≈коном≥чна теор≥¤ > Ћ≥зинг. —утн≥сть, природа та потенц≥ал, принципи та орган≥зац≥йн≥ форми

¬ласники комТ¤новуг≥льних копалень спочатку купували вагони дл¤ перевезенн¤ вуг≥лл¤, однак скоро стала очевидною невиг≥дн≥сть та немож≠лив≥сть такого ф≥нансуванн¤. ¬идобуток вуг≥лл¤ зб≥льшувавс¤, в≥дкривалис¤ нов≥ шахти, потр≥бна була все б≥льша к≥льк≥сть вагон≥в. ÷≥лком слушно, що невелик≥ п≥дприЇмства вир≥шили скористатис¤ ц≥Їю ситуац≥Їю дл¤ виг≥дного вкладенн¤ кап≥талу. ¬они купували вагони дл¤ вуг≥лл¤ ≥ здавали њх в оренду (л≥зинг) зал≥зничним компан≥¤м. «Т¤вилис¤ компан≥њ, Їдиною метою ¤ких був л≥зинг пот¤г≥в та зал≥зничних вагон≥в. ѕри укладанн≥ договор≥в вони стали включати в нього право на куп≥влю (опц≥он), ¤ке надавалос¤ користувачев≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку л≥зингу. ќдн≥Їю з причин по¤ви такоњ умови було те, що користувач≥ значно аку≠ратн≥ше та дбайлив≥ше поводилис¤ з вагонами, ¤кщо ≥снувала перспектива њх подальшого придбанн¤ у власн≥сть. “ак≥ угоди отримали назву договор≥в оренди-продажу. ѕодальший розвиток л≥зингу та оренди-продажу призв≥в до необх≥дност≥ розмежуванн¤ договор≥в л≥зингу та оренди-продажу.

Ќа початку ’’ стор≥чч¤ багато зал≥зничних компан≥й збагнули, що зростаюча к≥льк≥сть вантажов≥дправник≥в не бажаЇ зд≥йснювати довгостро≠кове управл≥нн¤ чи монопольне використанн¤ вагон≥в, що передбачало на≠данн¤ устаткуванн¤ в трастове (на засадах дов≥ри) користуванн¤. «ам≥сть цього вони вимагали лише короткострокового його використанн¤. “расти почали пропонувати контракти з б≥льш коротким строком д≥њ. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ контракту вагони мали повернутис¤ орендодавцю, ¤кий збер≥гав за собою право власност≥. “ак≥ договори поклали початок опе≠ративного л≥зингу.

–озвиток економ≥чних в≥дносин визначив зац≥кавлен≥сть виробник≥в техн≥ки та устаткуванн¤ в отриманн≥ необх≥дного ф≥нансуванн¤ виготов≠ленн¤ своЇњ продукц≥њ. ÷¤ обставина, в свою чергу, викликала в —Ўј на початку ’’ стор≥чч¤ хвилю нового виду кредитуванн¤ Ч кредиту, що ви≠плачувавс¤ частинами. ¬иробники ≥ продавц≥ вважали, що вони зможуть продати б≥льше, ¤кщо разом з необх≥дним устаткуванн¤м запропонують б≥льш привабливий дл¤ кл≥Їнта план Ч граф≥к виплат. «в≥дси бере початок практика л≥зингового ф≥нансуванн¤, що забезпечуЇтьс¤ продавц¤ми Ч да≠ний вид л≥зингових в≥дносин залишаЇтьс¤ й понин≥ досить важливим ≥нструментом поставок по л≥зингу.

ѕерше в≥доме вживанн¤ терм≥ну "л≥зинг" (про це пише австр≥йський досл≥дник ¬. ’ойер у своњй книз≥ "як робити б≥знес в ™вроп≥") в≥дноситьс¤ до 1877 року, коли телефонна компан≥¤ "Ѕелл" прийн¤ла р≥шенн¤ не про≠давати своњ телефонн≥ апарати, а здавати њх в оренду, тобто встановлювати устаткуванн¤ в будинку чи оф≥с≥ кл≥Їнта т≥льки на основ≥ орендноњ плати. ÷¤ операц≥¤ справила сильний вплив не т≥льки на розвиток звТ¤зку. Ѕагато компан≥й високо оц≥нили оренду устаткуванн¤, що дозвол¤ла њм на в≥дм≥ну в≥д простого продажу захистити своЇ монопольне право на використанн¤ "ноу-хау". јналог≥чно "Ѕелл", компан≥¤ Hughes, ¤ка виготовл¤ла ≥нструменти, збер≥гала контроль над ц≥нами, надаючи св≥й спец≥ал≥зований 11-ти гранний бур т≥льки на умовах оренди.  омпан≥¤ "U.S. Shoe Machinery", ¤ка виробл¤ла устаткуванн¤ дл¤ виготовленн¤ взутт¤, використовувала угоди, що повТ¤зували кл≥Їнт≥в виключно з њњ власною продукц≥Їю. “≥льки прийн¤тт¤ федерального антимонопольного законодавства —Ўј поклало к≥нець ц≥й практиц≥ ≥ змусило виробник≥в виставити устаткуванн¤ на в≥льний продаж.

