≈коном≥чна теор≥¤ > Ћ≥зинг. —утн≥сть, природа та потенц≥ал, принципи та орган≥зац≥йн≥ форми

як зазначають спец≥ал≥сти, хоч основн≥ положенн¤ закону "ѕро л≥зинг" ≥ в≥дпов≥дають основам теор≥њ л≥зингу, однак можливост≥ застосуванн¤ цього документа нин≥ в ”крањн≥ досить обмежен≥ й т≥ компан≥њ, ¤к≥ ще в 1997 р. могли розвивати свою л≥зингову д≥¤льн≥сть, сьогодн≥, п≥сл¤ прийн¤тт¤ закону, сто¤ть перед перспективою њњ згортанн¤. ” цьому план≥ ”крањна значно в≥дстаЇ в≥д –ос≥њ та Ѕ≥лорус≥, не кажучи вже про ѕольщу. «а р≥внем розвитку л≥зингових взаЇмов≥дносин ми перебуваЇмо десь на р≥вн≥ 1990 р. названих крањн. ¬трачено багато часу. ¬ крањнах ѕрибалтики л≥зинг розвинувс¤ вже так широко, що розповсюджуЇтьс¤ нав≥ть на побутов≥ товари широкого вжитку дл¤ населенн¤[5].

” закон≥ "ѕро л≥зинг" зовс≥м не знайшла в≥дображенн¤ проблема субл≥зингу, що стримуЇ реал≥зац≥ю м≥жнародних л≥зингових проект≥в. —в≥товий л≥зинговий б≥знес не може ефективно впроваджуватис¤ в ”крањн≥ шл¤хом договор≥в з украњнськими л≥зинговими компан≥¤ми, ¤к≥ пот≥м сам≥ могли б виступати по л≥зингованих обТЇктах л≥зингодавц¤ми.

“ака схема була поширена на початковому етап≥ розвитку л≥зингу в сус≥дн≥х крањнах, наприклад, у Ѕ≥лорус≥. ≤ це правильна схема, оск≥льки л≥зингов≥ компан≥њ, що виникають на пострад¤нськ≥й територ≥њ, нечисленн≥, малопотужн≥ й не волод≥ють достатньою м≥рою техн≥кою л≥зингуванн¤. ¬≥тчизн¤ним л≥зинговим компан≥¤м також потр≥бна операц≥¤ субл≥зингу, оск≥льки при в≥дсутност≥ замовлень л≥зингоодержувач змушений сам вдаватис¤ до субл≥зингу.

¬провадженн¤ л≥зингу завжди супроводжуЇтьс¤ багатьма труднощами. ќднак без упровадженн¤ л≥зингових схем украњнський споживач може залишитис¤ взагал≥ без можливост≥ придбати нову техн≥ку Ч транпортну, с≥льськогосподарську чи будь-¤ку ≥ншу.

”крањнськ≥ компан≥њ до л≥зингу в≥днос¤тьс¤ набагато холодн≥ше, н≥ж њх зах≥дн≥ колеги. ѕовТ¤зано це з тим, що ”крањна не надто пестить ф≥нансов≥ структури ≥ промислов≥сть спри¤тливими умовами дл¤ проведенн¤ таких угод, ≥ з в≥дсутн≥стю у самих ф≥нансових структур потр≥бноњ квал≥ф≥кац≥њ. ѕроте, не дивл¤чись на це, л≥зингом в ”крањн≥ вже намагаютьс¤ займатис¤. ÷е, зокрема, командитне товариство "Ћ≥зингова компан≥¤ "”кр≥нтерл≥зинг", Ћьв≥вська торгово-промислова палата, страхова компан≥¤ "ј— ј" (страхуванн¤ л≥зингових угод), л≥зингова компан≥¤ "ќптимус", заснована на польському кап≥тал≥ та де¤к≥ ≥нш≥.

“епер спробуЇмо перерахувати лише де¤к≥ виграшн≥ дл¤ украњнськоњ економ≥ки проекти, ¤к≥ можна було б зд≥йснити за допомогою л≥зингу.

ѕо-перше, л≥зинг виступаЇ ¤к комерц≥йний кредит, тобто кредит в натуральн≥й форм≥, що даЇ можлив≥сть купувати сучасн≥ше устаткуванн¤ та технолог≥њ, а також нарощувати збут виготовленоњ продукц≥њ ≥ ставати ефективним важелем маркетингу дл¤ виробник≥в.

ѕот≥м, л≥зинг допом≥г би зд≥йснити необх≥дну структурну перебудову економ≥ки ”крањни в б≥к енергозбереженн¤, ¤к це в≥дбулос¤ з економ≥кою —Ўј п≥сл¤ енергетичноњ кризи 1974-1975 рр.

