Sort-ref - ћ≥жнародно-правов≥ акти по запоб≥ганню забрудненн¤ мор¤


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈колог≥¤ > ћ≥жнародно-правов≥ акти по запоб≥ганню забрудненн¤ мор¤

«абрудненн¤ космосу загрожуЇ не лише ризиком з≥ткненн¤ (¤кий ще довго буде, в≥рог≥дно, м≥н≥мальним), але ≥ рад≥оперешкодами (¤к≥ вже Ї нагальною проблемною). —постереженн¤ за косм≥чними обТЇктами, ¤к≥ в≥дслужили свою службу, може згодом стати непосильним т¤гарем дл¤ наземних станц≥й спостереженн¤.

ѕроблема запоб≥ганн¤ забрудненню космосу включаЇ в себе проблему запоб≥ганн¤ рад≥оактивному, б≥олог≥чному та х≥м≥чному забрудненню космосу. ¬ажливе значенн¤ в цьому план≥ маЇ заборона розм≥щенн¤ ¤дерноњ зброњ в космос≥, ¤ка була встановлена в 1967 р. ”годою*.

«а умов суворого дотриманн¤ державами ц≥Їњ ”годи небезпека зараженн¤ космосу рад≥оактивними продуктами буде значно зменшена.

¬ажливого значенн¤ набуваЇ питанн¤ про розробку конкретних правил, покликаних запоб≥гти чи зменшити шк≥длив≥ насл≥дки можливого зараженн¤ земними речовинами косм≥чного простору, включаючи ћ≥с¤ць та ≥нш≥ небесн≥ т≥ла, а також виключити можлив≥ небажан≥ зм≥ни земного середовища внасл≥док доставки позаземноњ речовини. ѕерш за все маЇтьс¤ на уваз≥ розробка правових норм, ¤к≥ б передбачали стерил≥зац≥ю м≥жпланетних л≥тальних апарат≥в та ≥нш≥ проф≥лактичн≥ заходи по запоб≥ганню зараженню.

¬иникаЇ також запитанн¤ стосовно м≥жнародноњ в≥дпов≥дальност≥ держав за збитки, спричинен≥ в результат≥ зараженн¤ чи забрудненн¤ космосу. “ака в≥дпов≥дальн≥сть маЇ своњ специф≥чн≥ особливост≥ ≥ тому вимагаЇ особливоњ м≥жнародно-правовоњ регламентац≥њ.

як було зазначено вище, питанн¤ запоб≥ганн¤ забрудненню та зараженню космосу охоплюютьс¤ загальною проблемою запоб≥ганн¤ потенц≥йно шк≥дливим насл≥дкам експеримент≥в в космос≥, ¤ка обговорюЇтьс¤ ќќЌ та ц≥лим р¤дом ≥нших м≥жнародних орган≥зац≥й. ¬ рамках ком≥тету з досл≥дженн¤ косм≥чного простору ( ќ—ј–) в 1962 роц≥ була утворена спец≥альна онсультативна група дл¤ визначенн¤ можливих шк≥дливих насл≥дк≥в експеримент≥в в космос≥. ÷¤ група п≥дготувала допов≥дь щодо потенц≥йно шк≥дливих насл≥дк≥в експеримент≥в в космос≥, ¤кий був представлений до розгл¤ду «агальних збор≥в ќ—ј–, ¤к≥ в≥дбулис¤ в травн≥ 1964 року у ‘лоренц≥њ. « цього питанн¤ «агальними зборами ќ—ј– була ухвалена спец≥альна резолюц≥¤.

