≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќбл≥к та анал≥з у зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмств

¬арт≥сть експорту товару зб≥льшилась на 220000 крб., що ¤вилось сл≥дством зм≥ни величини двох фактор≥в: к≥лькост≥ ≥ ц≥ни. ¬и¤вимо вплив кожного фактору двома способами, що дозволить ви¤вити р≥зницю м≥ж ними.

1. –озрахунок шл¤хом ланцюгових п≥дстановок. « таблиц≥ видно, що варт≥сть товару в 1999 р. представл¤Ї собою пох≥дну ¤кост≥ ≥ ц≥ни: 2 000 х 250=500 000 грн. –обимо першу п≥дстановку - зм≥нимо к≥льк≥сть при незм≥нн≥й ц≥н≥:

2 400 х 250 = 600 000 грн.

ѕор≥внюючи отриману суму з попередньою, визначимо вплив фактору ¤кост≥:

600000 грн. - 500000 грн. = +100000 грн.

ѕроводимо ≥ншу п≥дстановку - м≥н¤Їмо ц≥ну:

2400 х 300 = 720 000 грн.

ѕор≥внюючи отриману суму з попередньою, знайдемо вплив фактору ц≥ни: 720000 грн. - 600000 = +120000 грн. “аким чином, зростанн¤ к≥лькост≥ зб≥льшило варт≥сть експорту товару на 100000 грн., а зростанн¤ ц≥ни - на 120000 грн.

2. –озрахунок способом р≥зниць пол¤гаЇ в тому, що в≥дхиленн¤ по першому фактору перемножуЇтьс¤ на незм≥нну величину ≥ншого фактора. ќтриманий результат показуЇ обс¤г впливу першого фактора. јналог≥чно визначаЇтьс¤ вплив наступного фактора. ј саме, перша п≥дстановка: (+400) х 250 = +100 000 грн., друга п≥дстановка: 2 400 х (+50) = +120 000 грн.

“аким чином, немаЇ принциповоњ в≥дм≥нност≥ одного способу в≥д ≥ншого, але при першому способ≥ розрахунки дещо спрощуютьс¤.  р≥м цього, м≥ра впливу взаЇмод≥ючих фактор≥в буде р≥зною при р≥зн≥й посл≥довност≥ п≥дстановок. “ому в першу чергу зм≥нюЇтьс¤ вплив к≥льк≥сних фактор≥в, а пот≥м - ¤к≥сних. “ак, з двох вище розгл¤нутих фактор≥в (¤к≥сть та ц≥на) перший в≥дноситьс¤ до ¤к≥сних фактор≥в, а ≥нший - до к≥льк≥сних.

≤нтегральний метод оснований на використанн≥ положенн¤ розд≥лу вищоњ математики - диференц≥ального та ≥нтегрального обчисленн¤. ¬икористанн¤ цього методу визначаЇтьс¤ т≥Їю обставиною, що економ≥чн≥ показники в р¤д≥ випадк≥в можуть бути математично представлен≥ ¤к функц≥њ багатьох зм≥нних. ѕри цьому в ¤кост≥ зм≥нних чи аргумент≥в використовуютьс¤ фактори, ¤к≥ визначають величину показника.

ƒл¤ анал≥зу господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства використовуютьс¤ дан≥ бухгалтерського ≥ оперативного обл≥ку та ≥нш≥ джерела ≥нформац≥њ.

ћатер≥али, ¤к≥ застосовуютьс¤ при анал≥з≥, повинн≥ бути перев≥рен≥ (точн≥сть арифметичних п≥драхунк≥в, взаЇмна сп≥вставлен≥сть показник≥в зв≥тност≥ ≥ достов≥рн≥сть обл≥кових даних). ¬ р¤д≥ випадк≥в цифров≥ дан≥, ¤к≥ прит¤гуютьс¤ дл¤ анал≥зу, округл¤ютьс¤ дл¤ представленн¤ в таблиц¤х (¤кщо це не нанесе збитку точност≥ досл≥дженн¤).

ƒал≥ йде безпосереднЇ вивченн¤ матер≥ал≥в. Ќа цьому етап≥ застосовують р≥зн≥ прийоми анал≥зу ≥ методи статистичноњ обробки матер≥ал≥в. ѕри цьому вираховують р≥зн≥ анал≥тичн≥ показники у вигл¤д≥ абсолютних ≥ в≥дносних величин (проценти, вага, ≥ндекси ≥ т.д.), середн≥х величин; розраховують вплив взаЇмод≥ючих фактор≥в; установлюють схеми взаЇмозвТ¤зку, будують р¤ди динам≥ки, д≥аграми ≥ граф≥ки; конструюють анал≥тичн≥ таблиц≥.

Ќа зак≥нченн¤ формують висновки ≥ пор≥внюють необх≥дн≥ пропозиц≥њ за результатами анал≥зу.

ќсновна частина безпосередньоњ анал≥тичноњ роботи з вивченн¤ зовн≥шньоторговоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства зосереджена в його спец≥ал≥зованих ф≥рмах ≥ функц≥ональних в≥дд≥лах (планово-економ≥чний, конТюнктурний, валютно-ф≥нансовий, транспортний, бухгалтер≥¤ та ≥н.)

–езультати анал≥зу показник≥в квартальноњ ≥ особливо р≥чноњ зв≥тност≥ додаютьс¤ в по¤снювальних записках до бухгалтерськоњ зв≥тност≥.

јнал≥з комерц≥йноњ ≥ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ зовн≥шньоторго-вельного п≥дприЇмства зд≥йснюЇтьс¤ у такому пор¤дку:

¬иконанн¤ зобовТ¤зань за зовн≥шньоторговельними операц≥¤ми та њх динам≥ка.

–ац≥ональн≥сть використанн¤ кошт≥в при проведенн≥ зовн≥шньоторговельних операц≥й.

‘≥нансова д≥¤льн≥сть, ф≥нансовий стан.

√оловним джерелом ≥нформац≥њ дл¤ анал≥зу господарськоњ д≥¤льност≥ у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ Ї ф≥нансова зв≥тн≥сть п≥дприЇмств, ¤к≥ зд≥йснюють зовн≥шньоторговельн≥ операц≥њ.

Ќайважлив≥шими вимогами до зв≥тност≥ Ї пор≥вн¤нн≥сть, своЇчасн≥сть та достов≥рн≥сть.

ѕ≥д пор≥вн¤нн≥стю зв≥тност≥ розум≥ють пор≥вн¤нн¤ показник≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, ¤к≥ в н≥й привод¤тьс¤, за зв≥тний пер≥од з плановими показниками або даними за попередн≥й пер≥од. “аке пор≥вн¤нн¤ можливе т≥льки при однаковому економ≥чному зм≥ст≥ пор≥вн¤них показник≥в.

—воЇчасн≥сть зв≥тност≥ заключаЇтьс¤ в наданн≥ зв≥т≥в у встановлен≥ терм≥ни.

ƒостов≥рн≥сть зв≥тност≥ означаЇ в≥дпов≥дн≥сть њњ показник≥в операц≥¤м, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в обл≥ковому пер≥од≥, ≥ фактичному стану засоб≥в обТЇднанн¤ на дату складанн¤ зв≥т≥в. ¬она дос¤гаЇтьс¤ за допомогою правильноњ орган≥зац≥њ поточного зв≥ту, а також зд≥йсненн¤ у встановлен≥ терм≥ни ≥нвентаризац≥њ матер≥ально-майнових ц≥нностей обТЇднанн¤ та перев≥рки розрахунк≥в по операц≥¤м.

«в≥тн≥сть зовн≥шньоторговельних п≥дприЇмств надаЇтьс¤ у вигл¤д≥ в≥льних таблиць, ¤к≥ завершують поточний зв≥т ≥ м≥ст¤ть систему узагальнених показник≥в по вс≥м розд≥лам та д≥л¤нкам д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. «а часом складанн¤ розр≥зн¤ють квартальну та р≥чну зв≥тн≥сть. Ѕ≥льше всього показник≥в м≥ститьс¤ у р≥чному зв≥т≥. ƒо зв≥т≥в додаютьс¤ по¤снювальн≥ записки, ¤к≥ м≥ст¤ть анал≥тичну обробку ≥нформац≥њ.

јнал≥з виконанн¤ зобовТ¤зань за зовн≥шньоторговельними контрактами

≤нформац≥ю дл¤ анал≥зу можна отримати з оперативних зв≥т≥в про рух товар≥в. «в≥т дозвол¤Ї зТ¤сувати так≥ питанн¤:

¬ ¤кому обс¤з≥ реал≥зовано товарний контингент угоди.

Ќа ¤ку суму виконан≥ зобовТ¤занн¤ за контрактами.

3. як≥ контракти та на ¤ку суму ви¤вилис¤ простроченими виконанн¤м.

ќбставини неповноњ реал≥зац≥њ угод та порушень терм≥н≥в поставок товар≥в ретельно вивчаютьс¤. ƒл¤ б≥льш повноњ характеристики роботи п≥дприЇмства доц≥льно розрахувати показники простроченн¤ поставок товар≥в за зв≥тний та попередн≥й роки. ѕоказники розраховуютьс¤ за формулою:

 п

ѕ= ------------- , де

 и

ѕ - процент простроченн¤;

 п - сума контракт≥в, терм≥н виконанн¤ ¤ких минув на прот¤з≥ зв≥тного пер≥оду;

 и - сума контракт≥в, ¤к≥ п≥дл¤гають виконанню за цей р≥к.

ѕоставки експортних товар≥в на умовах комерц≥йного кредиту.

” зовн≥шн≥й торг≥вл≥ значне поширенн¤ отримала практика продажу товар≥в (головним чином, машин та устаткуванн¤) з в≥дстрочкою платеж≥в, тобто на умовах комерц≥йного кредиту.

¬≥домост≥ про такого роду експортн≥ операц≥њ можна отримати з оперативного зв≥ту про виконанн¤ плану експорту товар≥в, з бухгалтерського обл≥ку про стан ≥ноземноњ деб≥торськоњ та кредиторськоњ заборгованост≥, а також з самих контракт≥в.

ѕри анал≥з≥ за зв≥тний пер≥од ц≥Їњ д≥л¤нки експортноњ роботи ф≥рм необх≥дно встановити та пор≥вн¤ти з попередн≥м пер≥одом обс¤г комерц≥йного кредиту ≥ його питому вагу в загальному експорт≥ ф≥рм та середн≥ терм≥ни кредиту в ц≥лому, по окремих товарах.

—ередн≥й терм≥н кредиту визначаЇтьс¤ за формулою середньоњ арифметичноњ зваженоњ. Ќаведемо приклад визначенн¤ середнього терм≥ну кредиту за контрактом. “ак товар ≤, варт≥сть ¤кого становила 1 000 000 грн., було продано на таких умовах:

а) 40% вартост≥ товару п≥дл¤гало оплат≥ гот≥вкою п≥сл¤ його поставки;

б) 60% - у кредит на три роки з погашенн¤м кредиту на таких умовах:

“аблиц¤ є4.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21

Ќазва: ќбл≥к та анал≥з у зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмств
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (31144 прочитано)