ћакроеконом≥ка > ѕрирода макроеконом≥чноњ р≥вноваги

A

P0

AD

Y0 = Y* Y

ќдн≥Їю ≥з причин такого несп≥впаданн¤ ¤вл¤Їтьс¤ несп≥впаданн¤ план≥в ≥нвестиц≥й ≥ заощаджень, ¤к≥ ¤вл¤ютьс¤ р≥зними економ≥чними агентами по р≥зним мотивам ≥ визначаютьс¤ р≥зними факторами.

ћотиви заощаджень домашн≥х господарств:

куп≥вл¤ дорогих товар≥в;

забезпеченн¤ старост≥;

страхуванн¤ в≥д непередбачених обставин (хвороба, нещасний випадок ≥ т.д.);

забезпеченн¤ д≥тей в майбутньому.

ћотиви ≥нвестиц≥й ф≥рм:

максим≥зац≥¤ норми чистого прибутку;

реальна ставка процента Ц плата за придбанн¤ грошового кап≥талу дл¤ ≥нвестуванн¤ Ц враховуЇтьс¤ при складанн≥ план≥в ≥нвестиц≥й.

«г≥дно кейнс≥анськоњ економ≥чноњ теор≥њ не ставка процента, а величина доходу домашн≥х господарств ¤вл¤Їтьс¤ основним фактором, визначаючим динам≥ку вживанн¤ ≥ заощаджень. ѕри цьому збер≥гаЇтьс¤ та частина доходу, ¤ка залишаЇтьс¤ п≥сл¤ зд≥йсненн¤ вс≥х споживчих видатк≥в. ¬плив ставки процента граЇ в≥дносно невелику роль по в≥дношенню до впливу доходу на споживанн¤ ≥ заощадженн¤. ¬ той же час, динам≥ка ≥нвестиц≥й визначаЇтьс¤ передус≥м динам≥кою процентних ставок, що знаходить в≥дображенн¤ у в≥дпов≥дних функц≥¤х споживанн¤, заощаджень ≥ ≥нвестиц≥й.

—укупн≥ показники утворюютьс¤ шл¤хом агрегуванн¤,тобто

об'Їднанн¤м великоњ к≥лькост≥ одиничних показник≥в в агре-

гати(сукупност≥).«окрема,ц≥ни на окрем≥ товари ≥ послуги в

масштабах макроеконом≥ки характеризуютьс¤ ¤к загальний р≥вень

ц≥н - ¤к сукупна пропозиц≥¤,а сусп≥льна потреба в товарах ≥

послугах,представлена доходом нац≥њ,при даному р≥вн≥ ц≥н - ¤к

сукупний попит.

—аме сукупний попит Ї центральною ланкою макро-

економ≥чноњ кейнс≥анськоњ модел≥(на в≥дм≥ну в≥д класичноњ,де

в центр≥ уваги була пропозиц≥¤).« ефективним попитом  ейнс

пов'¤зував суть своЇњ теор≥њ.

—укупний попит знаходитьс¤ в обернен≥й залежност≥ в≥д

р≥вн¤ ц≥н.ѕод≥бна залежн≥сть уже розгл¤далась в закон≥ по-

питу(тема 1).√раф≥чне зображенн¤ ц≥Їњ залежност≥ дано на ри-

сунку,де јD - крива сукупного попиту.

Ќа граф≥ку крива јD пом≥тно в≥дхил¤Їтьс¤ вниз ≥ вправо.™

к≥лька причин такоњ њњ повед≥нки.ƒл¤ кривоњ попиту окремого

товару цими причинами були ефект P

доходу(зростанн¤ доходу спожива-

ча даЇ йому можлив≥сть купувати

б≥льшу к≥льк≥сть даного товару)≥

ефект зам≥щенн¤(при пад≥нн≥ ц≥ни

даного товару споживач готовий

купити б≥льшу його к≥льк≥сть,то-

му що в≥н стаЇ дешевшим в≥дносно

≥нших товар≥в).

јле ц≥ причини не д≥ють при AD1 AD AD2

анал≥з≥ агрегат≥в,ефект доходу 0 Q

зникаЇ тому,що доход нац≥њ незм≥нний,а ефект зам≥ни не д≥Ї

внасл≥док того,що беретьс¤ сукупн≥сть ус≥х товар≥в.

Ќа повед≥нку кривоњ сукупного попиту впливають ≥нш≥ фак-

тори:1)ефект процентноњ ставки;2)ефект багатства; 3)ефект

≥мпортних закуп≥вель.

≈фект процентноњ ставки пол¤гаЇ у тому,що ≥з зростанн¤м

згального р≥вн¤ ц≥н зростаЇ ≥ процентна ставка,що веде до

скороченн¤ споживчих витрат та ≥нвестиц≥й.” свою чергу,це

спричин¤Ї зменшенн¤ сукупного попиту.≈фект багатства,або

ефект матер≥альних ц≥нностей(касових залишк≥в) про¤вл¤Їтьс¤ у

зменшенн≥ ф≥нансових актив≥в домашн≥х господарств(банк≥вських

строкових рахунк≥в та обл≥гац≥й)при зростанн≥ загального

р≥вн¤ ц≥н.≈фект ≥мпортних закуп≥вель пол¤гаЇ у зменшенн≥ су-

купного попиту на в≥тчизн¤н≥ товари,¤кщо ц≥ни на них будуть

вищ≥,н≥ж на заруб≥жн≥.

–озгл¤нут≥ фактори показують зм≥ну сукупного попиту п≥д

впливом зм≥ни ц≥н.јле сукупний попит може зм≥нюватись ≥ п≥д

тиском ≥нших,нец≥нових фактор≥в.ƒо них в≥днос¤ть: 1) зм≥ну

в споживчих витратах при зм≥н≥ обс¤гу фонду споживанн¤; 2)

зм≥ну в ≥нвестиц≥йних витратах при зм≥н≥ обс¤гу фонду наг-

ромадженн¤;3)зм≥ну в державних витратах при зм≥н≥ державних

доход≥в; 4) зм≥ну у вартост≥ чистого експорту при зм≥н≥ тор-

гового балансу крањни.якщо ус≥ ц≥ зм≥ни будуть в≥дбуватись у

б≥к зменшенн¤,то крива сукупного попиту зм≥ститьс¤ вл≥во(јD1 на рисунку);¤кщо ус≥ вони д≥¤тимуть у б≥к зб≥льшенн¤,крива по-

питу зм≥ститьс¤ вправо(јD2). ¬се це в≥дбуватиметьс¤ незалежно

в≥д зм≥ни р≥вн¤ ц≥н.

—укупна пропозиц≥¤ знаходитьс¤ у пр¤м≥й залежност≥ в≥д

р≥вн¤ ц≥н,але на ус≥й прот¤жност≥ кривоњ сукупноњ пропо-

зиц≥њ јS (¤ка зображена на рисунку),на в≥дм≥ну в≥д кривоњ

пропозиц≥њ окремого товару.

Ќа крив≥й јS можна вид≥лити три в≥др≥зки - горизон-

тальний,або кейнс≥анський (аb), P

пром≥жний (bc)≥ вертикальний, d

або класичний(cd).“очка Q2 по-

значаЇ понтец≥альний р≥вень об- c

с¤гу нац≥онального виробництва

за повноњ зайн¤тост≥(природному AS1

р≥вн≥ безроб≥тт¤),а Q1 - обс¤г a AS b

виробництва при м≥н≥мальн≥й зай- AS2

н¤тост≥.

