Sort-ref - ‘≥скальна пол≥тика ¤к зас≥б регулюванн¤ економ≥ки


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈коном≥чна теор≥¤ > ‘≥скальна пол≥тика ¤к зас≥б регулюванн¤ економ≥ки

ƒо ф≥скальноњ пол≥тики в≥днос¤тьс¤ т≥льки так≥ ман≥пул¤ц≥њ державним бюджетом, ¤к≥ не зм≥нюють к≥лькост≥ грошей в об≥гу.

ѕодатки.

ќсновним джерелом доход≥в держави в цив≥л≥зованому сусп≥льств≥ Ї податки. ѕодатки за економ≥чним зм≥стомце ф≥нансов≥ в≥дносини м≥ж державою та платником податк≥в з метою створенн¤ загальнодержавного централ≥зованого фонду грошових кошт≥в, необх≥дних дл¤ виконанн¤ державою њњ функц≥й.

‘ункц≥њ податк≥в:

1.–озпод≥льча:

перерозпод≥л вартост≥ створеного ¬Ќѕ м≥ж державою ≥ юридичними та ф≥зичними особами.

2.‘≥скальна:

централ≥зац≥¤ частини ¬Ќѕ у бюджет≥ на загальносусп≥льн≥ потреби.

3.–егулююча:

вплив податк≥в на р≥зн≥ сторони д≥¤льност≥ њхн≥х платник≥в.

ѕринципи побудови податковоњ системи.

1.«агальн≥сть

охопленн¤ податками вс≥х економ≥чних суб'Їкт≥в, ¤к≥ отримують доходи незалежнов≥д орган≥зац≥йно-правовоњ форми.

2. —таб≥льн≥сть

високий р≥вень гарант≥й того, що передбачен≥ «аконом про бюджет доходи будуть отриман≥ у повному обс¤з≥.

3.ќбов'¤зков≥сть

примусов≥сть податку, неминуч≥сть його сплати, самост≥йн≥сть суб'Їкта в його обчисленн≥ та сплат≥.

4.—оц≥альна справедлив≥сть

встановленн¤ податкових ставок ≥ податкових п≥льг, ¤к≥ ставл¤ть вс≥х суб'Їкт≥в у приблизно р≥вн≥ умови ≥ ¤к≥ пом'¤кшують податковий т¤гар на низькодоходн≥ п≥дприЇмства та групи населенн¤.

Ѕюджетно-податкова пол≥тика.

ѕроблеми бюджетно-податковоњ пол≥тики у тому чи ≥ншому зв'¤зку ми вже торкалис¤ при розгл¤д≥ "кейнс≥анського хреста", модел≥ IS-LM, модел≥ ћанделла-‘лем≥нга. јле у вс≥х попередн≥х випадках вона ц≥кавила нас не ¤к така, а в рол≥ чинника, ¤кий впливаЇ на макроеконом≥чну р≥вновагу.“епер же об'Їктом нашоњ уваги Ї сама бюджетно-податкова пол≥тика.

Ѕюджетно-податкова пол≥тика, ф≥скальна пол≥тика - це пол≥тика використанн¤ державних податк≥в та витрат (видатк≥в) з метою впливу на макроеконом≥чний кругооб≥г.

«образимо цей вплив схематично (схема 1):

ƒоход у розпор¤дженн≥

ѕодатки

ƒоходи

ѕ≥дприЇмства

ƒержава

ƒомогосподарства

ƒ —

ѕо¤сненн¤ до схеми 1:

1. Ќа схем≥ зображено кругооб≥г доход≥в (верхн¤ частина схеми) ≥ витрат (нижн¤ частина схеми), що зд≥йснюЇтьс¤ м≥ж п≥дприЇмствами ≥ домогосподарствами.

2. ƒоходи, що надход¤ть у розпор¤дженн¤ домогосподарств, Ї платою њм ¤к власникам ресурс≥в, за вин¤тком податк≥в. —укупн≥ витрати (попит), зг≥дно з≥ схемою, формуютьс¤ трьомf потоками: споживанн¤м домогосподарств, ≥нвестиц≥¤ми (що Ї перетвореною формою заощаджень) та державними витратами.

3. ‘≥скальна пол≥тика безпосередньо торкаЇтьс¤ кругооб≥гу в точках ј та ƒ, тобто коли держава вилучаЇ податки ≥ коли вона зб≥льшуЇ попит на величину державних витрат. ƒл¤ в≥дновленн¤ макрор≥вноваги необх≥дно, щоб величинатого, що тимчасово вилучено з кругооб≥гу,дор≥внювала величин≥ того, gовернулос¤ у нього, а саме: T+S=I+G. ƒо ф≥скальноњ пол≥тики мають в≥дношенн¤ податки “ та державн≥ витрати G.

