ћакроеконом≥ка > ѕрирода макроеконом≥чноњ р≥вноваги
ѕрирода макроеконом≥чноњ р≥вноваги—тор≥нка: 1/6
1. ласична модель макрор≥вноваги : взаЇмод≥¤ ринк≥в ресурс≥в, товар≥в,грошей та ≥нвестиц≥й. 2. ейнс≥анська макроеконом≥чна модель. 2.1. —укупний попит ≥ сукупна пропозиц≥¤. 2.2. ≈фект зм≥ни сукупного попиту ≥ сукупноњ пропозиц≥њ. 2.3. Ѕазова модель ейнса:роль споживанн¤ ≥ заощадженн¤. 2.4. ћультипл≥катор випуску за витратами. Ѕазова модель ейнса:≥нвестиц≥њ. 2.5. ”складнена модель ейнса.ћультипл≥катор державних податк≥в. 1. ƒос¤гненн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги - центральна проб- лема ¤к макроеконом≥чноњ теор≥њ,так ≥ макроеконом≥ки ¤к науки прикладноњ.ѕ≥д макроеконом≥чною р≥вновагою розум≥ють дос¤г- ненн¤ таких народногосподарських пропорц≥й, за ¤ких динам≥ка економ≥чного розвитку характеризуватиметьс¤ бажаною стаб≥льн≥стю:без надлишк≥в нереал≥зованого сусп≥льного про- дукту, але й без його деф≥циту; з повною зайн¤т≥стю ус≥х на- ¤вних виробничих ресурс≥в,але й без њх нестач≥;з незм≥нними темпами економ≥чного зростанн¤, ¤к≥ б забезпечували пов- нокровне розширене в≥дтворенн¤ сусп≥льного виробництва. (¬.ћ. овальчук "ћакроеконом≥ка" с.153-156). –озгл¤немо макрор≥вновагу з позиц≥й класичноњ школи,що Ї одн≥Їю з найб≥льш в≥домих в економ≥чн≥й науц≥.якщо виходити ≥з сучасних у¤влень про економ≥чну р≥вновагу,то класична мо- дель вигл¤даЇ малопрактичною хоча б тому,що вона виключаЇ з анал≥зу фактор держави. ќднак, знанн¤ класичноњ модел≥ необх≥дне, принаймн≥, з двох причин. ѕо-перше, кейс≥анська теор≥¤,завд¤ки,¤к≥й,власне,≥ виник- ла макроеконом≥ка в сучасному розум≥нн≥,розвинулась на грунт≥ конструктивноњ критики класичноњ теор≥њ.ƒл¤ б≥льш грунтовного засвоЇнн¤ кейнс≥анськоњ модел≥ необх≥дно усв≥домлювати,що пе- редувало њњ виникненню,в≥д чого в н≥й з часом в≥дмовились,а що сприйн¤лос¤ ≥ утвердилось. ѕо-друге,так≥ сучасн≥ теор≥њњ,¤к монетаризм та те- ор≥¤,зор≥Їнтована на пропозиц≥ю,грунтуютьс¤ саме на класичн≥й модел≥ макрор≥вноваги. ласична модель макрор≥вноваги грунтуЇтьс¤ на к≥лькох г≥потезах:1)–≥вновага встановлюЇтьс¤ в результат≥ взаЇмод≥њ ринк≥в ресурс≥в,товар≥в,грошей та заощаджень(≥нвестиц≥й). 2)¬их≥дним у встановленн≥ р≥вноваги Ї ринок ресурс≥в. 3)Ќа ринках ресурс≥в ≥ товар≥в ≥снуЇ р≥вень ц≥н,¤кий вр≥вно- важуЇ попит ≥ пропозиц≥ю,≥ завд¤ки ц≥нам в≥дбуваЇтьс¤ автома- тичне очищенн¤ ринк≥в ¤к в≥д зайвого попиту,так ≥ в≥д зайвоњ пропозиц≥њ. “обто класична економ≥чна теор≥¤ виходить з двох основних положень. ѕо-перше, стверджуЇтьс¤, що навр¤д чи можлива ситуац≥¤, в ¤к≥й р≥вень сукупних видатк≥в  Y = C + I + G + Xn буде недостатн≥й дл¤ закупки продукц≥њ, виготовленоњ при повн≥й зайн¤тост≥ ресурс≥в (тобто, навр¤д чи мижлива ситуац≥¤, коли AD = AS).
