≈коном≥чна теор≥¤ > ≈коном≥чна характеристика крањн “ретього св≥ту. Ќов≥ тенденц≥њ розвитку
≈коном≥чна характеристика крањн “ретього св≥ту. Ќов≥ тенденц≥њ розвитку—тор≥нка: 1/11
ѕЋјЌ ¬ступ Ц ст. 3 —учасна характеристика крањн третього св≥ту Ц ст.4 ћ≥сце крањн, що розвиваютьс¤ у св≥тов≥й економ≥ц≥ Ц ст. 4 —оц≥ально-економ≥чна диференц≥ац≥¤ крањн, що розвиваютьс¤ Ц ст. 7 √рошово-кредитн≥ систем≥ крањн третього св≥ту Ц ст. 11 3. ≈коном≥чн≥ стратег≥њ крањн “ретього св≥ту Ц ст. 14 3.1 ќсобливост≥ стратег≥й розбудови ринковоњ економ≥ки Ц ст. 14 3.2. —тратег≥¤ Деконом≥чного диваФ в нових ≥ндустр≥альних крањнах та “уреччин≥ Ц ст. 17 3.3 Ћатинська јмерика у 80-90-х роках Ц ст. 31 4. ¬≥дносини ”крањни з крањнами “ретього св≥ту Ц ст. 41 ¬исновок Ц ст. 44 —писок л≥тератури Ц ст. 47
¬—“”ѕ ≥нець XXст. проходить п≥д знаком трансформац≥йних процес≥в. ¬≥дбуваютьс¤ зм≥ни соц≥ально-економ≥чних систем у крањнах колишнього соц≥ал≥стичного табору, зд≥йснюЇтьс¤ радикальна перебудова економ≥к крањн, що розвиваютьс¤, особливо тих ≥з них, ¤к≥ в≥днесено до групи нових ≥ндустр≥альних крањн. “рансформац≥йн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ процеси, що повною м≥рою стосуютьс¤ украњнськоњ економ≥ки, зумовили посиленн¤ уваги економ≥ст≥в, пол≥тик≥в, журнал≥ст≥в, широкоњ громадськост≥ до тих специф≥чних рис, що характерн≥ саме дл¤ нестаб≥льних економ≥чних систем. ” св≥тов≥й та в≥тчизн¤н≥й економ≥чн≥й науц≥ так≥ системи вивчаютьс¤ давно. ќднак основну масу роб≥т присв¤чено анал≥зу досв≥ду окремих крањн чи рег≥он≥в. —л≥д зазначити, що п≥дходи та висновки у досл≥дженн≥ багатьох аспект≥в даноњ проблеми часто д≥аметрально протилежн≥. рањнам з централ≥зованим плановим господарством та розвиненим ринковим економ≥кам властив≥ стаб≥льн≥сть економ≥чноњ структури, розроблен≥сть механ≥зм≥в формуванн¤ ≥ реал≥зац≥њ економ≥чноњ стратег≥њ, розвинен≥сть ≥нституц≥йноњ ≥нфраструктури, а внасл≥док цього - високий р≥вень економ≥чноњ безпеки. Ќа в≥дм≥ну в≥д зазначених економ≥к, нестаб≥льн≥ мають суттЇв≥ характерн≥ особливост≥, що зумовлен≥ чинниками нестаб≥льност≥: р≥зкою зм≥ною пол≥тичноњ та економ≥чноњ систем, природними чи сусп≥льними катакл≥змами руйн≥вноњ д≥њ тощо. “ак≥ особливост≥ призвод¤ть передус≥м до структурноњ невр≥вноваженост≥ економ≥к, труднощ≥в ≥ перешкод у створенн≥ та впровадженн≥ заход≥в економ≥чноњ стратег≥њ, до наростанн¤ загроз економ≥чн≥й безпец≥. ƒе¤кими досл≥дниками нав≥ть пропонуЇтьс¤ вживати терм≥н "патоеконом≥ка" (патолог≥чна економ≥ка) [19, с.5] дл¤ характеристики науки, що вивчаЇ кризов≥ та перех≥дн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ процеси ≥ стани. “ому видаЇтьс¤ вкрай необх≥дним застосуванн¤ особливих