≈коном≥чна теор≥¤ > Ћ≥зинг. —утн≥сть, природа та потенц≥ал, принципи та орган≥зац≥йн≥ форми

—пец≥ал≥сти, що займаютьс¤ л≥зинговими операц≥¤ми, повинн≥ волод≥ти глибокими знанн¤ми в област≥ комерц≥њ, орган≥зац≥њ кредитуванн¤, ринку (фонд≥в, л≥м≥т≥в) нового ≥ уживаного устаткуванн¤, технолог≥њ виробництва, бухгалтерського обл≥ку, ≥нспектуванн¤ юридичноњ служби, страхуванн¤ майна.

Ѕ≥льш детально про ситуац≥ю з розвитком л≥зинговоњ практики в ”крањн≥ та њњ перспективи йтиметьс¤ нижче.

Ћ≤«»Ќ√ќ¬≤ ѕ–ј¬ќ¬≤ƒЌќ—»Ќ»

2.1. ѕон¤тт¤ та функц≥њ л≥зингу

ўодо економ≥чноњ сутност≥ л≥зингу поки що не ≥снуЇ Їдиноњ думки серед економ≥ст≥в. …ого зм≥ст ≥ роль в теор≥њ та практиц≥ трактуютьс¤ по-р≥зному. ќдн≥ розгл¤дають л≥зинг ¤к своЇр≥дний спос≥б кредитуванн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥; ≥нш≥ повн≥стю ототожнюють його з довгостроковою орендою або з одн≥Їю з њњ форм, ¤ка в свою чергу зводитьс¤ до найманих чи п≥др¤дних в≥дносин; трет≥ вважають л≥зинг завуальованим способом куп≥вл≥-продажу засоб≥в виробництва чи права користуванн¤ чужим майном; а четверт≥ визначають л≥зинг ¤к д≥њ за чужий рахунок, тобто управл≥нн¤ чужим майном за дорученн¤м дов≥рител¤.

¬ закон≥ ”крањни "ѕро л≥зинг" дано таке визначенн¤ цьому пон¤ттю: л≥зинг Ч це п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть, ¤ка спр¤мована на ≥нвестуванн¤ власних чи залучених ф≥нансових кошт≥в ≥ пол¤гаЇ в наданн≥ л≥зингодавцем у виключне користуванн¤ на визначений строк л≥зингоодержувачу майна, що Ї власн≥стю л≥зингодавц¤ або набуваЇтьс¤ ним у власн≥сть за дорученн¤м ≥ погодженн¤м ≥з л≥зингоодержувачем у в≥дпов≥дного продавц¤ майна, за умови сплати л≥зингоодержувачем пер≥одичних л≥зингових платеж≥в. “обто л≥зинг можна розгл¤дати ¤к форму забезпеченн¤ вкладень, ¤к прогресивний метод матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤, ¤к активний ≥нструмент маркетингу, ¤к одну ≥з форм кредитних надходжень, ¤к альтернативу банк≥вському кредиту.

—учасне розум≥нн¤ л≥зингу бере початок ще в≥д класичних принцип≥в –имського права про розмежуванн¤ пон¤ть "власник" ≥ "користувач" майна. ¬иникненн¤ ≥ саме ≥снуванн¤ його в ¤кост≥ особливого виду б≥знесу заснован≥ саме на можливост≥ розд≥ленн¤ компонент≥в власност≥ на дв≥ важлив≥ правочинност≥ Ч користуванн¤ р≥ччю, тобто застосуванн¤ њњ зг≥дно з призначенн¤м з метою д≥стати прибуток та ≥нш≥ вигоди, ≥ саме право власност≥ ¤к правове пануванн¤ особи над обТЇктом власност≥. Ѕагатов≥ковим досв≥дом доведено, що багатство в к≥нцевому рахунку пол¤гаЇ не просто у волод≥нн≥ власн≥стю безпосередньо, а у ефективному њњ використанн≥.

