≈коном≥чна теор≥¤ > ≈коном≥чна характеристика крањн “ретього св≥ту. Ќов≥ тенденц≥њ розвитку

 рањни, що розвиваютьс¤, на в≥дм≥ну в≥д зах≥дних держав ще не перебороли общинний тип соц≥альност≥, що висходить до родового ладу. ¬≥н визначаЇтьс¤ особист≥сним характером соц≥альних в≥дносин, зв'¤зками, заснованими на спор≥дненн≥, сус≥дств≥, род≥, племен≥ ≥ т.д. ” ц≥лому р¤д≥ крањн “ретього св≥ту не сформувалос¤ розгалужене ≥ м≥цне цив≥льне сусп≥льство - соц≥ально орган≥зована структура, що складаЇтьс¤ ≥з самод≥¤льних орган≥зац≥й добров≥льного членства. як в≥домо, ≥нститути цив≥льного сусп≥льства виконують у соц≥альному житт≥ структуроутворюючу роль. ” крањнах, що розвиваютьс¤, становленн¤ сучасного господарства ≥ р≥ст державного апарата значно обган¤ють формуванн¤ ≥нститут≥в цив≥льного сусп≥льства. ≈лементи цив≥льного сусп≥льства, що виникли на самост≥йн≥й основ≥, ще не утворюють ц≥л≥сноњ ≥ Їдиноњ системи. ÷ив≥льне сусп≥льство ще не вичленилось з державних структур. ƒотепер переважають вертикальн≥ соц≥альн≥ зв'¤зки при слабких горизонтальних.

—оц≥альн≥сть общинного типу дом≥нуЇ в традиц≥йних секторах. ѕрагненн¤ удержати общинн≥ принципи соц≥альност≥ п≥дсилюЇтьс¤, коли руйнуЇтьс¤ ≥зольован≥сть традиц≥йних соц≥альних перетворень. ƒан≥ ¤вища в≥дзначаютьс¤ в африканських, аз≥атських ≥ латиноамериканських державах.

 рањни, що розвиваютьс¤, в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д крањн «аходу не т≥льки за соц≥ально-економ≥чною структурою, р≥вню економ≥чного розвитку. —усп≥льн≥ структури цих крањн розвивалис¤ в рамках р≥зних локальних цив≥л≥зац≥й ≥ м≥ст¤ть у соб≥ р≥зне соц≥окультурне наповненн¤.

“аким чином, сукупн≥сть проблем в≥дсталост≥, залежност≥, багатоукладност≥ даЇ загальну картину крањн, що розвиваютьс¤. ≈коном≥ка крањн, що розвиваютьс¤, в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д промислово розвитих кап≥тал≥стичних крањн ¤к ступенем розвитку, так ≥ моделлю виробництва ≥ розпод≥лом матер≥альних благ.

«адач≥ подоланн¤ в≥дсталост≥ ≥ залежност≥ значною м≥рою цементують зв'¤зок усередин≥ св≥ту, що розвиваЇтьс¤, ≥ створюють загальн≥ напр¤мки економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ пол≥тики, ви¤вл¤ють джерела, зм≥ст ≥ меж≥ њхньоњ Їдност≥.

1.2 —оц≥ально-економ≥чна диференц≥ац≥¤ крањн, що розвиваютьс¤.

’арактерною рисою крањн третього св≥ту виступаЇ наростаюча нер≥вном≥рн≥сть соц≥ально-економ≥чного розвитку. ѕроцес економ≥чноњ диференц≥ац≥њ п≥дсиливс¤ в 80-90-≥ роки. ¬≥н розвиваЇтьс¤ по р≥зних напр¤мках - р≥вн¤м економ≥чного розвитку; народногосподарським структурам, положенню у св≥товому господарств≥. Ќер≥вном≥рн≥сть соц≥ально-економ≥чного розвитку частково успадкована в≥д колон≥ального пер≥оду.