ѕ≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни став швидко нарощувати масштаби л≥зинговий б≥знес, повТ¤заний з транспортними засобами. ўе в 30-т≥ роки √енр≥ ‘орд ефективно використовував оренду дл¤ розширенн¤ збуту своњх автомоб≥л≥в. ѕроте "законним батьком" автомоб≥льного л≥зингового б≥знесу вважаЇтьс¤ «олл≥ ‘ренк Ч торговий агент з „≥каго, ¤кий на початку 40-х рок≥в запропонував довгострокову оренду автомоб≥л≥в.

ќднак справжн¤ революц≥¤ в орендних в≥дносинах в≥дбулас¤ в јмериц≥ на початку 50-х рок≥в нашого стор≥чч¤. ¬ оренду стали масово здаватис¤ засоби виробництва: технолог≥чне устаткуванн¤, машини та механ≥зми, судна, л≥таки тощо. ”р¤д —Ўј, оц≥нивши це ¤вище, оперативно розробив ≥ реал≥зував державну програму його стимулюванн¤.

ѕершим акц≥онерним товариством, дл¤ ¤кого л≥зингов≥ операц≥њ стали основним видом д≥¤льност≥ була створена в 1952 роц≥ в —ан-‘ранц≥ско в≥дома американська компан≥¤ "United States Leasing Corporation"[1]. «аснував компан≥ю √енр≥ Ўонфельд. —першу в≥н створив компан≥ю дл¤ одн≥Їњ конкретноњ л≥зинговоњ угоди, але пот≥м зрозум≥в, що л≥зинговий б≥знес може стати дуже перспективним, ≥ в результат≥ зТ¤вилас¤ на св≥т "U.S. Leasing Corporation". Ћ≥зингов≥ операц≥њ досить швидко перетнули меж≥ —Ўј ≥, отже, зТ¤вилос¤ таке важливе дл¤ розвитку л≥зингового б≥знесу пон¤тт¤ ¤к "м≥жнародний л≥зинг". „ерез дек≥лька рок≥в компан≥¤ почала в≥дкривати своњ ф≥л≥али в ≥нших крањнах (передус≥м в  анад≥ в 1959 роц≥). ¬ подальшому вона стала зватис¤ "United States Leasing International".

¬ 1982 роц≥ в≥дбулас¤ под≥¤, знаменна дл¤ л≥зингу ав≥ац≥йноњ техн≥ки. ¬ цей р≥к корпорац≥¤ ћак-ƒоннела ƒугласа змогла за рахунок новоњ ф≥нансовоњ пол≥тики за допомогою л≥зинга завоювати ринок дл¤ л≥така ƒ—-9-80 в конкуренц≥њ з Ѕо≥нгом-727. «апропонована ƒугласом концепц≥¤ була названа "fly before buy" ("пол≥тати, перед тим ¤к купувати").

Ќа думку таких спец≥ал≥ст≥в, ¤к ќ.Ќ. „екмарева,  .√. —усан¤н, ¬.ј. ѕеров, в –ад¤нському —оюз≥ л≥зинг застосовувавс¤ до початку 90-х рок≥в в пор≥вн¤но невеликих масштабах ≥ лише в м≥жнародн≥й торг≥вл≥. ѕроте ≥ ран≥ше напрокат здавалис¤ легков≥ автомашини, а прокат за своЇю сутн≥стю близький до оперативного л≥зингу.

¬ 70-80-т≥ роки л≥зинг розгл¤давс¤ рад¤нськими зовн≥шньоторговими орган≥зац≥¤ми передус≥м ¤к одна з форм придбанн¤ та реал≥зац≥њ такого устаткуванн¤, ¤к великогабаритн≥ ун≥версальн≥ та ≥нш≥ коштовн≥ верстати, конвеЇрн≥ л≥н≥њ, дорожно-буд≥вниче, ковальсько-пресове, енергетичне устаткуванн¤, а також ремонтн≥ майстерн≥, л≥таки, морськ≥ судна, автомашини, обчислювальна техн≥ка на баз≥ ≈ќћ тощо, з використанн¤м специф≥чноњ форми кредиту. Ћ≥зинг звичайно ф≥ксувавс¤ в угодах, укладених м≥ж рад¤нськими та ≥ноземними партнерами на певний строк.

