≈коном≥чна теор≥¤ > ‘≥скальна пол≥тика ¤к зас≥б регулюванн¤ економ≥ки
 W2
K
L2 L1 L –есурси прац≥ √раф≥к 1 ѕо¤сненн¤ до граф≥ка 1: 1. Ќа граф≥ку в≥дображена р≥вновага (точка ≈1) попиту ≥ пропозиц≥њ на ринку прац≥ до того, ¤к доход прац≥вник≥в почав обкладатись податком. ÷ьому стану р≥вноваги в≥дпов≥даЇ к≥льк≥сть зайн¤тих L1 ≥ зарплата W. 2. Ћ≥н≥¤ S2 в≥дображаЇ пропозиц≥ю п≥сл¤ впровадженн¤ податку. –≥вновага попиту ≥ пропозиц≥њ дос¤гаЇтьс¤ у точц≥ E2. 3. ≈2 - в≥др≥зок, що в≥дображаЇ величину податку на доход. W1 - зарплата до оподаткуванн¤, W2 - п≥сл¤ оподаткуванн¤. 4. ѕлоща ф≥гури W1E2KW2 означаЇ величину податкових надходжень до державного бюджету за умови, що платниками податку Ї L2 ос≥б ≥ кожна особа сплачуЇ ≈2 податку. –озгл¤немо ситуац≥ю до ≥ п≥сл¤ введенн¤ податку на доход детальн≥ше. Ќехай до оподаткуванн¤ середн¤ зарплата становила 9 одиниць. якщо встановлено, скаж≥мо 30%-ний податок на зарплату, то прац≥вники будуть пропонувати ту саму к≥льк≥сть прац≥, у раз≥ коли њх зарплата до оподаткуванн¤ становитиме 12 одиниць. јле попит на працю з боку п≥дприЇмсц≥в зменшуЇтьс¤ ≥з зростанн¤м зарплати. ≤з зростанн¤м зарплати, ¤к в≥домо, п≥дприЇмства залучають меше прац≥вник≥в. –≥вновага (це ≥ показано на граф≥ку) встановитьс¤ в точц≥, ¤ка визначаЇтьс¤ б≥льш високою зарплатою дл¤ п≥дприЇмц≥в (W1 W2), але б≥льш низькою зарплатою п≥сл¤ оподаткуванн¤ дл¤ прац≥вник≥в (W2 W) ≥ меншою зайн¤т≥стю. ¬≥д оподаткуванн¤ доходу сусп≥льство маЇ ¤к вигоди, так ≥ втрати. ¬игоди вт≥люютьс¤ у величин≥ податкових надходжень, що будуть використан≥ в ≥нтересах платник≥в податк≥в (п≥двищенн¤ загального добробуту, сусп≥льноњ безпеки, розвиток культури, охорони здоров'¤ тощо). Ќа нашому граф≥ку вигоди в≥дображен≥ площиною чотирикутника W1E2KW2. «агальн≥ втрати вим≥рюютьс¤ трикутником ≈2≈1 . ¬≥н в≥дпов≥даЇ чистим втратам в≥д розпод≥лу ресурс≥в п≥д впливом податку. ÷≥ втрати виникають через в≥дм≥нн≥сть м≥ж тим, що п≥дприЇмц≥ сплачують прац≥вникам, ≥ тим, що останн≥ отримують. „ерез зменшенн¤ реально отримуваноњ зарплати скорочуЇтьс¤ пропозиц≥¤ прац≥, в≥дпов≥дно скорочуЇтьс¤ обс¤г продукту, що м≥г би бути створений. ‑ ≈2≈1 - загальна величина втрат, ¤ка розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж прац≥вниками ≥ п≥дприЇмц¤ми. - NE1K - втрати прац≥вник≥в в≥д зниженн¤ доход≥в нижче р≥вн¤, що ≥снував до оподаткуванн¤. ‑ ≈2≈1N - втрати п≥дприЇмц≥в в≥д скороченн¤ прибутк≥в через зростанн¤ витрат. –озгл¤немо тепер природу впливу непр¤мих податк≥в (акцизу, податку на добавлену варт≥сть). якщо пр¤м≥ податки, ¤к ми уже про≥люстрували попередн≥м граф≥ком, впливають на бажанн¤ працювати, тобто на пропозиц≥ю прац≥, то непр¤м≥ визначають обс¤ги загального виробництва та р≥вень ц≥н. —користаЇмос¤ дл¤ ≥люстрац≥њ граф≥ком AD - AS (граф≥к 2):  ÷≥ни
AS2     P2 D
E2      P2 AS1
 T E1
 P1
 AD
 P1 N