√оризонтальний(кейнс≥анський) Q1 Q2

в≥др≥зок кривоњ сукупноњ пропози- 0 Q

ц≥њ св≥дчить про те,що економ≥ка знаходитьс¤ у стан≥ глибоко-

го спаду,або депрес≥њ.ѕри цьому не використовуЇтьс¤ велика

к≥льк≥сть засоб≥в прац≥ ≥ робочоњ сили;ц≥ ресурси можна при-

вести у д≥ю,не впливаючи на р≥вень ц≥н.¬иробнич≥ витрати не

зростають,а тому нема грунту дл¤ зростанн¤ ц≥н.

¬ертикальний(класичний)в≥др≥зок в≥дображаЇ стан еко-

ном≥ки,коли вона дос¤гла п≥ку своњх виробничих мож-

ливостей,зад≥¤вши ус≥ можлив≥ ресурси,≥ за короткий пер≥од не

можна зб≥льшити обс¤г виробництва.Ѕудь-¤ке зб≥льшенн¤ р≥вн¤

ц≥н не приведе до зростанн¤ реального обс¤гу пропозиц≥њ,адже

економ≥ка уже працюЇ на повну потужн≥сть.

ѕром≥жний в≥др≥зок кривоњ в≥дображаЇ розширенн¤ обс¤гу

сукупноњ пропозиц≥њ п≥д впливом зростанн¤ р≥вн¤ ц≥н до мак-

симально можливого р≥вн¤(саме цей в≥др≥зок репрезентуЇ д≥ю

закону пропозиц≥њ).¬≥н показуЇ стан економ≥ки,що виходить з

кризи ≥ депрес≥њ,нарощуЇ виробництво,зб≥льшуючи при цьому

витрати на одиницю продукту,що веде до зростанн¤ ц≥н.

≤снуЇ також р¤д нец≥нових фактор≥в,що впливають на обс¤г

сукупноњ пропозиц≥њ.…детьс¤ про зм≥ну ц≥н на ресурси,зм≥ну

ефективност≥ виробництва,зм≥ну правових норм.ѕри зростанн≥

ц≥н на виробнич≥ ресурси,зниженн≥ продуктивност≥ прац≥,

обмеженн≥ правовими нормами виробничоњ д≥¤льност≥ сукупна

пропозиц≥¤ буде зменшуватись(крива на граф≥ку зм≥ститьс¤ у

положенн¤ јS1).якщо тенденц≥¤ вказаних зм≥н буде зворотньо-

ю,тод≥ крива займе ≥ншу позиц≥ю (јS2).

2.2.як в≥домо,перетин кривих попиту ≥ пропозиц≥њ вказуЇ на ц≥-

ну р≥вноваги даного ринку.ѕерехрещенн¤ кривих сукупного попи-

ту ≥сукупноњ пропозиц≥њ визначаЇ р≥вноважний р≥вень ц≥н

≥ р≥вноважний обс¤г нац≥онального виробництва.÷¤ ситуац≥¤

в≥дображена на рисунку.

AD6

якщо крив≥ сукупноњ пропозиц≥њ(AS) P AD4 AD5 AS

≥ сукупного попиту (AD4)перехрещуютьс¤ P5

напром≥жному в≥др≥зку кривоњ прпозиц≥њ, AD2 AD3

то встановлюЇтьс¤ такий р≥вноважний р≥- P4

вень ц≥н,зм≥на ¤кого приведе до зм≥ни P3 AD1

р≥вноважного обс¤гу виробництва,а зм≥- P2

на останнього - до зм≥ни р≥вноважного P1

р≥вн¤ ц≥н.Ќа кейнс≥анському в≥др≥зку(AS- e1

AD2) - будь-¤ка зм≥на обс¤гу виробництва

не викличе зм≥ни р≥вноважного р≥вн¤ ц≥н. Q1 Q2 Q3 Q4 Q5

Ќа класичному в≥др≥зку кривоњ сукупноњ Q

пропозиц≥њ(крив≥ AS-AD6),то будь-¤ка зм≥на р≥вн¤ ц≥ни не спри-

чинить зм≥ни р≥вноважного обс¤гу виробництва.