¬елика увага проблем≥ запоб≥ганн¤ потенц≥йно шк≥дливим насл≥дкам експеримент≥в в космос≥ прид≥л¤Їтьс¤ ќрган≥зац≥Їю ќбТЇднаних Ќац≥й. Ќа необх≥дн≥сть запоб≥ганн¤ таким шк≥дливим насл≥дкам звернув особливу увагу в 1964 р. Ќауково-техн≥чний п≥дком≥тет ом≥тету ќќЌ з питань космосу. –екомендац≥њ Ќауково-техн≥чного п≥дком≥тету ув≥йшли в допов≥дь ом≥тету ќќЌ по космосу, ¤кий був представлений ’’ сес≥њ √енеральноњ јсамблењ ќќЌ.

¬ резолюц≥њ 2130 (’V в≥д 20 грудн¤ 1965 р.) √енеральна јсамбле¤ ќќЌ схвалила рекомендац≥њ Ќауково-техн≥чного п≥дком≥тету в≥дносно запоб≥ганн¤ потенц≥йно шк≥дливим насл≥дкам експеримент≥в у космос≥. —л≥д також мати на уваз≥ можлив≥сть проведенн¤ м≥жнародних консультац≥й, ¤к≥ передбачаютьс¤ ”годою по космосу 1967 року. ќбовТ¤зок проведенн¤ таких консультац≥й покладаЇтьс¤ на державу, ¤ка плануЇ проведенн¤ експерименту з потенц≥йно шк≥дливими насл≥дками. ”года гласить: Уякщо будь-¤ка держава Ц учасник ”годи маЇ п≥дстави вважати, що д≥¤льн≥сть чи експеримент, запланован≥ ц≥Їю державою-учасником чи громад¤нами ц≥Їњ держави-учасника ƒоговору в косм≥чному простор≥, включаючи ћ≥с¤ць та ≥нш≥ небесн≥ т≥ла, створ¤ть потенц≥йно шк≥длив≥ перешкоди д≥¤льност≥ ≥нших держав-учасник≥в ”годи у справ≥ мирного досл≥дженн¤ та використанн¤ косм≥чного простору, включаючи ћ≥с¤ць та ≥нш≥ небесн≥ т≥ла, то вона повинна провести в≥дпов≥дн≥ м≥жнародн≥ консультац≥њ, перш н≥ж приступити до такоњ д≥¤льност≥ чи експериментуФ (ст. ≤’). ƒержавам, ¤к≥ не беруть участь у проведенн≥ експерименту, надано право вимагати, на випадок необх≥дност≥, проведенн¤ таких консультац≥й. ” в≥дпов≥дност≥ з договором Удержава-учасник ƒоговору, ¤ка маЇ п≥дстави п≥дозрювати, що д≥¤льн≥сть чи експеримент, запланован≥ ≥ншим учасником ƒоговору в косм≥чному простор≥, включаючи ћ≥с¤ць та ≥нш≥ небесн≥ т≥ла, може запросити проведенн¤ консультац≥њ стосовно такоњ д≥¤льност≥ чи експерименту (ст. ≤’).

“аким чином, у в≥дпов≥дност≥ з ƒоговором м≥жнародне обговоренн¤ експерименту, ¤кий плануЇтьс¤, з метою запоб≥ганн¤ можливим потенц≥йно шк≥дливим насл≥дкам може в≥дбутис¤ за вимогою будь-¤коњ держави. ѕор¤док проведенн¤ м≥жнародних консультац≥й, ¤к≥ передбачен≥ ƒоговором, потребуЇ в подальшому конкретизац≥њ.

осм≥чн≥ ракети розширили меж≥ п≥знанн¤ людиною —он¤чноњ системи. Ќаука вже не обмежуЇтьс¤ вивченн¤м лише навколоземного простору, м≥жпланетн≥ корабл≥ вирвались за меж≥ земного т¤ж≥нн¤ ≥ розпочали досл≥дженн¤ космосу в районах ћ≥с¤ц¤, ћарса, ¬енери. ¬се це стало можливим завд¤ки розвитку найважлив≥ших областей сучасноњ науки та техн≥ки, в першу чергу ракетноњ техн≥ки, рад≥оелектрон≥ки, ¤дерноњ ф≥зики.