”крањна за допомогою л≥зингу може п≥дн¤ти свою ав≥абудувальну промислов≥сть, виход¤чи з того, що тепер пов≥тр¤н≥ вантаж≥ Ч найприбутков≥ш≥ ≥ що держава волод≥Ї найкращим в св≥т≥ вантажним л≥таком јЌ-225 "ћр≥¤" ≥ маЇ зручне геопол≥тичне становище, ¤ке дозвол¤Ї контролювати перевезенн¤ по напр¤мках: «ах≥дна ™вропа Ч Ѕлизький —х≥д, Ѕлизький —х≥д Ч ѕ≥вн≥чна јмерика (через ѕ≥вн≥чний полюс), «ах≥дна ™вропа Ч ƒалекий —х≥д. ѕотр≥бно додати, що ј≈–ќ‘Ћќ“ –ос≥њ вз¤в в л≥зинг 5 аеробус≥в "ј-310", ¤к≥ дають йому 15% вс≥х валютних надходжень. ”крањна маЇ в л≥зингу 2 аеробуси "Ѕо≥нг 737", ¤к≥ повн≥стю себе окуплюють, але це викликаЇ невдоволенн¤ в≥тчизн¤них л≥такобуд≥вник≥в, оск≥льки валюта йде за кордон, тому нам потр≥бно брати не ≥ноземн≥ л≥таки, а власн≥. ƒо реч≥, акц≥онерна рос≥йська м≥жнародна ав≥акомпан≥¤ ј≈–ќ‘Ћќ“ створила самост≥йний п≥дв≥дд≥л, ¤кий займаЇтьс¤ вантажними перевезенн¤ми, - ј≈–ќ‘Ћќ“-карго; проте в≥н використовуЇ менш≥ за потужност¤ми л≥таки јЌ-124 –услан та “у-204—, тому ”крањна маЇ поки що значн≥ переваги в цьому сектор≥ ринку пов≥тр¤них транспортних перевезень.

”крањна могла б брати в л≥зинг казењнов≥, ол≥йножиров≥, маргаринов≥, шк≥ропереробн≥ та ≥нш≥ заводи п≥д гарант≥њ ур¤ду. ¬ ”крањн≥ такою справою вже зайн¤лис¤ приватн≥ ф≥рми, ¤к≥ пропонують казењнов≥ заводи на так званих компенсац≥йних умовах (угодах).

ўе потр≥бно зазначити, що за спостереженн¤ми спец≥ал≥ст≥в, ф≥нансовий л≥зинг в ”крањн≥ нед≥Їздатний. ≈фективн≥ший ≥ перспективн≥ший оперативний л≥зинг.

Ќа думку б≥льшост≥ фах≥вц≥в, сьогодн≥ розвиток л≥зингових економ≥чних взаЇмов≥дносин у нас блокуЇтьс¤ ще й в≥дсутн≥стю ч≥ткоњ узгодженост≥ в д≥¤х р≥зних в≥домств ≥ служб у план≥ регулюванн¤ цього процесу: р≥зн≥ законодавч≥ акти передбачають р≥зн≥ моменти л≥зингу, митна служба маЇ при цьому своњ ≥нтереси, податкова Ч своњ ≥ т.д. Ѕез дос¤гненн¤ такоњ узгодженост≥ перспективи широкого розвитку л≥зингу в ”крањн≥ досить сумн≥вн≥.

¬»—Ќќ¬ќ 

ѕричиною широкого розповсюдженн¤ л≥зингу Ї р¤д його переваг у пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими формами ≥нвестуванн¤. ќсновними з них Ї:

≥нвестуванн¤ у форм≥ майна на в≥дм≥ну в≥д грошового кредиту знижуЇ ризик неповерненн¤ кошт≥в, так ¤к за л≥зингодавцем збер≥гаютьс¤ права власност≥ на передане майно;

л≥зинг передбачаЇ 100-в≥дсоткове кредитуванн¤ ≥ не вимагаЇ негайного початку платеж≥в, що дозвол¤Ї без р≥зкого ф≥нансового напруженн¤ оновлювати виробнич≥ фонди, придбавати коштовне майно;

часто п≥дприЇмству легше отримати майно по л≥зингу, н≥ж позику на його куп≥влю, оск≥льки л≥зингове майно виступаЇ в ¤кост≥ застави;

л≥зингова угода б≥льш гнучка, н≥ж позика, оск≥льки надаЇ мажлив≥сть обом сторонам виробити зручну схему виплат. «а взаЇмною домовлен≥стю стор≥н л≥зингов≥ платеж≥ можуть зд≥йснюватис¤ п≥сл¤ отриманн¤ виручки в≥д реал≥зац≥њ товар≥в, вироблених на вз¤тому в кредит устаткуванн≥. —тавки платеж≥в можуть бути ф≥ксованими ≥ плаваючими;

дл¤ л≥зингоодержувача зменшуЇтьс¤ ризик морального ≥ ф≥зичного стар≥нн¤ майна, так ¤к майно не купуЇтьс¤ у власн≥сть, а беретьс¤ в тимчасове користуванн¤. ѕри л≥зингових в≥дносинах л≥зингоодержувач маЇ справу з прискореною амортизац≥Їю майна;