¬одночас граф≥к показуЇ,¤к п≥д тиском нец≥нових фактор≥в

крива сукупного попиту зм≥щуЇтьс¤ вправо(в≥д AD1 до AD6)≥ обс¤г

виробництва зростаЇ(до меж≥,визначеноњ класичним в≥др≥зком

кривоњ пропозиц≥њ).

Ќа кейнс≥анському в≥др≥зку,¤кий характеризуЇтьс¤ високим

р≥внем безроб≥тт¤ ≥ великою к≥ль≥стю невикористаних вироб-

ничих ресурс≥в,розширенн¤ сукупного попиту(в≥д AD1 до AD2 )при-

веде до суттЇвого зб≥льшенн¤ обс¤гу сусп≥льного виробництва

(в≥д Q1 до Q2 )≥ зайн¤тост≥ без пом≥тного зростанн¤ ц≥н.Ќа кла-

сичному в≥др≥зку трудов≥ та ≥нш≥ виробнич≥ ресурси використо-

вуютьс¤ повн≥стю,≥ розширенн¤ сукупного попиту(в≥д AD5 до AD6)

ви¤вить вплив лише на р≥вень ц≥н(зростанн¤ в≥д –4 до –5).–еаль-

ний обс¤г сусп≥льного виробництва залишитьс¤ залишитьс¤ на р≥в-

н≥ Q5 .Ќа пром≥жному в≥др≥зку зростанн¤ сукупного попиту(в≥д

AD3 до AD4) приведе до зб≥льшенн¤ реального обс¤гу сусп≥льного

виробництва(в≥д Q3 до Q4)≥ до зростанн¤ р≥вн¤ ц≥н(з P2 до –3).

«агальне зростанн¤ р≥вн¤ ц≥н,пов'¤зане ≥з зб≥льшенн¤м

сукупного попиту ¤к на класичному,так ≥ на пром≥жному

в≥др≥зках кривоњ сукупноњ пропозиц≥њ,приводить до ≥нфл¤ц≥њ

попиту.ѕроцес зростанн¤ ≥нфл¤ц≥њ попиту супроводжуЇтьс¤ зб≥ль-

шенн¤м зайн¤тост≥.

Ќа граф≥ку можна побачити зм≥ни при зменшенн≥ сукупного

попиту.ќднак,сл≥д врахувати,що ц≥ни не мають тенденц≥њ до

зниженн¤ у силу двох причин.ѕерша ≥з них пол¤гаЇ у тому,що за-

роб≥тна плата,¤ка складаЇ три чверт≥(в ринкових крањнах)зага-

льних затрат ф≥рм,маЇ тенденц≥ю до пост≥йного зростанн¤.ѕри

так≥й њњ негнучкост≥ ф≥рмам надзвичайно важко знизити ц≥ни ≥

залишитись рентабельними.≤нша обставина по¤снюЇтьс¤ монополь-

ною чи ол≥гопольною владою сучасних великих ф≥рм,¤к≥ не бажа-

ють знижувати ц≥ни нав≥ть в пер≥од зменшенн¤ попиту.«окрема

нав≥ть в пер≥од кризи 1929-1933рр.виробники с≥льськогосподар-

ських знар¤дь,автомоб≥л≥в,цементу ≥ стал≥ протид≥¤ли зниженню

ц≥н на своњ товари, обравши в ¤кост≥ альтернативи велике ско-

роченн¤ виробництва ≥ зайн¤тост≥. “ому можна у цьому ви-

падку говорити про ефект хроповика(шестерн¤ неправильноњ фор-

ми,¤ка дозвол¤Ї крутити колесо вперед,але не назад.” даному

випадку йдетьс¤ про те, що неможливо дос¤гти р≥вноваги, змен-

шуючи сукупний попит). «меншенн¤ сукупного попиту може при-

вести лише до значного порушенн¤ р≥вноваги.