ќтже, у ф≥скальноњ пол≥тики Ї дв≥ сторони: податкова та видаткова. Ќаша мета зрозум≥ти, на ¤к≥ макроеконом≥чн≥ показники може ефективно впливати ≥ ¤к використовуЇтьс¤ на практиц≥ ф≥скальна пол≥тика. ќднак попередньо розгл¤немо структуру державних видатк≥в та податк≥в, щоб у подальшому диференц≥ювати вплив р≥зних елемент≥в на макроеконом≥чн≥ показники. ” сукупност≥ державних витрат сл≥д розр≥зн¤ти три елементи: закупки товар≥в та послуг PG, соц≥альн≥ трансферти ≤“ та проценти по боргах GB. ƒержавн≥ витрати: G=PG+IT+GB. «акуп≥вл¤ товар≥в та послуг може бути пов'¤зана з нац≥ональною обороною, утриманн¤м транспортноњ системи, осв≥тою, енергетикою, наукою, системою правосудд¤ та виконанн¤м службових обов'¤зк≥в ≥ншими г≥лками влади, охороною здоров'¤, житловим буд≥вництвом тощо. ƒл¤ того щоб товари ≥ послуги, пов'¤зан≥ з перел≥ченими видами д≥¤льност≥, були створен≥, ур¤д повинен виступити суб'Їктом в≥дносин на ринку фактор≥в виробництва. “ак, ним "наймаютьс¤" прац≥вники державних осв≥тн≥х заклад≥в, купуЇтьс¤ обладнанн¤ дл¤ державних п≥дприЇмств. „астково держава виступаЇ суб'Їктом в≥дносин на ринку товар≥в та послуг, коли наприклад, у приватних ф≥рм купуютьс¤ створен≥ на державне замовленн¤ буд≥вл≥ або результати науково-техн≥чних розробок.

—оц≥альн≥ трансферти окремим особам охоплюють: допомогу непрацездатним, пенс≥онерам, безроб≥тним, малозабезпеченим тощо.

ѕроцентн≥ платеж≥ пов'¤зан≥ з позичками (боргом) держави.

” зв'¤зку з перевищенн¤м в попередньому пер≥од≥ витрат над надходженн¤ми. як ≥ будь-¤кий ≥нший борг, в≥н маЇ повертатис¤ кредиторам з процентом. ѓх зб≥льшенн¤ або зменшенн¤ може одночасно впливати на макроеконом≥чн≥ зм≥нн≥ р≥зними шл¤хами:

а) безпосередньо - на загальний р≥вень доход≥в (через соц≥альн≥ трансферти);

б) опосередковано (через ринок товар≥в та послуг) - на загальний обс¤г продажу, скороченн¤ запас≥в ≥ зб≥льшенн¤ випуску;

в) опосередковано (через ринок фактор≥в виробництва) при залученн≥ б≥льшого обс¤гу ресурс≥в - на доходи власник≥в ресурс≥в.

≤снуюч≥ податки можна класиф≥кувати за р≥зними принципами: об'Їктом (податки на доход, прибуток, власн≥сть), суб'Їктами оподакуванн¤, платниками (≥ндив≥дуальн≥ та корпоративн≥ податки), характером ст¤гуванн¤ податку (пр¤м≥, непр¤м≥).

” даному раз≥ нас ц≥кавить конкретне питанн¤: позитивний ефект ≥ втрати в≥д застосуванн¤ певних податк≥в з макроеконом≥чноњ точки зору. ƒл¤ цього розгл¤немо ту класиф≥кац≥ю податк≥в, ¤ка розр≥зн¤Ї пр¤м≥ податки (на доходи) ≥ непр¤м≥ (на споживанн¤).

ѕр¤м≥ податки ≥стотно впливають на ринок ресурсу прац≥. јдже бажанн¤ пропонувати працю безпосередньо залежить в≥д величини доходу, що залишаЇтьс¤ п≥сл¤ оподаткуванн¤. ”¤в≥мо, що пропорц≥йним податком оподатковуЇтьс¤ зарплата. як впливаЇ податок на обс¤г роб≥т в економ≥ц≥? ƒл¤ в≥дпов≥д≥ скористаЇмос¤ граф≥ком 1: