Sort-ref - ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈колог≥¤ > ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в

Ќе менш важлив≥ елементи хром ≥ н≥кель. Ќестача н≥келю спостер≥гаЇтьс¤ при р≥зних формах анем≥њ. —ол≥ н≥келю стимулюють синтез ам≥нокислот. ѕри недостач≥ хрому спостер≥гаЇтьс¤ упов≥льненн¤ росту тварин, порушенн¤ вуглеводного обм≥ну, виникненн¤ д≥абету, захворюванн¤ очей.

ѕро значенн¤ в житт≥ рослин мол≥бдену вс≥дчить те, що в≥н входить до складу ферменту, ¤кий катал≥зуЇ перетворенн¤ в≥льного азоту в форми, ¤к≥ легко засвоюютьс¤. ” тварин ≥ людей у малих дозах стимулюЇ утворенн¤ гемоглоб≥ну, у великих- затримуЇ цей процес. Ѕаланс мол≥бдену дуже важливий дл¤ людини. ѕри надлишку металу нирки не встигають вивести з орган≥зму основну кислоту ≥ вона в≥дкладаЇтьс¤ у вигл¤д≥ солей в органах ≥ тканинах. ¬иникаЇ деформац≥¤ суглоб≥в, людина втрачаЇ рухлив≥сть. Ќайб≥льша к≥льк≥сть мол≥бдену у людини знаходитьс¤ в шк≥р≥ ≥ печ≥нц≥. ¬ молекул≥ ¬12 знаходитьс¤ трьохвалентний кобальт. ” тварин ¬12 синтезуЇтьс¤ за допомогою м≥кроорган≥зм≥в, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в шлунково-кишковому тракт≥. ” людей м≥кроорган≥зми виробл¤ють незначну к≥льк≥сть в≥там≥ну ¬12 ≥ основна його к≥льк≥сть надходить з њжею. ѕри недостач≥ ¬12 спостер≥гаютьс¤ порушенн¤ у в≥дновленн≥ кров≥, виникаЇ зло¤к≥сна анем≥¤. ÷инк входить до складу багатьох фермент≥в. ¬≥н впливаЇ на роботу щлунку- спри¤Ї утворенню сол¤ноњ кислоти, на роботу слинних залоз ≥ п≥дшлунковоњ залози, спри¤ючи вид≥ленню лужних секрет≥в. ÷инк спри¤Ї вид≥ленню з орган≥зму вуглекислого газу, що вид≥л¤Їтьс¤ при диханн≥ тканин, бере участь в обм≥н≥ б≥лк≥в та фосфорного обм≥ну. ÷инк необх≥дний дл¤ формуванн¤ скелету. –обота ендокринних залоз залежить в≥д на¤вност≥ цинку- в≥н входить до складу молекули гормону п≥дшлунковоњ залози- ≥нсул≥ну. ѕорушенн¤ обм≥ну цинку в орган≥зм≥ призводить до лейкем≥њ, цирозу печ≥нки, атеросклерозу. Ќедостача цинку в њж≥ призводить до затримки росту. ” в≥ддалених районах јфрики живуть племена карлик≥в, у ¤ких спостер≥гаЇтьс¤ деф≥цит цинку. ƒобова потреба в цинку 12 м≥л≥грам≥в, всього ж цинку в орган≥зм≥ людини не б≥льше 2 грам≥в. ” немовл¤т в орган≥зм≥ цинку дуже мало, тод≥ ¤к в оррган≥зм≥ людей похилого в≥ку цинку найб≥льша к≥льк≥сть.

Ќеобх≥дним компонентом нашоњ њж≥ Ї с≥ль харчова- хлорид натр≥ю. ѓњ шанували з давн≥х давен. ¬ стародавньому –им≥ с≥ллю розплачувались з лег≥онерами зам≥сть грошей. ≤он хлору необх≥дний людин≥ дл¤ утворенн¤ сол¤ноњ кислоти в шлунково-кишковому тракт≥. ј ≥он натр≥ю разом з ≥оном кал≥ю бере участь в генеруванн≥ б≥ох≥м≥чних струм≥в, що дають енерг≥ю дл¤ постачанн¤ поживних речовин в кл≥тини через барТЇр, ¤кий утворюЇ кл≥тинна оболонка. ≤они натр≥ю ≥ кал≥ю маючи р≥зний потенц≥ал, створюють умови дл¤ проходженн¤ нервових ≥мпульс≥в. Ќа¤вн≥стю р≥вноваги м≥ж ≥онами натр≥ю ≥ кал≥ю забезпечуЇтьс¤ нормальна робота серц¤, судин, реакц≥¤ кров≥, нормальний тиск кров≥ в артер≥¤х, нормальна ров≥дн≥сть нервових ≥мпульс≥в. ѕом≥чено, що при вживанн≥ де¤ких л≥к≥в з орган≥зму вивод¤тьс¤ ≥они натр≥ю ≥ кал≥ю. “аким хворим призначають сол≥ кал≥ю ≥ вживанн¤ њж≥, багатоњ на ≥они кал≥ю (курагу, картоплю, ≥зюм, черешн≥, бобов≥ рослини тощо). ≤они натр≥ю потрапл¤ють в орган≥зм з продуктами тваринництва. ѕом≥чено, що люди, ¤к≥ вживають рослинну њжу, потребують б≥льше сол≥, н≥ж люди, котр≥ харчуютьс¤ тваринною њжею. ƒл¤ нормальноњ здоровоњ людини потреба сол≥ становить 10-15 грам≥в на добу. ≤снуЇ баланс вм≥сту ≥он≥в кал≥ю ≥ натр≥ю.

‘ранцузький вчений Ѕунге нав≥в статистичн≥ дан≥, що сел¤нин, котрий з рослинною њжею вживаЇ кал≥й, вживаЇ сол≥ б≥льше, н≥ж мешканець м≥ста, ¤кий вживаЇ переважно б≥дну на кал≥й тваринну њжу.

ал≥й ≥ натр≥й можна назвати металами-близнюками Ц порушенн¤ балансу м≥ж ними приводить до захворюванн¤ серцево-судинноњ системи (≥шем≥чноњ хвороби серц¤, ≥нфаркту м≥окарда, г≥пертон≥њ), порушенн¤ в робот≥ нирок. ” природ≥ обидва метали дуже поширен≥. ¬они зустр≥чаютьс¤ ≥ в грунт≥, ≥ в морськ≥в вод≥. ƒл¤ рослин сол≥ кал≥ю Ї необх≥дним компонентом родючого грунту.