«в≥дси передус≥м випливаЇ, що л≥зинг Ч це спос≥б реал≥зац≥њ в≥дносин власност≥, що виражаЇ певний стан виробничих сил та виробничих стосунк≥в, з ¤кими в≥н знаходитьс¤ в т≥сному взаЇмозвТ¤зку. ќсоблив≥сть л≥зинговоњ д≥¤льност≥ пол¤гаЇ в тому, що, з одного боку, вона спри¤Ї становленню приватноњ власност≥ на засоби виробництва, а з ≥ншого Ч веде до њњ подоланн¤, зм≥н≥ власника та розпор¤дника. ¬ процес≥ л≥зингу в≥дбуваЇтьс¤ також саморозвиток державноњ власност≥, а при певних умовах Ч ≥ перетворенн¤ њњ загальну, сп≥льну чи пайову.

Ћ≥зинг в широкому сенс≥ Ї орган≥зац≥йною формою п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤ка виражаЇ в≥дносини власност≥, особливу систему господарюванн¤. ќднак, ¤к ≥ кожне самост≥йне ¤вище, ¤к економ≥чна категор≥¤, в≥н маЇ св≥й власний зм≥ст та р≥зн≥ форми ви¤вленн¤, ¤к≥ можна подати з р≥зним ступенем конкретност≥.

ќск≥льки л≥зинг виражаЇ певну взаЇмод≥ю елемент≥в виробничих сил та виробничих стосунк≥в, то в≥н маЇ матер≥ально-речову основу та соц≥ально-економ≥чну форму.

—оц≥ально-економ≥чний зм≥ст л≥зингу визначаЇтьс¤ в≥дносинанми власност≥ ≥ сп≥льноњ економ≥чноњ д≥¤льност≥ по вертикал≥ ≥ горизонтал≥ (з власником, сусп≥льством тощо), а також умовами трансформац≥њ власност≥. ћатер≥ально-речовий б≥к л≥зингу характеризуЇтьс¤ орган≥зац≥йно-правовими формами виробництва, наймом ус≥х або частини речових елемент≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, куп≥влею-продажем майна та умовами кредитуванн¤.

¬ украњнськ≥й мов≥ немаЇ аналога терм≥ну "л≥зинг".  ор≥нь "л≥з" в переклад≥ з грецькоњ означаЇ розчиненн¤, а з англ≥йськоњ Ч орендувати, здавати в найм. ¬важаЇтьс¤ загальновизнаним, що л≥зинг т≥сно повТ¤заний з орендним механ≥змом, але в д≥ловому об≥гу в≥н маЇ б≥льш широку, складну троњсту основу ≥ м≥стить в соб≥ одночасно ≥стотн≥ ¤кост≥ кредитноњ угоди, ≥нвестиц≥йноњ та орендноњ д≥¤льност≥, ¤к≥ т≥сно сполучаютьс¤ та взаЇмопроникають одна в одну, створюючи нову орган≥зац≥йно-правову форму б≥знесу. ¬ ньому реал≥зуЇтьс¤ комплекс майнових в≥дносин, повТ¤заних з передачею засоб≥в виробництва у тимчасове користуванн¤ шл¤хом њх куп≥вл≥-продажу та подальшоњ здач≥ в оренду.

Ћ≥зинг в≥дноситьс¤ до п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ б≥льш високого р≥вн¤, в пор≥вн¤нн≥ з орендою, банк≥вською чи комерц≥йною, оск≥льки в≥н передбачаЇ ≥ вимагаЇ широкого д≥апазону знань ≥ ф≥нансового б≥знесу, ≥ положенн¤ у виробництв≥, на ринках устаткуванн¤ та нерухомост≥, а також м≥нливих потреб кл≥Їнт≥в та особливостей оренди.

ќтже, л≥зинг включаЇ в себе три форми орган≥зац≥йно-економ≥чних в≥дносин: орендн≥, кредитн≥ та торговельн≥.

Ћ≥зинг ¤к складне соц≥ально-економ≥чне ¤вище виконуЇ дуже важлив≥ функц≥њ з формуванн¤ багатоукладноњ економ≥ки та актив≥зац≥њ виробничоњ д≥¤льност≥.

–озгл¤немо чотири найважлив≥ш≥ з них: ф≥нансову, виробничу, постачальницьку та використанн¤ податкових п≥льг.

‘≥нансова функц≥¤ виражаЇтьс¤ у зв≥льненн≥ товаровиробника в≥д одноразовоњ оплати повноњ вартост≥ необх≥дних засоб≥в виробництва ≥ ¤к би в наданн≥ йому довгострокового кредиту.