заход≥в в економ≥чн≥й пол≥тиц≥ держави. ƒосв≥д украњнських економ≥чних реформ продемонстрував малоефективн≥сть п≥дходу до економ≥чних трансформац≥й в ”крањн≥ на методолог≥чних засадах, властивих розвиненим ринковим економ≥кам, та переконав у необх≥дност≥ зм≥ни реформац≥йноњ парадигми. ÷е зумовлюЇ методолог≥чну та практичну ц≥нн≥сть досл≥джень досв≥ду економ≥чноњ стратег≥њ у нестаб≥льних економ≥ках дл¤ украњнськоњ економ≥чноњ науки. ќчевидно, що анал≥з нестаб≥льних економ≥к та розробка пол≥тики стаб≥л≥зац≥њ вимагають застосуванн¤ специф≥чноњ теоретико-методолог≥чноњ бази, в≥дм≥нноњ в≥д т≥Їњ, що звичайно використовуЇтьс¤ у розвинених економ≥ках. ” курсов≥й робот≥ детально проанал≥зовано особливост≥ економ≥чного розвитку у крањнах, що розвиваютьс¤ (або ¤к њх ще називають Ц крањн “ретього св≥ту), з особливим акцентом на нов≥ ≥ндустр≥альн≥ крањни. —л≥д зазначити, що пр¤ме запозиченн¤ форм ≥ метод≥в, характерних дл¤ ≥нших економ≥чних систем, не т≥льки неефективне дл¤ украњнськоњ економ≥ки, а й небезпечне. ” даному випадку йдетьс¤ про застосуванн¤ концептуальних п≥дход≥в та метод≥в економ≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ та переходу до тривкого економ≥чного зростанн¤, що дозвол¤ть сформулювати власн≥, властив≥ саме украњнськ≥й сусп≥льн≥й систем≥ трансформац≥йн≥ засоби, визначити стратег≥чний напр¤м та конкретн≥ шл¤хи соц≥ально-економ≥чних перетворень.
1. —учасна характеристика крањн третього св≥ту 1.1 ћ≥сце крањн, що розвиваютьс¤ у св≥тов≥й економ≥ц≥ ѕ≥дсистема крањн, що розвиваютьс¤, включаЇ 4/5 ус≥х крањн св≥ту. ” них проживаЇ б≥льш 80% населенн¤ «емл≥. ≈коном≥чний стан крањн, що розвиваютьс¤, њхн≥ проблеми безпосередньо позначаютьс¤ на велик≥й частин≥ людства. ƒо ц≥Їњ п≥дсистеми в≥днос¤тьс¤ вс≥ аз≥атськ≥ крањни, кр≥м япон≥њ, ѕ≥вденноњ орењ й ≤зрањлю, ус≥ крањни јфрики, кр≥м ѕј–, а також крањни Ћатинськоњ јмерики. ѓх характеризують надзвичайно р≥зноман≥тний вигл¤д, р≥зн≥ умови ≥ р≥вн≥ соц≥ального й економ≥чного розвитку. –азом з тим ≥снуЇ р¤д ознак, що поЇднують крањни, що розвиваютьс¤, в особливу групу держав. —п≥льн≥сть цих ознак маЇ соц≥альн≥, економ≥чн≥ й ≥сторичн≥ корен≥. ќдин з найважлив≥ших критер≥њв вид≥ленн¤ крањн, що розвиваютьс¤, в окрему св≥тову п≥дсистему - њх слаборозвинен≥сть ≥ в≥дстал≥сть. —лаборозвинен≥сть виражаЇтьс¤ в ¤к≥сн≥й неоднор≥дност≥ ≥ системн≥й невпор¤дкованост≥ сусп≥льства, що складаЇтьс¤ з р≥зних економ≥чних ≥ нееконом≥чних ≥нститут≥в сучасного ≥ традиц≥йного тип≥в, а також перех≥дних пром≥жних ≥нститут≥в[19]. ¬≥дстал≥сть в≥дбиваЇ стан господарства цих крањн, що характеризуЇтьс¤ низьким р≥внем розвитку продуктивних сил. ≤сторично в≥дстал≥сть виражаЇтьс¤ у вид≥ в≥дставанн¤ в розвитку одного типу сусп≥льства в≥д ≥ншого в момент колон≥зац≥њ крањн јз≥њ, јфрики ≥ Ћатинськоњ јмерики. «а де¤кими оц≥нками, сп≥вв≥дношенн¤ ¬¬ѕ на душу населенн¤ м≥ж метропол≥¤ми ≥ колон≥¤ми в той пер≥од було дор≥внюЇ приблизно 2:1 на користь «аходу. олон≥затори, захопивши колон≥њ ≥ п≥дкоривши њх потребам метропол≥й, перетворили в≥дставанн¤ в хрон≥чну в≥дстал≥сть крањн, що розвиваютьс¤. ” 1950 р. у “ретьому св≥т≥ були райони, де р≥вень житт¤ було нижче, н≥ж у 1800 р., наприклад у итањ. ѕо оц≥нках у ц≥лому в 1950 р. р≥вень житт¤ в крањнах, що розвиваютьс¤, був такий же, ¤к у 1800 р., чи, у кращому випадку, т≥льки на 10-20% вище. ¬≥дстал≥сть привела до розширенн¤ перв≥сного розриву в р≥вн¤х економ≥чного розвитку. ” середин≥ 90-х рок≥в поточного стор≥чч¤ розрив м≥ж двома групами крањн склав 20:1, а в 1985 р. - 19,2:1.[27] ќтже, в≥дстал≥сть крањн, що розвиваютьс¤, маЇ два аспекти - ≥сторичний ≥ сучасний, зв'¤заний з низьким р≥внем розвитку. «агальноеконом≥чне в≥дставанн¤ доповнюЇтьс¤ диспропорц≥йн≥стю усього в≥дтворювального процесу, ви¤вл¤Їтьс¤ в дез≥нтегрованост≥ господарських сектор≥в, у конкретних формах в≥дставанн¤. ¬≥дстал≥сть крањн, що розвиваютьс¤, породжуЇ специф≥ку њх соц≥альних ≥ економ≥чних проблем. –≥шенн¤ кожноњ з них - забезпеченн¤ економ≥чного росту, зайн¤тост≥, розпод≥лу ≥ т.д. - припускаЇ особлив≥ п≥дходи, що в≥дм≥нн≥ в≥д використовуваних у промислово розвинутих крањнах. ¬≥дстал≥сть крањн, що розвиваютьс¤, визначаЇ њхн¤ залежн≥сть в≥д промислово розвитих держав «аходу. ≈коном≥чний розвиток колон≥й визначавс¤ не нестатками останн≥х, а нестатками метропол≥й, що вивозили сировину з них. ѕотреби метропол≥й у сировину визначали динам≥ку економ≥чного розвитку колон≥й, тобто ≥мпульси економ≥чного розвитку йшли з зах≥дних крањн. ѕоложенн¤ мало зм≥нилос¤ в останн≥ дес¤тил≥тт¤. ” 1989 р. у р≥чному огл¤д≥ ёЌ≤ƒќ в≥дзначалос¤: "™ серйозн≥ ознаки того, що крањни, що розвиваютьс¤, прот¤гом визначеного часу будуть скор≥ше в рол≥ сприймаючих св≥тов≥ структурн≥ зрушенн¤, чим генератором власних на баз≥ внутр≥шньоњ динам≥ки ≥ндустр≥ал≥зац≥њ". [37] «алежний розвиток ви¤вл¤Їтьс¤ в зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносинах крањн, що розвиваютьс¤. ¬≥дстала структура економ≥ки, низький р≥вень продуктивних сил, њх традиц≥йно аграрно-сировинна спец≥ал≥зац≥¤, колон≥альне минуле обумовили зовн≥шньоеконом≥чну ор≥Їнтац≥ю крањн, що розвиваютьс¤, на ≥ндустр≥альн≥ держави «аходу. ѓхн≥ зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки розвиваютьс¤ переважно по л≥н≥њ ѕ≥вдень-ѕ≥вн≥ч. Ќизький р≥вень продуктивност≥ прац≥ приводить до нев≥дпов≥дност≥ ≥ндив≥дуальних витрат крањн, що розвиваютьс¤, сусп≥льно необх≥дним