≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќбл≥к та анал≥з у зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмств

E(K*T)

t = ЧЧЧ-;

EK

1 200

зв≥дси середн≥й терм≥н кредиту = ------------ = 2 роки

600

аналог≥чно визначаютьс¤ середн≥ терм≥ни кредиту по крањнам та товарам. ƒал≥ необх≥дно визначити стан заборгованост≥ ≥ноземних покупц≥в по комерц≥йним кредитам та перспективи њњ погашенн¤.

як≥сть експортних та ≥мпортних товар≥в

як≥сть товар≥в повинна в≥дпов≥дати техн≥чним умовам контракт≥в. ” противному раз≥ ≥ноземн≥ покупц≥ можуть предТ¤вити рекламац≥њ, що нанос¤ть збиток авторитету ф≥рми, ¤к експортеру товар≥в, ≥ знижують розм≥р виручки за товари на суму задоволених рекламац≥й. јнал≥з даноњ д≥л¤нки роботи ф≥рми за зв≥тний пер≥од доц≥льно проводити в пор≥вн¤нн≥ з даною роботою за попередн≥ пер≥оди. ¬ ¤кост≥ критер≥ю при оц≥нц≥ роботи ф≥рм з ¤кост≥ товар≥в можна розрахувати показник процентного в≥дношенн¤ суми задоволених рекламац≥й до вартост≥ поставлених товар≥в.

ќкр≥м анал≥зу динам≥ки рекламац≥й вивчаютьс¤ ≥ окрем≥ рекламац≥њ. ѕри цьому з`¤совуЇтьс¤, ¤к≥ м≥ри приймались ф≥рмами дл¤ п≥двищенн¤ ¤кост≥ товар≥в ≥ наск≥льки ц≥ м≥ри ви¤вились ефективними.

 онкурентоспроможн≥сть товар≥в.

ѕ≥д конкурентоспроможн≥стю товар≥в та послуг розум≥Їтьс¤ њх спроможн≥сть витримати пор≥вн¤нн¤ з аналог≥чними товарами ≥ послугами ≥нших виробник≥в ≥ продаватись у зв`¤зку з цим за ц≥нами не нижче середньоринкових. –≥вень конкурентоспроможност≥ товар≥в та послуг визначаЇтьс¤ сукупн≥стю р≥зноман≥тних техн≥ко-економ≥чних фактор≥в: ¤к≥сть та соб≥варт≥сть, форми ≥ методи торг≥вл≥, ц≥ни, умови ≥ терм≥ни поставки ≥ транспортуванн¤, в≥дпов≥дн≥сть вимогам моди ≥ умовам м≥сцевого ринку, види ≥ форми розрахунк≥в ≥ платеж≥в з покупц¤ми, престиж виробника ≥ продавц¤ (Уц≥наФ ф≥рми), престиж товару (товарний знак), ефективн≥сть реклами та ≥нше.

Ќайб≥льш складним представл¤Їтьс¤ встановленн¤ конкурентоспроможност≥ машин ≥ устаткуванн¤. ќсновний фактор њх конкурентоспроможност≥ - ¤к≥сть, ¤ка визначаЇтьс¤ багатьма складовими, наб≥р ¤ких б≥льш складний ≥ р≥зноман≥тний, н≥ж у товар≥в ≥нших категор≥й. ¬ пон¤тт¤ ¤кост≥ машин ≥ устаткуванн¤ вход¤ть продуктивн≥сть ≥ ун≥версальн≥сть, стандартизац≥¤ ≥ ун≥ф≥кац≥¤ моделей. ѕри цьому продуктивн≥сть устаткуванн¤ - не завжди головн≥й фактор. “ак, ≥нод≥ в≥ддаЇтьс¤ перевага низькопродуктивному устаткуванню, але б≥льш дешевому та ун≥версальному, простому, безпечному та зручному в користуванн≥ (в побут≥, в невеликих майстерн¤х). Ќайважлив≥шою характеристикою ¤кост≥ машин ≥ устаткуванн¤ ¤вл¤Їтьс¤ њх техн≥чна новизна ≥ патентна частота - вимога, особливо необх≥дна в умовах науково-техн≥чноњ революц≥њ. ¬елике значенн¤ мають над≥йн≥сть ≥ довгов≥чн≥сть роботи ≥ терм≥н служби до першого кап≥тального ремонту, р≥вень техн≥чного обслуговуванн¤ ≥ постачанн¤ запасними частинами. –≥вень конкурентоспроможност≥ машин ≥ устаткуванн¤ залежить в≥д њх в≥дпов≥дност≥ специф≥чним вимогам м≥сцевого ринку (пристосован≥сть дл¤ роботи в умовах троп≥чного ≥ пол¤рного кл≥мату, на п≥счаних, болотистих чи камТ¤нистих грунтах, дл¤ роботи на м≥сцев≥й сировин≥; обл≥к традиц≥й, звичок та вподобань м≥сцевого населенн¤).

6.2. јнал≥з ф≥нансовоњ зв≥тност≥ п≥дприЇмства

ќсновним засобом наданн¤ ≥нформац≥њ про ф≥нансовий стан Ї ф≥нансов≥ зв≥ти.

ƒл¤ менеджера найб≥льш важливими Ї анал≥з ≥ оц≥нка ефективност≥ господарських операц≥й, ресурс≥в, ¤к≥ при цьому використовуютьс¤, та отриманих результат≥в.

¬ласник≥в ≥ акц≥онер≥в в першу чергу ц≥кавл¤ть прибутков≥сть вкладених ними кап≥тал≥в та р≥вень ризику њх можливоњ втрати.

ƒл¤ кредитор≥в найб≥льш важливими Ї оц≥нка перспектив поверненн¤ ≥нвестованих засоб≥в.

ƒл¤ постачальник≥в Ч можлив≥сть п≥дприЇмства своЇчасно оплачувати послуги ≥ продукц≥ю, ¤ка постачаЇтьс¤.

ќднак ≥снують певн≥ причини, через ¤к≥ дан≥ бухгалтерського обл≥ку не в змоз≥ дати повноњ картини стану справ у компан≥њ:

ф≥нансова зв≥тн≥сть в≥дбиваЇ т≥льки т≥ под≥њ, що можуть бути подан≥ в грошовому вираженн≥;

у ф≥нансов≥й зв≥тност≥ в≥дбиваютьс¤ т≥льки т≥ под≥њ, що вже в≥дбулис¤;

у баланс≥ не показуЇтьс¤ ринкова варт≥сть б≥льшост≥ засоб≥в;

кер≥вництво компан≥њ, разом ≥з њњ бухгалтерською службою, маЇ де¤ку свободу вибору методу в≥дображенн¤ под≥й по бухгалтерських рахунках (методи - Ћ≤‘ќ, ‘≤‘ќ або середньоњ соб≥вартост≥);

багато розм≥р≥в у бухгалтерському обл≥ку Ї оц≥ночними.

ƒл¤ того, щоб оц≥нити ефективн≥сть роботи компан≥њ, необх≥дно використовувати один з трьох метод≥в:

≥сторичний метод пор≥внюЇ результати д≥¤льност≥ компан≥њ з њњ результатами в минулому.

