≈коном≥ка п≥дприЇмства > ”правл≥нн¤ п≥дприЇмством у невиробнич≥й сфер≥ в умовах сучасного ринку

«а допомогою матриц≥ стратег≥й можна також розрахувати стратег≥чний конкурентний статус ф≥рми. ¬≥н визначаЇтьс¤ ¤к сума твор≥в оц≥нок вс≥х SBU на њх питом≥ ваги загалом: об'Їм≥ товаропроизводства ф≥рми. якщо дл¤ нашого г≥потетичного призера покласти так≥ ваги р≥вними: дл¤ SBU1 - 0.6, SBU2 - 0.2 ≥ SBU3 - 0.2, то конкурентний статус буде р≥вний (6.78*8*0.6+ 5.74*5*0.2+3.42*2*0.2)=40 бал≥в. —тратег≥чний конкурентний статус оц≥нюЇтьс¤ по наступн≥й шкал≥: до 20 бал≥в - вельми слабий (Ђагон≥¤ї), 20-30 бал≥в - слабий <Ђп≥д загрозоюї), 30-50 бал≥в - середн≥й (Ђ без претенз≥йї), понад 50 бал≥в - сильний (Ђл≥дерї). “аким чином в нашому приклад≥ ф≥рма маЇ середн≥й конкурентний статус, њй в майбутньому необх≥дно вир≥шити питанн¤ про переклад ресурс≥в одн≥Їњ з своњх б≥знесу-одиниць, ¤ка працюЇ на малопривлекательном сегмент≥ ринку (SBU3), в б≥льш перспективн≥ (наприклад, в SBU1), що дозволить ф≥рм≥ укр≥пити своЇ положенн¤ на ринку.

Ђ—тарорежимнимї кер≥вникам в≥тчизн¤них п≥дприЇмств приведен≥ розрахунки можуть показатис¤ нањвноњ граючи в цифри. ўе б пак, адже все б≥льш або менш важлив≥ р≥шенн¤ в колишньому —–—– ( так ≥ зараз на ”крањн≥) завжди приймалис¤ Ђвгор≥ї. ƒл¤ ≥ноземних же менеджер≥в стратег≥чне плануванн¤ стало таким же нев≥дйомним елементом управл≥нн¤ виробництвом, ¤к дл¤ нас оч≥куванн¤ вказ≥вок. Ќеспроможн≥сть над≥й на те, що система ≥ методи стратег≥чного плануванн¤ знайдуть широке застосуванн¤ на украњнських п≥дприЇмствах в найближчому майбутньому, пов'¤зана з ≥нерц≥йн≥стю ≥ инактивностью наших управл≥нських кадр≥в. ќднак, де¤ким п≥дприЇмствам воно необх≥дне вже зараз. ÷е т≥ ф≥рми ≥ компан≥њ, ¤к≥, зв≥льнившись в≥д оп≥ки держави (що пом≥н¤ли власника в процес≥ приватизац≥њ або знову створен≥), сам≥ прокладають соб≥ шл¤х в ринок. ѓх, можливо, стратег≥чне плануванн¤ приведе до ефективност≥ ≥ процв≥танн¤.

2.3 ћожлива оц≥нка реактивност≥ п≥дприЇмства на зм≥ну риночноњ ситуац≥њ

—тратег≥чне плануванн¤ передбачаЇ досл≥дженн¤ д≥¤льност≥ реальних ≥ потенц≥йних конкурент≥в. ¬ивченн¤ останн≥х маЇ особливе значенн¤ в умовах розширенн¤ ринку ≥ повинне бути направлене на т≥ ж област≥, ¤к≥ були предметом анал≥зу власного потенц≥алу п≥дприЇмства:

можлив≥ стратег≥њ конкурент≥в;

поточне положенн¤ конкурент≥в;

ф≥нансов≥ можливост≥;

¬раховуючи спец≥ал≥зац≥ю в розвитку металург≥йноњ галуз≥ не можна вивчати конкуренц≥ю ≥ оц≥нювати можлив≥ њх д≥њ по показнику обс¤гу виробництва мсталлопродукции. Ќайб≥льш доц≥льним в даний момент можна вважати анал≥з ф≥нансового потенц≥алу конкурент≥в. ѕередус≥м необх≥дно вид≥лити так зван≥ стратег≥чн≥ групи конкурент≥в. ƒл¤ цього розробл¤Їтьс¤ карта стратег≥чних груп. ” металург≥йн≥й галуз≥ пропонуЇмо вибрати наступн≥ характеристики: балансовий прибуток, збиток; рентабельн≥сть виробництва; узагальнений коеф≥ц≥Їнт, що характеризуЇ ф≥нансову ст≥йк≥сть ≥ платоспроможн≥сть п≥дприЇмства; к≥льк≥сть оборот≥в оборотних кошт≥в п≥дприЇмств; сума кап≥тальних вкладень.

ћетою д≥¤льност≥ будь-¤кого п≥дприЇмства Ї отриманн¤ прибутку. ѕриродно, це самий вагомий показник, що характеризуЇ результату роботи п≥дприЇмства. јле, в балансовий прибуток входить нс т≥льки прибуток в≥д реал≥зац≥њ готовоњ продукц≥њ, але ≥ внереализационных операц≥й (роботи з вексел¤ми ), ¤к≥ не пов'¤зан≥ безпосередньо з процесом виробництва. “ому рекомендуЇтьс¤ розгл¤нути показник, ¤кий найб≥льш повно в≥дображаЇ затратность виробництва рентабельн≥сть виробництва.

«айв≥ запаси матер≥альних оборотних кошт≥в ( запаси ≥ витрати, деб≥торська заборгован≥сть, грошов≥ кошти) в≥двол≥кають грошов≥ кошти з обороту ≥ знижують маневрен≥сть виробництва. “ому доц≥льно використати показник к≥льк≥сть оборот≥в матер≥альних оборотних кошт≥в,

«г≥дно з Ќац≥ональною програмою розвинена г≥рничо-металлургчческого комплексу ”крањни до 2010 року, передбачаЇтьс¤ проведенн¤ реконструкц≥њ п≥дприЇмств. «нос основних фонд≥в металург≥йних п≥дприЇмств ”крањни складаЇ б≥льше за 55 %. –еконструкц≥¤ повинна провестис¤ за рахунок власних кошт≥в п≥дприЇмств. ќднак, в зв'¤зку з найважчим ф≥нансовим положенн¤м п≥дприЇмств, в≥дсутн≥стю ¤к внутр≥шн≥х, так ≥ зовн≥шн≥х ≥нвестор≥в, вимога про нормативне оновленн¤ основних фонд≥в не виконуЇтьс¤, внасл≥док чого в≥дбуваЇтьс¤ подальше ф≥зичне ≥ моральноњ стар≥нн¤ основних фонд≥в, що в свою чергу негативно позначаЇтьс¤ на ¤кост≥ ≥ конкурентоздатност≥ продукц≥њ, що випускаЇтьс¤, на технико-економ≥чних показниках роботи п≥дприЇмств.

–озрахунок узагальненого коеф≥ц≥Їнта ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ ≥ платоспроможн≥сть п≥дприЇмства представл¤Їтьс¤ доц≥льним проводити по методиц≥ запропонован≥й ”крањнським союзом промисловц≥в ≥ п≥дприЇмц≥в [2]:

ƒќ = ( ф+ п)/,

де  ф показник ф≥нансовоњ ст≥йкост≥:

де XI коеф≥ц≥Їнт автоном≥њ, що характеризуЇ частку власних кошт≥в в баланс≥ п≥дприЇмства;

’2 коеф≥ц≥Їнт р≥вн¤ боргу, що характеризуЇ величину залучених довгострокових позикових кошт≥в, сп≥вв≥днесену з власними коштами;

" ’« коеф≥ц≥Їнт забезпеченост≥ запас≥в ≥ витрат, що характеризуЇ забезпечен≥сть запас≥в ≥ витрат власними оборотними коштами;

’4 коеф≥ц≥Їнт маневреност≥, що характеризуЇ забезпечен≥сть власних оборотних кошт≥в джерелами њх формуванн¤;

 п показник платоспроможност≥ п≥дприЇмства:

 п=(’5+’6+’7+’8)/4,

де ’5 коеф≥ц≥Їнт абсолютноњ л≥кв≥дност≥, що характеризуЇ оперативну платоспроможн≥сть п≥дприЇмства;

’7 «агальний коеф≥ц≥Їнт покритт¤, що характеризуЇ покры-тне короткострокових зобов'¤зань п≥дприЇмства л≥кв≥дними коштами, в ¤к≥ включен≥ запаси ≥ витрати;

’8 ¬≥дношенн¤ л≥кв≥дних ≥ нел≥кв≥дних актив≥в.. ≤мов≥рн≥сть реакц≥њ економ≥чноњ системи може бути визначена по формул≥ [I):

– (S) = 1 [ (1-–1)*(1- –2)*... *(l-Pk)l,

де –(S) ≥мов≥рн≥сть реакц≥њ економ≥чноњ системи загалом на зм≥ну попиту на ринку;

–1, –2,...–к ≥ндив≥дуальн≥ ≥мов≥рност≥ реакц≥њ п≥дприЇмства 1,2,... до на зм≥ну попиту на ринку;

(1- –1),(1-–2),...(1- –к) ≥мов≥рност≥ протилежних под≥й.

≤≤≤.  ≈–≤¬Ќ≤  - ќ—ќЅЋ≤¬ќ—“≤ ”ѕ–ј¬Ћ≤ЌЌя ¬ ”ћќ¬ј’ ѕ≈–≈’≤ƒЌќ√ќ ѕ≈–≤ќƒј

Ќа кожн≥й стад≥њ д≥¤льност≥ сучасних орган≥зац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ управл≥нн¤. Ѕудь те у виробництв≥, в службових справах, в торг≥вл≥, в

ур¤д≥ або в осв≥тн≥х ≥нститутах - в кожн≥й орган≥зац≥њ вельми потр≥бн≥ компетентн≥ кер≥вники, ≥ часто њх на¤вн≥сть Ї найб≥льш важливим ключем до усп≥ху.

ƒосв≥д функц≥онуванн¤ економ≥ки переконливо п≥дтверджуЇ, що реал≥зац≥¤ задач, що сто¤ть перед нею, у величезн≥й м≥р≥ залежить в≥д компетентност≥ кер≥вник≥в ≥ фах≥вц≥в апарату управл≥нн¤.

¬≥домо, що ¤к правило, хорошими або поганими п≥дприЇмства стають в залежн≥сть в≥д зд≥бностей тих, хто май керуЇ. ћожна привести немало приклад≥в, коли з приходом п≥дготовленого, компетентного кер≥вника збиткове п≥дприЇмство за корокгкое час перетворюЇтьс¤ в прибуткове. ÷ю точку зору п≥дтверджуЇ досл≥дженн¤ представника фонду  арнеги професора ј. ќслунда. ¬≥н затверджуЇ, що на сьогодн≥ в ”крањн≥ виробнич≥ дос¤гненн¤ практично не залежать н≥ в≥д галуз≥, н≥ в≥д розм≥ру п≥дприЇмства - вир≥шальна роль належить менеджеру, його зд≥бност¤м ≥ вол≥.

