≈коном≥чна теор≥¤ > ≈коном≥чна характеристика крањн “ретього св≥ту. Ќов≥ тенденц≥њ розвитку
ƒругий сектор Ц великий, але хаотичний ≥ неорган≥зований грошовий ринок, неконтрольований, незаконний ≥ часто лихварський. ƒо цього сектора змушене звертатис¤ населенн¤ з низькими прибутками. “ака структура грошовоњ системи лише в≥дбиваЇ дуальну економ≥чну структуру багатьох слаборозвинених крањн. р≥м того, вона Ї насл≥дком тенденц≥њ, характерноњ дл¤ крањн, що розвиваютьс¤, - обслуговувати потреби заможноњ ел≥ти, нехтувати потреби б≥дних прошарк≥в. ќсновною причиною нестаб≥льност≥ нац≥ональних грошових одиниць Ї слабка њх контрольованост≥ державою. —проможн≥сть ур¤д≥в крањн “ретього св≥ту регулювати масу грошей в об≥гу обмежуЇтьс¤, по-перше, в≥дкрит≥стю њх економ≥к, до-друге, нестаб≥льн≥стю такого важливого дл¤ економ≥ки джерела внутр≥шн≥х ф≥нансових ресурс≥в, ¤к прибутки в ≥ноземн≥й валют≥. ¬им≥р¤ти розм≥р грошовоњ маси дуже важко, ще складн≥ше дл¤ центральноњ банк≥вськоњ установи контролювати њњ. ¬насл≥док нестаб≥льност≥ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥, що Ї також результатом неефективного контролю, б≥льш≥сть крањн, що розвиваютьс¤, стикаютьс¤ з проблемою валютного зам≥щенн¤. ≈фект валютного зам≥щенн¤ виникаЇ, коли ≥ноземна валюта править за альтернативний ≥нструмент вим≥рюванн¤ вартост≥ та нагромадженн¤ (наприклад, долари —Ўј у п≥вн≥чн≥й ћексиц≥). редитн≥ системи крањн з нерозвиненими ринками забезпечують необх≥дн≥ ф≥нансов≥ послуги: моб≥л≥зац≥ю заощаджень, розм≥щенн¤ кредит≥в, обмеженн¤ ризику, страхуванн¤ та управл≥нн¤ валютними коштами. р≥м того, њх використовують дл¤ грошово-кредитного регулюванн¤ держави з метою подоланн¤ макроеконом≥чноњ нестаб≥льност≥, характерноњ, наприклад, дл¤ багатьох крањн Ћатинськоњ јмерики (висока ≥нфл¤ц≥¤, великий бюджетний деф≥цит ≥ торговий деф≥цит). редитна система Ї основним ≥нструментом зд≥йсненн¤ пол≥тики стаб≥л≥зац≥њ. —проможн≥сть центральних банк≥в розвинених крањн ефективно виконувати адм≥н≥стративн≥ й регулююч≥ функц≥њ зумовлена тим, що ц≥ крањни мають високо ≥нтегровану ц≥л≥сну економ≥ку, складну й розвинену ф≥нансову систему, осв≥чене, профес≥йно навчене й добре ≥нформоване населенн¤. ќсоблив≥стю державного регулюванн¤ грошово-кредитних систем крањн, що розвиваютьс¤, Ї сильний пол≥тичний вплив ≥ контроль з боку центрального банку за процентними ставками, валютними курсами, л≥цензуванн¤м ≥мпорту тощо. ќсновн≥ завданн¤ центрального банку у регулюванн≥ грошовоњ системи Ц зм≥цнити дов≥ру м≥сцевих громад¤н та ≥ноземних торгових партнер≥в до нац≥ональноњ валюти ¤к життЇздатноњ стаб≥льноњ одиниц≥ розрахунку; переконати в над≥йност≥ нац≥ональноњ грошово-кредитноњ системи. ÷ентральн≥ банки багатьох крањн “ретього св≥ту обмежено контролюють над≥йн≥сть валют цих крањн. ÷е зумовлено передус≥м такими факторами, ¤к зд≥йсненн¤ ур¤дом ф≥скальноњ пол≥тики та великий бюджетний деф≥цит, ¤кий повинен ф≥нансуватис¤ або за допомогою друкуванн¤ грошей, або за допомогою ≥ноземних ≥ внутр≥шн≥х позик. ƒеф≥цит неминуче призводить до зб≥льшенн¤ ≥нфл¤ц≥њ ≥ втрати дов≥ри до м≥сцевоњ валюти. ƒл¤ переважноњ б≥льшост≥ крањн “ретього св≥ту характерно те, що центральн≥ банки не мають необх≥дноњ гнучкост≥ й незалежност≥ дл¤ виконанн¤ макроеконом≥чних та регулюючих функц≥й, властивих центральним банкам розвинених крањн. –озвиток кредитноњ системи ц≥Їњ групи крањн породив