥. —ерце на прот¤з≥ доби перекачуЇ до 10000 л≥тр≥в кров≥ (б≥л¤ 1000 л≥тр≥в) води.

100 л≥тр≥в води ф≥льтруЇтьс¤ нирками. “равний тракт пропускаЇ до 7 л≥тр≥в травних сок≥в. „астина р≥дини, великий процент ¤коњ складаЇ вода, покидаЇ орган≥зм. ¬од¤н≥ втрати орган≥зму людини на прот¤з≥ доби Ц б≥л¤ 2-2,5 л≥тр≥в, ¤к≥ ми заповнюЇмо через њжу, напитки, р≥дк≥ ≥ Усух≥Ф блюда. якщо людина не поповнюЇ втрату води, то њњ втрата в≥д 20 до 80% веде до смерт≥.

Ќа 1 молекулу р≥зноман≥тних речовин, ¤к≥ складають людський орган≥зм, випадаЇ 1000 молекул води. ∆ивий орган≥зм можна у¤вити ¤к вод¤ну матрицю з розм≥щеними в н≥й б≥оелементами орган≥чноњ ≥ неорган≥чноњ природи. “аким чином, б≥олог≥чна система Ц це комплекс макромолекул ≥ молекул води, ¤к≥ складають впор¤дковану структуру з регул¤рним електромагн≥тним полем. ÷иркул¤ц≥¤ б≥олог≥чнињ елемент≥в в вод¤ному середовищ≥ ≥ складаЇ властив≥сть матер≥њ, ¤ку називають житт¤м.

¬ода Ц звТ¤зуюча система молекул¤рних компонент≥ кл≥тин за рахунок водневих звТ¤зк≥в. ¬ода Ц субстрат внутр≥шньокл≥ткових х≥м≥чних процес≥в.

¬ода Ц найважлив≥ший буд≥вельний блок орган≥зму, частина його структури.

¬ода Ї ун≥версальним розчинником. ¬она ослаблюЇ електричне поле, ¤ке звТ¤зуЇ молекули речовин ≥ вони, потрапл¤ючи в воду, дисоц≥юють на ≥они. ¬ода стаб≥л≥зуЇ б≥лков≥ структури. ÷≥кавою особлив≥стю вод¤ноњ структури Ї велика електропров≥дн≥сть льоду в пор≥вн¤нн≥ з водою.

∆ивий орган≥зм Ц в≥дкрита термодинам≥чна система. ўоб ≥снувати при достатньо висок≥й температур≥, необх≥дно пост≥йно п≥дтримувати ≥снуючу структуру. “епловий, хаотичний рух пост≥йно руйнуЇ молекул¤рн≥ структури. ¬≥дкрит≥сть живоњ системи пол¤гаЇ в тому, щоб вона обм≥нювалась з навколишн≥м середовищем не т≥льки енерг≥Їю, а ≥ речовиною. ќрган≥зм вживаЇ речовину впор¤дковану, а викидаЇ в навколишнЇ середовище речовину з меншим ступенем пор¤дку. ÷¤ ≥нформац≥йно-енергетична р≥зниц¤ ≥де на п≥дтримку структури живого орган≥зму в норм≥.

ќрган≥зм, ¤кий росте ≥ структури ¤кого орган≥зовуютьс¤, потребуЇ б≥льше високоорган≥зованих б≥лкових речовин, ¤к≥ постачаютьс¤ з њжею.

ќрган≥зм, ¤кий дос¤гнув зр≥лост≥, потребуЇ т≥льки п≥дтримки ≥снуючого пор¤дку в структур≥. Ќа прот¤з≥ доби ми вводимо в орган≥зм до 10% в≥д маси т≥ла р≥зних речовин. «начну частину ц≥Їњ речовини складаЇ вода. ѓњ ¤к≥сть, њњ структурован≥сть ≥ зд≥бн≥сть утворювати структури з м≥н≥мальною затратою енерг≥њ в значн≥й м≥р≥ дозвол¤Ї утримувати стан, структуру живого орган≥зму в норм≥.

