≈коном≥ка п≥дприЇмства > ”правл≥нн¤ п≥дприЇмством у невиробнич≥й сфер≥ в умовах сучасного ринку

ћалюнок. ћодель управл≥нн¤ оборотним кап≥талом п≥дприЇмства

—л≥д п≥дкреслити, що розрахунки величини оборотних ≥нвестиц≥й не можуть зам≥нювати прогнозних зв≥т≥в ≥ кошторис≥в руху гот≥вки, але смор≥ду Ї необх≥дними у ¤кост≥ швидкоњ оц≥нки насл≥дк≥в зростанн¤ або зменшенн¤ обс¤г≥в продаж≥в з точки зору р¤ду ключових статей балансу, особливо у короткостроковому аспект≥-

ќкремим питанн¤м сл≥д вид≥лити проблему ≥нформац≥йного забезпеченн¤ анал≥зу оборотного кап≥талу. ¬проваджен≥ форми зв≥тност≥ практичне враховують т≥льки ≥нтереси податкових орган≥в ≥ орган≥в статистики, проте зв≥тн≥сть пов≥дана складатис¤ дл¤ того, щоби њњ можна було анал≥зувати. Ќеобх≥дно сформувати ≥ прийн¤ти нац≥ональн≥ стандарти по складанню ф≥нансовоњ зв≥тност≥, ¤к≥ повинн≥ базуватис¤ на м≥жнародних принципах бухгалтерського обл≥ку. “ому в нац≥ональн≥ стандарти сл≥д включити зм≥ст зв≥ту про рух грошових кошт≥в п≥дприЇмства, ¤кий по сут≥ в≥дображаЇ зм≥ни у ф≥нансовому стан≥ п≥дприЇмства.

1.3 ‘актори ¤к≥ впливають на об'Їм реал≥зац≥њ товар≥в в умовах догов≥рних в≥дносин

„ерез подоланн¤ дуже великих ≥ складних проблем, з великими труднощами ваша крањна зд≥йснюЇ перех≥д до ринковоњ економ≥ки. ѕерех≥д до ринку ≥ не м≥г бути простим ≥ безбол≥сним. «а нього доводитис¤ платити чималу ц≥ну. јле ≥ншого виходу ¤к нам представл¤Їтьс¤ ≥ не ≥снуЇ. ѕро це досить переконливо св≥дчить весь св≥товий досв≥д, що доводить, що ≥ншого шл¤ху до ефективноњ економ≥ки, сприйн¤тливоњ до науково-техн≥чного прогресу ≥ ор≥Їнтованоњ на споживача, немаЇ.

ƒо тепер≥шнього часу питанн¤ про те, перейти до ринковоњ економ≥ки чи н≥, вир≥шений однозначно: перейти. Ќин≥ проблема лежить в ≥нш≥й площин≥. який повинна бути ринкова економ≥ка? ” ¤ких найб≥льш перспективних напр¤мах потр≥бно зд≥йснювати перех≥д до повнокровного, розвиненого ринку? як≥ методи ≥ кошти дл¤ переходу потр≥бно використати? ” ¤к≥ терм≥ни ≥ наск≥льки ≥нтенсивно потр≥бно зд≥йснювати такий перех≥д?

ўоб об'Їктивно в≥дпов≥сти вагою поставлен≥ питанн¤, необх≥дно роз≥братис¤ в основах ≥снуванн¤ ринковоњ економ≥ки ≥ сут≥ ринку.

–инок це ≥нститут, або механ≥зм, що зводить разом покупц≥в (пред'¤вник≥в попиту) ≥ продавц≥в (постачальник≥в) окремих товар≥в ≥

послуг. ѕри цьому важливу роль грають догов≥рн≥ умови, що визначають взаЇмозв'¤зок м≥ж продавц¤ми (виробниками продукц≥њ) ≥ покупц¤ми (споживачами).

