≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќбгрунтуванн¤ п≥дприЇмницькоњ ≥дењ

ѕо≥нформован≥сть ф≥рми в≥дносно своњх можливостей низьких витрат в заданому д≥апазон≥ обс¤г≥в виробництва не вичерпуЇ вс≥х аспект≥в вир≥шенн¤ проблеми Ч необх≥дний стратег≥чний анал≥з витрат. ћета стра≠тег≥чного анал≥зу витрат Ч звернути увагу ф≥рми на власну внутр≥шню структуру витрат з метою пор≥вн¤нн¤ њњ з структурою витрат ф≥рми-конкурента. Ќайб≥льш зручним ≥нформац≥йним базисом анал≥зу може бути со≠б≥варт≥сть продукц≥њ ф≥рм за укрупненими економ≥чними елементами ви≠трат, ¤ка найб≥льш повно репрезентуЇ кумул¤тивн≥ витрати на вс≥х етапах "≥снуванн¤" продукту Ч створенн≥, виробництв≥, реал≥зац≥њ та експлуатац≥њ. јнал≥з витрат (¬) може-проводитис¤ за принципом ≥нших р≥вних умов Ч незм≥нност≥ варт≥сних ≥нгред≥Їнт≥в елемент≥в, витрат: ћ Ч матер≥альних витрат, 3 Ч витрат на оплату прац≥, ј Ч амортизац≥њ, ≤ Ч ≥нших витрат по б≥знес-ф≥рм≥ (Ѕ-‘) та ф≥рм≥-конкуренту (‘- ) у часовому ≥нтервал≥ попереднього (п) та зв≥тного (зв) пер≥од≥в. ѕор≥внюючи дан≥, можна з'¤сувати в≥дхиленн¤ витрат D¬Ѕ-‘ = ¬«¬≤ - ¬ѕ та D¬‘-  - ¬звк Ц ¬ѕ ф, а пот≥м вплив кожного з п'¤ти фактор≥в на витрати D¬: матер≥ал≥в Dћ, оплати прац≥ D3, амортизац≥њ Dј, ≥нших витрат D≤, обс¤г≥в виробництва DQ за ≥нших р≥вних умов дл¤ б≥знес-ф≥рми ¤к (ћ«¬ - ћ, ««¬ - 3, ј«¬ - ј, ≤«¬ - ≤, (¬ ×100/¬ѕ - 100)¬ѕ ) ≥ дл¤ ф≥рми-конкурента ( ћ«¬  Ц ћ , 3«¬  Ц 3  , ,A«¬  ЦA  , ≤«¬  Ц ≤ , (¬  Х 100/¬≤≤  - 100) х Bѕ). ¬ результат≥ пор≥вн¤нн¤ структур витрат ф≥рм та вагомост≥ вплив≥в фактор≥в на зм≥ну витрат дл¤ б≥знес-ф≥рми будуЇтьс¤ пр≥оритетний р¤д ≥ витрат, ¤к≥ першочергово треба регулювати з метою њх м≥н≥м≥зац≥њ. —еред них обов'¤зково Ї так≥, що не обмежен≥ ¤кимось певним нормативом, зм≥ню≠ютьс¤ в досить широкому д≥апазон≥, пов'¤зан≥ з координац≥Їю р≥зних вид≥в д≥¤льност≥: науково-техн≥чноњ, постачанн¤м, збутом, маркетингом, зокрема рекламою, транспортуванн¤м, складуванн¤м, серв≥сним обслуговуванн¤м, забезпеченн¤м ¤кост≥ продукц≥њ. Ќа особливу увагу до себе заслуговують витрати на забезпеченн¤ ¤кост≥ продукц≥њ та трансакц≥йн≥. ќстанн≥ пов'¤зан≥ з укладанн¤м угод на постачанн¤ ресурс≥в на ф≥рму та продажем готовоњ продукц≥њ. Ќизька оперативн≥сть укладанн¤ угод, недобросов≥сн≥сть партнер≥в, неоптимальн≥сть вартост≥ предмету угод призводить до зб≥льшенн¤ трансакц≥йних витрат. ќптим≥зац≥¤ цих витрат за критер≥Їм ефективност≥ можлива за умови спец≥ального досл≥дженн¤ та економ≥ко-статистичних обгрунтувань.