зовн≥шн≥й метод пор≥внюЇ результати д≥¤льност≥ компан≥њ з результатами аналог≥чноњ компан≥њ або з середн≥ми результатами по галуз≥.

суб'Їктивний метод пор≥внюЇ результати д≥¤льност≥ компан≥њ ≥з суб'Їктивно встановленим критер≥Їм.

‘≥нансова зв≥тн≥сть та додаток до ≥нформац≥њ про прибутков≥сть компан≥њ м≥стить ≥нформац≥ю про њњ л≥кв≥дн≥сть ≥ платоспроможн≥сть.

–озгл¤немо основн≥ з цих показник≥в:

јнал≥з л≥кв≥дност≥ (Liquidity ratios) Ч характеризуЇ можлив≥сть п≥дприЇмства виконувати своњ короткостроков≥ зобов'¤занн¤ ≥з своњх поточних актив≥в.

ѕ≥дприЇмство вважаЇтьс¤ л≥кв≥дним, ¤кщо його поточн≥ активи перевищують поточн≥ пасиви. ƒл¤ б≥льш конкретного обчисленн¤ л≥кв≥дност≥ використовуютьс¤ так≥ коеф≥ц≥Їнти:

 з.л. = ѕа/ѕп, де

 з.л. - коеф≥ц≥Їнт загальноњ л≥кв≥дност≥ (Current ratios)

ѕа - поточн≥ активи (Current Assets)

ѕп - поточн≥ пасиви (Current Liable)

якщо сп≥вв≥дношенн¤ менше, н≥ж 1:1, то це означаЇ присутн≥сть високого ф≥нансового ризику. Ќизький р≥вень л≥кв≥дност≥ може св≥дчити про труднощ≥ з≥ збутом продукц≥њ.

—п≥вв≥дношенн¤ 2:1 теоретично вважаЇтьс¤ оптимальним, хоча дл¤ де¤ких сфер б≥знесу воно може коливатис¤ в≥д 1,2 до 2,5.

ƒуже висока л≥кв≥дн≥сть (3:1) теж не зовс≥м добра. ¬она може означати, що п≥дприЇмство маЇ в своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ б≥льше засоб≥в, н≥ж воно може ефективно використати. ј це св≥дчить про пог≥ршенн¤ показник≥в ефективност≥ використанн¤ вс≥х вид≥в актив≥в.

 н.л. = (ѕа - “з)/ѕо, де

 н.л. - коеф≥ц≥Їнт негайноњ л≥кв≥дност≥ (Quick ratio)

ѕа - поточн≥ активи (Current assets)

“з - товарн≥ запаси (Inventories)

ѕо - поточн≥ зобов'¤занн¤ (Current Liabilities)

÷ей показник характеризуЇ здатн≥сть п≥дприЇмства виконувати своњ поточн≥ обов'¤зки ≥з швидкол≥кв≥дних актив≥в. “еоретично нормальним вважаЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤ 1:1.

≤нод≥ цей коеф≥ц≥Їнт розраховуЇтьс¤ таким чином:

  нл =(√ + ÷ѕ)/ѕо, де

√ - грош≥ (Cash)

÷ѕ - ц≥нн≥ папери (Marketable Securities)

ѕо - поточн≥ обов'¤зки (Current Liabilities)

ѕерша формула представл¤Ї б≥льший ≥нтерес дл¤ банк≥в ≥ ф≥нансових установ, а друга Ч дл¤ постачальник≥в.

—ѕд.з. = ƒ«/(ѕ : 365), де

—ѕд.з. - середн≥й пер≥од отриманн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥ (Average collection)

ƒ« - деб≥торська заборгован≥сть (Receivables)

ѕ - продаж (Sales)

÷ей коеф≥ц≥Їнт показуЇ, ск≥льки часу в середньому займаЇ отриманн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥, тобто за ск≥льки дн≥в receivables перетворюютьс¤ в грошов≥ засоби (середн≥й строк комерц≥йного кредиту, ¤кий надаЇтьс¤ п≥дприЇмством своњм д≥ловим партнерам). Ќизьк≥ показники св≥дчать про швидке обертанн¤ та ефективне управл≥нн¤ комерц≥йними п≥дприЇмствами.

ќбертанн¤ матер≥альних запас≥в в дн¤х :

в≥дношенн¤ суми матер≥альних запас≥в до одноденного обороту по реал≥зац≥њ:

ќбертанн¤ матер≥альних запас≥в= ћатер≥альн≥ запаси (Inventories)

ѕродаж (Sales) : 360

÷ей показник даЇ можлив≥сть вирахувати к≥льк≥сть дн≥в, ¤к≥ припадають на 1 оборот матер≥альних запас≥в. Ќизьк≥ показники св≥дчать про хороший попит на дану продукц≥ю п≥дприЇмства. ¬исок≥ показники можуть означати, що п≥дприЇмство маЇ б≥льше матер≥альних запас≥в, н≥ж йому необх≥дно, або переживаЇ труднощ≥ з≥ збутом своЇњ продукц≥њ.

 оеф≥ц≥Їнт маневреност≥ - сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж оборотним та власним кап≥талом. як правило вим≥рюЇтьс¤ у в≥дсотках:

 м = ѕоточн≥ активи (Current assets) / ¬ласний кап≥тал (Net worth)

јнал≥з платоспроможност≥

ѕлатоспроможн≥сть п≥дприЇмства Ч це здатн≥сть виконувати своњ зовн≥шн≥ обов'¤зки, використовуючи власн≥ активи. ÷ей показник вим≥рюЇ ф≥нансовий ризик, тобто в≥рог≥дн≥сть банкрутства. ƒл¤ обчисленн¤ р≥вн¤ платоспроможност≥ використовують спец≥альний коеф≥ц≥Їнт, ¤кий показуЇ частку власного (акц≥онерного) кап≥талу п≥дприЇмства в його загальних обов'¤зках.

 п = ¬ / «ќ, де

 п - коеф≥ц≥Їнт платоспроможност≥

¬  - власний кап≥тал (Net Worth)

«  - «агальн≥ зобов'¤занн¤ (Total Liabilities)

¬исокий коеф≥ц≥Їнт платоспроможност≥ означаЇ низький ф≥нансовий ризик ≥ хорош≥ можливост≥ дл¤ залученн¤ додаткових засоб≥в з≥ сторони.

ѕри анал≥з≥ платоспроможност≥ п≥дприЇмства використовуютьс¤ також коеф≥ц≥Їнти сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж власним кап≥талом ≥ довгостроковими зобов'¤занн¤ми:

 п=¬  / ƒ«, де

¬  - власний кап≥тал ( Net Worth)

ƒ« - довгостроков≥ зобов'¤занн¤ (Fixed Liabilities)

р≥вень поверненн¤ довгострокових зобов'¤зань:

 п=ѕќ / ¬¬, де

ѕќ - операц≥йний прибуток (Operating Profit)

¬¬ Ц сплачуван≥ в≥дсотки (Interest Expense)

јнал≥з прибутковост≥

 оеф≥ц≥Їнт прибутку, в ¤кий включаютьс¤ в≥дсоток ≥ податки (ѕвп), до довгострокового кап≥талу.

 пдк = ѕвп / ƒовгостроковий кап≥тал

ѕоказник Ђприбуток на довгостроковий кап≥талї характеризуЇ ефективн≥сть використанн¤ компан≥Їю свого кап≥талу, не беручи до уваги складов≥ елементи довгострокового кап≥талу, позикового кап≥талу ≥ власного кап≥талу.

 оеф≥ц≥Їнт оборотност≥ довгострокового кап≥талу

ќƒ  = ѕ– /  ƒ, де

ќƒ  - оборотн≥сть довгострокового кап≥талу

ѕ– - прибуток в≥д реал≥зац≥њ

 ƒ - довгостроковий кап≥тал.

 оеф≥ц≥Їнт оборотност≥ довгострокового кап≥талу показуЇ ¤кий прибуток отриманий ≥з кожного долара довгострокового кап≥талу

 омпан≥¤, що маЇ низький р≥вень прибутку, в змоз≥ забезпечити задов≥льний р≥вень прибутку на ≥нвестований кап≥тал за умови, що вона буде мати високу оборотн≥сть довгострокового кап≥талу.

ѕрибуток на загальн≥ ≥нвестиц≥њ:

¬иди прибутк≥в, ¤к≥ в≥дображаютьс¤ у зв≥т≥ про прибутки ≥ збитки, Ї найб≥льш загальними показниками прибутковост≥ п≥дприЇмства. ѕри анал≥з≥ прибутковост≥ важливо знати, наск≥льки ефективно використовувались вс≥ засоби дл¤ отриманн¤ прибутку.

ƒл¤ комплексного вим≥рюванн¤ прибутковост≥ використовують наступний коеф≥ц≥Їнт:

  = (ѕв.п. + ¬¬)

(ƒ« + ¬ ), де

ѕв.п. - прибуток до вирахуванн¤ податку (Profit before fax)

¬¬ Ц сплачуван≥ в≥дсотки (Interest expense)

ƒ« - довгостроков≥ зобов'¤занн¤ (Fixed Liabilities)

¬  - власний кап≥тал (Net worth)

÷ей показник характеризуЇ ефективн≥сть управл≥нн¤
≥нвестиц≥йними фондами ≥ безпосередньо Ч досв≥д ≥ компетенц≥ю
кер≥вництва.

ѕрибуток на власний кап≥тал:

 = „истий прибуток (Net Profit) / ¬ласний кап≥тал (Net Worth)

÷ей показник особливо важливий дл¤ акц≥онер≥в, бо характеризуЇ р≥вень ефективност≥ використанн¤ вкладених ними кошт≥в, а також слугуЇ основним критер≥Їм при оц≥нц≥ р≥вн¤ котировки на фондов≥й б≥рж≥ акц≥й цього п≥дприЇмства.

ѕрибуток на загальн≥ активи:

  = „истий прибуток (Net Profit) / ¬сього актив≥в (Total Assets)

÷ей прибуток на 1 од. актив≥в, тобто фондов≥ддача. якщо прибуток на загальн≥ активи менший за в≥дсоткову ставку з довгострокового кредиту, то ситуац≥¤ повинна розц≥нюватись ¤к неспри¤тлива.

¬алова (брутто) маржа (Gross margin):

  = (ѕ Ц —ѕ) / ѕ, де

ѕ - продаж (Sales)

—ѕ - соб≥варт≥сть продаж≥в (Cost of goods sold)

÷ей коеф≥ц≥Їнт показуЇ частку валового прибутку, ¤кий припадаЇ на 1 грошову одиницю продаж≥в. ÷е один з найб≥льш важливих показник≥в дл¤ менеджер≥в п≥дприЇмств. –≥ст цього показника може бути насл≥дком зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ, або св≥дчити про спри¤тливу ринкову конТюнктуру.

ќперац≥йна маржа:

  = ќперац≥йний прибуток (Operating profit) / ѕродаж (Sales)

ѕоказуЇ розм≥р операц≥йного прибутку, ¤кий припадаЇ на 1 грошову одиницю продаж≥в.

ѕрибуток на продаж:

  = „истий прибуток (Net Profit) / ѕродаж (Sales)

 оеф≥ц≥Їнт чистого прибутку на одну акц≥ю представл¤Ї собою частку в≥д розпод≥лу загального розм≥ру чистого прибутку за даний пер≥од на к≥льк≥сть звичайних акц≥й в об≥гу.

 оеф≥ц≥Їнт Ђ÷≥на - ѕрибутокї визначають ¤к частку в≥д розпод≥лу середньоњ ринковоњ ц≥ни за одну акц≥ю на розм≥р чистого прибутку на одну акц≥ю.

јнал≥з ефективност≥ використанн¤ актив≥в

 оеф≥ц≥Їнт сп≥вв≥дношенн¤ обс¤гу продаж≥в до обс¤гу матер≥альних запас≥в Ч к≥льк≥сть оборот≥в, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ матер≥альними запасами на р≥к:

  = ѕродаж (Sales) / ћатер≥альн≥ запаси (Inventories)

Ќормальний коеф≥ц≥Їнт оборотност≥ може коливатис¤ дл¤ р≥зних сфер б≥знесу в≥д 4 до 8.

¬исокий коеф≥ц≥Їнт вважаЇтьс¤ ознакою спри¤тливого ф≥нансового стану. јле, ¤кщо коеф≥ц≥Їнт значно перевищуЇ середньогалузеву норму, то це може св≥дчити про присутн≥сть ризику, пов'¤заного з нестачею матер≥альних запас≥в, що приведе до зниженн¤ обс¤гу продаж≥в. Ќадто висока оборотн≥сть може св≥дчити про нестачу в≥льних грошових засоб≥в ≥ про можливу неплатоспроможн≥сть п≥дприЇмства.

ƒе¤к≥ анал≥тики в≥ддають перевагу використанню в чисельнику формули показника соб≥вартост≥ продаж≥в. ѕри такому п≥дход≥ ц¤ формула буде мати такий вигл¤д:

  = —об≥варт≥сть продаж≥в (Cost of goods sold) / ћатер≥альн≥ запаси (Inventories)

 оеф≥ц≥Їнт оборотних кап≥тал≥в (поточними активами) у %:

  = ѕродаж (Sales) / ѕоточн≥ активи (Current assets)

 оеф≥ц≥Їнт сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж продажами та чистим оборотним кап≥талом (%):

ѕ / (ѕј Ц ѕ«), де

ѕ - продаж (Sales)

ѕј - поточн≥ активи (Current assets)

ѕ« - поточн≥ зобов'¤занн¤ (Current liabilities)

 оеф≥ц≥Їнт сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж продажами та нерухомим майном характеризуЇ р≥вень ефективност≥ використанн¤ основних засоб≥в.

  = ѕродаж (Sales) / Ќерухоме майно (Fixed assets)

–озм≥р цього коеф≥ц≥Їнту може коливатис¤ в≥д 100% до 700% в залежност≥ в≥д кап≥талом≥сткост≥ виробництва.