¬иробнича функц≥¤ л≥зингу пол¤гаЇ в оперативному вир≥шенн≥ виробничих задач шл¤хом тимчасового використанн¤, а не куп≥вл≥ дорогих та морально стар≥ючих машин. ÷е ефективний спос≥б матер≥ально-техн≥чного постачанн¤ виробництва та доступу до нов≥тньоњ техн≥ки, до результат≥в науково-техн≥чного прогресу. ѕри повному л≥зингу передача майна може супроводжуватись р≥зноман≥тним серв≥сом: техн≥чне обслуговуванн¤, страхуванн¤, забезпеченн¤ сировиною, робочою силою тощо.

ѕостачальницька функц≥¤ Ч це розширенн¤ кола споживач≥в та освоЇнн¤ нових ринк≥в збуту, залученн¤ в сферу л≥зингу тих, хто не може в≥дразу купити те чи ≥нше майно.

‘ункц≥¤ використанн¤ податкових та амортизац≥йних п≥льг маЇ де¤к≥ особливост≥:

а) вз¤те за л≥зингом майно в≥дображаЇтьс¤ на баланс≥ користувача або л≥зингодавц¤ по узгодженню м≥ж ними;

б) орендна плата в≥дноситьс¤ на соб≥варт≥сть продукц≥њ (послуг), що виробл¤Їтьс¤ ≥ в≥дпов≥дно зменшуЇ прибуток, ¤кий п≥дл¤гаЇ оподаткуванню;

в) застосуванн¤ прискореноњ амортизац≥њ, ¤ка обчислюЇтьс¤, виход¤чи ≥з строку контракту, що зменшуЇ оподаткований прибуток та прискорюЇ оновленн¤ матер≥ально-техн≥чноњ бази. ¬ результат≥ л≥зинг спри¤Ї диверсиф≥кац≥њ пропозиц≥й, залучаючи нов≥ обТЇкти до своЇњ сфери; розвиваЇ та диверсиф≥куЇ ринок засоб≥в виробництва, скорочуЇ цикл освоЇнн¤ нових покол≥нь техн≥ки.

Ћ≥зингова форма п≥дприЇмництва заснована на систем≥ принцип≥в чи вих≥дних положень, правил, ¤к≥ визначають Їдн≥сть та звТ¤зки загальних, окремих та особливих њњ ¤костей та зовн≥шн≥х про¤в≥в, котр≥ необх≥дно враховувати в практичн≥й д≥¤льност≥. ƒавно пом≥чено, що знанн¤ основних принцип≥в в≥дшкодовуЇ незнанн¤ багатьох фактор≥в, в тому числ≥ ≥ в л≥зингових в≥дносинах.

2.2. ќбТЇкти та субТЇкти л≥зингових в≥дносин

¬изначенн¤ обТЇкту л≥зингу Ї ≥стотною умовою, без ¤коњ угода вважаЇтьс¤ нед≥йсною. ¬ залежност≥ в≥д конкретних обставин обТЇктом л≥зингу може бути будь-¤ке рухоме ≥ нерухоме майно, що в≥дноситьс¤ за д≥ючою класиф≥кац≥Їю до основних засоб≥в, окр≥м майна, ¤ке заборонене дл¤ в≥льного об≥гу на ринку. ¬с≥ обТЇкти л≥зингу в загальному вигл¤д≥ можна класиф≥кувати за р≥зними сутн≥сними ознаками. як вже в≥дм≥чалос¤, обовТ¤зкова умова л≥зингу пол¤гаЇ в тому, що обТЇкти, ¤к≥ передаютьс¤ в л≥зинг, можуть бути використан≥ лише дл¤ п≥дприЇмницьких ц≥лей. «г≥дно з д≥йсним положенн¤м до виробничих основних засоб≥в в≥днос¤тьс¤ так≥ засоби, ¤к≥ повТ¤зан≥ ≥з зд≥йсненн¤м п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, тобто з виробництвом промисловоњ продукц≥њ, буд≥вництвом, с≥льським господарством, торг≥влею та громадським харчуванн¤м, загот≥влею с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ та ≥ншими видами д≥¤льност≥. “ому, ¤кщо в л≥зингову компан≥ю з пропозиц≥Їю вз¤ти в оренду оргтехн≥ку звернулис¤, наприклад, дв≥ орган≥зац≥њ: одна з них комерц≥йна, що зд≥йснюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, а друга Ч некомерц≥йний благод≥йний фонд, то лише в першому випадку операц≥¤ може вважатис¤ предметом л≥зинговоњ угоди.