¬итрати на забезпеченн¤ ¤кост≥ продукц≥њ пов'¤зан≥ з неузгодженн¤м фактичного та заданого показник≥в ¤кост≥ продукц≥њ. якби виробнича си≠стема функц≥онувала в ≥деальному режим≥ або близькому до такого, витра≠ти на забезпеченн¤ ¤кост≥ були б м≥н≥мальними. ќднак досв≥д роботи ф≥рм в ”крањн≥ та за кордоном св≥дчить про протилежне Ч питома вага цих витрат в сукупних витратах ф≥рм достатн¤ ≥ коливаЇтьс¤ в межах в≥д 5% до 20% вартост≥ продукц≥њ. Ќеобов'¤зково-неминучий характер цих ви≠трат потребуЇ њх оц≥нки, анал≥зу, обл≥ку та регулюванн¤.  ласиф≥кац≥¤ ви≠трат побудована за принципом забезпеченн¤ ¤кост≥ продукц≥њ вс≥х елемент≥в виробничого процесу на вс≥х стад≥¤х виробництва продукц≥њ: засоб≥в прац≥, предмет≥в прац≥, самоњ пращ та ≥нформац≥њ на стад≥¤х техн≥чноњ п≥дготовки виробництва, виготовленн¤, реал≥зац≥њ продукц≥њ. “ак, наприклад, виробнич≥ витрати на забезпеченн¤ ¤кост≥ предмет≥в прац≥ на вс≥х стад≥¤х процесу виробництва продукц≥њ включають: витрати на контроль ¤кост≥ та серти≠ф≥кац≥йних вимог до конструкторськоњ та технолог≥чноњ документац≥њ (вне≠сенн¤ зм≥н, доробка техн≥чноњ документац≥њ); витрати на авторський нагл¤д конструкторськоњ та технолог≥чноњ документац≥њ; витрати на метролог≥чну експертизу документац≥њ; втрати в≥д браку; додатков≥ витрати в зв'¤зку з≥ зм≥нами умов роботи; додатков≥ витрати на пакуванн¤ та транспортуванн¤ продукц≥њ на експорт; витрати на вх≥дний контроль матер≥ал≥в та комплек≠тувальних вироб≥в (зарплата контролер≥в, амортизац≥¤ контрольного об≠ладнанн¤, ≥нструменту, ≥нвентарю); витрати на операц≥йний контроль; ви≠трати на приймальний контроль у процес≥ виготовленн¤ продукц≥њ; витрати на вс≥ види випробувань; витрати на проведенн¤ заводськоњ атестац≥њ про≠дукц≥њ (деталей, вузл≥в); витрати на техн≥чне обслуговуванн¤ вироб≥в у споживача (монтаж, налагодженн¤); витрати на гарант≥йне обслуговуванн¤ вироб≥в у споживача; витрати на рекламац≥њ та претенз≥њ споживач≥в (штра≠фи, транспортн≥ витрати, пошук та виправленн¤ дефект≥в продукц≥њ).

–егулюванн¤ витрат на ¤к≥сть може зд≥йснюватись за критер≥¤ми сумар≠ного економ≥чного ефекту та м≥н≥мальних витрат при р≥зних концепц≥¤х забезпеченн¤ ¤кост≥ продукц≥њ. ѕерша концепц≥¤, що використовуЇ перший критер≥й, допускаЇ на¤вн≥сть ¤когось не зб≥ганн¤ фактичноњ та заданоњ ¤кост≥ при дос¤гненн≥ максимального ефекту забезпеченн¤ ¤кост≥ продукц≥њ. ƒру≠га концепц≥¤ заперечуЇ будь-¤ке розузгодженн¤ ¤кост≥ й проголошуЇ ≥дею "нуль-дефект≥в".

ћ≥н≥мальн≥ значенн¤ витрат (≈вmin, ¬min) сформован≥ ¤к функц≥њ оптимальноњ ¤кост≥ продукц≥њ. ƒос¤гненн¤ оптимального розузгодженн¤ в ¤кост≥ продукц≥њ та система "нуль-дефект≥в" передбачаЇ всеб≥чний контроль та всеб≥чне управл≥нн¤ ¤к≥стю за вимогами стандарт≥в ISO 9000-9004 у сфер≥ досл≥дно-конструкторських роб≥т, виробництва, монтажу та за допомогою ц≥льового менеджменту забезпеченн¤ ¤кост≥ продукц≥њ.

ўоб запоб≥гти виникненню дефект≥в продукц≥њ на вс≥х етапах њњ життЇ≠вого циклу, доц≥льно ви¤вити основн≥ причини дефект≥в на "ранн≥х" ста≠д≥¤х створенн¤ продукц≥њ. ƒл¤ цього зручними Ї д≥аграми ѕарето. ¬икорис≠таЇмо метод ѕарето дл¤ анал≥зу та ви¤вленн¤ першочергових заход≥в менеджменту ф≥рми по зменшенню причин дефект≥в, самих дефект≥в, а пот≥м ≥ витрат щодо забезпеченн¤ ¤кост≥ продукц≥њ. ¬ нашому приклад≥ ≥снуЇ чотири головн≥ причини дефект≥в: 1) нев≥дпов≥дн≥сть виготовленоњ про≠дукц≥њ стандартам; 2) в≥дхиленн¤ технолог≥чного процесу виготовленн¤ продукц≥њ в≥д стандарт≥в; 3) негативн≥ результати приймально-здавальних випробувань: 4) негативн≥ причини пер≥одичних випробувань.

ѕри складанн≥ д≥аграм ѕарето враховувалос¤, що всього дефект≥в за згаданими причинами 50, а за причинами в≥дпов≥дно до перел≥ку 27, 12,4, 7; з них на першу причину припадаЇ 54%. ƒал≥ перша причина дефект≥в прий≠маЇтьс¤ ¤к головна, усуненн¤ ¤коњ даЇ найб≥льше зменшенн¤ дефект≥в. ѕ≥сл¤ анал≥зу ц≥Їњ основноњ причини з'¤совуЇмо, .що причинами дефект≥в про≠дукц≥њ стали: незадов≥льна техн≥чна п≥дготовка виробництва Ч 15 випадк≥в, незадов≥льна орган≥зац≥¤ виробництва Ч 5 випадк≥в, незадов≥льна ¤к≥сть комплектувальних вироб≥в Ч 7 випадк≥в.

¬икористанн¤ д≥аграм ѕарето дл¤ всього процесу "≥снуванн¤" про≠дукц≥њ дозвол¤Ї зд≥йснити багатофакторний анал≥з процесу забезпеченн¤ ¤кост≥ з метою його покращанн¤ та зменшенн¤ витрат на ¤к≥сть на наступ≠них стад≥¤х виробництва та експлуатац≥њ продукц≥њ.

Ќеобх≥дн≥сть управл≥нн¤ витратами вимагатиме в≥дпов≥дних механ≥зм≥в плануванн¤ витрат на ¤к≥сть та њх обл≥ку. « метою удосконаленн¤ контро≠лю за витратами та отриманн¤ оперативноњ ≥нформац≥њ про витрати на ¤к≥сть сл≥д скористатис¤ обл≥ком витрат за видами та м≥сцем њх виникнен≠н¤ (наприклад, на д≥льниц≥ вх≥дного контролю витрати залежать в≥д конт≠ролер≥в ц≥Їњ д≥льниц≥ й можуть бути визначен≥ та сп≥вставлен≥ з обс¤гом роб≥т, що виконуютьс¤). “акож можна було б, збер≥гаючи традиц≥йну систе≠му обл≥ку та калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ, ви¤вл¤ти фактичний р≥вень витрат на ¤к≥сть на основ≥ баз розпод≥лу, прийн¤тих дл¤ тих непр¤≠мих витрат, частиною ¤ких вони Ї.

—тратег≥¤ низьких витрат буде тим реальн≥шою, чим т≥сн≥ше буде по≠в'¤зана з регулюванн¤м необов'¤зкових витрат, ¤кими Ї витрати на ¤к≥сть та трансакц≥йн≥ витрати. —л≥д зауважити, що стратег≥¤ низькоњ вартост≥ та м≥н≥м≥зац≥¤ витрат не Ї самоц≥ллю, а лише передумовою зб≥льшенн¤ при≠бутк≥в, забезпеченн¤ стаб≥льного становища ф≥рми в ринков≥й економ≥ц≥.

—тратег≥¤ диференц≥ац≥њ

—тратег≥¤ диференц≥ац≥њ розрахована на випуск ун≥кальноњ продукц≥њ з урахуванн¤м специф≥чних вимог кожноњ групи споживач≥в з переор≥Їнта≠ц≥Їю конкуренц≥њ у площину ¤кост≥ та техн≥чного р≥вн¤, ≥ так чи ≥накше пов'¤зана з виробництвом новоњ продукц≥њ дл¤ певних споживач≥в.

–озробка нових вироб≥в ≥ њх впровадженн¤ у виробництво пов'¤зан≥ з ризиком нововведень ≥ можливих дефект≥в. ѕередумовою усп≥шност≥ стра≠тег≥њ диференц≥ац≥њ Ї створенн¤ над≥йноњ орган≥зац≥йноњ структури дл¤ ро≠боти з ≥де¤ми нових продукт≥в, обгрунтованоњ стратег≥њ ≥ тактики маркетин≠гу на вс≥х стад≥¤х створенн¤ ≤ впровадженн¤ нового продукту з метою прийн¤тт¤ р≥шень про доц≥льн≥сть або недоц≥льн≥сть продовженн¤ роботи над ≥деЇю.

™ чимало джерел нових техн≥чних ≥дей. Ќайкращим стартом в њх по≠шуку Ї споживач≥, њхн≥ бажанн¤ ≥ потреби можна просл≥дковувати через опитуванн¤, кл≥Їнтуру. ƒругим джерелом ≥дей Ї вчен≥, тобто автори вина≠ход≥в, нових ≥дей ≥ нових техн≥чних принцип≥в створенн¤ прилад≥в.  р≥м того, треба сл≥дкувати за розробками продукц≥њ конкурент≥в. ≤нш≥ джерела ≥дей Ч торговий персонал ≥ дилери ф≥рми, ¤к≥ контактують ≤з споживача≠ми; винах≥дники; патенти; лаборатор≥њ техн≥чних ун≥верситет≥в; комерц≥йн≥ лаборатор≥њ; консультанти приладобуд≥вноњ сфери ≥ консультанти з про≠блем управл≥нн¤; рекламн≥ агентства; ф≥рми маркетингових досл≥джень; стандарти дл¤ створенн¤ системи забезпеченн¤ ¤кост≥ вироб≥в; профес≥йн≥ асоц≥ац≥њ; в≥домч≥ виданн¤ тощо.

јле споживач≥ товарних ≥дей не купують. ¬они купують проблемний вар≥ант ≥дењ, виражений важливими дл¤ споживача властивост¤ми виробу. «авданн¤ маркетолога ф≥рми-розробника новоњ продукц≥њ Ч опрацювати ≥дею до альтернативних вар≥ант≥в споживчих властивостей, зробити по≠р≥вн¤льну оц≥нку ≥ вибрати кращий з них. ѕерев≥рка найкращого вар≥анта передбачаЇ перев≥рку його за допомогою в≥дпов≥дноњ групи ц≥льових спо≠живач≥в, ¤к≥ в≥дпов≥дають на запитанн¤ маркетолога ф≥рми щодо куп≥вель≠ноњ спроможност≥ вар≥анта.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ќбгрунтуванн¤ п≥дприЇмницькоњ ≥дењ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3579 прочитано)