ѕо¤ва нових ≥ндустр≥альних крањн. –озширенн¤ промислового виробництва в метропол≥¤х при недостатн≥й забезпеченост≥ де¤ких з них м≥неральними ресурсами стимулювало розвиток в≥дпов≥дних видобувних галузей у колон≥¤х. ¬≥дносно невисокий зм≥ст метал≥в, особливо кольорових, вимагало орган≥зац≥њ њхньоњ переробки на м≥сц≥, щоб уникнути великих транспортних витрат. “ак, япон≥¤ до ƒругоњ св≥товоњ в≥йни створила в  орењ велик≥ металург≥йн≥ ≥ х≥м≥чн≥ виробництва, продукц≥¤ ¤ких вивозилас¤ в метропол≥ю. Ќапередодн≥ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни  оре¤ перевершувала вс≥ аз≥атськ≥ крањни, разом уз¤т≥, по обс¤гу виробленоњ продукц≥њ х≥м≥њ ≥ чорноњ металург≥њ.[34]

” 1938 р. на 13 колон≥й, залежних крањн ≥ територ≥й (јргентина, Ѕразил≥¤, √онконг, ™гипет, ≤нд≥¤,  олумб≥¤, ћалайз≥¤, ћексика, —≥нгапур, “ањланд, ‘≥л≥пп≥ни,  оре¤) приходилос¤ 73,3% продукц≥њ обробноњ промисловост≥ вс≥Їњ залежноњ перифер≥њ, у 1949 р. - 70,1%.

” 50-60-≥ роки з'¤вилос¤ ще 10 крањн (¬енесуела, ≤ндонез≥¤, ≤ран, ћарокко, Ќ≥гер≥¤, ѕакистан, ѕеру, ѕуерто-–ико, —ауд≥вська јрав≥¤, „ил≥), питома вага ¤ких у промисловому виробництв≥ крањн, що розвиваютьс¤, почала швидко рости ≥ дос¤г у 1973 р. 17,2%. ¬ наступн≥ роки в силу пол≥тичних потр¤с≥нь у р¤д≥ перерахованих вище крањн темпи промислового виробництва вс≥Їњ групи спов≥льнилис¤ ≥ њхн¤ питома вага не зм≥нилас¤.

” 70-≥ роки п≥двищилас¤ частка латиноамериканських крањн. ÷ей р≥ст в≥дбувавс¤ на тл≥ досить великоњ нер≥вном≥рност≥ њхнього економ≥чного розвитку, ≥ визначавс¤ дек≥лькома крањнами, насамперед Ѕразил≥Їю ≥ ћексикою. —ередньор≥чн≥ темпи ¬¬ѕ Ѕразил≥њ в 60-70-≥ роки дос¤гали 7,1%, ћексики - 6,2%. Ќа початку 80-х рок≥в на територ≥њ цих крањн виробл¤лос¤ понад 3/5 ¬¬ѕ рег≥ону, а на початку 50-х рок≥в - трохи б≥льше 2/5.[27]

ѕод≥бн≥ тенденц≥њ в цей пер≥од були характерн≥ дл¤ крањн Ѕлижнього ≥ —ереднього —ходу, частка ¤ких зб≥льшилас¤ з 15 до 19% ¬¬ѕ крањн “ретього св≥ту. “аке прискоренн¤ розвитку порозум≥валос¤ нафтовим бумом 70-х рок≥в. ¬ ≥нших рег≥онах за вин¤тком далекосх≥дних крањн економ≥чний р≥ст ви¤вивс¤ упов≥льненим.

” ход≥ промислового розвитку вид≥лилас¤ група нових ≥ндустр≥альних крањн (Ќ≤ ). ” 70-80-≥ роки дл¤ них були характерн≥ б≥льш висок≥ темпи господарського розвитку, що перевищують аналог≥чн≥ показники ≥нших крањн третього св≥ту ≥ промислово розвитих крањн. ¬едучою галуззю економ≥чного розвитку майже вс≥х Ќ≤  стала обробна промислов≥сть. ќсновною статтею експорту практично вс≥х Ќ≤  стали товари обробноњ промисловост≥. ” 15 крањн вони перевищують 50% њхнього експорту.[38]

¬ економ≥чному розвитку дл¤ б≥льшост≥ з них характерн≥ тенденц≥њ, властив≥ зр≥л≥й кап≥тал≥стичн≥й економ≥ц≥. …де процес концентрац≥њ виробництва ≥ кап≥талу, формуЇтьс¤ ф≥нансовий кап≥тал. ” найб≥льш розвитих крањнах утворилис¤ транснац≥ональн≥ корпорац≥њ. ќсобливо ч≥тко це про¤вилос¤ в ѕ≥вденн≥й  орењ, “айван≥, —≥нгапуру, Ѕразил≥њ, ћексиц≥, јргентин≥. Ћатиноамериканськ≥ Ќ≤  мають б≥льш могутн≥й економ≥чний потенц≥ал у пор≥вн¤нн≥ з≥ сх≥дно-аз≥атськими. јле в аз≥атських Ќ≤  сформувавс¤ б≥льш широкий круг джерел ф≥нансуванн¤ розвитку. ” ц≥й п≥дсистем≥ св≥ту, що розвиваЇтьс¤, створювалис¤ переважно трудом≥стк≥ п≥дприЇмства по випуску масовоњ споживчоњ продукц≥њ. ” латиноамериканських Ќ≤  основний упор був зроблений на розвиток матер≥алоЇмних ≥ кап≥талом≥стких галузей в обробн≥й ≥ видобувн≥й промисловост≥. ” силу р¤ду фактор≥в у 80-≥ роки латиноамериканськ≥ Ќ≤  ви¤вилис¤ в кризовому стан≥: т¤гар борг≥в перевищив можливост≥ њхнього погашенн¤.