≤ншим важливим критер≥Їм визначенн¤ майна, що може бути предметом л≥зингу Ї неспоживан≥сть речей у виробничому процес≥. ѕрийн¤то, що неспоживан≥ реч≥ не втрачають своњх натуральних ¤костей в процес≥ використанн¤, тобто по зак≥нченн≥ строку л≥зингу предмет маЇ бути придатним дл¤ продажу або подальшоњ здач≥ в оренду.

÷≥й вимоз≥ в≥дпов≥дають основн≥ засоби виробництва.

Ўирокого розповсюдженн¤ набула класиф≥кац≥¤ обТЇкт≥в л≥зингу за ознакою рухомост≥ майна ≥ в≥дпов≥дне вид≥ленн¤ рухомих речей та нерухомост≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д звичайноњ оренди в л≥зинг не можуть передаватис¤ земельн≥ д≥л¤нки та природнич≥ комплекси, що ¤вл¤ютьс¤ основою вс≥х обТЇкт≥в нерухомост≥ взагал≥.

–озр≥зн¤ють також ≥ндив≥дуально визначен≥ реч≥ та так≥, що визначаютьс¤ родовими ознаками. ќстанн≥ характеризуютьс¤ ¤кост¤ми, загальними дл¤ вс≥х предмет≥в даного роду ≥ ¤к≥ визначаютьс¤ к≥льк≥стю, масою тощо. –еч≥, ¤к≥ визначаютьс¤ родовими ознаками, зам≥нн≥, тому њхн¤ втрата не зв≥льн¤Ї боржника в≥д зобовТ¤занн¤ повернути реч≥ кредитору. ≤ндив≥дуально визначена р≥ч завжди конкретна. ¬она або ун≥кальна, або хоча ≥ в≥дноситьс¤ до класу речей, що визначаютьс¤ родовими ознаками, проте волод≥Ї властивими лише њй ¤кост¤ми.

ќбТЇктом л≥зингу часто Ї складн≥ реч≥, ¤к≥ складаютьс¤ з р≥знор≥дних речей, що утворюють одне ц≥ле. якщо предметом л≥зингу слугуЇ такий обТЇкт, наприклад п≥дприЇмство, то д≥¤ угоди за загальним правилом поширюЇтьс¤ на вс≥ його складов≥ р≥знор≥дн≥ частини: буд≥вл≥, устаткуванн¤ та ≥нш≥ компоненти, з ¤ких можуть бути ≥ виключенн¤ за договором.

¬ дан≥й сукупност≥ предмет≥в може бути головна р≥ч та њњ приналежн≥сть, наприклад буд≥вл¤ та добудова до нењ. √оловна р≥ч маЇ в господарському оборот≥ самост≥йне значенн¤, а приналежн≥сть залежить в≥д нењ, служить головн≥й реч≥ ≥ повТ¤зана з нею сп≥льним господарським призначенн¤м. ѕриналежн≥сть насл≥дуЇ долю головноњ реч≥. “ому, ¤кщо головна р≥ч передаЇтьс¤ в л≥зинг, то разом з нею в оренду передаЇтьс¤ ≥ приналежн≥сть.

” вс≥х випадках обТЇкт л≥зингу маЇ бути найб≥льш точно визначений, ≥дентиф≥кований. якщо предмети одного найменуванн¤ можуть волод≥ти р≥зними ознаками, то потр≥бно вказати, ¤к≥ саме характеристики маЇ предмет угоди.  оли ж користувач хоче отримати неоднор≥дний товар, то визначаЇтьс¤ к≥льк≥сть товару за кожною ознакою, ¤кий передаЇтьс¤ в л≥зинг з детальною специф≥кац≥Їю.

якщо предметом л≥зингу ¤вл¤Їтьс¤ товар з≥ складними техн≥чними характеристиками, то подаЇтьс¤ њх детальний опис.

