≈коном≥чна теор≥¤ > ≈коном≥чна характеристика крањн “ретього св≥ту. Ќов≥ тенденц≥њ розвитку
«а оц≥нками м≥жнародних експерт≥в, Їмн≥сть ринку озброЇнь в крањнах Ћатинськоњ јмерики становитиме до 2000 р. в≥д 4 до 5 млрд дол. —Ўј. ѕричому щор≥чна потреба в р≥зних видах озброЇнн¤ складатиме у грошовому вираз≥ близько 1 млрд дол. Ѕезперечно, що б≥льша частина ц≥Їњ суми витрачатиметьс¤ на закуп≥влю озброЇнн¤ власного виробництва, але разом з тим плануЇтьс¤ забезпеченн¤ збройних сил крањн рег≥ону ≥ за рахунок ≥мпорту. ѕерспективним напр¤мом у торг≥вл≥ з „ил≥ Ї продаж транспортних л≥так≥в: на сьогодн≥ чил≥йський парк л≥так≥в такого типу нал≥чуЇ лише 6 одиниць в≥йськово-транспортноњ ав≥ац≥њ. ¬ ц≥лому ж „ил≥ оц≥нюЇтьс¤ ¤к перспективний ринок озброЇнь. ѕ≥дставою дл¤ такого висновку Ї наступн≥ фактори: - економ≥чне зростанн¤, що спостер≥гаЇтьс¤ в крањн≥ прот¤гом останн≥х восьми рок≥в; - переважанн¤ в озброЇнн≥ арм≥њ застар≥лих зразк≥в зброњ та в≥йськовоњ техн≥ки; - на¤вн≥сть потенц≥йних можливостей дл¤ ф≥нансуванн¤ закуп≥вл≥ нових вид≥в озброЇнн¤ ≥ техн≥ки. ƒоказом перспективност≥ цього ринку дл¤ ”крањни може бути усп≥шна участь нашоњ держави у виставц≥ ‘‘≤ƒј≈-98: у демонстрац≥йних польотах брали участь два л≥таки украњнського виробництва јн-32ѕ та јн-74“ . ѕерспективним ринком дл¤ ”крањни вважаЇтьс¤ також јргентина. ўоправда, тут на тепер≥шн≥й час ≥снують певн≥ обмеженн¤, повТ¤зан≥ з браком у ц≥Їњ крањни кошт≥в. [11] “ак≥ ж проблеми ≥снують ≥ в Ѕразил≥њ та в крањнах јфрики. «овс≥м новим напр¤мом в≥йськово-техн≥чного сп≥вроб≥тництва з крањнами Ћатинськоњ јмерики та јфрики Ї створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств, ¤к≥ випускатимуть в≥йськову продукц≥ю. ÷е можуть бути п≥дприЇмства, що спец≥ал≥зуватимутьс¤ на складанн≥ озброЇнн¤ та в≥йськовоњ техн≥ки, основн≥ комплектуюч≥ до ¤ких постачатимутьс¤ ≥з заруб≥жних крањн. —аме крањн, що претендують на роль постачальника ≥ про¤вл¤ють нин≥ значний ≥нтерес щодо проведенн¤ сп≥льних науково-досл≥дних та досл≥дно-конструкторських роб≥т по створенню нових зразк≥в озброЇнн¤ та в≥йськовоњ техн≥ки. Ќа зак≥нченн¤ сл≥д зазначити, що процеси формуванн¤ нац≥ональноњ системи в≥йськово-техн≥чного сп≥вроб≥тництва та експортного контролю, завоюванн¤ ”крањною нових ринк≥в озброЇнн¤ в≥дбуваютьс¤ в непростому м≥жнародному контекст≥, ¤кий безпосередньо й опосередковано впливаЇ на ц≥ процеси. ≤, мабуть таки, одн≥Їю з найголовн≥ших причин такого стану речей Ї те, що по зак≥нченн≥ "холодноњ в≥йни" р≥зко загострилас¤ конкурентна боротьба м≥ж основними експортерами озброЇнн¤, до ¤коњ нин≥шн¤ ”крањна, ¤к