низку пром≥жних та специф≥чних форм ф≥нансових установ, що виконували функц≥њ центрального банку. ѕром≥жною формою м≥ж валютним управл≥нн¤м ≥ центральним банком Ї центральна банк≥вська установа, ф≥нансова д≥¤льн≥сть ¤коњ перебуваЇ п≥д суворим контролем ур¤ду. ѕрикладом перех≥дних форм Ї банки британських колон≥¤х ≥ протекторатах (‘≥дж≥, Ѕел≥з, ћальд≥ви й Ѕутан). ћасштаби такоњ д≥¤льност≥ залежать в≥д спроможност≥ законодавчих орган≥в впливати на непосл≥довну пол≥тику кер≥вних кредитно-грошових установ. ƒо специф≥чних форм кредитних установ можна зарахувати центральний банк у невеликих крањнах, що вход¤ть до валютноњ або митноњ сп≥лки Ц наднац≥ональний центральний банк. ѕрикладом валютних сп≥лок ≥з системою рег≥ональних центральних банк≥в може бути «ах≥дно-африканська валютна сп≥лка (зона франка). ¬иход¤чи ≥з завдань забезпеченн¤ прискореного розвитку економ≥ки комерц≥йн≥ банки крањн “ретього св≥ту повинн≥ в≥д≥гравати набагато активн≥шу роль у п≥дтримц≥ нових виробництв ≥ ф≥нансуванн≥ ≥снуючих, н≥ж банки в розвинених крањнах. ¬они повинн≥ бути джерелом кап≥талу й одночасно нагромаджувати знанн¤ про комерц≥йну д≥¤льн≥сть ≥ д≥ловий досв≥д. —аме через нездатн≥сть комерц≥йних банк≥в до такоњ д≥¤льност≥ в багатьох крањнах “ретього св≥ту виникли нов≥ ф≥нансов≥ установи Ц банки розвитку. Ѕанки розвитку Ц це спец≥ал≥зован≥ державн≥ та приватн≥ установи, що на середньо ≥ довгостроков≥й основ≥ надають кошти дл¤ створенн¤ й розширенн¤ промислових п≥дприЇмств. ѓх виникненн¤ в багатьох крањнах “ретього св≥ту повТ¤зане з тим, що ≥снуюч≥ банки переважно надають кредити на комерц≥йн≥ ц≥л≥ (комерц≥йн≥ й ощадн≥ банки), зокрема центральний банк контролюЇ ≥ регулюЇ грошову масу. р≥м того, комерц≥йн≥ банки надають кредити на таких умовах, ¤к≥ не прийн¤тн≥ дл¤ п≥дприЇмств, що створюютьс¤, або дл¤ ф≥нансуванн¤ великих проект≥в. „аст≥ше вони надають кошти Днад≥йнимФ позичальникам (в≥домим п≥дприЇмствам, багато ¤ких належить ≥ноземц¤м або ¤к≥ очолюють впливов≥ с≥мТњ). ўоб спри¤ти зростанню виробництва в економ≥ках, ¤ким бракуЇ ф≥нансового кап≥талу, банки розвитку, шукаючи способи залученн¤ кошт≥в, даютьс¤ до двох основних джерел: дво Ц ≥ багатосторонн≥х кредит≥в нац≥ональних агентств з наданн¤ м≥жнародноњ допомоги на вз≥рець јгентства м≥жнародного розвитку —Ўј ≥ м≥жнародних орган≥зац≥й типу ¬сесв≥тнього банку; позик у власного ур¤ду. ” крањнах, що розвиваютьс¤, др≥бн≥ виробники та п≥дприЇмства зайн¤т≥ багатьма видами економ≥чноњ д≥¤льност≥. ” сфер≥ малого б≥знесу зайн¤то в≥д 40 до 70% робочоњ сили, ¤ка забезпечуЇ третину випуску нац≥онального продукту. «деб≥льшого це некорпоративн≥, не л≥цензован≥ й незареЇстрован≥ п≥дприЇмства др≥бних фермер≥в ≥ виробник≥в, рем≥сник≥в, торгових агент≥в, ≥ндив≥дуальних торговц≥в, що д≥ють у неформальних м≥ських ≥ с≥льських секторах економ≥ки. ѓх попит на ф≥нансов≥ ресурси маЇ особливий характер ≥ не вписуЇтьс¤ в норми звичайного банк≥вського кредитуванн¤. ” таких випадках звичайн≥ комерц≥йн≥ банки не мають в≥дпов≥дноњ п≥дготовки ≥ не бажають задовольн¤ти потреб позичальник≥в. ќск≥льки йдетьс¤ про невелик≥ суми (менше 500 дол.), а адм≥н≥стративн≥ й поточн≥ витрати майже так≥ сам≥, ¤к ≥ дл¤ великих кредит≥в, ≥ оск≥льки лише де¤к≥ неформальн≥ позичальники можуть надати необх≥дне забезпеченн¤, що Ї гарант≥Їю дл¤ позик у формальному сектор≥, комерц≥йн≥ банки не зац≥кавлен≥ в таких