ѕо-друге, нав≥ть ¤кщо ц¤ ситуац≥¤ виникаЇ то одразу ж зм≥нюЇтьс¤ зароб≥тна плата, ц≥ни ≥ ринкова ставка процента, сл≥дом за спадом сукупного попиту пройде швидкй ≥ незначний спад виробництва, що стаб≥л≥зуЇ ситуац≥ю. ¬ажливо, що грошовий ринок завжди гарантуЇ р≥вн≥сть ≥нвестиц≥й ≥ заощаджень, а зв≥дси ≥ повну зайн¤т≥сть ресурс≥в. ћожливе лише Удобров≥льнеФ безроб≥тт¤ в рамках природнього р≥вн¤. ÷е означаЇ, що в точц≥ р≥вноваги AD i AS обФЇм виробництва Y завжди р≥вний потенц≥альному Y*. «г≥дно класичноњ економ≥чноњ теор≥њ, основним фактором, визначаючим динам≥ку заощаджень та ≥нвестиц≥й, Ї ставка процента: ¤кщо вона зросте, то домашн≥ господарства починають в≥дносно б≥льше збер≥гати ≥ менше вживати з кожноњ додатковоњ одиниц≥ доходу. –≥ст заощаджень домашн≥х господарств з часом приводить до зниженн¤ ц≥н кредиту, що забезпечуЇ р≥ст ≥нвестиц≥й. √рунтуючись на другому з наведених положень класичноњ мо- дел≥,розгл¤немо спочатку ринок ресурс≥в. √оловним ресурсом у класичн≥й модел≥ Ї ресурс прац≥,щодо ¤кого найб≥льш очевидно справджуЇтьс¤ правило(закон)спадноњ в≥ддач≥ фактор≥в. –инок робочоњ сили.Ќа ринку робочоњ сили взаЇмод≥ють по- пит на працю та њњ пропозиц≥¤.ѕричому попит ≥ пропозиц≥¤ ро- бочоњ сили Ї функц≥¤ми середньоњ ральноњ зароб≥тноњ плати(Wr). ѕ≥д реальною зароб≥тною платою розум≥ють доход в≥д прац≥, виражений в одиниц¤х створеного продукту. ‘ункц≥¤ попиту робочоњ сили LD = LD (Wr) Ї спадною,що може бути записано так: dLD  < 0, або (LDWr)Ф > 0
dWr ‘ункц≥¤ пропозиц≥њ робочоњ сили LS=LS(Wr),навпаки,зроста- юча: dLD < 0, або (LDWr)Ф > 0 dWr (≤.–ад≥онова"ћакроеконом≥ка та економ≥чна пол≥тика"с.11) ‘ункц≥њ попиту ≥ пропозиц≥њ побудован≥ на граф≥ку  Wr LS(Wr) Ќа граф≥ку показано,що в результат≥
  взаЇмод≥њ попиту ≥ пропозиц≥њ дос¤-
    Wr1 гаютьс¤ р≥вноважна зарплата Wr ≥ р≥в-
новажна зайн¤т≥сть L. ласики вважають,що саморегулюванн¤   ринку прац≥ забезпечуЇ повну зайн¤-
   Wr LD(Wr) т≥сть.‘ормально визначити повну зай-
 Wr н¤т≥сть - це розв'¤зати систему р≥в-
н¤нь,¤ка складаЇтьс¤ з функц≥њ попиту ≥ пропозиц≥њ та головноњ умови(р≥вн¤н-   O н¤)ринковоњ р≥вноваги(LD = LS).