ј. ќслунд розд≥л¤Ї вс≥х наших директор≥в-менеджер≥в на три групи, саму малу з ¤ких представл¤ють кер≥вники, що розум≥ють, що саме треба зм≥нити, ≥ ч≥тко д≥ють в цьому напр¤м≥. ƒо другоњ належать досить здатн≥ люди, не бажаюч≥ н≥чого м≥н¤ти. ≤, нарешт≥, трет¤ група - зовс≥м вже безпорадн≥ кер≥вники.

Ќа жаль, в≥н зазначаЇ, що б≥льш≥сть украњнських менеджер≥в коррумпированы ≥ некомпетентн≥.

“аким чином, кризовий стан економ≥ки ”крањни можна багато в чому по¤снити низьким р≥внем профес≥онал≥зму в управл≥нн≥. ¬трата профес≥онал≥зму викликана тим, що при адм≥н≥стративно-командн≥й систем≥ б≥льш≥сть кер≥вник≥в мали технократическое мисленн¤, функц≥онувала система п≥дготовки кер≥вника - конформ≥ста з недостатн≥м р≥внем знань, д≥лових ≥ профессионалъных ¤костей, безынициативностью ≥ готовн≥стю виконати будь-¤ку команду, що отримуЇтьс¤ зверху. ѕри п≥дбор≥ кер≥вник≥в з числа фах≥вц≥в перевага в≥ддавалас¤ люд¤м, що волод≥ють такими б≥сами характеру ¤к жорстк≥сть, вимоглив≥сть до п≥длеглих ≥ беззаперечно слухн¤н≥сть вищесто¤щим, а глибокоњ профес≥йноњ компетентност≥, в тому числ≥ компетентност≥ в сп≥лкуванн≥, не надавалос¤ серйозного значенн¤.

≤ншими словами, осмисленн¤м тих радикальних зм≥н, ¤к≥ на сучасному етап≥ все виразн≥ше стають видн≥ в нашому сусп≥льств≥, економ≥ц≥ ≥ техн≥чн≥й баз≥ виробництва примушують по-новому погл¤нути ≥ на функц≥њ управл≥нн¤ в сучасн≥й орган≥зац≥њ, на роль, м≥сце, а головне, профес≥йн≥ характеристики менеджера, необх≥дн≥ ≥ достатн≥ дл¤ усп≥шного управл≥нн¤ сучасним б≥знесом.

—ьогодн≥ формуЇтьс¤ соц≥альне замовленн¤ на принципово новий тип кер≥вника позитивноњ соц≥альноњ спр¤мованост≥. јле така переор≥Їнтац≥¤ корпусу кер≥вник≥в надзвичайно складний ≥ об'Їмний процес:

по-перше, нав≥ть люди середн≥х рок≥в нс можуть швидко зв≥льнитьс¤ в≥д старих стереотип≥в розпод≥льноњ економ≥ки ≥ тотал≥тарного образу д≥й;

по-друге, молод≥ п≥дприЇмц≥ ≥ менеджери не мають нс т≥льки профес≥йного, але ≥ необх≥дного соц≥ального досв≥ду дл¤ роботи в цив≥л≥зован≥й ринков≥й економ≥ц≥.

“аким чином, в ”крањн≥ маЇ м≥сце очевидну соц≥альну суперечн≥сть м≥ж об'Їктивними вимогами до компетентност≥ прац≥вник≥в управл≥нн¤ ≥ реальними ви¤вами сущностаых управл≥нських ¤костей кер≥вник≥в.

≈фективн≥сть управл≥нськоњ д≥¤льност≥ кер≥вника знаходитьс¤ в пр¤м≥й залежност≥ в≥д його компетентност≥.

“радиц≥йно, компетентн≥сть розум≥ють ¤к на¤вн≥сть знанн≥ ≥ досв≥ду в певн≥й област≥.

1	2	3	4	5	6	7	8	9

Ќазва: ”правл≥нн¤ п≥дприЇмством у невиробнич≥й сфер≥ в умовах сучасного ринку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4090 прочитано)