” 80-≥ роки з'¤вилис¤ друге ≥ третЇ покол≥нн¤ нових ≥ндустр≥альних крањн, у њхньому числ≥ ћалайз≥¤, “ањланд, ≤ндонез≥¤, ≤нд≥¤, ‘≥л≥пп≥ни.

–ег≥ональн≥ розходженн¤. «м≥ни в темпах ≥ндустр≥ал≥зац≥њ викликали р≥знопланову динам≥ку економ≥чного росту р≥зних рег≥он≥в св≥ту, що розвиваЇтьс¤, це привело до зм≥ни њхнього положенн¤ в дан≥й п≥дсистем≥ й у св≥товому господарств≥ в ц≥лому. ” 80-≥ роки значно п≥дсилили своњ позиц≥њ —х≥дна ≥ ѕ≥вденна јз≥¤, головним чином у результат≥ швидкого економ≥чного п≥дйому сх≥дно-аз≥атських крањн. —коротилас¤ у св≥товому виробництв≥ частка «ах≥дноњ јз≥њ. ќднак, незважаючи на зниженн¤ частки крањн «ах≥дноњ јз≥њ, аз≥атськ≥ держави в ц≥лому за роки незалежност≥ значно укр≥пили своњ позиц≥њ у св≥товому господарств≥. якщо в 1960 р. на них приходивс¤ 1% валового м≥жнародного продукту (¬ћѕ), то в 1997 р. - 13,6%. ѕозиц≥њ Ћатинськоњ јмерики ослабнули.

¬ажлив≥ зм≥ни в≥дбулис¤ в положенн≥ окремих крањн. ” 1996 р. три з дес¤ти найб≥льших економ≥к св≥ту в≥дносилис¤ до крањн, що розвиваютьс¤ -  Ќ–, ≤нд≥¤, Ѕразил≥¤. ќбс¤г њх ¬¬ѕ, п≥драхований на основ≥ паритету куп≥вельноњ спроможност≥ валют, був вище, н≥ж у  анади. ѕо цих п≥драхунках  Ќ– вийшла на друге м≥сце у св≥т≥, уступаючи т≥льки —Ўј.[23] «м≥на економ≥чного становища окремих рег≥он≥в ≥ крањн визначаЇтьс¤ багатьма факторами. ÷е розходженн¤ в масштабах нац≥онального господарства, на¤вност≥ м≥неральних ресурс≥в, у п≥дходах до зд≥йсненн¤ стратег≥й розвитку, в умовах м≥жнародноњ торг≥вл≥, у демограф≥чн≥й ситуац≥њ, т¤гар≥ зовн≥шньоњ заборгованост≥. Ќов≥ ≥ндустр≥альн≥ крањни розвивалис¤ р≥зними шл¤хами, використовуючи р≥зн≥ модел≥ розвитку. ¬исок≥ темпи росту дос¤галис¤ за рахунок високоњ норми нагромадженн¤, використанн¤ сучасних технолог≥й, високоњ продуктивност≥ прац≥. ÷≥ функц≥њ росту зд≥йснювалис¤ при сполученн≥ ринкових ≥н≥ц≥атив, державного регулюванн¤ ≥ п≥дприЇмництва. ƒосв≥д сх≥дно-аз≥атських крањн показав, що ур¤дов≥ бюрократи можуть розм≥щати ресурси наст≥льки ж ефективно, ¤к ≥ приватн≥ ринки.

“аблиц¤ 1

„астка рег≥он≥в крањн, що розвиваютьс¤, у св≥товому ≥ внутр≥системному ¬¬ѕ [38]

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

Ќазва: ≈коном≥чна характеристика крањн “ретього св≥ту. Ќов≥ тенденц≥њ розвитку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (13168 прочитано)