ви¤вилось, не готова. ¬ основ≥ суперництва експортер≥в, ¤ке маЇ тенденц≥ю посилюватись, з самого початку лежав насамперед той факт, що ≥з зак≥нченн¤м воЇнно-пол≥тичноњ конфронтац≥њ м≥ж —ходом ≥ «аходом р≥зко знизивс¤ попит на озброЇнн¤ в межах так званого Ївроатлантичного простору, що, у свою чергу, бол¤че вдарило по ≥нтересах найпотужн≥ших в≥йськово-промислових компан≥й «аходу. ”р¤ди вс≥х крањн, що Ї основними експортерами озброЇнн¤ та в≥йськовоњ техн≥ки, випробували на соб≥ потужний тиск нац≥ональних оборонно-промислових комплекс≥в ≥ змушен≥ були стати на шл¤х в≥дкритого державного протекц≥он≥зму стосовно активного просуванн¤ своЇњ нац≥ональноњ продукц≥њ на св≥товий ринок озброЇнн¤ та в≥йськовоњ техн≥ки. [11]
¬»—Ќќ¬ќ ƒосв≥д продемонстрував, що традиц≥йне монетарне регулюванн¤ дозвол¤Ї подолати ≥нфл¤ц≥ю, Ї ефективним ¤к стратег≥¤ короткотерм≥новоњ стаб≥л≥зац≥њ. ѕроте воно спри¤Ї пожвавленню виробництва. “ому значна увага нав≥ть у анти≥нфл¤ц≥йн≥й стратег≥њ маЇ прид≥л¤тис¤ регулюванню кредитно-фiнансовоњ сфери ¤к важел¤ перерозподiлу ресурсiв. Ќа етапах, коли необх≥дно було поЇднати стримуванн¤ ≥нфл¤ц≥њ з економ≥чним зростанн¤м, зазначен≥ держави, ¤к правило, застосовували регульованi процентнi ставки, централiзацiю фiнансiв i навiть адмiнiстративний розподiл кредитних ресурсiв, створюючи дл¤ цього, зокрема, спецiальнi фiнансовi ≥нститути. Ќовим ≥ндустр≥альним крањнам вдалос¤ зд≥йснити "конверс≥ю рентноњ активност≥" завд¤ки п≥льгам дл¤ пр≥оритетних виробництв, поЇднати напр¤ми рентноњ активност≥ п≥дприЇмств з пр≥оритетами економ≥чноњ стратег≥њ держави. ќск≥льки ¤к першочергов≥ було визначено виробництва з широкою мережею господарських зв'¤зк≥в та значними екстернал≥¤ми, њхнЇ економ≥чне зростанн¤ стало ≥мпульсом дл¤ ланцюговоњ реакц≥њ технолог≥чного оновленн¤ та розвитку вс≥х ≥нших елемент≥в економ≥чноњ системи. ”р¤д, спроможний реал≥зувати економ≥чну стратег≥ю, адаптивн≥сть економ≥чноњ пол≥тики, перспективна ор≥Їнтац≥¤ економ≥ки на зовн≥шн≥ ринки Ї чинниками усп≥ху Ќ≤ . «авд¤ки економ≥чн≥й стратег≥њ, що ор≥Їнтувалас¤ на зб≥льшенн¤ внутр≥шн≥х заощаджень та ефективну конвертац≥ю њх в ≥нвестиц≥њ, вони дос¤гли значно б≥льшого усп≥ху в побудов≥ матер≥альноњ бази стаб≥л≥зац≥њ, н≥ж крањни Ћатинськоњ јмерики. ќстанн≥, ор≥Їнтуючись на залученн¤ позичкових ресурс≥в, застосовували п≥двищенн¤ процентних ставок, що гальмувало внутр≥шнЇ ≥нвестуванн¤. ” зв'¤зку з цим, коли на початку 80-х державн≥ ≥нвестиц≥њ у цьому рег≥он≥ скоротилис¤ внасл≥док ф≥нансових рестрикц≥й, у Ќ≤ державн≥ кап≥таловкладенн¤ зросли. “ому ц≥ крањни змогли "п≥дхопити" нову технолог≥чну хвилю, пов'¤зану з розвитком м≥кроелектрон≥ки. ќтже, у крањнах, де в≥дбулас¤ ефективна розбудова ринковоњ економ≥ки, застосовувалас¤ стратег≥¤ оптимального комб≥нуванн¤ моб≥л≥зац≥њ державних, позичкових ≥ приватних ресурс≥в з метою структурноњ модерн≥зац≥њ. –≥зний ефект стратег≥й л≥берал≥зац≥њ в Ќ≤ та Ћатинськ≥й јмериц≥ по¤снюЇтьс¤ тим, що у перших вона виступала лог≥чним продовженн¤м ефективноњ промисловоњ пол≥тики, у друг≥й - стала реакц≥Їю на поразку стратег≥њ ≥мпортозам≥щенн¤. ќкр≥м того, у крањнах ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ л≥берал≥зац≥¤ проводилас¤ поступово, виб≥рково ≥ контрольовано, тод≥ ¤к у Ћатинськ≥й јмериц≥ вона набула вигл¤ду "шоковоњ терап≥њ". јктивна пол≥тика розвитку власних конкурентоспроможних виробник≥в, що застосовувалас¤ в Ќ≤ на тл≥ ≥мпортних обмежень, ви¤вила б≥льшу ефективн≥сть, н≥ж л≥берал≥зац≥¤ ≥мпорту та наданн¤ св≥товому ринку права вибору нац≥ональних компан≥й, що г≥дн≥ ≥снуванн¤. ѕромислова стратег≥¤ Ќ≤ , таким чином, була активною ≥ спр¤мовувалас¤ на створенн¤ динам≥чних пор≥вн¤льних переваг та розвиток експортних галузей. ” крањнах Ћатинськоњ јмерики - переважно пасивною, зор≥Їнтованою на експлуатац≥ю на¤вних статичних пор≥вн¤льних переваг у св≥тов≥й торг≥вл≥ та ≥мпортозам≥щенн¤. ѕр≥оритетн≥сть розвитку низькотехнолог≥чних виробництв та ≥мпорту продукт≥в високих ступен≥в обробки неминуче призводить до прискоренн¤ зростанн¤ ≥мпорту стосовно експорту. ќтже, нин≥ стратег≥¤ л≥берал≥зац≥њ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ Ї ефективною лише за динам≥чних пор≥вн¤льних переваг крањни щодо продукт≥в, у ¤ких технолог≥чна складова в≥д≥граЇ значну роль. якщо дл¤ товар≥в, на ¤ких спец≥ал≥зуЇтьс¤ крањна, потенц≥ал технолог≥чного вдосконаленн¤ низький або значною м≥рою вичерпаний, торговельна л≥берал≥зац≥¤ веде до поступового в≥дпливу кап≥тал≥в та пог≥ршенн¤ плат≥жного балансу. ¬ласне, можна сказати, що у Ќ≤ активна ≥ посл≥довна економ≥чна стратег≥¤ держави сама становила важливу конкурентну перевагу. ѕарадоксально, проте деф≥цит природних ресурс≥в у Ќ≤ виступив позитивним чинником. ѕо-перше, крањни Ћатинськоњ јмерики застосували найпрост≥шу стратег≥ю - експорт сировини, що з часом п≥дриваЇ стимули та можливост≥ дл¤ технолог≥чного розвитку економ≥ки. √лобальне зниженн¤ попиту на сировинн≥ ресурси у 80-90-хроках в≥дбилос¤ на пог≥ршенн≥ торговельних баланс≥в цих крањн, тод≥ ¤к ор≥Їнтац≥¤ Ќ≤ на обробн≥ та високотехнолог≥чн≥ галуз≥ довела свою перспективн≥сть. ѕо-друге, на думку експерт≥в —в≥тового банку, деф≥цит ресурс≥в у Ќ≤ спри¤в низьким альтернативним витратам прац≥, а отже дозвол¤в утримувати невелику зароб≥тну платню. Ќатом≥сть у сировинних крањнах ≥снуЇ багато альтернативних напр¤м≥в застосуванн¤ робочоњ сили. —п≥льними рисами економ≥чних стратег≥й Ќ≤ Ї динам≥чний розвиток с≥льського господарства, швидк≥ зростанн¤ експортних виробництв, демограф≥чн≥ зм≥ни, значн≥ частка заощаджень та ≥нвестиц≥й, велик≥ обс¤ги ≥нвестиц≥й у людський кап≥тал. ÷≥ риси взаЇмопов'¤зан≥. ѕрогрес в аграрному сектор≥ вив≥льнив робочу силу дл¤ промисловост≥, надав можлив≥сть прискореному розвитку експортного сектора, доходи в≥д ¤кого стали джерелом ≥нвестиц≥й у виробництво ≥ людський кап≥тал. ѕозитивний вплив на гуман≥тарну пол≥тику Ќ≤ мали законом≥рн≥ дл¤ етапу економ≥чного зростанн¤ значн≥ демограф≥чн≥ зм≥ни: скороченн¤ р≥вн¤ народжуваност≥, зб≥льшенн¤ тривалост≥ житт¤ та зменшенн¤ темп≥в приросту населенн¤. ÷е спри¤ло зб≥льшенню питомих витрат на осв≥ту, соц≥альн≥ потреби, п≥двищенню ¤кост≥ осв≥ти. ” свою чергу, вкладенн¤ в людський кап≥тал спри¤ли п≥двищенню продуктивност≥ ≥нвестиц≥й, полегшували перенесенн¤ технолог≥й, п≥двищували ¤к≥сть та д≥Їв≥сть заход≥в державноњ економ≥чноњ пол≥тики. ’арактерн≥ дл¤ Ќ≤ значн≥ вкладенн¤ у людський кап≥тал, зокрема у сферу осв≥ти, не зд≥йснювалис¤ у крањнах з л≥берал≥зац≥йною стратег≥Їю, адже до њхн≥х стратег≥чних пр≥оритет≥в входило завданн¤ максимального скороченн¤ деф≥циту бюджету. «апровадженн¤ кредитноњ п≥дтримки б≥дних верств населенн¤, земельна реформа, вкладенн¤ у соц≥альну сферу та прогресивне оподаткуванн¤, застосован≥ в Ќ≤ , мали значно б≥льший вплив на розвиток соц≥альноњ справедливост≥, п≥дтримку сусп≥льноњ злагоди, соц≥альноњ стаб≥льност≥ та лег≥тимност≥ економ≥чноњ стратег≥њ, н≥ж пол≥тика ц≥льових соц≥альних витрат у крањнах Ћатинськоњ јмерики. ќстанн¤ стратег≥¤ малоефективна, оск≥льки багато з тих, хто потребуЇ допомоги, з р≥зних причин не входить у соц≥альну мережу. ¬≥дсутн≥й синерг≥чний ефект соц≥альних витрат. –озпорошуючись, вони ви¤вл¤ютьс¤ недостатн≥ми дл¤ окремоњ людини, не спри¤ють соц≥альн≥й злагод≥, оск≥льки допомагають меншост≥ населенн¤. ¬елике землеволод≥нн¤, що збер≥гаЇтьс¤ у Ћатинськ≥й јмериц≥, Ї матер≥альною основою збереженн¤ значноњ нер≥вност≥. Ќа думку автора, саме спричинена цим низька лег≥тимн≥сть державних економ≥чних стратег≥й перешкодила розробц≥ зваженого, посл≥довного та збалансованого курсу побудови ринковоњ економ≥ки.
Ќазва: ≈коном≥чна характеристика крањн “ретього св≥ту. Ќов≥ тенденц≥њ розвитку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (13168 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