¬ивченн¤ та досл≥дженн¤ косм≥чного простору повинно в≥дбуватис¤ лише дл¤ добробуту людства, в ≥нтересах дружн≥х стосунк≥в м≥ж державами. “ак≥ д≥њ держав, ¤к розм≥щенн¤ на орб≥тах в косм≥чному простор≥ обТЇкт≥в з ¤дерною зброЇю, ¤ка може бути направленою на територ≥њ ≥ншоњ держави несум≥сн≥ з ”ставом ќќЌ, ¤кий покладаЇ на держави обовТ¤зок Упро¤вл¤ти терпим≥сть та жити поруч, в мир≥ один з одним, ¤к добр≥ сус≥диФ.

5 серпн¤ 1963 р. з ≥н≥ц≥ативи —–—– в ћоскв≥ був п≥дписаний ƒогов≥р про заборону випробувань ¤дерноњ зброњ в атмосфер≥, в косм≥чному простор≥ та п≥д водою.

ћосковська угода полегшуЇ освоЇнн¤ косм≥чного простору з мирною метою ≥ спри¤Ї забезпеченню безпеки польот≥в ек≥паж≥в косм≥чних корабл≥в.

Ќа ’VIII сес≥њ √енеральноњ јсамблењ ќќЌ м≥н≥стр закордонних справ держав-член≥в угод за¤вили, що потр≥бно заборонити вих≥д на орб≥ту обТЇкт≥в з ¤дерною зброЇю на борту*. ѕ≥д УобТЇктомФ резолюц≥¤ маЇ на уваз≥ будь-¤к≥ апарати, придатн≥Ф дл¤ польот≥в у косм≥чний прост≥р, так≥, ¤к ракети, супутники, косм≥чн≥ корабл≥, апарати, здатн≥ нести на соб≥ ¤дерну зброю чи ≥нш≥ види зброњ масового знищенн¤. ѕ≥д останн≥м потр≥бно розум≥ти х≥м≥чну, бактер≥олог≥чну, рад≥оактивну зброю, а також будь-¤к≥ ≥нш≥ види зброњ масового знищенн¤, ¤к≥ можуть бути винайден≥ в майбутньому.

–езолюц≥¤ заборон¤Ї (п.2) не лише вив≥д на орб≥ту навколо «емл≥ будь-¤ких вищезгаданих обТЇкт≥в, але ≥ розм≥щенн¤ такоњ зброњ на небесних т≥лах та розм≥щенн¤ такоњ зброњ в косм≥чному простор≥ ¤кимось-небудь ≥ншим чином. ƒержавам в≥дпов≥дно, заборонено запускати обТЇкти з ¤дерною зброЇю на борту в напр¤мку ≥нших небесних т≥л чи на орб≥ту навколо цих т≥л.

–езолюц≥¤ заборон¤Ї спроби розм≥щенн¤ такоњ зброњ в косм≥чному простор≥ ¤кимось-небудь ≥ншим чином, що ц≥лком Ї в≥рог≥дним в умовах бурхливого розвитку науково-техн≥чноњ думки. ÷ей зах≥д Ї дуже актуальним, так ¤к розм≥щенн¤ ¤дерних зар¤д≥в на косм≥чних обТЇктах представл¤Ї особливу небезпеку дл¤ держав, не захищених ¤кимось-небудь ст≥йким та м≥цним барТЇром в≥д навколоземного косм≥чного простору. ѕри цьому п≥д загрозу була б поставлена безпека не одного, а багатьох субТЇкт≥в. ¬ажливе положенн¤ заф≥ксоване в пункт≥ 2 УвФ: Удержави повинн≥ утримуватись в≥д пропозиц≥њ заохоченн¤ чи ¤коњ-небудь участ≥ в проведенн≥ вищевказаноњ д≥¤льност≥Ф. ћова йде про непр¤му участь держав у розм≥щенн≥ в косм≥чному простор≥ ¤дерноњ зброњ: 1) сп≥льна д≥¤льн≥сть по запуску косм≥чних обТЇкт≥в; 2) передача у власн≥сть, у волод≥нн¤ чи розпор¤дженн¤ обТЇкт≥в з ¤дерною зброЇю, призначених дл¤ розм≥щенн¤ в косм≥чному простор≥ (чи хоча б засоб≥в доставки в космос ¤дерноњ зброњ); 3) наданн¤ будь-¤коњ ≥ншоњ допомоги у зд≥йсненн≥ под≥бних проект≥в; 4) провокуванн¤ чи й нав≥ть просте заохоченн¤ зазначеноњ д≥¤льност≥.

–езолюц≥¤ ’VIII зТњзду √енеральноњ јсамблењ ќќЌ маЇ на уваз≥ в≥дмову в≥д виводу мирного часу. ѓх метою забезпеченн¤ безпеки держав шл¤хом створенн¤ умов, за ¤ких м≥л≥таризац≥¤ космосу була б в≥двернута та де¤кою м≥рою зменшилась би можлив≥сть ¤дерного нападу ≥з космосу.

ѕроте дана резолюц≥¤ не заборон¤Ї застосовувати ¤дерну зброю в умовах в≥йни, н≥чого не говорить про заборону застосуванн¤ м≥жконтинентальних бал≥стичних ракет з ¤дерними боЇголовками. –езолюц≥¤ не м≥стить заборони застосовувати ракетну зброю одн≥Їю державою проти ≥ншоњ через космос.

Ќарешт≥, резолюц≥¤ не м≥стить заборони вильоту за меж≥ своЇњ нац≥ональноњ територ≥њ в≥йськових л≥так≥в, здатних нести зброю масового знищенн¤, а також не м≥стить заборони виходу за меж≥ територ≥альних вод в≥йськовим корабл¤м, здатним нести зброю масового знищенн¤.

«г≥дно з угодою про невив≥д на косм≥чну орб≥ту обТЇкт≥в з ¤дерною зброЇю чи будь-¤кими ≥ншими видами зброњ масового пораженн¤, закр≥пленою в резолюц≥њ √енеральноњ јсамблењ, ¤дерн≥ держави повинн≥ утримуватис¤ в≥д наступних д≥й:

виводити на орб≥ти в космос обТЇкти (ракети, супутники, корабл≥) з ¤дерною зброЇю;

виводити на орб≥ти в космос обТЇкти з х≥м≥чною, бактер≥олог≥чною, рад≥оактивною та ≥ншою зброЇю масового знищенн¤;

розм≥щувати вищезгадан≥ обТЇкти на небесних т≥лах;

розм≥щувати вищезгадан≥ обТЇкти в косм≥чному простор≥;

примушувати ≥нш≥ держави чи ≥нших ос≥б до зд≥йсненн¤ таких д≥й;

брати участь у зд≥йсненн≥ таких д≥й.

ƒо вказаноњ резолюц≥њ приЇдналис¤ вс≥ держави-члени ќќЌ, ¤к≥ вз¤ли на себе тим самим вс≥ права та обовТ¤зки, за ¤к≥ йшла мова вище.

Ќовим важливим кроком на шл¤ху до повноњ ¤дерноњ дем≥л≥таризац≥њ стала ”года про принципи д≥¤льност≥ держав по досл≥дженню та використанню косм≥чного простору, включаючи ћ≥с¤ць, п≥дписана 27 с≥чн¤ 1967 р. –езолюц≥¤ √енеральноњ јсамблењ ќќЌ 1884 в≥д 17 жовтн¤ 1963 р. йде дал≥ ≥ заборон¤Ї розм≥щувати в косм≥чному простор≥ будь-¤к≥ обТЇкти з ¤дерною зброЇю на борту*.