≈коном≥чна теор≥¤ > ‘≥скальна пол≥тика ¤к зас≥б регулюванн¤ економ≥ки

‘≥скальна пол≥тика ¤к зас≥б регулюванн¤ економ≥ки

«ћ≤—“

¬ступ

1. ÷≥л≥ та засоби економ≥чноњ пол≥тики.

2. ‘≥скальна пол≥тика. ћультипл≥катори ф≥скальноњ пол≥тики.

3. јвтоматичн≥ стаб≥л≥затори та дискрец≥йна стаб≥л≥зац≥йна пол≥тика.

4. ƒержавний бюджет та бюджетне обмеженн¤.

5. ‘≥скальн≥ деф≥цити.ƒержавний борг.

6. .‘≥скальна пол≥тика ≥ державний бюджет.

‘≥скальна пол≥тика з урахуванн¤м пропозиц≥њ

¬исновок

Ћ≥тература

¬—“”ѕ.

Ќа даному етап≥ становленн¤ нашоњ крањни необх≥дна п≥дтримка в≥тчизн¤ного виробника, ≥нвестор≥в, ¤к≥ прагнуть допомогти ”крањн≥, ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ Ї жител¤ми ц≥Їњ крањни. як ми знаЇмо з економ≥чноњ теор≥њ дл¤ функц≥онуванн¤ держави необх≥дно дотримуватис¤ к≥лька умов. ÷е виробництво, торг≥вл¤, мирне сп≥в≥снуванн¤ ≥ звичайно ж зн¤тт¤ податк≥в з своњх громад¤н ≥ п≥дприЇмц≥в. “а треба памТ¤тати, що велик≥ податки привод¤ть до занепаду економ≥ки, пог≥ршенн¤ матер≥ального ≥ морального становища њњ мешканц≥в. “ому в дан≥й курсов≥й робот≥ ¤ би хот≥ла описати де¤к≥ аспекти формуванн¤ ф≥скальноњ пол≥тики в ”крањн≥, недол≥ки та переваги по в≥дношенню до ≥нших крањн. “а особливо зробити висновки дл¤ створенн¤ загальноњ теор≥њ формуванн¤ податкового механ≥зму та його функц≥онуванн¤. в дан≥й курсов≥й робот≥ ¤ намагалас¤ ≥нтегрувати думки пров≥дних економ≥ст≥в в загальну теор≥ю.

¬ умовах ринкових в≥дносин та насамперед в перех≥дний до ринку пер≥од податкова система Ї одним з найважлив≥ших економ≥чних регул¤тор≥в, основою ф≥нансово-кредитного механ≥зму державного регулюванн¤ економ≥ки.

Ќа тепер≥шн≥й час, враховуючи специф≥чн≥ особливост≥ економ≥ки та традиц≥й, ”крањн≥ необх≥дно провести глибоку податкову реформу, створити таку податкову систему, ¤ка реально стимулювала б економ≥чну д≥¤льн≥сть , захищала б ≥нтереси держави Ц це не т≥льки захист бюджету, але й захист ≥нтерес≥в п≥дприЇмств.

ƒл¤ цього, на мою думку, треба налагодити, в першу чергу, економ≥чну систему Ц щоб вона була УпрозороюФ, тобто, щоб не було н≥¤ких можливостей зловживань (на р≥вн≥ державного бюджету) та Уперекачуванн¤Ф кап≥талу за меж≥ крањни. ¬ ≥накшому раз≥, зм≥цненню економ≥ки не допоможе нав≥ть ≥ податкова реформа. ѕоступленн¤ в бюджет т≥льки зменшатьс¤, бо п≥дприЇмства, нав≥ть при низьких ставках податку, не будуть виходити з т≥ньовоњ економ≥ки через недов≥ру непост≥йному та незрозум≥лому податковому законодавству. “реба д≥¤ти таким чином, щоб викликати дов≥ру у людей. ј люди, в свою чергу, вкладали б кап≥тал в украњнську, а не заруб≥жну економ≥ку, ≥ ф≥скальна пол≥тика ”крањни стане основним джерелом наповненн¤ бюджету.

Ќа даному етап≥ становленн¤ нашоњ крањни необх≥дна п≥дтримка в≥тчизн¤ного виробника, ≥нвестор≥в, ¤к≥ прагнуть допомогти ”крањн≥, ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ Ї жител¤ми ц≥Їњ крањни. як ми знаЇмо з економ≥чноњ теор≥њ дл¤ функц≥онуванн¤ держави необх≥дно дотримуватис¤ к≥лька умов. ÷е виробництво, торг≥вл¤, мирне сп≥в≥снуванн¤ ≥ звичайно ж зн¤тт¤ податк≥в з своњх громад¤н ≥ п≥дприЇмц≥в. “а треба памТ¤тати, що велик≥ податки привод¤ть до занепаду економ≥ки, пог≥ршенн¤ матер≥ального ≥ морального становища њњ мешканц≥в. “ому в дан≥й курсов≥й робот≥ ¤ би хот≥ла описати де¤к≥ аспекти формуванн¤ ф≥скальноњ пол≥тики в ”крањн≥, недол≥ки та переваги по в≥дношенню до ≥нших крањн. “а особливо зробити висновки дл¤ створенн¤ загальноњ теор≥њ формуванн¤ податкового механ≥зму та його функц≥онуванн¤. ¬ дан≥й курсов≥й робот≥ ¤ намагалас¤ ≥нтегрувати думки пров≥дних економ≥ст≥в в загальну теор≥ю.