м≥жнародним. ÷е веде до втрати цими крањнами в процес≥ обм≥ну частини прибавочного продукту, що об'Їктивно в≥дбиваЇтьс¤ в пропорц≥¤х ≥ динам≥ку св≥тових ц≥н. Ќеспри¤тлив≥ умови конкуренц≥њ нер≥дко використовуютьс¤ транснац≥ональними компан≥¤ми, що глибоко проникнули в економ≥ку багатьох крањн, дл¤ нав'¤зуванн¤ державам, що розвиваютьс¤ монопольних ц≥н, що в≥дхил¤ютьс¤ вниз при закуп≥вл≥ ≥ вгору при продаж≥ в≥д загальносв≥тових. “ак в≥дбуваЇтьс¤ на тих ринках, де дом≥нуванн¤ чи змова транснац≥ональних корпорац≥й дозвол¤Ї њм ламати механ≥зм конкуренц≥њ й отримувати додатковий прибуток. ” п≥дсумку залежн≥сть ви¤вл¤Їтьс¤ у в≥дносинах дом≥нуванн¤ ≥ п≥дпор¤дкуванн¤, що в останн≥ дес¤тил≥тт¤ реал≥зуютьс¤ економ≥чно. ¬она охоплюЇ багато вид≥в зв'¤зк≥в м≥ж ≥ндустр≥альними крањнами ≥ крањнами, що розвиваютьс¤, впливаЇ на пол≥тику, ≥деолог≥ю, культуру. ÷е, однак, не означаЇ, що центри кап≥тал≥зму керують процесами розвитку крањн “ретього св≥ту. —туп≥нь залежност≥ кожноњ конкретноњ держави може м≥н¤тис¤ - слабшати чи п≥дсилюватис¤. Ѕагато в чому це обумовлено станом св≥тового господарства, характером економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ пол≥тики крањн, що розвиваютьс¤, спри¤тливому розвитку "ф≥л≥альноњ", або нац≥ональноњ економ≥ки.[27] рањни, що розвиваютьс¤, в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д промислово розвитих соц≥альною структурою сусп≥льства. –озпод≥л на класи не завжди проф≥люЇ њхню соц≥альну структуру. —оц≥альн≥ орган≥зми особливо афро-аз≥атських крањн м≥ст¤ть у соб≥ р≥зн≥ утворенн¤ - класов≥, некласов≥ (етн≥чн≥, рел≥г≥йн≥, кастов≥ й ≥нш≥ сп≥льност≥) ≥ позакласов≥ (пауперизован≥ прошарки, що втратили регул¤рний зв'¤зок ≥з сусп≥льним виробництвом). —тановленн¤ товарних в≥дносин у цих крањнах супроводжувалос¤ поширенн¤м декласуванн¤. ÷е зв'¤зано з тим, що при зат¤жн≥й трансформац≥њ представники нижчих уклад≥в виштовхувалис¤ з≥ звичного економ≥чного середовища, позбавл¤лис¤ традиц≥йних джерел ≥снуванн¤. ¬заЇмод≥¤ м≥ж ус≥ма цими утворенн¤ми складна ≥ хитлива. Ќекласов≥ ≥ позакласов≥ елементи соц≥альноњ структури накладають в≥дбиток на сусп≥льний розвиток у ц≥лому. Ќеобх≥дн≥сть забезпеченн¤ економ≥чного прогресу при величезн≥й убогост≥ ≥ голод≥ приводить до пер≥одичних р≥зких загострень соц≥альноњ обстановки, що знаходить вираженн¤ в скасуванн¤х пол≥тичноњ демократ≥њ, у репрес≥¤х зверху й у р≥зних вар≥антах д≥й знизу - у виступах низ≥в аж до про¤ву екстрем≥зму, погром≥в ≥ ≥ндив≥дуального терору.
Ќазва: ≈коном≥чна характеристика крањн “ретього св≥ту. Ќов≥ тенденц≥њ розвитку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (13168 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