” ринкових умовах господарюванн¤ вс≥ умови куп≥вл≥-продажу обмовл¤ютьс¤ в договорах (контрактах), ≥ на об'Їми реал≥зац≥њ продукц≥њ впливають наступн≥ положенн¤; догов≥рних умов: ¤к≥сть, ц≥на ≥ пор¤док розрахунк≥в, а також форс-мажорн≥ обставини.

”крањна ≥сторично сформувалас¤, ¤к ≥ндустр≥альна держава дл¤ нењ характерний ринок товар≥в промислового призначенн¤, тому з впливом догов≥рних умов доц≥льно роз≥братис¤ з позиц≥њ даного ринку.

–инок товар≥в промислового призначенн¤ це сукупн≥сть ос≥б ≥ орган≥зац≥й, що закуповують товари ≥ послугу-, ¤к≥ використовуютьс¤ при виробництв≥ ≥нших товар≥в або послуг, що продаютьс¤, що здаютьс¤ в оренду або що поставл¤ютьс¤ ≥ншим споживачам.

як в≥дм≥чавс¤ ран≥ше значний вплив на об'Їми реал≥зац≥њ продукц≥њ на ринку промислових товар≥в в договорах показують ¤к≥сть товар≥в.

ѕокупц≥ товар≥в промислового скарбникам схильн≥ визначати ¤к≥сть товару ¤к: його придатн≥сть дл¤ т≥Їњ мети, з ¤кою вони збираютьс¤ його використати. ¬они пропонують, щоб в товар≥ були т≥льки потр≥бн≥ характеристики ≥ н≥чого ≥ншого. ¬они також не любл¤ть оплачувати зайв≥ показники ¤кост≥, ¤к≥ не потр≥бн≥, ¤к ≥ купувати товари поганоњ ¤кост≥.

«датн≥сть одиниць промислового обладнанн¤ до б≥льш тривалого терм≥ну служби ¤вл¤Ї собою сильний спонукальний мотив на користь куп≥вл≥, оск≥льки скорочуЇ щор≥чн≥ амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤.

—ерйозним спонукальним мотивом на користь придбанн¤ товару промислового призначенн¤ Ї його здатн≥сть зрадити готовому виробу велику приваблив≥сть в очах покупц¤. ¬ажко, а ≥нод≥ ≥ неможливо, ¤к дл¤ постачальника, так ≥ дл¤ покупц¤ таких товар≥в виразити ц≥нн≥сть таких ¤к≥сних характеристик в грошах, але товар промислового призначенн¤, що додаЇ додаткову приваблив≥сть що проводитьс¤ з його допомогою готовому виробу, завжди знайде попит.

—таб≥льн≥сть ¤кост≥ матер≥ал≥в, вузл≥в ≥ деталей так же важливий спонукальний мотив, ¤к ≥ р≥вень ц≥н. «акуп≥вельна специф≥кац≥¤ на товар промислового призначенн¤ практично у вс≥х випадках включаЇ в себе меж≥ можливого в≥дхиленн¤ в≥д середн≥х показник≥в ¤кост≥, так зван≥ допуски. якщо ¤к≥сть товару промислового призначенн¤ в≥др≥зн¤Їтьс¤ стаб≥льн≥стю, потр≥бно чекати, що вс≥ вироби або вс≥ парт≥њ матер≥ал≥в не перевищать встановлених допуск≥в за ¤к≥стю ≥ будуть тим самим в≥дпов≥дати вимогам покупц≥в.

ќск≥льки р≥зн≥ област≥ застосуванн¤ матер≥ал≥в ≥ умови њх використанн¤ можуть в≥дбиватис¤ на допусках, постачальник може бути вимушений ознайомитис¤ з виробництвом потенц≥йного покупц¤, щоб точно знанн¤ необх≥дного кожному покупцев≥ м≥ра стаб≥льност≥ показник≥в ¤кост≥.

 р≥м ¤кост≥ на об'Їми реал≥зац≥њ продукц≥њ ≥стотний вплив догов≥рних умовах надаЇ ц≥на.