ƒл¤ анал≥зу впливу зм≥ни сукупноњ пропозиц≥њ на р≥вно-

важний р≥вень ц≥н ≥ р≥вноважний обс¤г сусп≥льного виробництва

використаЇмо граф≥к: ≈фект зм≥ни сукупноњ пропозиц≥њ.

«м≥щенн¤ кривоњ сукупноњ пропозиц≥њ в≥дбуваЇтьс¤ п≥д

тиском нец≥нових фактор≥в,зокрема,зм≥ни ц≥н на виробнич≥ ре-

сурси.Ќайб≥льшу частку при цьому мають витрати на сировину ≥

енергонос≥њ та зароб≥тну плату.

P AS2 AS1 AS3

«ростанн¤ виробничих витрат зм≥-

щуЇ криву вл≥во до(AS2),що веде до

P2 зменшенн¤ обс¤гу сусп≥льного вироб-

e2 ництва до(Q2) ≥ зростанн¤ ц≥н до(P2).

P1 e1 ѕ≥двищенн¤ ц≥н у так≥й ситуац≥њ вик-

P3 e3 ликаЇ ≥нфл¤ц≥ю витрат(пропозиц≥њ).

«м≥щенн¤ кривоњ вправо - виклика-

AD Їтьс¤ зростанн¤м ефективност≥ сус-

п≥льного виробництва.

Q2 Q1 Q3 Q

јнал≥з сукупного попиту ≥ сукупноњ пропозиц≥њ та ефекту

њх зм≥н дозвол¤Ї,таким чином,зробити так≥ важлив≥ дл¤ кейнс≥-

анськоњ макроеконом≥чноњ модел≥ висновки:

1)центральною категор≥Їю Ї сукупний попит,лише його зростанн¤

встановлюЇ р≥вновагу в ринков≥й економ≥ц≥;

2)зростанн сукупного попиту в≥дбуваЇтьс¤ п≥д д≥Їю зростанн¤

грошових витрат населенн¤,п≥дприЇмств,держави;

3)лише при повн≥й зайн¤тост≥ виробничих ресурс≥в дос¤гаЇтьс¤

найб≥льш ефективний сукупний попит;

4)дл¤ п≥дтримуванн¤ високого ефективного попиту ≥ зайн¤тост≥

виробничих ресурс≥в необх≥дне державне макроеконом≥чне регу-

люванн¤.

—укупн≥ витрати сусп≥льства,¤к≥ Ї головним чинником су-

купного попиту,складаютьс¤ ≥з споживанн¤(витрат домашн≥х гос-

подарств),≥нвестиц≥й(витрат ф≥рм),державних закуп≥вель(витрат

держави) ≥ чистого експорту(витрат ≥ноЇемц≥в).¬ кейнс≥анськ≥й

теор≥њ,у зв'¤зку з цим,розр≥зн¤ють базову,або основну макро-

економ≥чну модель,¤ка розгл¤даЇ лише вплив споживанн¤ ≥

≥нвестиц≥й на сукупний попит(тобто без врахуванн¤ впливу дер-

жави ≥ зовн≥шнього ринку),≥ розширену макромодель,¤ка врахо-

вуЇ також державу ¤к суб'Їкт економ≥чноњ системи ≥ зовн≥шн≥й

ринок.ќтже,базова модель описуЇ закриту економ≥чну систему

без державного втручанн¤.

—поживанн¤(витрати домашн≥х господарств)розгл¤даЇтьс¤

кейнс≥анською теор≥Їю у зв'зку з нац≥ональним доходом,а

точн≥ше - з к≥нцевим доходом сусп≥ьства,або доходом п≥сл¤

сплати податк≥в. «аощадженн¤ - це та частина к≥нцевого доходу

сусп≥льства,¤ка не споживаЇтьс¤.«в≥дси випливаЇ,що к≥нцевий

доход сусп≥льства(нац≥ональний доход)дор≥внюЇ сум≥ споживанн¤

≥ заощадженн¤: Y=C+S.—поживанн¤(C) ≥ заощадженн¤(S) т≥сно по-

в'¤зан≥,њх не можна розгл¤дати ≥зольовано.

 р≥м того кейнс≥анська модель товарного ринку будуЇтьс¤

на певних припущенн¤х.¬рни дають можлив≥сть абстрагуватис¤

в≥д окремих процес≥в ≥ зосередитис¤ на тому,що ЇсуттЇвим саме

дл¤ цього по¤сненн¤.«окрема:

1)ц≥ни розгл¤даютьс¤ ¤к незм≥нн≥;

2)приймаЇтьс¤,що р≥вень процента Ї величина стала;

3)об'Їктом досл≥дженн¤ виступаЇ закрита економ≥ка,тобто не

враховуЇтьс¤ зовн≥шн¤ торг≥вл¤.

Ќаголосимо ще раз на сл≥дуючому:сукупний попит у зам-

кнен≥й економ≥ц≥ складаЇтьс¤ з двох компонент≥в - споживанн¤ C

≥ ≥нвестиц≥њ I,¤к≥ створюютьс¤ заощадженн¤ми S,тобто S=I;виз-

начальним Ї сукупний попит.ѕозначимо його ¤к AD.¬≥н репрезен-

туЇ всю сукупн≥сть товар≥в,на придбанн¤ ¤ких домогос-

подарства,п≥дприЇмства ≥ держава зд≥йснюють своњ вит-

рати.ќсоблив≥стю кейнс≥анськоњ модел≥ Ї й те,що в н≥й роз-

р≥зн¤ютьс¤ запланован≥ й фактичн≥ витрати.

«апланован≥ витрати в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д фактичних на вели-

чину непередбаченого перевищенн¤ створеноњ продукц≥њ над

реал≥зованою або,навпаки,реал≥зованоњ над створеною в межах

певного пер≥оду.ѕерший вар≥ант нев≥дпов≥дност≥ може мати

м≥сце тод≥,коли п≥дприЇмства створили б≥льше продукц≥њ,н≥ж

здатн≥ реал≥зувати,≥ тому змушен≥ њњ частину перетворити на

запаси.ƒругий вар≥ант характерний дл¤ умов,коли в≥дбуваЇтьс¤

реал≥зац≥¤ не лише створеноњ у певний пер≥од продукц≥њ,а й

т≥Їњ,що була в запасах.

‘актичн≥ витрати тотожн≥ отриманим доходам,або сукупному

випуску.ќстанн≥й позначатиметьс¤ ¤к Y.

Ќев≥дпов≥дн≥сть запланованих ≥ фактичних витрат може бу-

ти записана так:

Y = AD + UI, де UI - непередбачене нагромадженн¤

запас≥в або навпаки,њх вико-

ристанн¤ дл¤ зб≥льшенн¤ про-

позиц≥њ на товарному ринку.

«розум≥ло,що коли UI>0,то це означаЇ,що п≥дприЇмц≥ змен-

шують пропозиц≥ю товар≥в(Y ).  оли ж UI<0, то пропозиц≥¤

зб≥льшуЇтьс¤ (Y ).

–озгл¤д кейнс≥анськоњ модел≥ ми розпочинаЇмо з њњ спро-

щеного вар≥анта Ї р≥вн≥сть:

AD = C + I, де C - витрати споживанн¤

домогосподарств;

I - ≥нвестиц≥йн≥ витрати.

ўодо споживанн¤ приймаЇтьс¤,що воно залежить в≥д гранич-

ноњ схильност≥ до споживанн¤ сФ та сукупних доход≥в Y.

зм≥на в споживанн≥ прир≥ст — Δ—

MPC= ----------------- = ---------- = --- = сФ

зм≥на в доход≥ прир≥ст Y ΔY

 ейнс вводить ще один показник: MPS - гранична схильн≥сть до

заощадженн¤

зм≥на в заощадженн≥ прир≥ст S ΔS

MPS=-------------------- = ---------- = --- = sФ

зм≥на в доход≥ прир≥ст Y ΔY

—ума MPC ≥ MPS дл¤ будь-¤коњ зм≥ни в доход≥ повинна

завжди дор≥внювати одиниц≥:

MPC + MPS = 1, адже прир≥ст Y = прир≥ст — + прир≥ст S

Y = C + S

ѕрир≥ст доходу може йти або на споживанн¤,або на заощадженн¤.

¬ короткостроков≥й перспектив≥ по м≥р≥ росту поточного доходу ј–— (середн¤ схильн≥сть до споживанн¤) зменшуЇтьс¤, ј–S (середн¤ схильн≥сть до заощадженн¤) зростаЇ, тобто з ростом доходу с≥мФњ в≥дносно скорочуЇтьс¤ дол¤ заощаджень. јле, в довгостроков≥й перспектив≥ середн¤ схильн≥сть до споживанн¤ стаб≥л≥зуЇтьс¤, так ¤к на величину споживчих видатк≥в не т≥льки розм≥р поточного доходу с≥мФњ, але ≥ розм≥р загального життЇвого достатку, а також величини оч≥куваного ≥ пост≥йного доходу.

‘актори, визначаюч≥ динам≥ку споживанн¤ ≥ заощаджень:

дох≥д домашн≥х господарств;

багатство, накопичине в домашньому господарств≥;

р≥вень ц≥н;

еконм≥чне оч≥куванн¤;

величина споживноњ заборгованост≥;

р≥вень оподаткуванн¤.

¬еличини споживанн¤ ≥ заощадженн¤ в≥дносно стаб≥льн≥ при умов≥, що господарство не приймаЇ спец≥альних д≥й по њх зм≥н≥, в тому числ≥ через систему оподаткуванн¤. —таб≥льн≥сть цих величин звФ¤зана з тим, що на р≥шенн¤ домашн≥х господарств УспоживатиФ чи Узбер≥гатиФ впливають в≥дпов≥дн≥ традиц≥њ. ƒо того ж фактори, не звФ¤зан≥ з доходом, багатообразн≥ ≥ зм≥ни в них нер≥дко взаЇмовр≥вноважуютьс¤.

якщо споживч≥ видатки, ¤к перший компонент сукупного попиту, в≥дносно стаб≥льн≥, то другий компонент Ц ≥нвестиц≥њ, навпаки, м≥нлив≥.

ћатематично MPC - це числове значенн¤ (тангес)кута нахи-

лу л≥н≥њ споживанн¤(д≥йсних витрат - AD) до ос≥ абцис,а MPS -

тангес кута нахилу л≥н≥њ заощадженн¤

AD (¤ку легко побудувати на граф≥ку,ви-

Y=AD ход¤чи ≥з р≥зниц≥ обс¤гу доходу ≥ об-

с¤гу споживанн¤).

‘ункц≥¤ споживанн¤ маЇ вигл¤д:

C=C0 + cY,де —0 - певний р≥вень спожи-

AD ванн¤,¤кий не залежить в≥д р≥вн¤ дохо-

д≥в ≥ т¤ж≥Ї до м≥н≥мального споживанн¤;

с - гранична схильн≥сть до споживанн¤,

що показуЇ,¤ка частка з кожноњ одини-

ц≥ додаткових доход≥в буде спр¤мована

на споживанн¤.

ќск≥льки у модел≥ приймаЇтьс¤,що

Y2 Y0 Y1 Y ставка процента Ї стала величина(дру-

 ейнс≥анський хрест. ге припущенн¤ модел≥),то ф-ц≥¤ ≥нвес-

тиц≥й набуваЇ вигл¤ду:I=I

ћодель у њњ спрщенному вар≥ант≥ маЇ такий вигл¤д:

Y=AD - загальна умова р≥вноваги (1)

AD=C+I - структура сукупних витрат (2)

C=C+cY - функц≥¤ споживанн¤ (3)

I=I - функц≥¤ ≥нвестиц≥й (4)

AD=C+I+cY - випливаЇ ≥з (2),(3),(4) (5)

Y=AD=C+I+cY - випливаЇ ≥з (1),(5) (6)

¬ економ≥чн≥й науц≥ граф≥чне зображенн¤ ц≥Їњ модел≥

прийн¤то називати "кейнс≥анський хрест".¬≥н ¤вл¤Ї собою поЇ-

днанн¤ на одному граф≥ку двох л≥н≥й,одна з ¤ких в≥дображаЇ

≥деальний стан повноњ в≥дпов≥дност≥ фактичних ≥ запланованих

витрат(Y=AD),а друга запланован≥ витрати.Ћ≥н≥¤ що проходить

п≥д кутом 450 до горизонтальноњ ос≥, ф≥ксуЇ в≥дпов≥дн≥сть фак-

тичних ≥ запланованих витрат.√раф≥чно це саме так, бо кожна

точка,розташована на н≥й,Ї р≥внов≥ддаленою в≥д горизонтальноњ

та вертикальноњ осей.Ћ≥н≥¤ ф-ц≥њ запланованих витрат(AD)маЇ

позитивний нахил до горизонтальноњ ос≥(в≥сь доходу),що ц≥лком

в≥дпов≥даЇ р≥вн¤нню(5),в ¤кому сукупн≥ витрати представлен≥

¤к ф-ц≥¤ доход≥в.Ќахил л≥н≥њ до горизонтальноњ ос≥ визна-

чаЇтьс¤ граничною схильн≥стю до споживанн¤ сФ: чим схильн≥сть

вища,тим нахил до горизонтальноњ ос≥ б≥льший.ј у точц≥ пере-

тину л≥н≥й Y та AD дос¤гаЇтьс¤ р≥вновага товарного ринку(Y=AD).

як по¤снити сам процес р≥вноваги,користуючись "кейн-

с≥анським хрестом"? якщо виробництво вс≥х п≥дприЇмств крањни

знаходитьс¤ на р≥вн≥ Y1, то запланован≥ витрати(споживанн¤) Ї

меншим,н≥ж виробництво.ѕ≥дприЇмствам доводитьс¤ наг-

ромаджувати запаси товар≥в.ј маючи запаси нереал≥зованоњ про-

дукц≥њ,вони змушен≥ зменшувати виробництво,тобто в≥дбуваЇтьс¤

рух в≥д Y1 до Y0 .якщо виробництво знаходитьс¤ на р≥вн≥ Y ,то

запланован≥ витрати (споживанн¤) перевищують фактичне вироб-

ництво.ѕ≥дприЇмства мають можлив≥сть розпродувати запаси,а њх

скороченн¤ змушуЇ нарощувати виробництво.

–ецес≥йний розрив Ц величина, на ¤ку повинен зрости сукупний попит 9сукупн≥ видатки), щоб п≥двищити р≥вноважний ¬Ќѕ до не≥нфл¤ц≥йного р≥вн¤ повноњ за¤н¤тост≥.

якщо фактичний р≥вноважний обФЇм випуску Y0 нижче потенц≥йного Y* (див.мал.1), то це означаЇ, що сукупний попит неефективний, тобто сукупн≥ видатки недостатн≥ дл¤ запезпеченн¤ повноњ зайн¤тост≥ ресурс≥в, хоча р≥вновага AD = AS дос¤гнута. Ќедостача сукупного попиту надаЇ депресивний вплив на економ≥ку.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ѕрирода макроеконом≥чноњ р≥вноваги
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (6289 прочитано)