¬оду завжди вкористовували п≥д час л≥куванн¤. ќдним ≥з елемент≥в Ї обмиванн¤ водою. ќбмиванн¤ шк≥ри ≥ лиц¤ рук водою зн≥маЇ все те, що нагромадилось за н≥ч.

ќбмиванн¤, контакт з водою Ц пост≥йна ≥ обовТ¤зкова ман≥пул¤ц≥¤ в маг≥чних ритуалах. ÷≥литель обмиваЇ руки п≥сл¤ контакту з пац≥Їнтом.

“≥ло хвороњ людини обмивають, починаючи з голови, дек≥лька раз≥в водою з джерела. ќсобливо вид≥л¤ють д≥л¤нку серц¤. ¬исокоструктуровану воду використовуютьдл¤ корекц≥њ ушкодженоњ ≥нформац≥йно-енергетичноњ структури вод¤ноњ матриц≥ людського т≥ла.

¬ода, ¤ка використовуЇтьс¤ дл¤ р≥зноман≥тних ан≥пул¤ц≥й, беретьс¤ в р≥зну пору доби. “аким чином враховуЇтьс¤ пер≥одичн≥сть зм≥ни структури води. ÷≥лител≥ сам≥ можуть р≥зними методами зм≥нювати структуру води. ќсоблива увага в≥дводитьс¤ можливост≥ зм≥ни кислотно-лужноњ р≥вноваги середовища. «нанн¤ основнихзаконом≥рностей дозвол¤Ї глибше побачити ≥ зрозум≥ти т≥ процеси, ¤к≥ потр≥бно зберегти чи зм≥нити дл¤ њњ блага. ÷≥ знанн¤ дозвол¤ють побачити в темнот≥ нашого бутт¤ стежину, ¤ка може привести до ≥стини.

Ѕ≥оритми води.

∆ивильна сила в жерельн≥й ≥ криничн≥й вод≥. —≥ль ≥ вода мають звТ¤зок з планетами.

ѕозитивна вода

(жива)

з 3 до 5 годин

з 9 год. до 12 год. 40 хв.

з 15 год. до 16 год. 20 хв.

з 20 год. 30 хв. до 21 год.

Ќегативна вода

(мертва)

з 24 год. до 2 год. 59 хв.

з 5 год. до 8 год. 59 хв.

з 12 год. 41 хв. до 14 год. 59 хв.

з 16 год 21 хв. до 20 год. 29 хв.

з 21 год. 01 хв. до 22 год. 59 хв.

Ћ≥кувальна вода.

÷е, перш за все, вода, вз¤та з трьоњ криниць чи трьох ополонок.

ƒощова вода, з≥брана п≥д час першого весн¤ного грому. ¬ода, з≥брана вранц≥ з трав на луз≥ Ц роса. ¬ росах добре купатись тим, в кого болить сина, суглоби, при цьому потр≥бно примовл¤ти: Ф«≥рочко, з≥рочко росиста, в≥зьми, в≥днеси в≥д мене ломоту ≥ корчу, в≥днеси в п≥днебесс¤, в≥д в≥ку ≥ до в≥куФ. ѕри висипках в рос≥ не купаютьс¤, а обтираютьс¤ нею, примовл¤ючи: Уякщо з в≥тру прийшла, ≥ди на в≥тер, а з людей пристала Ц ≥ди на людейФ.

¬ода, вз¤та в самому верх≥вТњ р≥ки, вважаЇтьс¤ ц≥лющою при слабкому зор≥. ¬ода в будь-¤к≥й водойм≥ в день ≤вана упала. ¬важалось, що в≥д купанн в н≥й проходить будь-¤ка хвороба. ¬ода в хрещенськ≥й ополонц≥ п≥сл¤ осв¤ченн¤.

«ц≥ленн¤ водою в чистий четвер.