«а своЇю б≥олог≥чною властив≥стю кальц≥й не маЇ соб≥ р≥вних не т≥льки серед метал≥в, але й серед ≥нших х≥м≥чних елемент≥в. альц≥й м≥ститьс¤ в ус≥х тканинах ≥ р≥динах орган≥зму людини, тварин ≥ рослин. ≤они кальц≥ю потр≥бн≥ практично в ус≥х процесах, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в кл≥тинах, актив≥зують д≥ю багатьох фермент≥в, спри¤ють згортанню кров≥, регулюють прониклив≥сть кл≥тинних мембран, стимулюють передачу нервових ≥мпульс≥в, виступають основними ланками механ≥зму мТ¤зового скороченн¤. ¬ орган≥зм≥ людини м≥ститьс¤ до 1 кг кальц≥ю. ќсновна маса кальц≥ю сконцентрована в скелет≥, при необх≥дност≥ орган≥зм може вилучити з к≥стковоњ тканини в три рази б≥льше кальц≥ю, н≥ж його м≥ститьс¤ в м≥жкл≥тинн≥й р≥дин≥. альц≥й в орган≥зм людини надходить з питною водою ≥ њжею. ќбм≥н кальц≥ю регулюють б≥олог≥чно активн≥ речовини- в≥там≥н D2 ≥ гормони щитовидноњ ≥ прищитовидних залоз. ѕри недостач≥ в≥там≥ну D2 наступаЇ спов≥льненн¤ надходженн¤ кальц≥ю в к≥сткову тканину. ” д≥тей це призводить до рах≥ту, у дорослих Ц до розмТ¤кшенн¤ к≥сток. √ормон щитовидноњ залози знижуЇ р≥вень кальц≥ю в кров≥, гормон прищитовидних залоз спри¤Ї виходу кальц≥ю з к≥сток в кров. ѕри недостач≥ ≥он≥в порушуЇтьс¤ робота мТ¤з≥в, зокрема й серцевого мТ¤за, що приводить до порушенн¤ роботи серцево-судинноњ системи. ѕом≥чено, що в людей, ¤к≥ вживають питну мТ¤ку воду з низьким вм≥стом солей кальц≥ю, част≥ше розвиваютьс¤ захворюванн¤ серц¤ ≥ судин. Ќайважлив≥ш≥ функц≥њ живих орган≥зм≥в- спадков≥сть, рух, в≥дчутт¤, ¤вище ≥мун≥тету, енергетика людини ≥ природа захворювань, за словами академ≥ка ≈нгельгардта, залежать в≥д на¤вност≥ в орган≥зм≥ метал≥в- м≥кроелемент≥в. ƒес¤ть перерахованих вище метал≥в називають металами житт¤, к≥льк≥сть њх (кр≥м кальц≥ю) в орган≥зм≥ мала, але њх присутн≥сть необх≥дна. ѕрирода створила людину з елемент≥в, ¤к≥ зустр≥чаютьс¤ в земн≥й кор≥, у водах св≥тового океану й у осмос≥.

« погл¤ду маг≥њ сам≥ по соб≥ метали допомагають людин≥. јле ¤кщо людина носить амулет чи перстень з≥ Усвого" металу, то випром≥нюванн¤ цього металу починають взаЇмод≥¤ти з випром≥нюванн¤ми т≥ла. ≈нергетичн≥ центри п≥дТЇднуютьс¤ до енерг≥њ “ворц¤ ≥ людина стимулюЇ те, чого бажаЇ.

ћаг≥¤ ≥ кристали.

÷ив≥л≥зац≥¤, культура й люди використовували й використовують кристали й дорогоц≥нне кам≥нн¤ дл¤ найр≥зноман≥тн≥ших ц≥лей- в≥д л≥куванн¤ ≥ захисту до забезпеченн¤ добрих результат≥в при важливих д≥¤х. ѓхн¤ присутн≥сть позитивно впливаЇ на п≥дсв≥дом≥сть, нав≥юЇ впевнен≥сть, що т≥Їњ чи ≥ншоњ мети не так вже й важко дос¤гти.

ристали й кам≥нн¤ найкраще носити ¤к прикраси. ÷е допоможе зберегти чистоту т≥ла, емоц≥йну р≥вновагу. ≈нерг≥¤ каменю взаЇмод≥Ї з аурою людини, при цьому розс≥юютьс¤ псих≥чн≥ та емоц≥йн≥ стреси. якщо дорогоц≥нна р≥ч з каменем виготовлена спец≥ально дл¤ людини, вона стаЇ особистою силою, здатною допомогти хаз¤њнов≥ дос¤гти будь-¤коњ мети. ѕевн≥ м≥нерали д≥ють на людей по-р≥зному.

варц- найпоширен≥ший на «емл≥ м≥нерал. …ого основа- п≥сок або диоксид кремн≥ю. „истий кварц випром≥нюЇ божественне б≥ле св≥тло, в≥н Ї символом входу в косм≥чну гармон≥ю. ристали кварцу доають св≥тло та енерг≥ю добра дл¤ застосуванн¤ в житт≥ та обТЇднанн¤ людства.