Y2 Y1 ¬ипуск √раф≥к 2 ѕо¤сненн¤ до граф≥ка 2: 1. –≥вновага у точц≥ ≈1 встановлюЇтьс¤ до введенн¤ акцизного збору. ѓй в≥дпов≥дають обс¤г виробництва Y1 ≥ р≥вень ц≥н P1. 2. ѕ≥сл¤ впровадженн¤ акцизу ц≥на зб≥льшуЇтьс¤, а л≥н≥¤ пропозиц≥¤ зсуваЇьбс¤ вгору, набувши значенн¤ AS2. –≥вновага встановлюЇтьс¤ у точц≥ ≈2 при б≥льш висок≥й ц≥н≥ –2 ≥ менших обс¤гах виробництва Y2. 3. ¬≥др≥зок ≈2N в≥дображаЇ величину акцизного збору до бюджету. –озгл¤немо цю ситуац≥ю б≥льш детально. Ќехай до введенн¤ акцизного збору товар коштував 9 одиниць. ѕри акцизному збор≥ з одиниц≥ товару у 3 грошов≥ одиниц≥ ц≥на мала б п≥дн¤тис¤ до 12 (так≥й г≥потетичн≥й ц≥н≥ в≥дпов≥даЇ точка D на граф≥ку).Ћише за умови, що ц≥на буде на р≥вн≥ 12 одиниць, обс¤ги продажу мали б залишитис¤ незм≥нними. јле покупц≥ у раз≥ такого зростанн¤ ц≥ни не залишаютьс¤ нейтральними - њх природною реакц≥Їю стаЇ скороченн¤ попиту. омпром≥с м≥ж ≥нтересами покупц≥в та продавц≥в буде дос¤гнуто у точц≥ ≈2. Ќехай њй в≥дпов≥дають ц≥ни не у 12, а, скаж≥мо, у 10.5 одиниць, тобто на 1.5 одиниц≥ вище, н≥ж початкова ц≥на. ” ц≥н≥ 10.5 м≥ститьс¤ 3 одиниц≥ акцизного збору. ¬трати покупц≥в в≥д впровадженн¤ акцизу становить 10.5 - 9 = 1.5 (адже ран≥ше вони платили 9, а тепер 10.5 одиниць). ¬трата продавц≥в с¤гаЇ: 9 - (10.5 - 3) = 1.5 одиниць (адже ран≥ше вони отримували з одиниц≥ продажу виручку 9 одиниць, а п≥сл¤ впровадженн¤ акцизу - 7.5 одиниць). ќтже, втрати в≥д акцизного податку (на граф≥ку вони зображен≥ площею ‑ N≈2≈1) розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж по купц¤ми (споживачами) ≥ продавц¤ми (виробниками). ћожлив≥сть поповнити бюджет за рахунок зб≥льшенн¤ оподаткуванн¤ на перший погл¤д видаЇтьс¤ досить очевидною. јле в реальност≥ це ви¤вл¤Їтьс¤ не зовс≥м так. ожна "данина", у ¤к≥й би форм≥ вона не ст¤гувалась, зменшуЇ зац≥кавлен≥сть у продуктивн≥й д≥¤льност≥. ѕом≥чено, що до певноњ меж≥ оподаткуванн¤ в оподаткованого (п≥дприЇмц¤ чи роб≥тника) ≥снуЇ зац≥кавлен≥сть у нарощуванн≥ зусиль; п≥сл¤ дос¤гненн¤ ц≥Їњ меж≥ така зац≥кавлен≥сть зменшуЇтьс¤ ≥ поступово сходить нан≥вець. ќтже, намагаючись зб≥льшити податков≥ надходженн¤ за рахунок зб≥льшенн¤ податкових ставок або акциз≥в, швидко дос¤гаЇтьс¤ така межа, коли може зменшитись податкова база отримуван≥ доходи або обс¤ги реал≥зац≥њ. Ќасл≥дком такого зменшенн¤ стане скороченн¤ власне податкових надзоджень. «в≥дси випливаЇ досить парадоксальний висновок: л≥берал≥зац≥¤ податковоњ системи може забезпечити зб≥льшенн¤ податкових надходжень. ÷ей ефект був пом≥чений американським економ≥стом јртуром Ћаффером ≥ вв≥йшов в економ≥чну науку п≥д назвою кривоњ Ћаффера. рива Ћаффера граф≥чно маЇ такий вигл¤д (граф≥к 3).
100% —ередн≥й B   р≥вень tb
податко- вих ста-  вок ta A
 tc C
0 Gв GA G ќбс¤г бюджетних надходжень √раф≥к 3 ѕо¤сненн¤ до граф≥ка 3: 1. рива Ћаффера Ї геометричним м≥сцем точок, кожна з ¤ких демонструЇ можливий вар≥ант поