Sort-ref - ћ≥жнародно-правов≥ акти по запоб≥ганню забрудненн¤ мор¤


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈колог≥¤ > ћ≥жнародно-правов≥ акти по запоб≥ганню забрудненн¤ мор¤

¬раховуючи реальний стан справ, навр¤д чи можна вважати, що в найближчому майбутньому буде створена схема глобальних стандарт≥в по запоб≥ганню забрудненн¤ ≥з суш≥. ќсновн≥ м≥жнародн≥ заходи по регулюванн¤ викид≥в ≥з суш≥ будуть, очевидно, ≥ надал≥ виробл¤тис¤ на рег≥ональному р≥вн≥.

ўо стосуЇтьс¤ забрудненн¤ ≥з суден, то на в≥дм≥ну в≥д забрудненн¤ ≥з суш≥ тут ≥снують обширн≥ догов≥рн≥ норми глобального характеру. –егулюванн¤ попередженн¤ забрудненн¤ ≥з суден маЇ давн≥ традиц≥њ ≥ вже прот¤гом багатьох рок≥в питанн¤, повТ¤зан≥ з ним вир≥шуютьс¤ в усталених м≥жнародних рамках.

ульм≥нац≥Їю вжитих ран≥ше на м≥жнародному р≥вн≥ зусиль стала онвенц≥¤ ћј–ѕќЋ 1973 року, включена згодом в протокол 1978 р. ѕроте нав≥ть створен≥ цими документами всеохоплююч≥ режими не влаштовують в повн≥й м≥р≥ захисник≥в довк≥лл¤. —л≥д визнати, що поки що ефективного виконанн¤ не дос¤гнуто. “ому основна увага найближчим часом повинна бути звернута на ширшу участь держав в ≥снуючих угодах, а не на встановленн¤ строг≥ших правил. ¬ р¤д≥ випадк≥в певн≥ стимули дл¤ подальшоњ ратиф≥кац≥њ передбачен≥ в самих угодах.

–озд≥л ≤≤. ћ≥жнародна косм≥чна еколог≥чна безпека

ƒ≥¤льн≥сть людини по досл≥дженню та використанню косм≥чного простору (включаючи природн≥ небесн≥ т≥ла позаземного походженн¤) отримала назву косм≥чноњ. ѕерша оф≥ц≥йна згадка про косм≥чну д≥¤льн≥сть (outer space activities) в м≥жнародному документ≥ зустр≥чаЇтьс¤ в резолюц≥њ √енеральноњ јсамблењ ќќЌ 1721 (XVII в≥д 20 грудн¤ 1961 р.). ¬ м≥жнародному договор≥ вона вперше використана в преамбул≥ онвенц≥њ про запровадженн¤ ™вропейськоњ орган≥зац≥њ по проектуванню та створенню ракет-нас≥њв (≈Ћƒќ) в≥д 29 березн¤ 1962 р.)*.

¬икористанн¤ терм≥ну Укосм≥чна д≥¤льн≥стьФ даЇ п≥дстави вважати, що держави не обмежують його д≥¤льн≥стю вин¤тково в косм≥чному простор≥, але в≥днос¤ть до нього ≥ д≥¤льн≥сть на «емл≥, ¤кщо вона повТ¤зана з д≥¤льн≥стю в косм≥чному простор≥. « цього вит≥каЇ ≥ ƒогов≥р 1967 р., ¤кий встановлюЇ принципи д≥¤льност≥ держав ≥ на «емл≥, ¤кщо вона стосуЇтьс¤ досл≥дженн¤ та використанн¤ косм≥чного простору (наприклад, ст. VII ”годи).

«в≥дси вит≥каЇ необх≥дн≥сть визначенн¤ пон¤тт¤ косм≥чного простору, так ¤к т≥льки через нього можна перейти до точного визначенн¤ пон¤тт¤ косм≥чноњ д≥¤льност≥. ќстаннЇ Ї дуже важливим дл¤ отриманн¤ в≥дпов≥д≥ на запитанн¤ про те, на ¤ку д≥¤льн≥сть поширюютьс¤ норми та принципи косм≥чного права.

Ќам≥ри держав визначити пон¤тт¤ Укосм≥чний прост≥рФ та Увикористанн¤ косм≥чного просторуФ заф≥ксован≥ в п.4 УвФ резолюц≥њ √енеральноњ јсамблењ ќќЌ 2222 (’’≤≤ в≥д 19 грудн¤ 1966 р.).

«араз пон¤тт¤ косм≥чноњ д≥¤льност≥ залежить в≥д п≥дходу до цього питанн¤ з боку т≥Їњ чи ≥ншоњ держави. “им не менше можна вважати, що п≥д косм≥чною д≥¤льн≥стю маЇтьс¤ на уваз≥ розм≥щенн¤ створених людиною предмет≥в на довколоземних орб≥тах (в довколоземному простор≥), в м≥ж планетарному простор≥ (за межами сфери земного т¤ж≥нн¤), на поверхн≥ ћ≥с¤ц¤ та ≥нших небесних т≥л. ≤нод≥ до пон¤тт¤ косм≥чноњ д≥¤льност≥ в≥днос¤ть також вертикальний запуск предмет≥в на велик≥ висоти за допомогою ракетноњ техн≥ки з њхн≥м наступним поверненн¤м на «емлю без виходу на довколоземну орб≥ту. “ак≥ предмети отримали назву косм≥чних обТЇкт≥в.

ƒо пон¤тт¤ Укосм≥чна д≥¤льн≥стьФ в≥днос¤ть також д≥њ людей (космонавт≥в) та робота автоматичних (автономних чи керованих по рад≥о ≥з «емл≥) апарат≥в та прилад≥в на борту косм≥чних обТЇкт≥в, включаючи вих≥д людей на вин≥с прилад≥в у в≥дкритий космос чи на поверхню небесних т≥л.

“аким чином, пон¤тт¤ Укосм≥чноњ д≥¤льност≥Ф повТ¤зуЇтьс¤ з д≥¤льн≥стю в косм≥чному середовищ≥, включаючи операц≥њ, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ на «емл≥ у звТ¤зку ≥з запуском косм≥чного обТЇкту, його керуванн¤м та поверненн¤ на «емлю. “им самим до визначенн¤ пон¤тт¤ косм≥чноњ д≥¤льност≥ застосований функц≥ональний п≥дх≥д. јле це не означаЇ, що територ≥альний п≥дх≥д в≥дкидаЇтьс¤: в≥н необх≥дний при встановленн≥ режиму косм≥чного простору ≥ при закр≥пленн≥ його в≥дм≥нност≥ в≥д режиму пов≥тр¤ного простору.

≤снуЇ р¤д угод, характерних лише дл¤ косм≥чного простору в силу його специф≥ки; так≥, наприклад, дем≥л≥таризац≥¤ космосу ≥ т.д. ѕ≥д дем≥л≥таризац≥Їю косм≥чного простору та небесних т≥л маЇтьс¤ на уваз≥ заборона д≥¤льност≥, ¤ка пересл≥дуЇ в мирний час в≥йськову мету. ƒем≥л≥таризац≥¤ може бути повною та частковою. ” випадку частковоњ дем≥л≥таризац≥њ заборон¤ютьс¤ суворо визначен≥ в м≥жнародн≥й угод≥ види в≥йськовоњ косм≥чноњ д≥¤льност≥ держав, а у випадку повноњ дем≥л≥таризац≥њ заборон¤Їтьс¤ будь-¤ка д≥¤льн≥сть, ¤ка пересл≥дуЇ в мирний час в≥йськов≥ ц≥л≥. ѕринцип частковоњ дем≥л≥таризац≥њ косм≥чного простору та повноњ дем≥л≥таризац≥њ небесних т≥л формулюЇтьс¤ в ст. IV ”годи про принципи д≥¤льност≥ держав по досл≥дженню та використанню косм≥чного простору, включаючи ћ≥с¤ць та ≥нш≥ небесн≥ т≥ла. ƒогов≥р накладаЇ на його учасник≥в обовТ¤зок не виводити на орб≥ту навколо «емл≥ будь-¤к≥ обТЇкти з ¤дерною зброЇю чи будь-¤кими ≥ншими видами зброњ масового знищенн¤, не встановлювати таку зброю на небесних т≥лах ≥ не розм≥щувати таку зброю в косм≥чному простор≥ ¤кимось-небудь ≥ншим способом.

ƒогов≥р закр≥пл¤Ї в даному випадку аналог≥чне положенн¤ резолюц≥њ √енеральноњ јсамблењ ќќЌ 1884 (XVIII) про невив≥д на орб≥ту довкола земл≥ будь-¤ких обТЇкт≥в ¤дерного враженн¤, не встановлювати таку зброю на небесних т≥лах. –езолюц≥¤ була схвалена 17 жовтн¤ 1963 року. “аке догов≥рне закр≥пленн¤ резолюц≥њ √енеральноњ јсамблењ ќќЌ Ї виправданим у звТ¤зку з р≥зними тлумаченн¤ми њњ обовТ¤зковоњ юридичноњ сили.

“ак, до прикладу, англ≥йський юрист ¬.ƒженкс вважаЇ, що резолюц≥¤ √енеральноњ јсамблењ ќќЌ 1884 (XVIII) не може служити п≥дтвердженн¤м ≥снуванн¤ норми звичайного права, ≥ не створюЇ нового обовТ¤зку. ÷¤ резолюц≥¤, на його думку, може розгл¤датис¤ в рол≥ простого звичаю, ¤кий з часом може обернутис¤ в норму звичайного права.

–езолюц≥¤ √енеральноњ јсамблењ ќќЌ 1884 (XVIII) заборонила розм≥щувати в косм≥чному простор≥ та на небесних т≥лах будь-¤к≥ обТЇкти ≥з зброЇю масового пораженн¤, перш за все з ¤дерною зброЇю. ƒогов≥р 1967 р. закр≥пив цю заборону у вигл¤д≥ писаноњ норми м≥жнародного права, поширивши сферу њњ д≥њ на вс≥ держави. “аким чином, ц¤ норм набула загальновизнаного характеру. ƒоговором 1967 року встановлювавс¤ дл¤ ћ≥с¤ц¤ та ≥нших небесних т≥л режим повноњ дем≥л≥таризац≥њ. ƒогов≥р передбачаЇ, що ћ≥с¤ць та ≥нш≥ небесн≥ т≥ла використовуютьс¤ вс≥ма його учасниками виключно в мирних ц≥л¤х. ¬≥дпов≥дно на небесних т≥лах заборон¤Їтьс¤ створенн¤ в≥йськових баз, споруд та укр≥плень, використанн¤ та випробуванн¤ будь-¤ких тип≥в озброЇнь та проведенн¤ в≥йськових маневр≥в. –азом з тим допускаЇтьс¤ використанн¤ в≥йськового персоналу дл¤ наукових досл≥джень чи будь-¤ких ≥нших мирних ц≥лей, а також використанн¤ будь-¤кого обладнанн¤, необх≥дного дл¤ мирного досл≥дженн¤ ћ≥с¤ц¤ та ≥нших небесних т≥л.

¬ майбутньому, на випадок дос¤гненн¤ угоди стосовно повноњ дем≥л≥таризац≥њ цього косм≥чного простору, а не лише ћ≥с¤ц¤ та ≥нших небесних т≥л, в ”году про принципи д≥¤льност≥ держав з досл≥дженн¤м косм≥чного простору, включаючи ћ≥с¤ць та ≥нш≥ небесн≥ т≥ла, буде включено принцип використанн¤ цього простору у вин¤тково в мирних ц≥л¤х. ÷ей принцип зам≥нить собою принцип частковоњ дем≥л≥таризац≥њ косм≥чного простору та повноњ дем≥л≥таризац≥њ небесних т≥л*.

Ќа даний час такоњ угоди ще немаЇ, ≥ тому в м≥жнародних документах говоритьс¤ про вин¤тково мирне досл≥дженн¤ та використанн¤ косм≥чного простору ¤к мети, до ¤коњ сл≥д пр¤мувати.

ƒл¤ дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети необх≥дно ще домовитись в≥дносно заборони:

вивозу на орб≥ту навколо «емл≥, ћ≥с¤ц¤ та ≥нших небесних т≥л будь-¤ких обТЇкт≥в в≥йськового призначенн¤;

використанн¤ косм≥чного простору дл¤ (чи п≥д час) в≥йськових маневр≥в, а також з метою випробуванн¤ будь-¤ких вид≥в озброЇнь (бойових ракет, бойових аерокосм≥чних пристроњв та ≥н.).

¬ останн≥ дес¤тил≥тт¤ з ус≥Їю гостротою постала проблема попередженн¤ забрудненн¤ земного, водного та атмосферного середовища.

«араз актуальност≥ набули питанн¤, повТ¤зан≥ ≥з запоб≥ганн¤м шк≥дливому забрудненню космосу, а також земного середовища внасл≥док доставки наземноњ речовини. ѕринцип свободи досл≥дженн¤ та використанн¤ косм≥чного простору та небесних т≥л не дозвол¤Ї одним державам д≥¤ти на збитки ≥ншим державам. ƒогов≥р 1967 р. встановлюЇ, що при Удосл≥дженн≥ та використанн≥ косм≥чного простору, включаючи ћ≥с¤ць та ≥нш≥ небесн≥ т≥ла, держави-учасники ƒоговору зд≥йснюють вивченн¤ та досл≥дженн¤ косм≥чного простору, включаючи ћ≥с¤ць та ≥нш≥ небесн≥ т≥ла, з певним врахуванн¤м в≥дпов≥дних ≥нтерес≥в вс≥х ≥нших держав-учасник≥в ”годи. ƒержави-учасники ”годи зд≥йснюють вивченн¤ та досл≥дженн¤ косм≥чного простору, включаючи ћ≥с¤ць та ≥нш≥ небесн≥ т≥ла, таким чином, щоб уникати њх шк≥дливого забрудненн¤, а також неспри¤тливих зм≥н земного середовища, внасл≥док доставки позаземноњ речовини, ≥з ц≥Їю метою, у випадку необх≥дност≥, вживають в≥дпов≥дних заход≥вФ (ст. ≤’). «абрудненн¤ космосу можна розгл¤дати ¤к частину б≥льш загальноњ проблеми експеримент≥в в космос≥, з потенц≥йно шк≥дливими насл≥дками. «аходи м≥жнародно-правового характеру покликан≥ запоб≥гти можливост≥ таких шк≥дливих насл≥дк≥в. ѕон¤тт¤ забрудненн¤ космосу охоплюЇ ¤к його засм≥ченн¤, так ≥ зараженн¤.

Ќа орб≥тах навколо «емл≥ обертаЇтьс¤ б≥л¤ 3 тис¤ч косм≥чних обТЇкт≥в. Ѕ≥льш≥сть з них вже виконали своњ завданн¤ ≥ не представл¤ють н≥¤коњ науковоњ ц≥нност≥. « метою запоб≥ганн¤ под≥бному забрудненню космосу сл≥д визнати бажаним скороченн¤ до м≥н≥муму к≥лькост≥ косм≥чних обТЇкт≥в, ¤к≥ втратили наукове та практичне значенн¤, але продовжують рух по орб≥т≥ навколо «емл≥. “акого скороченн¤ можна було б добитис¤ шл¤хом домовленост≥ стосовно видаленн¤ таких УмертвихФ обТЇкт≥в ≥з космосу. —юди ж сл≥д в≥днести ≥ питанн¤ про припиненн¤ рад≥опередач з борту косм≥чних обТЇкт≥в п≥сл¤ виконанн¤ ними свого призначенн¤.