¬ практиц≥ в л≥зинг найчаст≥ше передаЇтьс¤ р≥зноман≥тне технолог≥чне устаткуванн¤ з високими темпами морального стар≥нн¤, коштовн≥ машини, верстати, прилади, буд≥вельна техн≥ка, автомоб≥л≥, морськ≥ та р≥чков≥ судна, обчислювальна техн≥ка, трактори, комбайни, буд≥вл≥, споруди та ≥н.

—убТЇктами (учасниками) класичного л≥зингу ¤вл¤ютьс¤ три основних особи: л≥зингодавець, л≥зингоодержувач та виробник (продавець) предмета л≥зингу.

«давати майно у л≥зинг мають право його власники чи њх представники. ѕостачальниками можуть також бути ф≥рми, ¤к≥ забезпечують гарантован≥ поставки заздалег≥дь визначеного типу устаткуванн¤, запасних частин ≥, можливо, ф≥рмових послуг за техн≥чним серв≥сом.

”с≥м комплексом л≥зингових послуг, ¤к правило, займаютьс¤ спец≥ал≥зован≥ компан≥њ, ¤к≥ мають кошти дл¤ ≥нвестуванн¤. « пропозиц≥¤ми на л≥зинговому ринку виступають також м≥сцев≥ органи влади та управл≥нн¤.

Ћ≥зингов≥ компан≥њ, сворен≥ банками, ор≥Їнтуютьс¤ на наданн¤ стандартних л≥зингових послуг широкому колу кл≥Їнт≥в, що не виключаЇ, з ≥ншого боку, переважного обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в "власного" банку. «азвичай банки не т≥льки ф≥нансують д≥¤льн≥сть доч≥рн≥х компан≥й, але ≥ активно постачають њм кл≥Їнт≥в з числа тих, що звертаютьс¤ напр¤му до банку за отриманн¤м кредиту на придбанн¤ основних засоб≥в. ѕриродно, що компан≥њ, ¤к≥ вход¤ть до структури великих банк≥в, ≥ сам≥ Ї одними з найб≥льших на ринку, мають великий портфель замовлень, використовують б≥льш сучасн≥ методи роботи, квал≥ф≥кований персонал.

Ћ≥зингов≥ компан≥њ, створен≥ державними та мун≥ципальними структурами, жорстко ор≥Їнтован≥ на зд≥йсненн¤ л≥зингових угод з визначеними типами кл≥Їнт≥в. ”мови л≥зингових угод, ¤к≥ пропонуютьс¤ цими компан≥¤ми, а вони звичайно використовують п≥льгове бюджетне ф≥нансуванн¤, Ї б≥льш привабливими дл¤ кл≥Їнт≥в, у пор≥вн¤нн≥ з умовами, що њх пропонують комерц≥йн≥ л≥зингов≥ компан≥њ, проте доступн≥сть њхн≥х послуг обмежена. Ќер≥дко перед такими компан≥¤ми питанн¤ ефективност≥ чи хоча б над≥йност≥ л≥зингових проект≥в, що реал≥зуютьс¤, стоњть не так гостро, ¤к перед комерц≥йними л≥зинговими компан≥¤ми.

√алузев≥ л≥зингов≥ компан≥њ ор≥Їнтуютьс¤ на обслуговуванн¤ п≥дприЇмств певноњ галуз≥. Ѕагато в чому галузев≥ л≥зингов≥ компан≥њ ор≥Їнтуютьс¤ на п≥дпримку держави. Ћ≥зингов≥ компан≥њ Ц доч≥рн≥ п≥дприЇмства р≥зних торгових дом≥в, ф≥рм-виробник≥в, а також створен≥ приватними особами, не маючи доступу до достатн≥х ф≥нансових ресурс≥в, укладають мало л≥зингових угод. –¤д ≥ноземних ф≥рм-виробник≥в (в основному це стосуЇтьс¤ ринку великих вантажних автомоб≥л≥в) використовують л≥зинг в ¤кост≥ ≥нструмента збуту продукц≥њ. Ћ≥зингов≥ угоди, укладен≥ ними, звичайно передбачають участь украњнського банку, прийн¤тного дл¤ ≥ноземноњ ф≥рми, ¤кий даЇ гарант≥ю за свого кл≥Їнта Ч к≥нцевого л≥зингоодержувача.