L L Ћог≥ка класичноњ модел≥ вимагаЇ переходу в≥д ринку робочоњ сили до виробничоњ функц≥њ. ласична виробнича функц≥¤ в≥дображаЇ зв'¤зок м≥ж ресур- сами(факторами)виробництва реальним продуктом,тобто сукупною пропозиц≥Їю.¬она маЇ такий вигл¤д: Yr = Yr (L,l,K,T), де Yr - реальний ¬Ќѕ, L - прац¤, l - земл¤, K - кап≥тал, “ Ц технолог≥чний прогрес. “аким чином,реальний продукт Ї функц≥Їю к≥лькох макро- економ≥чних зм≥нних:прац≥,земл≥,кап≥талу(L,l,K),що викорис- товуютьс¤ ≥з застосуванн¤м певних технолог≥й(T). ласична виробнича функц≥¤ маЇ властив≥сть взаЇ- мозам≥нност≥ фактор≥в.÷е означаЇ,що один ≥ той же обс¤г к≥нцевого продукту Y може виробл¤тис¤ за р≥зного поЇднанн¤ фактор≥в виробництва.÷¤ ж властив≥сть про¤вл¤Їтьс¤ в тому,що дл¤ зб≥льшенн¤ обс¤г≥в продукту достатньо зб≥льшити обс¤г од- ного з фактор≥в виробництва або вс≥х разом(граф≥к2).   1.Ќа граф≥ку зображено дв≥ л≥н≥њ,що
називаютьс¤ ≥зоквантами.≤зокванта јј Ц B   це геометричне м≥сце точок,¤к≥ Ї K A
р≥зними комб≥нац≥¤ми кап≥талу ≥ пра-   ц≥(на граф≥ку в≥дм≥чено дв≥ точки —,D K2 E
   ≥ дв≥ комб≥нац≥њ L0 K0 та L1 K1),що за- C F B15
безпечують створенн¤ певного обс¤гу K1 D   продукц≥њ.Ќехай цей обс¤г дор≥внюЇ K0 A10
10 одиниц¤м.  2.≤зокванта ¬¬ передбачаЇ ≥нш≥ комб≥-
нац≥њ кап≥талу ≥ прац≥(у нас це L K та O L1 L0 L3 L2 L L K ≥ в≥дпов≥дн≥ њм точки ≈ ≥ F),що √раф≥к 2. дають можлив≥сть створити б≥льш≥ обс¤ги продукту,наприклад 15 одиниць. 3.ѕродукт обс¤гом 10 одиниць може бути створений ¤к ком- б≥нац≥Їю фактор≥в L0 K0 ,так ≥ ≥ншою комб≥нац≥Їю Ц L1 K1,¤ка у пор≥вн¤нн≥ з попередньою означаЇ зменшенн¤ прац≥(в≥д L0 до L1) ≥ зб≥льшенн¤ кап≥талу(в≥д K0 до K1 ).“обто ми одержуЇмо той же продукт,але за ≥ншого поЇднанн¤ фактор≥в. 4.ѕерех≥д до б≥льших обс¤г≥в продукту(в≥д јј до ¬¬)мож- ливий,¤к показано на граф≥ку,або шл¤хом зростанн¤ залученоњ прац≥(в≥д L1 до L2 ),коли маЇмо комб≥нац≥ю фактор≥в L2 K1 ,або шл¤хом зб≥льшенн¤ обох фактор≥в,коли мaЇмо ≥х комб≥нац≥ю L3 K2. јле, ¤ким чином взаЇмозам≥нн≥сть фактор≥в пов'¤зана з
Ќазва: ѕрирода макроеконом≥чноњ р≥вноваги
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (6289 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