операц≥¤х. Ѕ≥льш≥сть комерц≥йних банк≥в у крањнах, що розвиваютьс¤. нав≥ть не мають в≥дд≥лень у с≥льськ≥й м≥сцевост≥, невеликих м≥стах або на околиц¤х великих м≥ст. де багато вид≥в неформальноњ д≥¤льност≥. „ерез це др≥бн≥ позичальники звертаютьс¤ за грошима насамперед до друз≥в, а вже пот≥м, ¤к запасний вар≥ант, - до м≥сцевих профес≥йних лихвар≥в, у ломбарди ≥ до торгових агент≥в. ” крањнах, що розвиваютьс¤, набувають розвитку б≥льш ефективн≥ види неформального ф≥нансуванн¤, ¤к≥ в де¤ких випадках зам≥нюють лихвар≥в ≥ ломбарди. ¬они включають м≥сцев≥ ощадно-кредитн≥ обТЇднанн¤ ≥ схеми групового кредитуванн¤ на принципах ротац≥њ. “ак≥ ощадно-кредитн≥ обТЇднанн¤ ≥снують у ћексиц≥, Ѕол≥в≥њ, ™гипт≥, Ќ≥гер≥њ, √ан≥, у ‘≥л≥пп≥нах ≥ Ўр≥-Ћанц≥, ≤нд≥њ, итањ ≥ ѕ≥вденн≥й орењ. ћехан≥зм такого кредитуванн¤ передбачаЇ, що група з 40 -50 чолов≥к вибираЇ скарбника, ¤кому кожний член обТЇднанн¤ передаЇ певну суму заощаджень. —творений фонд на основ≥ ротац≥њ розпод≥л¤ють м≥ж членами обТЇднанн¤ у вигл¤д≥ безпроцентних позичок. ” крањнах, що розвиваютьс¤, багато людей ≥з низьким р≥внем прибутку в≥ддають перевагу саме цим формам заощадженн¤ та позичанн¤.[16]
3. ≈коном≥чн≥ стратег≥њ крањн “ретього св≥ту 3.1 ќсобливост≥ стратег≥й розбудови ринковоњ економ≥ки рањни, що розвиваютьс¤, ¤вл¤ють собою ц≥кавий об'Їкт дл¤ досл≥джень форм ≥ метод≥в стратег≥њ економ≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ та характеризуютьс¤ великою р≥зноман≥тн≥стю останн≥х. ƒо того ж у цих державах результати економ≥чних реформ були неоднаков≥, на в≥дм≥ну в≥д усп≥ху реал≥зац≥њ таких стратег≥й у розгл¤нутих вище крањнах. –инкова економ≥ка Ї дл¤ тепер≥шнього етапу розвитку людства найун≥версальн≥шою формою економ≥чноњ координац≥њ. „ерез це економ≥чн≥ системи крањн, що розвиваютьс¤, ≥сторично було побудовано п≥д значним впливом ринкових чинник≥в. ќднак у цих крањнах, на в≥дм≥ну в≥д тих, що змушен≥ були зд≥йснювати економ≥чну в≥дбудову, розвиненоњ ринковоњ системи не ≥снувало взагал≥. “ому стратег≥чною метою виступаЇ розбудова ринковоњ економ≥ки на соц≥ально-економ≥чному фундамент≥, сформованому часто докап≥тал≥стичними формац≥¤ми. “аким чином, ринков≥й систем≥, що створюЇтьс¤, не властив≥ джерела нестаб≥льност≥. ¬они нос¤ть трансформац≥йний характер, будучи успадкованими ≥сторично або виникаючи внасл≥док суперечностей м≥ж соц≥ально-економ≥чними умовами та потребами етап≥в перетворень. “обто, так≥ економ≥ки, ¤к ≥ розгл¤нут≥ у попередньому розд≥л≥, не мають вбудованих стаб≥л≥зац≥йних механ≥зм≥в ≥ потребують проведенн¤ спец≥альноњ стратег≥њ стаб≥л≥зац≥њ та створенн¤ умов дл¤ економ≥чного зростанн¤. рањни, що розвиваютьс¤, особливо на ранн≥х стад≥¤х економ≥чноњ розбудови, знаход¤тьс¤ у специф≥чному становищ≥. ” нестаб≥льност≥ њхн≥х економ≥чних систем закладено значний позитивний потенц≥ал - можлив≥сть вибору, ¤кого позбавлен≥ розвинен≥ економ≥ки. ќтже, в≥д адекватност≥, посл≥довност≥ й комплексност≥ стратег≥њ побудови ринкового середовища залежить довготерм≥нова соц≥ально-економ≥чна ефективн≥сть нам≥чених перетворень. ¬ир≥шальна роль у цьому процесi належить держав≥, завданн¤м ¤коњ Ї спр¤муванн¤ стихiйно дiючих ринкових законiв у конструктивне русло.
Ќазва: ≈коном≥чна характеристика крањн “ретього св≥ту. Ќов≥ тенденц≥њ розвитку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (13168 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
