≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќбгрунтуванн¤ п≥дприЇмницькоњ ≥дењ

–ис. јлгоритм ефективних д≥й у розгортанн≥ виробничоњ ≥ комер≠ц≥йноњ д≥¤льност≥

–≥вень випуску, ¤кий треба визначити, може бути знайдений шл¤хом з≥ставленн¤ граничних витрат ≥ граничного доходу. “реба зважати на обмеженн¤, що пов'¤зан≥ з попитом Ч ф≥рма керуЇтьс¤ ринковою ц≥ною. ўе одним обмеженн¤м, ¤ке впливаЇ на виб≥р ф≥рми в процес≥ максим≥зац≥њ прибутку, Ї попит на продукц≥ю ф≥рми. –ин≠кова структура накладаЇ на ф≥рму специф≥чне обмеженн¤: оск≥льки вс≥ ф≥рми в галуз≥ мають невелик≥ розм≥ри ≥ випускають однор≥дну продукц≥ю, кожна з них керуЇтьс¤ ринковою ц≥ною.

ѕрибуток зб≥льшуЇтьс¤ до т≥Їњ точки, де зростаюч≥ граничн≥ витрати починають перевищувати граничний доход. ѕ≥сл¤ ц≥Їњ точки прибуток почи≠нав зменшуватис¤. ќчевидно, максимальний р≥вень прибутку дос¤гаЇтьс¤ при щоденному випуску 19 одиниць продукц≥њ ≥ становить 2000 гр. од. на добу. “аким чином, дл¤ максим≥зац≥њ прибутку ф≥рма повинна розширювати обс¤ги виробництва .до т≥Їњ меж≥, поки граничний доход переви≠щуЇ граничн≥ витрати ≥ терм≥ново зупинити випуск при перевищенн≥ ви≠трат над доходом. ” наведеному приклад≥ ф≥рма спроможна одержати при≠буток при ц≥н≥ виробу 500 гр. од. јле ринков≥ умови не завжди бувають наст≥льки спри¤тлив≥. ”¤в≥мо соб≥, що ц≥ни впали до 300 гр. од. —пад рин≠ковоњ ц≥ни тотожний зсуву донизу кривоњ попиту на продукц≥ю, ¤кщо попит на нењ еластичний. јле ф≥рма вимушена враховувати ринкову ц≥ну, бо не може на нењ вплинути. ‘≥рм≥ потр≥бно реагувати на зм≥ну ситуац≥њ т≥льки коректуванн¤м обс¤гу продукц≥њ. ќчевидно, не ≥снуЇ такого р≥вн¤ випуску продукц≥њ, при ¤кому ф≥рма може одержувати прибуток при ц≥н≥ виробу 300 гр. од. якщо ф≥рма не в змоз≥ одержати прибуток, њй треба зосередити своњ зусилл¤ на м≥н≥м≥зац≥њ збитк≥в. якщо ринкова ц≥на одиниц≥ продукц≥њ дор≥внюЇ 300 гр. од., то м≥н≥мум збитк≥в спостер≥гаЇтьс¤ при випуску 14 оди≠ниць продукц≥њ на добу.

ћаксам≥зац≥¤ прибутку ф≥рми-монопол≥ста. ƒл¤ визначений максимального прибутку можна використати комб≥нац≥ю "ц≥на Ч к≥льк≥сть".

‘≥рма-монопол≥ст максим≥зуЇ прибуток, ¤кщо виготовл¤Ї таку к≥льк≥сть продукц≥њ, при ¤к≥й граничн≥ витрати дор≥внюють граничному доходу. ќб≠с¤г продукц≥њ, що даЇ максимум прибутку, знаходитьс¤ в точц≥, де крива граничних видатк≥в з позитивним нахилом перетинаЇ криву граничного доходу.

ѕрибуток, ¤кий припадаЇ на одиницю випуску при цьому обс¤з≥, дор≥в≠нюЇ вертикальному розриву м≥ж кривою попиту (вказуЇ на ц≥ну, за ¤кою продаЇтьс¤ продукц≥¤) ≥ кривою середн≥х сукупних витрат. ѕрибуток до≠р≥внюЇ добутку прибутку на одиницю продукц≥њ на обс¤г продукц≥њ.

12.6.—тратег≥¤ ≥ тактика зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ф≥рми.

«овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть («≈ƒ) ф≥рми Ч одна з≥ сфер њњ п≥дприЇм≠ницькоњ д≥¤льност≥, пов'¤зана з виходом на зовн≥шн≥ ринки та функц≥ону≠ванн¤м на них, зд≥йсненн¤м валютно-ф≥нансових та кредитних операц≥й, створенн¤м та функц≥онуванн¤м сп≥льних п≥дприЇмств, м≥жнародним мар≠кетингом, анал≥зом нац≥ональноњ економ≥чноњ пол≥тики.