1.÷≤Ћ≤ “ј «ј—ќЅ» ≈ ќЌќћ≤„Ќќѓ ѕќЋ≤“» ».

÷≥л≥ економ≥чноњ пол≥тики можуть узгоджуватис¤ демократично, пошуками компром≥су в процес≥ з≥ткненн¤ ≥ поЇднанн¤ ≥нтерес≥в р≥зних сусп≥льних груп. јле дл¤ такого узгодженн¤ необх≥дно мати розвинен≥ ≥нститути демократ≥њ. ≤ншим способом узгодженн¤ ≥нтерес≥в Ї авторитарне прийн¤тт¤ р≥шень щодо ц≥лей економ≥чноњ пол≥тики. «давалось би, демократичне прийн¤тт¤ р≥шень - це завжди добре, а авторитарне - погано. ѕроте, ви¤вл¤Їтьс¤ демократичний спос≥б нер≥дко маЇ суттЇвий недол≥к: в≥н хибуЇ на так званий "перерозпод≥льний ефект", коли в результат≥ намаганн¤ задовольнити одночасно вс≥х втрачаЇтьс¤ практична значущ≥сть певних крок≥в, заход≥в економ≥чноњ пол≥тики. ќкр≥м того, ¤кщо демократичн≥ р≥шенн¤ приймаютьс¤ б≥льш≥стю голос≥в, то ≥нтереси меншост≥ часто-густо взагал≥ не враховуютьс¤. ≤ в цьому раз≥ стираЇтьс¤ в≥дм≥нн≥сть м≥ж демократичними ≥ авторитарними: адже ≥ в першому, ≥ в другому випадках ≥нтереси певних сусп≥льних груп при формуванн≥ економ≥чних ц≥лей можуть ви¤витись про≥гнорованими.

—пос≥б прийн¤тт¤ р≥шенн¤, ¤кий даЇ змогу враховувати ¤комога ширше коло ≥нтерес≥в, був запропонований в≥домим≥тал≥йським економ≥стом к≥нц¤ ’≤’ - початку ’’ стол≥тт¤ ¬≥льфредо ѕарето. ÷ей спос≥б д≥став назву оптимуму, або критер≥ю ѕарето.  ритер≥й формулюЇтьс¤ так: добробут сусп≥льства дос¤гаЇ максимуму, а розпод≥л ресурс≥в стаЇ оптимальним тод≥, коли будь-¤ка зм≥на у цьому розпод≥л≥ не пог≥ршуЇ добробуту хоча б одного його учасника. јбо ≥ншими словами: рух у б≥к оптимуму передбачаЇ зб≥льшенн¤ добробуту ≥нших. ќтже, в результат≥ прийн¤т¤ р≥шень маЇ дос¤гатис¤ покращенн¤ умов хоча б одного суб'Їкта при тому, що умови жодного ≥ншого не пог≥ршуютьс¤.

” даному раз≥ критер≥њ ѕарето сформульовано в такий спос≥б, щоб в≥н м≥г бути застосований до нашоњ проблеми координац≥њ ц≥лей еком≥чноњ пол≥тики. јдже забезпеченн¤ добробуту певних соц≥альних прошарк≥в ≥ пов'¤заний з ним розпод≥л ресурс≥в - саме це ≥ становить зм≥ст прийн¤тт¤ р≥шень у економ≥чн≥й пол≥тиц≥. јле цей критер≥й, маючи загальне значенн¤, може бути застосований ≥ до ≥нших проблем, там, де йдетьс¤ про поЇднанн¤ ≥нтерес≥в. “ому критер≥й оптимуму, за ѕарето, ми про≥люструЇмо прикладом, у ¤кому йтиметьс¤ про оптимальн≥ умови обм≥ну. ƒо реч≥, саме така ≥люстрац≥¤ м≥ститьс¤ у "ѕ≥дручнику пол≥тичноњ економ≥њ" (1906 р.) самого ¬.ѕарето.

«асоби економ≥чноњ пол≥тики.

ƒл¤ характеристики засоб≥в економ≥чноњ пол≥тики можна застосувати р≥зн≥ критер≥њ.Ќаприклад, критер≥њ часу.ѕом≥чено, що засоби короткотерм≥новоњ економ≥чноњ пол≥тики стосуютьс¤ головним чином сукупного попиту, а довготерм≥новоњ - пропозиц≥њ. ≤ це зрозум≥ло: адже дл¤ того, щоб зм≥нити пропо-

зиц≥ю, сл≥д зб≥льшити виробничий потенц≥ал, що передбачаЇ структурну перебудову економ≥ки. ќстаннЇ потребуЇ значного часу. ƒл¤ того ж, щоб зм≥нити попит, достатньо зд≥йснити грошову ем≥с≥ю або зм≥нити ставки податку. ѕри добр≥й орган≥зац≥њ дл¤ проведенн¤ таких заход≥в не треба багато часу.