 оеф≥ц≥Їнт сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж продажами та загальними активами характеризуЇ р≥вень ефективност≥ використанн¤ вс≥х актив≥в п≥дприЇмства (%):

  = ѕродаж (Sales) / ¬сього активи (Total Assets)

јнал≥з використанн¤ акц≥онерного кап≥талу

” раз≥, ¤кщо п≥дприЇмство Ї корпорац≥Їю, важливого значенн¤ набуваЇ анал≥з показник≥в, пов'¤заних з кап≥талом, ≤снують р≥зн≥ показники, ¤к≥ вим≥рюють ефективн≥сть використанн¤ акц≥онерного кап≥талу.

Ќайб≥льш поширеними з них Ї:

¬арт≥сть одн≥Їњ акц≥њ (Price per share):

¬оа = јкц≥онерний кап≥тал, ¤кий ем≥товано /  ≥льк≥сть проданих акц≥й

ѕрибуток на 1 акц≥ю (Earning per share):

ѕ оа = „истий прибуток /  ≥льк≥сть проданих акц≥й

ƒив≥денди на 1 акц≥ю (Dividend per share):

ƒоа = —ума оголошених див≥денд≥в /  ≥льк≥сть проданих акц≥й

÷≥на Ч прибуток 1 акц≥њ (Price/Earning Ratio):

  = –инкова варт≥сть 1 акц≥њ / ѕрибуток на 1 акц≥ю

¬исок≥ показники коеф≥ц≥Їнт≥в ц≥Їњ групи означають виг≥дне розм≥щенн¤ акц≥онерами своњх кошт≥в ≥ хорош≥ можливост≥ залученн¤ додаткового акц≥онерного кап≥талу.

јнал≥з р≥вн¤ прийн¤тт¤ р≥шень

–≥вень прийн¤тт¤ р≥шень Ч один з показник≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

ќстанн≥м часом в практиц≥ пров≥дних ф≥рм ≥ корпорац≥й в≥д≥граЇ все б≥льшу роль анал≥з ефективност≥ роботи кер≥вного персоналу.

÷ей анал≥з включаЇ в себе ¤к показники, ¤к≥ можна вим≥р¤ти, так ≥ показники, ¤к≥ не можуть мати матер≥ального в≥дображенн¤:

–≥вень осв≥ти кер≥вного персоналу.

≈фективн≥сть кадровоњ структури.

Ќалагоджен≥сть роботи колективу.

–≥вень мотивац≥њ (Motivation).

Ќа основ≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ та ≥сторичного п≥дходу проводитьс¤ анал≥з ефективност≥ прийн¤тт¤ ≥нвестиц≥йних р≥шень, р≥шень у сфер≥ управл≥нн¤ персоналом, стратег≥чних р≥шень.

ќск≥льки б≥льш≥сть з цих показник≥в неможливо вим≥р¤ти математично, то застосовуЇтьс¤ метод експертних оц≥нок, тобто суб'Їктивна думка фах≥вц¤ чи групи фах≥вц≥в слугуЇ м≥рилом ефективност≥ менеджменту.

«апитанн¤ ≥ завданн¤ дл¤ самоперев≥рки

Ќазв≥ть основн≥ завданн¤ анал≥зу у «≈ƒ.

ќхарактеризуйте методи анал≥зу у «≈ƒ.

ўо Ї основним джерелом ≥нформац≥њ дл¤ анал≥зу господарськоњ д≥¤льност≥ у зовн≥шн≥й торг≥вл≥?

ќрган≥зац≥¤ анал≥зу в «≈ƒ.

«в≥дки ≥ ¤ку ≥нформац≥ю можна отримати дл¤ анал≥зу виконанн¤ зобовТ¤зань?

ќхарактеризуйте анал≥з поставок експортних товар≥в на умовах комерц≥йного кредиту.

 онкурентоспроможн≥сть товар≥в.

як≥ ¬и знаЇте показники, що характеризують ф≥нансовий стан ф≥рми ?

ƒодаток 1

ѕ–ќ Ѕ”’√јЋ“≈–—№ »… ќЅЋ≤  “ј ‘≤ЌјЌ—ќ¬” «¬≤“Ќ≤—“№ ¬ ” –јѓЌ≤

«акон ”крањни в≥д 16 липн¤ 1999 р. N 996-XIV

÷ей «акон визначаЇ правов≥ засади регулюванн¤, орган≥зац≥њ, веденн¤ бухгалтерського обл≥ку та складанн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ в ”крањн≥.

–озд≥л I. «ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя

—татт¤ 1. ¬изначенн¤ терм≥н≥в

ƒл¤ ц≥лей цього «акону терм≥ни вживаютьс¤ у такому значенн≥:

активи - ресурси, контрольован≥ п≥дприЇмством у результат≥ минулих под≥й, використанн¤ ¤ких, ¤к оч≥куЇтьс¤, приведе до отриманн¤ економ≥чних вигод у майбутньому;

бухгалтерський обл≥к - процес ви¤вленн¤, вим≥рюванн¤, реЇстрац≥њ, накопиченн¤, узагальненн¤, збер≥ганн¤ та передач≥ ≥нформац≥њ про д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства зовн≥шн≥м та внутр≥шн≥м користувачам дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень;

внутр≥шньогосподарський (управл≥нський) обл≥к - система обробки та п≥дготовки ≥нформац≥њ про д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства дл¤ внутр≥шн≥х користувач≥в у процес≥ управл≥нн¤ п≥дприЇмством;

господарська операц≥¤ - д≥¤ або под≥¤, ¤ка викликаЇ зм≥ни в структур≥ актив≥в та зобов'¤зань, власному кап≥тал≥ п≥дприЇмства;

зобов'¤занн¤ - заборгован≥сть п≥дприЇмства, що виникла внасл≥док минулих под≥й ≥ погашенн¤ ¤коњ в майбутньому, ¤к оч≥куЇтьс¤, приведе до зменшенн¤ ресурс≥в п≥дприЇмства, що вт≥люють у соб≥ економ≥чн≥ вигоди;

економ≥чна вигода - потенц≥йна можлив≥сть отриманн¤ п≥дприЇмством грошових кошт≥в в≥д використанн¤ актив≥в;

консол≥дована ф≥нансова зв≥тн≥сть - ф≥нансова зв≥тн≥сть, ¤ка в≥дображаЇ ф≥нансове становище, результати д≥¤льност≥ та рух грошових кошт≥в юридичноњ особи та њњ доч≥рн≥х п≥дприЇмств ¤к Їдиноњ економ≥чноњ одиниц≥;

нац≥ональне положенн¤ (стандарт) бухгалтерського обл≥ку нормативно-правовий акт, затверджений ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни, що визначаЇ принципи та методи веденн¤ бухгалтерського обл≥ку ≥ складанн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥, що не суперечать м≥жнародним стандартам;

обл≥кова пол≥тика - сукупн≥сть принцип≥в, метод≥в ≥ процедур, що використовуютьс¤ п≥дприЇмством дл¤ складанн¤ та поданн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥;

первинний документ - документ, ¤кий м≥стить в≥домост≥ про господарську операц≥ю та п≥дтверджуЇ њњ зд≥йсненн¤;

ф≥нансова зв≥тн≥сть - бухгалтерська зв≥тн≥сть, що м≥стить ≥нформац≥ю про ф≥нансове становище, результати д≥¤льност≥ та рух грошових кошт≥в п≥дприЇмства за зв≥тний пер≥од;

користувач≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ (дал≥ - користувач≥) ф≥зичн≥ або юридичн≥ особи, ¤к≥ потребують ≥нформац≥њ про д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень.