—тратег≥¤ «≈ƒ передбачаЇ обгрунтуванн¤ довгострокових ц≥лей ф≥рми в ракурс≥ њњ зовн≥шньоеконом≥чних ≥нтерес≥в.

¬их≥дною умовою стратег≥њ «≈ƒ Ї њњ узгодженн¤ з≥ стратег≥чною ме≠тою ф≥рми Ч максим≥зац≥¤ прибутк≥в, зб≥льшенн¤ частки ринку, виживан≠н¤; а також зв'¤зок з≥ стратег≥Їю конкурентних переваг: низьких витрат, диференц≥ац≥њ або диверсиф≥кац≥њ.

—тратег≥¤ «≈ƒ дл¤ р≥зних ф≥рм може в≥др≥зн¤тис¤ за способом њњ реал≥зац≥њ:

Ч розм≥щенн¤ кап≥талу в крањнах з в≥дносно низькими податковими квотами;

Ч участь у м≥жнародному концерн≥, п≥дприЇмства ¤кого розташован≥ в р≥зних крањнах;

Ч використанн¤ л≥зингу в ф≥нансуванн≥ р≥зних зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й тощо.

”сп≥х у дос¤гненн≥ дострокових ц≥лей «≈ƒ залежатиме в≥д повноти та досконалост≥ врахуванн¤ менеджментом ф≥рми вс≥х можливих чинник≥в «≈ƒ. ÷е т≥, що в≥днос¤тьс¤ до зовн≥шн≥х Ч нац≥ональноњ зовн≥шньоеконо≠м≥чноњ пол≥тики, фактор≥в м≥жнародних ринк≥в та ринк≥в ≥нших крањн; а також внутр≥шн≥х, зокрема ≥нформац≥йного забезпеченн¤ «≈ƒ, об≥знаност≥ та по≥нформованост≥ менеджменту ф≥рми щодо проблем м≥жнародного мар≠кетингу та м≥жнародноњ торг≥вл≥.

ѕоле нац≥ональноњ зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики Ї досить широким Ч це не т≥льки валютна, податкова, торгова пол≥тика держави, але й в≥дпов≥дн≥ економ≥чн≥ параметри (валютний курс, мито, акцизи, експортн≥ та ≤мпортн≥ тарифи, плат≥жний та торговий баланси, а також р≥зноман≥тн≥ орган≥зац≥й≠но-адм≥н≥стративн≥, протекц≥он≥стськ≥ заходи держави, митн≥ процедури, тех≠н≥чн≥ перешкоди торг≥вл≥, л≥ценз≥йн≥ обмеженн¤ тощо).

ƒл¤ оц≥нки вар≥ант≥в виходу ф≥рми на ринок ≥нших крањн мають зна≠ченн¤ не т≥льки Їмн≥сть ринку даноњ крањни, але ≥ транспортна ≥нфраструк≠тура, на¤вн≥сть сировини та матер≥ал≥в, квал≥ф≥кованоњ дешевоњ робочоњ сили, потенц≥йна величина трансакц≥йних витрат, юридична захищен≥сть транс≠акц≥й, доц≥льн≥сть ≥нвестиц≥йних р≥шень.

ќр≥Їнтац≥¤ менеджменту ф≥рм у проблемах м≥жнародного маркетингу маЇ означати вм≥нн¤ в≥дпов≥дати на так≥ запитанн¤:

Ч чому ф≥рми даноњ крањни не змогли ≥ не можуть задовольнити попит на певн≥ види продукц≥њ (послуг);

Ч чому ф≥рми ≥нших крањн не мають можливост≥ захопити значну частку ринку даноњ крањни або весь ринок;

Ч чому ф≥рми даноњ крањни не створили систему взаЇмод≥њ з ≥ноземни≠ми ф≥рмами у виробництв≥ даного товару (не створили сп≥льне п≥дприЇм≠ство або не стали постачальником своЇњ продукц≥њ транснац≥ональним кор≠порац≥¤м)?

≤нформац≥йне забезпеченн¤ «≈ƒ передбачаЇ на¤вн≥сть ≥ реальн≥сть меха≠н≥зму реал≥зац≥њ нормативних та законодавчих обмежень, зокрема ≤мпорт≠них та експортних л≥ценз≥й ≥ квот, сан≥тарних норм, вимог до пакуванн¤, митних формальностей, об'Їкт≥в субсид≥й держави у виробництво та екс≠порт товар≥в тощо.

ќб≥знан≥сть менеджменту ф≥рми в област≥ «≈ƒ стосуЇтьс¤ того, ¤к з≥брати по можливост≥ повну ≤нформац≥ю про ф≥нансове становище парт≠нера по «≈ƒ, ¤к застрахуватис¤ в≥д ризик≥в валютного ринку, ¤к скласти зовн≥шньоторговий контракт, ¤кий метод платеж≥в при переказ≥ грошей з крањни у крањну вибрати, при цьому зважати на д≥юч≥ м≥жнародн≥ угоди ”крањни.

«овн≥шньоторгов≥ в≥дносини зд≥йснюютьс¤ за допомогою контракту за наведеною нижче формою.

ѕ–≈јћЅ”Ћј. Ќомер, м≥сце, дата п≥дписанн¤ контракту, д≥юч≥ сторони.

ѕ–≈ƒћ≈“  ќЌ“–ј “”. ¬ид угоди (куп≥вл¤-продаж, п≥др¤д, оренда, наданн¤ послуг), базов≥ умови поставки; найменуванн¤, к≥льк≥сть, основн≥ характеристики товару.

÷≤Ќј “ј —”ћј  ќЌ“–ј “”. —ума грошей у валют≥ ц≥ни або ва≠лют≥ платежу, ¤ку покупець сплачуЇ продавцю за товар на певних базис≠них умовах поставок у певний пункт (валюта ц≥ни Ч валюта, в ¤к≥й визнача≠Їтьс¤ ц≥на контракту; валюта платежу Ч валюта, в ¤к≥й маЇ бути сплачено зобов'¤занн¤ покупц¤).

“≈–ћ≤Ќ ѕќ—“ј„јЌЌя “ќ¬ј–”. ”згоджен≥ сторонами угоди дата або дати (¤кщо передбачено поставку дек≥лькох парт≥й товар≥в).

ѕЋј“≤∆Ќ≤ ”ћќ¬». ”згоджен≥ контрагентами умови, терм≥ни, валю≠та платежу, способи та пор¤док розрахунк≥в.

ѕј ”¬јЌЌя, ћј– ≤–”¬јЌЌя ¬јЌ“ј∆”. ”мови пакуванн¤, марк≥руванн¤ (пакуванн¤ маЇ забезпечувати ц≥л≥сть вантажу при перевезенн≥, марк≥руванн¤ необх≥дне дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ вантажу).

«јя¬ј ѕ–≈“≈Ќ«≤…, —јЌ ÷≤…. ѕор¤док та терм≥ни за¤ви пре≠тенз≥й покупц¤ до продавц¤ у зв'¤зку з порушенн¤м умов контракту.

‘ќ–—-ћј∆ќ–. ѕередбачуван≥ контрактом обставини внасл≥док нев≥дворотних под≥й (стих≥йн≥ лиха, пожеж≥ та таке ≥нше).

ј–Ѕ≤“–ј∆. ¬казане в контракт≥ розв'¤занн¤ сп≥рних питань м≥ж сторонами за допомогою арб≥тражного суду.

ќсновними формами розрахунк≥в за комерц≥йними операц≥¤ми ≤-банк≥вський переказ, ≥нкасо, акредитив.

–ис. ѕроцедури банк≥вського переказу:

/ Ч кореспондента; 2 Ч експортер у встановлен≥ терм≥ни зд≥йснюЇ в≥двантаженн¤ товару ≥ направл¤Ї покупцю комерц≥йний рахунок, транспортн≥ документи; 3 Ч ≥мпортер, отримавши документи, вступаЇ у волод≥нн¤ товаром, представл¤Ї у св≥й банк дорученн¤ на переказ, на п≥дстав≥ ¤кого банк ≥мпортера зд≥йснюЇ переказ валюти банку експортера, направл¤ючи плат≥жне. дорученн¤ поштою (телеграфом, телексом), Ч 4; 5 Ч банк експортера отримавши плат≥жне дорученн¤, зачисл¤Ї виручку експортеру.

–озрахунки у форм≥ ≥нкасо зд≥йснюютьс¤ за схемою, наведеною на рис.

–ис. ѕроцедура ≥нкасо:

/ Ч кореспондента; 2 Ч експортер у встановлений терм≥н зд≥йснюЇ в≥дван≠таженн¤ товару, п≥дготовлюЇ документи та представл¤Ї њх своЇму банку; за умови в≥дпов≥дност≥ документ≥в ≥нкасовому дорученню банк експортера в≥дсилаЇ њх разом з дорученн¤м банку ≥мпортера Ч 3; банк ≥мпортера представл¤Ї доку≠менти ≥мпортеру Ч 4; п≥сл¤ отриманн¤ платежу в≥д ≥мпортера Ч 5, банк ≥мпор≠тера переказуЇ виручку банку експортера поштою (телеграфом, телексом) Ч 6; отримавши переказ, банк-експортер зараховуЇ виручку експортеру Ч 7.

–озрахунки у форм≥ акредитива зд≥йснюютьс¤ за схемою, наведено на рис.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ќбгрунтуванн¤ п≥дприЇмницькоњ ≥дењ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3579 прочитано)