–≥зновидом л≥зинговоњ операц≥њ, що активно застосовувалась ћ≥нморфлотом —–—–, був "бербоут-чартер" Ц найм морського судна без ек≥пажу. —енс ц≥Їњ операц≥њ пол¤гав ось у чому: в≥дпов≥дно до умов контракту, ¤кий укладавс¤ ѕ/ќ "—овфрахт" ћ≥нморфлота —–—– з посередницькою ф≥рмою, що надавала в оренду судно, ¤ке ц≥кавило ћ≥н≥стерство, на це судно (переважно з порт≥в «ах≥дноњ ™вропи чи япон≥њ п≥д прапором третьоњ крањни) направл¤вс¤ рад¤нський ек≥паж, п≥дн≥мавс¤ прапор –ад¤нського —оюзу ≥ судно надходило в розпор¤дженн¤ рад¤нськоњ сторони дл¤ експлуатац≥њ. ѕо зак≥нченн≥ строку оренди за взаЇмно укладеною угодою в ¤кост≥ обовТ¤зковоњ умови передбачалос¤ придбанн¤ корабл¤ орендарем.

Ќа умовах "бербоут-чартер" ћ≥нморфлот —–—– придбав значний тоннаж Ч вантажн≥, пасажирськ≥ судна, танкери, що знаходилис¤ в експлуатац≥њ на прот¤з≥ 6-12 рок≥в[2].

ƒосить активно застосовувавс¤ л≥зинг м≥жнародних автомоб≥льних перевезень зовн≥шньоторговим обТЇднанн¤м "—овтрансавто", ¤ке придбавало за кордоном на умовах оренди з подальшою куп≥влею р≥зн≥ види вантажного автомоб≥льного транспорту: т¤гач≥, рефрижераторн≥ та тентов≥ нап≥впричепи, кузови, контейнерн≥ шас≥. Ќа умовах оренди в —–—– використовувались ≥ноземн≥ контейнери.

¬ червн≥ 1991 року була створена, а з грудн¤ того ж року почала д≥¤ти м≥жнародна рад¤нсько-н≥мецько-французька л≥зингова компан≥¤ "™врол≥зинг". ѓњ засновниками з рад¤нськоњ сторони стали ¬нешэкономбанк —–—–, –адморфлот, √осснаб —–—–, з французькоњ Ч один з найб≥льших банк≥в ™вропи "Bank National de Paris", а з н≥мецькоњ Ч одна з найб≥льших л≥зингових компан≥й «ах≥дноњ Ќ≥меччини - "ћ≥тф≥нанц √мб’".

–азом з тим л≥зинг в м≥жнародних операц≥¤х застосовувавс¤ в дуже незначних масштабах. ƒо к≥нц¤ 80-х рок≥в розвиток м≥жнародного л≥зингу стримувавс¤ головним чином через те, що у рад¤нських п≥дприЇмств не було ≥ноземноњ валюти дл¤ оплати ≥ноземного устаткуванн¤. ѕ≥сл¤ того ¤к, починаючи з кв≥тн¤ 1989 року, п≥дприЇмства отримали право самост≥йного виходу на зовн≥шн≥й ринок, у багатьох з них зТ¤вилос¤ власне джерело валютних надходжень.  р≥м того, в окремих випадках допускалос¤ використанн¤ ≥ноземних верстат≥в та ≥ншоњ техн≥ки п≥дприЇмствами, що не мали валютних ресурс≥в. “ак≥ угоди передбачали оплату зобовТ¤зань поставкою продукц≥њ, виготовленоњ на цьому устаткуванн≥ (компенсац≥йний л≥зинг Ч buy-back).

ѕочаток розвитку л≥зингових операц≥й на в≥тчизн¤ному внутр≥нньому ринку можна визначити серединою 1989 року в звТ¤зку з переведенн¤м п≥дприЇмств на орендн≥ форми господарюванн¤. ѕом≥тним ¤вищем в становленн≥ початкових правил застосуванн¤ л≥зингу стали ќснови законодавства —оюзу –—– та союзних республ≥к про оренду в≥д 23 листопада 1989 року є 810-1 та лист ƒержбанку —–—– в≥д 16 лютого 1990 року є270 "ѕро план рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку", в ¤кому був поданий пор¤док в≥дображенн¤ л≥зингу в бухгалтерському обл≥ку. –озвиток мереж≥ комерц≥йних банк≥в спри¤в впровадженню л≥зингових операц≥й в банк≥вську практику.

ќц≥нюючи л≥зинговий ринок крањн —Ќƒ, ¤кий поки що лише формуЇтьс¤, не можна не в≥дм≥тити його складн≥сть, помножену на економ≥чн≥ труднощ≥, що все б≥льше ≥ б≥льше поглиблюютьс¤ ≥ здатн≥ привести у в≥дчай нав≥ть найб≥льших ентуз≥аст≥в цього молодого у нас виду п≥дприЇмництва. ѕроте, очевидно, ¤кщо ми бажаЇмо встигнути на "пот¤г св≥товоњ економ≥ки", необх≥дна важка та квал≥ф≥кована прац¤.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: Ћ≥зинг. —утн≥сть, природа та потенц≥ал, принципи та орган≥зац≥йн≥ форми
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (7777 прочитано)