ѕопит на ринку л≥зингу забезпечуть в першу чергу п≥дприЇмц≥ вс≥х галузей народного господарства, а також окрем≥ громад¤ни. —поживач≥ л≥зингових послуг мають в≥дпов≥дати наступним вимогам: забезпечувати високу норму та масу прибутку, мати достатню профес≥йну та економ≥чну п≥дготовку та над≥йн≥ гарант≥њ платоспроможност≥.

јнал≥з повед≥нки орендар≥в в р≥зних господарських ситуац≥¤х, мотив≥в њхн≥х д≥й та ц≥лей, ¤к≥ вони ставл¤ть, дозвол¤Ї попередньо ви¤вити два типи л≥зингоодержувач≥в:

ѕерший тип Ч це п≥дприЇмц≥, ¤к≥ за допомогою л≥зингу намагаютьс¤ дос¤гти дек≥лькох ц≥лей: отримати високий доход, затвердитис¤ у сусп≥льств≥ ¤к самост≥йна в≥льна особист≥сть, створити комфортн≥ умови житт¤ та побуту.

ƒругий тип Ч це люди, ¤к≥ не мають достатнього стартового кап≥талу. ¬они прагнуть отримати максимум прибутку за рахунок нарощуванн¤ обТЇм≥в виробництва, ввод¤ть жорсткий режим економ≥њ, мало п≥клуютьс¤ про умови прац≥ та побуту, добиваютьс¤ своЇњ мети в основному важкою виснажливою працею.

ѕосередники Ч профес≥йн≥ учасники л≥зингових операц≥й, виступають в ¤кост≥:

представника кл≥Їнта перед ≥ншими учасниками л≥зингових в≥дносин;

самост≥йного субТЇкту угод з постачальниками, ¤кий купуЇ у них устаткуванн¤ у власн≥сть з метою подальшоњ реал≥зац≥њ ≥ншим кл≥Їнтам.

—еред посередник≥в, що приймають участь в л≥зингових угодах, вид≥л¤ютьс¤ р¤д профес≥йно спец≥ал≥зованих п≥дприЇмц≥в з р≥зноман≥тним колом прав та обовТ¤зк≥в (схема 1).

ѕосередники Ч це особи, ¤к≥ представл¤ють ≥нтереси товаровиробника та споживача, а нер≥дко ≥ д≥ють в≥д њхнього ≥мен≥. ¬они спри¤ють п≥двищенню ефективност≥ роботи виробник≥в, оск≥льки дозвол¤ють њм зосередитис¤ на самому процес≥ виробництва, передаючи функц≥њ просуненн¤ товару посереднику.  р≥м того, включенн¤ посередник≥в до л≥зингових операц≥й ≥стотно скорочуЇ строк обертанн¤ кап≥талу ≥, ¤к насл≥док, п≥двищуЇ доходн≥сть виробництва.

¬ складних л≥зингових операц≥¤х приймаЇ участь велика к≥льк≥сть юридичних ос≥б на боц≥ позикодавц≥в, л≥зингодавц≥в, постачальник≥в та орендатор≥в, так ¤к в угоду включаютьс¤ р≥зноман≥тн≥ посередники (брокерськ≥ ф≥рми, страхов≥ та трастов≥ компан≥њ тощо).

 оли ж постачальником та л≥зингодавцем виступаЇ одна ≥ та ж особа, то склад учасник≥в угоди скорочуЇтьс¤ до м≥н≥муму Ч до двох ос≥б. ¬ таких випадках л≥зинговими операц≥¤ми займаютьс¤ спец≥альн≥ ф≥л≥али чи доч≥рн≥ ф≥рми п≥дприЇмства-виробника устаткуванн¤ (машин) чи його структурн≥ п≥дрозд≥ли, ¤к≥ займаютьс¤ просуненн¤м своњх товар≥в на ринку за допомогою л≥зингу.

—хема 1.

ѕрофес≥йн≥ п≥дприЇмц≥ Ч посередники л≥зингових угод.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: Ћ≥зинг. —утн≥сть, природа та потенц≥ал, принципи та орган≥зац≥йн≥ форми
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (7777 прочитано)