—татт¤ 2. —фера д≥њ «акону

1. ÷ей «акон поширюЇтьс¤ на вс≥х юридичних ос≥б, створених в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни, незалежно в≥д њх орган≥зац≥йно-правових форм ≥ форм власност≥, а також на представництва ≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ (дал≥ п≥дприЇмства), ¤к≥ зобов'¤зан≥ вести бухгалтерський обл≥к та подавати ф≥нансову зв≥тн≥сть зг≥дно з законодавством.

2. —уб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤ких в≥дпов≥дно до законодавства зв≥льнено в≥д обов'¤зкового обл≥ку доход≥в ≥ витрат, не ведуть бухгалтерський обл≥к ≥ не подають ф≥нансовоњ зв≥тност≥.

3. —уб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤ким в≥дпов≥дно до законодавства надано дозв≥л на веденн¤ спрощеного обл≥ку доход≥в ≥ витрат, ведуть бухгалтерський обл≥к ≥ подають ф≥нансову зв≥тн≥сть у пор¤дку, встановленому законодавством про спрощену систему обл≥ку ≥ зв≥тност≥.

—татт¤ 3. ћета бухгалтерського обл≥ку та ф≥нансовоњ зв≥тност≥

1. ћетою веденн¤ бухгалтерського обл≥ку ≥ складанн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ Ї наданн¤ користувачам дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень повноњ, правдивоњ та неупередженоњ ≥нформац≥њ про ф≥нансове становище, результати д≥¤льност≥ та рух грошових кошт≥в п≥дприЇмства.

2. Ѕухгалтерський обл≥к Ї обов'¤зковим видом обл≥ку, ¤кий ведетьс¤ п≥дприЇмством. ‘≥нансова, податкова, статистична та ≥нш≥ види зв≥тност≥, що використовують грошовий вим≥рник, грунтуютьс¤ на даних бухгалтерського обл≥ку.

—татт¤ 4. ќсновн≥ принципи бухгалтерського обл≥ку та ф≥нансовоњ зв≥тност≥

Ѕухгалтерський обл≥к та ф≥нансова зв≥тн≥сть грунтуютьс¤ на таких основних принципах:

обачн≥сть - застосуванн¤ в бухгалтерському обл≥ку метод≥в оц≥нки, ¤к≥ повинн≥ запоб≥гати заниженню оц≥нки зобов'¤зань та витрат ≥ завищенню оц≥нки актив≥в ≥ доход≥в п≥дприЇмства;

повне висв≥тленн¤ - ф≥нансова зв≥тн≥сть повинна м≥стити всю ≥нформац≥ю про фактичн≥ та потенц≥йн≥ насл≥дки господарських операц≥й та под≥й, здатних вплинути на р≥шенн¤, що приймаютьс¤ на њњ основ≥;

автономн≥сть - кожне п≥дприЇмство розгл¤даЇтьс¤ ¤к юридична особа, в≥докремлена в≥д њњ власник≥в, у зв'¤зку з чим особисте майно та зобов'¤занн¤ власник≥в не повинн≥ в≥дображатис¤ у ф≥нансов≥й зв≥тност≥ п≥дприЇмства;

посл≥довн≥сть - пост≥йне (≥з року в р≥к) застосуванн¤ п≥дприЇмством обраноњ обл≥ковоњ пол≥тики. «м≥на обл≥ковоњ пол≥тики можлива лише у випадках, передбачених нац≥ональними положенн¤ми (стандартами) бухгалтерського обл≥ку, ≥ повинна бути обгрунтована та розкрита у ф≥нансов≥й зв≥тност≥;

безперервн≥сть - оц≥нка актив≥в та зобов'¤зань п≥дприЇмства зд≥йснюЇтьс¤ виход¤чи з припущенн¤, що його д≥¤льн≥сть буде тривати дал≥;

нарахуванн¤ та в≥дпов≥дн≥сть доход≥в ≥ витрат - дл¤ визначенн¤ ф≥нансового результату зв≥тного пер≥оду необх≥дно пор≥вн¤ти доходи зв≥тного пер≥оду з витратами, що були зд≥йснен≥ дл¤ отриманн¤ цих доход≥в. ѕри цьому доходи ≥ витрати в≥дображаютьс¤ в бухгалтерському обл≥ку та ф≥нансов≥й зв≥тност≥ в момент њх виникненн¤, незалежно в≥д дати надходженн¤ або сплати грошових кошт≥в;

превалюванн¤ сутност≥ над формою - операц≥њ обл≥ковуютьс¤ в≥дпов≥дно до њх сутност≥, а не лише виход¤чи з юридичноњ форми;

≥сторична (фактична) соб≥варт≥сть - пр≥оритетною Ї оц≥нка актив≥в п≥дприЇмства, виход¤чи з витрат на њх виробництво та придбанн¤;

Їдиний грошовий вим≥рник - вим≥рюванн¤ та узагальненн¤ вс≥х господарських операц≥й п≥дприЇмства у його ф≥нансов≥й зв≥тност≥ зд≥йснюЇтьс¤ в Їдин≥й грошов≥й одиниц≥;

пер≥одичн≥сть - можлив≥сть розпод≥лу д≥¤льност≥ п≥дприЇмства на певн≥ пер≥оди часу з метою складанн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥.

—татт¤ 5. ¬алюта бухгалтерського обл≥ку та ф≥нансовоњ зв≥тност≥

ѕ≥дприЇмства ведуть бухгалтерський обл≥к ≥ складають ф≥нансову зв≥тн≥сть у грошов≥й одиниц≥ ”крањни.

–озд≥л II. ƒ≈–∆ј¬Ќ≈ –≈√”Ћё¬јЌЌя Ѕ”’√јЋ“≈–—№ ќ√ќ ќЅЋ≤ ” “ј ‘≤ЌјЌ—ќ¬ќѓ «¬≤“Ќќ—“≤

—татт¤ 6. ƒержавне регулюванн¤ бухгалтерського обл≥ку та ф≥нансовоњ зв≥тност≥ в ”крањн≥

1. ƒержавне регулюванн¤ бухгалтерського обл≥ку та ф≥нансовоњ зв≥тност≥ в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ з метою:

створенн¤ Їдиних правил веденн¤ бухгалтерського обл≥ку та складанн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥, ¤к≥ Ї обов'¤зковими дл¤ вс≥х п≥дприЇмств та гарантують ≥ захищають ≥нтереси користувач≥в;

удосконаленн¤ бухгалтерського обл≥ку та ф≥нансовоњ зв≥тност≥.

2. –егулюванн¤ питань методолог≥њ бухгалтерського обл≥ку та ф≥нансовоњ зв≥тност≥ зд≥йснюЇтьс¤ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни, ¤ке затверджуЇ нац≥ональн≥ положенн¤ (стандарти) бухгалтерського обл≥ку, ≥нш≥ нормативно-правов≥ акти щодо веденн¤ бухгалтерського обл≥ку та складанн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥.

3. ѕор¤док веденн¤ бухгалтерського обл≥ку та складанн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ в банках встановлюЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни в≥дпов≥дно до цього «акону та нац≥ональних положень (стандарт≥в) бухгалтерського обл≥ку.

4. ѕор¤док веденн¤ бухгалтерського обл≥ку та складанн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ про виконанн¤ бюджет≥в та госпрозрахункових операц≥й бюджетних установ установлюЇтьс¤ ƒержавним казначейством ”крањни в≥дпов≥дно до законодавства.

5. ћ≥н≥стерства, ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади, у межах своЇњ компетенц≥њ, в≥дпов≥дно до галузевих особливостей розробл¤ють на баз≥ нац≥ональних положень (стандарт≥в) бухгалтерського обл≥ку методичн≥ рекомендац≥њ щодо њх застосуванн¤.

—татт¤ 7. ћетодолог≥чна рада з бухгалтерського обл≥ку

1. ћетодолог≥чна рада з бухгалтерського обл≥ку д≥Ї ¤к дорадчий орган при ћ≥н≥стерств≥ ф≥нанс≥в ”крањни з метою:

орган≥зац≥њ розробки та розгл¤ду проект≥в нац≥ональних положень (стандарт≥в) бухгалтерського обл≥ку, ≥нших нормативно-правових акт≥в щодо веденн¤ бухгалтерського обл≥ку та складанн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥;

удосконаленн¤ орган≥зац≥йних форм ≥ метод≥в бухгалтерського обл≥ку в ”крањн≥;

методолог≥чного забезпеченн¤ впровадженн¤ сучасноњ технолог≥њ збору та обробки обл≥ково-економ≥чноњ ≥нформац≥њ;

розробки рекомендац≥й щодо вдосконаленн¤ системи п≥дготовки, переп≥дготовки та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ бухгалтер≥в.

2. ћетодолог≥чна рада з бухгалтерського обл≥ку утворюЇтьс¤ з висококвал≥ф≥кованих науковц≥в, спец≥ал≥ст≥в м≥н≥стерств та ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади, п≥дприЇмств, представник≥в громадських орган≥зац≥й бухгалтер≥в та аудитор≥в ”крањни.

3. ћетодолог≥чна рада з бухгалтерського обл≥ку д≥Ї на п≥дстав≥ ѕоложенн¤ про ћетодолог≥чну раду з бухгалтерського обл≥ку. ѕоложенн¤ про ћетодолог≥чну раду з бухгалтерського обл≥ку та њњ персональний склад затверджуютьс¤ ћ≥н≥стром ф≥нанс≥в ”крањни.

–озд≥л III. ќ–√јЌ≤«ј÷≤я “ј ¬≈ƒ≈ЌЌя Ѕ”’√јЋ“≈–—№ ќ√ќ ќЅЋ≤ ”

—татт¤ 8. ќрган≥зац≥¤ бухгалтерського обл≥ку на п≥дприЇмств≥

1. Ѕухгалтерський обл≥к на п≥дприЇмств≥ ведетьс¤ безперервно з дн¤ реЇстрац≥њ п≥дприЇмства до його л≥кв≥дац≥њ.

2. ѕитанн¤ орган≥зац≥њ бухгалтерського обл≥ку на п≥дприЇмств≥ належать до компетенц≥њ його власника (власник≥в) або уповноваженого органу (посадовоњ особи) в≥дпов≥дно до законодавства та установчих документ≥в.

3. ¬≥дпов≥дальн≥сть за орган≥зац≥ю бухгалтерського обл≥ку та забезпеченн¤ ф≥ксуванн¤ факт≥в зд≥йсненн¤ вс≥х господарських операц≥й у первинних документах, збереженн¤ оброблених документ≥в, рег≥стр≥в ≥ зв≥тност≥ прот¤гом встановленого терм≥ну, але не менше трьох рок≥в, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), ¤кий зд≥йснюЇ кер≥вництво п≥дприЇмством в≥дпов≥дно до законодавства та установчих документ≥в.

4. ƒл¤ забезпеченн¤ веденн¤ бухгалтерського обл≥ку п≥дприЇмство самост≥йно обираЇ форми його орган≥зац≥њ:

введенн¤ до штату п≥дприЇмства посади бухгалтера або створенн¤ бухгалтерськоњ служби на чол≥ з головним бухгалтером;

користуванн¤ послугами спец≥ал≥ста з бухгалтерського обл≥ку, зареЇстрованого ¤к п≥дприЇмець, ¤кий зд≥йснюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть без створенн¤ юридичноњ особи;

веденн¤ на догов≥рних засадах бухгалтерського обл≥ку централ≥зованою бухгалтер≥Їю або аудиторською ф≥рмою;

самост≥йне веденн¤ бухгалтерського обл≥ку та складанн¤ зв≥тност≥ безпосередньо власником або кер≥вником п≥дприЇмства. ÷¤ форма орган≥зац≥њ бухгалтерського обл≥ку не може застосовуватис¤ на п≥дприЇмствах, зв≥тн≥сть ¤ких повинна оприлюднюватис¤.

5. ѕ≥дприЇмство самост≥йно:

визначаЇ обл≥кову пол≥тику п≥дприЇмства;

обираЇ форму бухгалтерського обл≥ку ¤к певну систему рег≥стр≥в обл≥ку, пор¤дку ≥ способу реЇстрац≥њ та узагальненн¤ ≥нформац≥њ в них з додержанн¤м Їдиних засад, встановлених цим «аконом, та з урахуванн¤м особливостей своЇњ д≥¤льност≥ ≥ технолог≥њ обробки обл≥кових даних;

розробл¤Ї систему ≥ форми внутр≥шньогосподарського (управл≥нського) обл≥ку, зв≥тност≥ ≥ контролю господарських операц≥й, визначаЇ права прац≥вник≥в на п≥дписанн¤ бухгалтерських документ≥в;

затверджуЇ правила документообороту ≥ технолог≥ю обробки обл≥ковоњ ≥нформац≥њ, додаткову систему рахунк≥в ≥ рег≥стр≥в анал≥тичного обл≥ку;

може вид≥л¤ти на окремий баланс ф≥л≥њ, представництва, в≥дд≥ленн¤ та ≥нш≥ в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли, ¤к≥ зобов'¤зан≥ вести бухгалтерський обл≥к, з наступним включенн¤м њх показник≥в до ф≥нансовоњ зв≥тност≥ п≥дприЇмства.

6.  ер≥вник п≥дприЇмства зобов'¤заний створити необх≥дн≥ умови дл¤ правильного веденн¤ бухгалтерського обл≥ку, забезпечити неухильне виконанн¤ вс≥ма п≥дрозд≥лами, службами та прац≥вниками, причетними до бухгалтерського обл≥ку, правом≥рних вимог бухгалтера щодо дотриманн¤ пор¤дку оформленн¤ та поданн¤ до обл≥ку первинних документ≥в.

7. √оловний бухгалтер або особа, на ¤ку покладено веденн¤ бухгалтерського обл≥ку п≥дприЇмства (дал≥ - бухгалтер):

забезпечуЇ дотриманн¤ на п≥дприЇмств≥ встановлених Їдиних методолог≥чних засад бухгалтерського обл≥ку, складанн¤ ≥ поданн¤ у встановлен≥ строки ф≥нансовоњ зв≥тност≥;

орган≥зуЇ контроль за в≥дображенн¤м на рахунках бухгалтерського обл≥ку вс≥х господарських операц≥й;

бере участь в оформленн≥ матер≥ал≥в, пов'¤заних з нестачею та в≥дшкодуванн¤м втрат в≥д нестач≥, крад≥жки ≥ псуванн¤ актив≥в п≥дприЇмства;

забезпечуЇ перев≥рку стану бухгалтерського обл≥ку у ф≥л≥¤х, представництвах, в≥дд≥ленн¤х та ≥нших в≥докремлених п≥дрозд≥лах п≥дприЇмства.

8. ¬≥дпов≥дальн≥сть за бухгалтерський обл≥к господарських операц≥й, пов'¤заних з л≥кв≥дац≥Їю п≥дприЇмства, включаючи оц≥нку майна ≥ зобов'¤зань п≥дприЇмства та складанн¤ л≥кв≥дац≥йного балансу ≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥, покладаЇтьс¤ на л≥кв≥дац≥йну ком≥с≥ю, ¤ка утворюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства.

—татт¤ 9. ѕервинн≥ обл≥ков≥ документи та рег≥стри бухгалтерського обл≥ку

1. ѕ≥дставою дл¤ бухгалтерського обл≥ку господарських операц≥й Ї первинн≥ документи, ¤к≥ ф≥ксують факти зд≥йсненн¤ господарських операц≥й. ѕервинн≥ документи повинн≥ бути складен≥ п≥д час зд≥йсненн¤ господарськоњ операц≥њ, а ¤кщо це неможливо - безпосередньо п≥сл¤ њњ зак≥нченн¤. ƒл¤ контролю та впор¤дкуванн¤ обробленн¤ даних на п≥дстав≥ первинних документ≥в можуть складатис¤ зведен≥ обл≥ков≥ документи.

2. ѕервинн≥ та зведен≥ обл≥ков≥ документи можуть бути складен≥ на паперових або машинних нос≥¤х ≥ повинн≥ мати так≥ обов'¤зков≥ рекв≥зити:

назву документа (форми);

дату ≥ м≥сце складанн¤;

назву п≥дприЇмства, в≥д ≥мен≥ ¤кого складено документ;

зм≥ст та обс¤г господарськоњ операц≥њ, одиницю вим≥ру господарськоњ операц≥њ;

посади ос≥б, в≥дпов≥дальних за зд≥йсненн¤ господарськоњ операц≥њ ≥ правильн≥сть њњ оформленн¤;

особистий п≥дпис або ≥нш≥ дан≥, що дають змогу ≥дентиф≥кувати особу, ¤ка брала участь у зд≥йсненн≥ господарськоњ операц≥њ.

3. ≤нформац≥¤, що м≥ститьс¤ у прийн¤тих до обл≥ку первинних документах, систематизуЇтьс¤ на рахунках бухгалтерського обл≥ку в рег≥страх синтетичного та анал≥тичного обл≥ку шл¤хом подв≥йного запису њх на взаЇмопов'¤заних рахунках бухгалтерського обл≥ку. ќперац≥њ в ≥ноземн≥й валют≥ в≥дображаютьс¤ також у валют≥ розрахунк≥в та платеж≥в по кожн≥й ≥ноземн≥й валют≥ окремо.

ƒан≥ анал≥тичних рахунк≥в повинн≥ бути тотожн≥ в≥дпов≥дним рахункам синтетичного обл≥ку на перше число кожного м≥с¤ц¤.

4. –ег≥стри бухгалтерського обл≥ку повинн≥ мати назву, пер≥од реЇстрац≥њ господарських операц≥й, пр≥звища ≥ п≥дписи або ≥нш≥ дан≥, що дають змогу ≥дентиф≥кувати ос≥б, ¤к≥ брали участь у њх складанн≥.

5. √осподарськ≥ операц≥њ повинн≥ бути в≥дображен≥ в обл≥кових рег≥страх у тому зв≥тному пер≥од≥, в ¤кому вони були зд≥йснен≥.

6. ” раз≥ складанн¤ та збер≥ганн¤ первинних документ≥в ≥ рег≥стр≥в бухгалтерського обл≥ку на машинних нос≥¤х ≥нформац≥њ п≥дприЇмство зобов'¤зане за св≥й рахунок виготовити њх коп≥њ на паперових нос≥¤х на вимогу ≥нших учасник≥в господарських операц≥й, а також правоохоронних орган≥в та в≥дпов≥дних орган≥в у межах њх повноважень, передбачених законами.

7. ѕ≥дприЇмство вживаЇ вс≥х необх≥дних заход≥в дл¤ запоб≥ганн¤ несанкц≥онованому та непом≥тному виправленню запис≥в у первинних документах ≥ рег≥страх бухгалтерського обл≥ку та забезпечуЇ њх належне збер≥ганн¤ прот¤гом встановленого строку.

8. ¬≥дпов≥дальн≥сть за несвоЇчасне складанн¤ первинних документ≥в ≥ рег≥стр≥в бухгалтерського обл≥ку та недостов≥рн≥сть в≥дображених у них даних несуть особи, ¤к≥ склали та п≥дписали ц≥ документи.

9. ѕервинн≥ документи та рег≥стри бухгалтерського обл≥ку можуть бути вилучен≥ у п≥дприЇмства т≥льки за р≥шенн¤м в≥дпов≥дних орган≥в, прийн¤тим у межах њх повноважень, передбачених законами. ѕосадова особа п≥дприЇмства маЇ право в присутност≥ представник≥в орган≥в, ¤к≥ зд≥йснюють вилученн¤, зн¤ти коп≥њ документ≥в, що вилучаютьс¤. ќбов'¤зковим Ї складанн¤ реЇстру документ≥в, що вилучаютьс¤, у пор¤дку, встановленому законодавством.

—татт¤ 10. ≤нвентаризац≥¤ актив≥в ≥ зобов'¤зань

1. ƒл¤ забезпеченн¤ достов≥рност≥ даних бухгалтерського обл≥ку та ф≥нансовоњ зв≥тност≥ п≥дприЇмства зобов'¤зан≥ проводити ≥нвентаризац≥ю актив≥в ≥ зобов'¤зань, п≥д час ¤коњ перев≥р¤ютьс¤ ≥ документально п≥дтверджуютьс¤ њх на¤вн≥сть, стан ≥ оц≥нка.

2. ќб'Їкти ≥ пер≥одичн≥сть проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ визначаютьс¤ власником (кер≥вником) п≥дприЇмства, кр≥м випадк≥в, коли њњ проведенн¤ Ї обов'¤зковим зг≥дно з законодавством.

–ќ«ƒ≤Ћ IV. ‘≤ЌјЌ—ќ¬ј «¬≤“Ќ≤—“№

—татт¤ 11. «агальн≥ вимоги до ф≥нансовоњ зв≥тност≥

1. Ќа основ≥ даних бухгалтерського обл≥ку п≥дприЇмства зобов'¤зан≥ складати ф≥нансову зв≥тн≥сть. ‘≥нансову зв≥тн≥сть п≥дписують кер≥вник та бухгалтер п≥дприЇмства.