л≥зингове майно не враховуЇтьс¤ у л≥зингоодержувача на баланс≥, що не зб≥льшуЇ його активи ≥ зв≥льн¤Ї в≥д сплати податку на це майно;

л≥зингов≥ платеж≥ в≥днос¤тьс¤ на витрати виробництва (соб≥варт≥сть) л≥зингоодержувача ≥ в≥дпов≥джно знижують оподаткований прибуток;

виробник отримуЇ додатков≥ можливост≥ збуту продукц≥њ, оск≥льки обмежене ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й часто не дозвол¤Ї п≥дприЇмствам своЇчасно оновлювати технолог≥чну систему.

–азом з тим л≥зингу властивий р¤д негативних стор≥н. «окрема, на л≥зингодавц¤ покладаЇтьс¤ ризик морального стар≥нн¤ устаткуванн¤ (особливо, ¤кщо догов≥р л≥зингу укладаЇтьс¤ не на повний строк його амортизац≥њ), а дл¤ л≥зингоодержувача варт≥сть л≥зингу ви¤вл¤Їтьс¤ б≥льш високою, н≥ж ц≥на куп≥вл≥ устаткуванн¤. ўе одним недол≥ком ф≥нансового л≥зингу Ї те, що у випадку виходу з ладу устаткуванн¤, платеж≥ в≥дбуваютьс¤ у встановлен≥ строки незалежно в≥д стану устаткуванн¤.

« використанн¤м л≥зингу ефективн≥сть орендованого устаткуванн¤ зростаЇ. ¬исока рентабельн≥сть л≥зингу та на¤вн≥сть ч≥ткоњ нормативноњ бази можуть спри¤ти форсуванню темп≥в розвитку ц≥Їњ операц≥њ. ѕри деф≥цит≥ внутр≥шн≥х кап≥таловкладень такий шл¤х Ї виходом ≥з створеноњ ситуац≥њ.

«ак≥нчено 20.04.1999 р.

ƒ.¬.Ўпакович

Ѕ≥бл≥ограф≥¤.

Ѕелов ј. ‘инансовый лизинг и его возможности // ¬нешн¤¤ торговл¤. Ч 1990. Ч є1

¬асильев Ќ.ћ. Ћизинг:организаци¤, нормативно-правова¤ основа, развитие. Ч ћ.: 1997

√оремыкин ¬.ј. Ћизинг: практическое учебно-справочное пособие. Ч ћ.: 1997

ƒанилова Ћ.≤. Ћ≥зинг ¤к фактор ≥нвестиц≥йного розвитку // ‘≥нанси ”крањни. Ч 1998. Ч є11

«акон ”краины "ќ лизинге" от 16 декабр¤ 1997 года // –езюме вновь прин¤тых законодательных и нормативных актов по предпринимательской де¤тельности на ”краине.Ч 19 - 25 ¤нвар¤ 1998 года. Ч є 4 (218)

«акон ”крањни "ѕро л≥зинг" в≥д 16.12.1997 р.

«акон ”крањни "ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств" в≥д 24.12.1994 р.

 равченко ». Ћизинг в капиталистических странах // ћирова¤ экономика и международные отношени¤. Ч 1986. Ч є12

Ћещенко ћ.». Ћизинговый "бум" уже запланирован // »“ќ. Ч 1996. Ч є2

ћедведков —.ё. Ћизинг в экономике —Ўј // —Ўј: политика, экономика, идеологи¤. Ч 1980. Ч є5

”сенко я.Ѕ. ¬≥дм≥нност≥ л≥зингу в≥д оренди.  ласиф≥кац≥¤ л≥зингових операц≥й // ƒержавний ≥нформац≥йний бюллетень про приватизац≥ю. Ч 1998. Ч є2

„екмарева ≈.Ќ. Ћизинговый бизнес. Ч ћосква: "Ёкономика", 1993

„еревко √.¬. та  алитка √.Ѕ. Ћ≥зинг: реал≥њ, проблеми, перспективи // ‘≥нанси ”крањни. Ч 1999. Ч є2

[1] ћедведков —.ё. УЋизинг в экономике —ЎјФ // У—Ўј: политика, экономика, идеологи¤Ф.Ч 1980.Ч є 5, стр. 101

[2] „екмарева ≈.Ќ. "Ћизинговый бизнес", ћ, "Ёкономика", 1993, с.49

[3] „екмарева ≈. УЋизинговый бизнесФ, ћосква, УЁкономикаФ, 1993 год, стр. 58

[4]  алитка √.Ѕ. Ћ≥зинг: реал≥њ, проблеми, перспективи // ‘≥нанси ”крањни.Ч є2.Ч 1999, с.43

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: Ћ≥зинг. —утн≥сть, природа та потенц≥ал, принципи та орган≥зац≥йн≥ форми
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (7777 прочитано)