÷≥на це грошове вираженн¤ варт≥сть товару ≥, вже з цього визначенн¤ вит≥каЇ величезна важлив≥сть ц≥ноутворенн¤, ¤ка пр¤мо впливаЇ на об'Їми реал≥зац≥њ продукц≥њ, тому будь-¤к≥й ф≥рм≥ (п≥дприЇмству) дл¤ усп≥ху на внутр≥шньому ≥ зовн≥шньому ринку необх≥дно розробл¤ти ц≥нову пол≥тику ≥ пост≥йно перев≥р¤ти њњ ефективн≥сть, зм≥нюючи њњ по м≥р≥ необх≥дност≥, також ≥снуЇ п'¤ть етап≥в розробки цеповоњ стратег≥њ -це формулюванн¤ ц≥лей ц≥ноутворенн¤, загальна пол≥тика ц≥ноутворенн¤ безпосередн¤ ц≥нова стратег≥¤, реал≥зац≥¤ ц≥новоњ стратег≥њ, пристосуванн¤ ц≥н.  оротко розгл¤немо њх.

÷≥л≥ ц≥ноутворенн¤. —тратег≥¤ ц≥ноутворенн¤ повинна бути пов'¤зана ≥з загальними ц≥л¤ми ф≥рми ≥ в≥дображати њх. ѕриродно тому, що стратег≥њ можуть розр≥знюватис¤ в широкому д≥апазон≥.. ≤снуЇ три основн≥ ц≥л≥ ц≥ноутворенн¤, з ¤ких може вибирати ф≥рма: вони заснован≥ на збут≥, на прибутках ≥ на ≥снуючому положенн≥. ” першому випадку п≥дприЇмство вибираЇ так≥ ц≥л≥ по одн≥й з наступних причин:

воно зац≥кавлене в насиченн≥ ринку або зростанн≥ збуту ¤к важливому кроц≥ на шл¤ху контролю над ринками ≥ стаб≥льному надходженн≥ виручки в≥д реал≥зованоњ продукц≥њ;

п≥дприЇмство прагнути максим≥зувати об'Їм збуту ≥ готово п≥ти на зниженн¤ прибутку з одиниц≥ виробу дл¤ отриманн¤ б≥льшоњ маси прибутку;

воно передбачаЇ, що б≥льший об'Їм збуту дозволить знижувати розм≥р в≥дносних витрат;

” другому випадку п≥дприЇмство встановлюЇ ¤к мета отриманн¤ високоњ маси прибутку, встановлюючи стаб≥льний њњ розм≥р в теч≥њ р¤ду рок≥в.

ѕрибуток може виражатис¤ у в≥дносному або абсолютному вим≥рюванн≥. ¬исок≥ в≥дносн≥ прибутки звичайно спираютьс¤ на престижн≥ ц≥ни, а високий загальний прибуток звичайно пов'¤заний з ц≥нами проникненн¤.

«агальна пол≥тика ц≥ноутворенн¤. ” рамках такоњ пол≥тики р≥шенн¤ по ц≥нах ув'¤зуютьс¤ з ц≥льовим ринком (ринками) ф≥рми, характером ≥ структурою маркетингу. ¬она передбачаЇ скоординовану сукупн≥сть д≥й ≥ стратег≥ю, що включаЇ стисло ≥ довгостроков≥ ц≥л≥.

÷≥нова стратег≥¤ базуЇтьс¤ на витратах попит≥ або конкуренц≥њ. ” першому випадку ц≥ни визначаютьс¤ виход¤чи з витрат виробництва, вартост≥ обслуговуванн¤ ≥ накладних витрат до ¤ких додаЇтьс¤ розрахунковий прибуток. ” другому випадку ц≥на визначаЇтьс¤ п≥сл¤ вивченн¤ попиту споживач≥в ≥ встановленн¤ ц≥н, прийн¤тного дл¤ ц≥льового ринку. “акий вигл¤д стратег≥њ використовуЇтьс¤ по товарах, дл¤ ¤ких ц≥на ключовий чинник в прийн¤тт≥ р≥шень споживачами. ” третьому раз≥ ц≥ни можуть бути на р≥вн≥ ринкових, вище або нижче њх такий тип ц≥ноутворенн¤ поширений при конкуренц≥њ аналог≥чних вид≥в продукц≥њ. ¬с≥ три п≥дходи знаход¤тьс¤ у взаЇмозв'¤зку ≥ взаЇмод≥њ. –еал≥зац≥¤ ц≥новоњ стратег≥њ.

ѕри њњ реал≥зац≥њ по мимо загальних концепц≥й розгл¤нутих вище використовуЇтьс¤ велика к≥льк≥сть р≥зних р≥шень, пов'¤заних м≥ж собою. ” њх число по мимо ≥нших вход¤ть наступн≥:

встановленн¤ стандартних ≥ ц≥н, що м≥н¤ютьс¤;

використанн¤ Їдиних ≥ гнучких ц≥н;

застосуванн¤ концепц≥њ взаЇмозв'¤зку ц≥ни ≥ ¤кост≥;

використанн¤ концепц≥њ ц≥нового л≥дерства;

встановленн¤ ц≥п на масову закуп≥влю; використанн¤ практики ц≥нових л≥н≥й. ѕристосуванн¤ ц≥ни. ѕрактична реал≥зац≥¤ ц≥новоњ стратег≥њ вимагаЇ систематичноњ Ђнастройкиї ц≥н, що враховуЇ зм≥ни у витратах, сп≥вв≥дношенн≥ попиту ≥ пропозиц≥њ, конкуренц≥њ, митному регулюванн≥ ≥ т.д. ѕристосуванн¤ ц≥н в≥дбуваЇтьс¤ через посредство зм≥н в прейскурантах, обмовок, нац≥нок, надбавок, знижок, компенсац≥й. ¬ажливо, однак, щоб ц≥на використовувалис¤ ¤к адаптивний механ≥зм.

” завершенн≥ ще раз п≥дкреслимо що, введенн¤ ц≥новоњ пол≥тики, розробка ц≥нових стратег≥й, њх практична реал≥зац≥¤ проблема не т≥льки виключно складна, але ≥ Ђтонкаї. ѓњ р≥шенн¤ вимагаЇ в≥дм≥нного знанн¤ обстановки на ринку, висок≥й квал≥ф≥кац≥њ ос≥б що ухвалюють р≥шенн¤, творчого п≥дходу, ≥нтуњц≥ю. ¬становлюючи ц≥ни, потр≥бно не т≥льки знати њх нижн¤ ≥ верхн¤ меж≥, за межами ¤ких њх застосуванн¤ економ≥чно не виправдане або психолог≥чно шк≥дливе, але ≥ гнучко маневрувати ц≥нами в цих межах, враховуючи вс≥ чинники, причому так, щоб в кожний в≥др≥зок часу ц≥ ц≥ни були оптимальними дл¤ продавц¤ ≥ споживача.

 р≥м ц≥ни в догов≥рних умовах на об'Їми реал≥зац≥њ продукц≥њ впливаЇ пор¤док розрахунк≥в. ” умовах ринкових в≥дносин м≥ж п≥дприЇмствами (постачальниками ≥ споживачами) розрахунки по збуту готовоњ продукц≥њ, 110 постачанню сировиною, матер≥алами, обладнанн¤м ≥ електроенерг≥Їю, по ф≥нансуванню ≥ кредитуванню, по опов≥д≥ послуг один ќдному виконуютьс¤ за гот≥вковою формою (реальними грошима) ≥ безгот≥вков≥й форм≥. ” цей час у всьому св≥т≥ в основному Ђм≥ж п≥дприЇмствами застосовуЇтьс¤ безгот≥вковий розрахунок.

1	2	3	4	5	6	7	8	9

Ќазва: ”правл≥нн¤ п≥дприЇмством у невиробнич≥й сфер≥ в умовах сучасного ринку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4090 прочитано)