“радиц≥йно засоби економ≥чноњ пол≥тики под≥л¤ютьс¤ на економ≥чн≥ ≥ адм≥н≥стративн≥.  ритер≥Їм такого под≥лу Ї без посередн≥сть впливу засобу на мету. ѕри застосуванн≥ економ≥чних засоб≥в у суб'Їкт≥в економ≥ки залишаЇтьс¤ певна свобода вибору, при адм≥н≥стративних вона ви¤вл¤Їтьс¤ обмеженою.

«а вс≥х в≥дм≥нностей економ≥чних та адм≥н≥стративних засоб≥в м≥ж ними Ї дещо сп≥льне: жоден економ≥чний зас≥б не може зд≥йснитис¤ без адм≥н≥стративних зусиль - певних законодавчих акт≥в та д≥й орган≥в виконавчоњ влади.Ќаведемо де¤к≥ з економ≥чних засоб≥в, розпод≥ливши њх за напр¤мами економ≥чноњ пол≥тики.

Ѕюджетно-податкова пол≥тика зд≥йснюЇтьс¤ через податков≥ ставки та п≥льги, розпод≥л податкових надходжень за р≥вн¤ми бюджетноњ системи (м≥сцевим, середн≥м та центральним), певну структуру витрат, балансуванн¤ бюджет≥в тощо.

«аходами грошовоњ пол≥тики Ї норми банк≥вських резерв≥в та м≥жбанк≥вських кредит≥в, норми процента за обл≥гац≥¤ми та терм≥ни њх випуску, регулюванн¤ грошовоњ бази. «авд¤ки цим заходам дос¤гаЇтьс¤ зб≥льшенн¤ (або зменшенн¤) сукупного попиту, стимулюванн¤ (або стримуванн¤) виробництва через вплив на кредит та ≥нвестиц≥њ тощо.

” межах соц≥альноњ пол≥тики ¤к засоби використовуютьс¤: диференц≥йо-ване оподаткуванн¤ доход≥в, обов'¤зкове страхуванн¤ по безроб≥ттю та втрат≥ працездатност≥, р≥зн≥ види соц≥альноњ допомоги. ¬ результат≥ цих заход≥в забезпечуЇтьс¤ необх≥дний м≥н≥мум споживанн¤, перерозпод≥л¤ютьс¤ доходи, обмежуЇтьс¤ безроб≥тт¤, гарантуЇтьс¤ зд≥йсненн¤ соц≥альних програм (п≥дтримки с≥м'њ, забезпеченн¤ житлом, п≥двищенн¤ р≥вн¤ осв≥ченост≥ та культури тощо).

«асобами зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики Ї податки, проценти за ≥нвестиц≥¤ми, п≥льги виробникам, що працюють на експорт, зм≥ни у валютному курс≥. Ќасл≥дком використанн¤ цих засоб≥в може стати стимулюванн¤ або обмеженн¤ експортних можливостей держави.

ƒо типових адм≥н≥стративних засоб≥в належать: плануванн¤ обс¤г≥в виробництва та ц≥н дл¤ п≥дприЇмств, через ¤к≥ зд≥йснюЇтьс¤ природна державна монопол≥¤, антимонопольне регулюванн¤ та протид≥¤ затуханню конкуренц≥њ, розробка державних норм та стандарт≥в (м≥н≥мальноњ зарплати, ¤кост≥ вироб≥в, шк≥дливих викид≥в у довк≥лл¤), л≥цензуванн¤ експорту, консервуванн¤ частини нац≥ональних ресурс≥в, обмеженн¤ виробництва щодо де¤ких його вид≥в чи на певних територ≥¤х.

2. ‘≤— јЋ№Ќј ѕќЋ≤“» ј. ћ”Ћ№“»ѕЋ≤ ј“ќ–» ‘≤— јЋ№Ќќѓ ѕќЋ≤“» ».

‘≥скальна пол≥тика - це сукупн≥сть заход≥в держави у сфер≥ оподаткуванн¤ та державних витрат.

ќсновн≥ функц≥њ ф≥скальноњ пол≥тики:

1) ¬плив на стан господарськоњ кон'юктури.

2) ѕерерозпод≥л нац≥онального доходу.

3) Ќагомадженн¤ необх≥дних ресурс≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ соц≥альних програм.

ќсновн≥ джерела доход≥в:

1) ѕодатки.

2) ¬ласн≥ доходи держави в≥д виробничоњ та ≥нших формд≥¤льност≥.

3) ѕлатеж≥ за ресурси, ¤к≥ зг≥дно з д≥ючим законодавством належать держав≥.

4) ѕозики у форм≥ державних обл≥гац≥й.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ‘≥скальна пол≥тика ¤к зас≥б регулюванн¤ економ≥ки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (7066 прочитано)