–ожевий кварц- важливий (основний) кам≥нь сердечного сплет≥нн¤. ѕризначений дл¤ тих, хто не вм≥Ї в≥дчути рад≥сть житт¤. ¬≥н л≥куЇ внутр≥шн≥ рани, переконуЇ, що джерело любов≥ всередин≥ нас. –ожевий кварц схожий на мудру людину, ¤ка знаЇ все ≥ завжди готова допомогти. ƒо камен≥в сердечного сплет≥нн¤ належать також кунзит ≥ рожевий турмал≥н.

јметист- ф≥олетового кольору, а це один з кольор≥в третього ока. —имвол≥зуЇ перех≥д в≥днормального стану в область ¤снобаченн¤. јметист своњми тонкими в≥брац≥¤ми заспокоюЇ думки, показуЇ розумов≥ шл¤х до покори, щоб можна переступити пор≥г ≥стинного знанн¤ й мудрост≥, ≥ тод≥ розум усв≥домить, що Ї щось б≥льш значиме, ан≥ж в≥н сам. ¬≥н н≥би промовл¤Ї: У≤д≥ть ≥ дов≥р¤йте. ¬≥ддайте творцев≥ все, щоб отримати б≥льше. ¬и можете стати частиною Ѕ≥льшого ≥ ÷≥л≥сного. —таньте порожн≥м Ц ≥ ви наповнитесь. ѕокор≥тьс¤, щоб саме “ворець проклав до вас шл¤х ≥ керував вамиФ.

÷итрин- кристал золотистого кольору. …ого енерг≥¤ под≥бна до сонц¤, ¤ке даЇ тепло й житт¤. ÷итрин варто носити люд¤м, ¤ких легко вразити чи поранити. ¬≥н створюЇ захисну ауру навколо т≥ла.

’ризокола- ж≥ночий кам≥нь блакитного кольору. ¬ипром≥нюЇ доброту, терпим≥сть, смир≥нн¤ ≥ сп≥вчутт¤. ≤деальний кам≥нь дл¤ л≥куванн¤ ж≥ночих хвороб. «аспокоюЇ г≥ркий сором ≥ сильний гн≥в, контролюЇ еротичн≥ та ≥нш≥ думки, ¤кими важко керувати. ам≥нь даЇ мир розумов≥ ≥ серцю.

‘льорит- кам≥нь третього ока. ЌаповнюЇ мудр≥стю повс¤кденн≥ справи, дозвол¤Ї бачити реальн≥сть за ≥люз≥Їю, в≥чне в тл≥нному ≥ правду за брехнею.

унцит- кам≥нь сердечного сплет≥нн¤. ј матер≥альн≥ про¤ви серц¤ так≥: в≥дкрит≥сть, чистота, безпека, сила, любов. ам≥нь спри¤Ї розкриттю серц¤ людини в повну силу.

“урмал≥н- оточуЇ людину потужним захисним полем, будуЇ м≥ст, ¤ким земл¤ зТЇднуЇтьс¤ з небом, а тонка енерг≥¤ налаштовуЇтьс¤ на ф≥ичну. ”р≥вноважуЇ сили людини.

Ћ¤п≥с (лазурит)- блакитний кам≥нь з золотими вкрапленн¤ми. «астосовуЇтьс¤ дл¤ очищенн¤ високорозвиненоњ душ≥ в≥д нашарувань минулого. Ќейтрал≥зуЇ сл≥ди колишн≥х образ.

—елен≥т застосовуЇтьс¤ дл¤ заспокоЇнн¤ та очищенн¤ тривожного стану розуму. јктив≥зуЇ д≥¤льн≥сть шишкопод≥бноњ залози, спри¤Ї телепат≥њ.

—апф≥р ≥ його енергетичне поле заспокоюЇ, стишуЇ гн≥в. ÷е могутн≥й захист в≥д страху, що вражаЇ Укор≥нь житт¤Ф- нирки.

√≥рський кришталь- кам≥нь ¤сновидц≥в ≥ вчених. ѕол≥пшуЇ памТ¤ть, мову, мисленн¤. « давн≥х давен маги застосовували його дл¤ отриманн¤ таЇмноњ ≥нформац≥њ.