2. ‘≥нансова зв≥тн≥сть п≥дприЇмства (кр≥м бюджетних установ, представництв ≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ та суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва, визнаних такими в≥дпов≥дно до чинного законодавства) включаЇ: баланс, зв≥т про ф≥нансов≥ результати, зв≥т про рух грошових кошт≥в, зв≥т про власний кап≥тал та прим≥тки до зв≥т≥в.

3. ƒл¤ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва ≥ представництв ≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ нац≥ональними положенн¤ми (стандартами) встановлюЇтьс¤ скорочена за показниками ф≥нансова зв≥тн≥сть у склад≥ балансу ≥ зв≥ту про ф≥нансов≥ результати.

4. ‘орми ф≥нансовоњ зв≥тност≥ п≥дприЇмств (кр≥м банк≥в) ≥ пор¤док њх заповненн¤ встановлюютьс¤ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни за погодженн¤м з ƒержавним ком≥тетом статистики ”крањни.

5. ‘орми ф≥нансовоњ зв≥тност≥ банк≥в ≥ пор¤док њх заповненн¤ встановлюютьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни за погодженн¤м з ƒержавним ком≥тетом статистики ”крањни.

6. ‘орми ф≥нансовоњ зв≥тност≥ бюджетних установ, орган≥в ƒержавного казначейства ”крањни з виконанн¤ бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в ≥ кошторис≥в видатк≥в та пор¤док њх заповненн¤ встановлюютьс¤ ƒержавним казначейством ”крањни.

—татт¤ 12.  онсол≥дована та зведена ф≥нансова зв≥тн≥сть

1. ѕ≥дприЇмства, що мають доч≥рн≥ п≥дприЇмства, кр≥м ф≥нансових зв≥т≥в про власн≥ господарськ≥ операц≥њ, зобов'¤зан≥ складати та подавати консол≥довану ф≥нансову зв≥тн≥сть.

2. ћ≥н≥стерства, ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади, до сфери управл≥нн¤ ¤ких належать п≥дприЇмства, заснован≥ на державн≥й власност≥, та органи, ¤к≥ зд≥йснюють управл≥нн¤ майном п≥дприЇмств, заснованих на комунальн≥й власност≥, кр≥м власних зв≥т≥в, складають та подають зведену ф≥нансову зв≥тн≥сть щодо вс≥х п≥дприЇмств, що належать до сфери њх управл≥нн¤.

«азначен≥ органи також окремо складають зведену ф≥нансову зв≥тн≥сть щодо господарських товариств, акц≥њ (частки, пањ) ¤ких перебувають в≥дпов≥дно у державн≥й та комунальн≥й власност≥.

3. ќб'Їднанн¤ п≥дприЇмств кр≥м власноњ зв≥тност≥ складають ≥ подають зведену ф≥нансову зв≥тн≥сть щодо вс≥х п≥дприЇмств, ¤к≥ вход¤ть до њх складу.

—татт¤ 13. «в≥тний пер≥од

1. «в≥тним пер≥одом дл¤ складанн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ Ї календарний р≥к. ѕром≥жна зв≥тн≥сть складаЇтьс¤ щоквартально наростаючим п≥дсумком з початку зв≥тного року в склад≥ балансу та зв≥ту про ф≥нансов≥ результати. Ѕаланс п≥дприЇмства складаЇтьс¤ за станом на к≥нець останнього дн¤ кварталу (року).

2. ѕерший зв≥тний пер≥од новоствореного п≥дприЇмства може бути менш ¤к 12 м≥с¤ц≥в, але не б≥льш ¤к 15 м≥с¤ц≥в.

3. «в≥тним пер≥одом п≥дприЇмства, що л≥кв≥дуЇтьс¤, Ї пер≥од з початку зв≥тного року до дати прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про його л≥кв≥дац≥ю.

—татт¤ 14. ѕоданн¤ та оприлюдненн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥

1. ѕ≥дприЇмства зобов'¤зан≥ подавати квартальну та р≥чну ф≥нансову зв≥тн≥сть органам, до сфери управл≥нн¤ ¤ких вони належать, трудовим колективам на њх вимогу, власникам (засновникам) в≥дпов≥дно до установчих документ≥в, ¤кщо ≥нше не передбачено цим «аконом. ќрганам виконавчоњ влади та ≥ншим користувачам ф≥нансова зв≥тн≥сть подаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства. “ерм≥н поданн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ встановлюЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

2. ‘≥нансова зв≥тн≥сть п≥дприЇмств не становить комерц≥йноњ таЇмниц≥, кр≥м випадк≥в, передбачених законодавством.

3. ¬≥дкрит≥ акц≥онерн≥ товариства, п≥дприЇмства-ем≥тенти обл≥гац≥й, банки, дов≥рч≥ товариства, валютн≥ та фондов≥ б≥рж≥, ≥нвестиц≥йн≥ фонди, ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ, кредитн≥ сп≥лки, недержавн≥ пенс≥йн≥ фонди, страхов≥ компан≥њ та ≥нш≥ ф≥нансов≥ установи зобов'¤зан≥ не п≥зн≥ше 1 червн¤ наступного за зв≥тним року оприлюднювати р≥чну ф≥нансову зв≥тн≥сть та консол≥довану зв≥тн≥сть шл¤хом публ≥кац≥њ у пер≥одичних виданн¤х або розповсюдженн¤ њњ у вигл¤д≥ окремих друкованих видань.

4. ” раз≥ л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства л≥кв≥дац≥йна ком≥с≥¤ складаЇ л≥кв≥дац≥йний баланс та у випадках, передбачених законами, публ≥куЇ його прот¤гом 45 дн≥в.

—татт¤ 15.  онтроль за додержанн¤м законодавства про бухгалтерський обл≥к та ф≥нансову зв≥тн≥сть

 онтроль за додержанн¤м законодавства про бухгалтерський обл≥к та ф≥нансову зв≥тн≥сть в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дними органами в межах њх повноважень, передбачених законами.

–озд≥л V. ѕ–» ≤Ќ÷≈¬≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя

1. ÷ей «акон набираЇ чинност≥ з 1 с≥чн¤ 2000 року.

2.  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни:

п≥дготувати та подати до ¬ерховноњ –ади ”крањни пропозиц≥њ про внесенн¤ зм≥н до закон≥в ”крањни, що випливають з цього «акону;

привести своњ нормативно-правов≥ акти у в≥дпов≥дн≥сть з цим «аконом;

забезпечити розробленн¤ м≥н≥стерствами та ≥ншими центральними органами виконавчоњ влади нормативно-правових акт≥в, передбачених цим «аконом, а також перегл¤д ≥ скасуванн¤ њх нормативно-правових акт≥в, що суперечать цьому «акону.

ѕрезидент ”крањни

Ћ.  учма

"”р¤довий кур'Їр" в≥д 1 вересн¤ 1999 р. N 162

ƒодаток 2

де¤к≥ типов≥ проводки

бухгалтерського обл≥ку за новим ѕланом рахунк≥в

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21

Ќазва: ќбл≥к та анал≥з у зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмств
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (31144 прочитано)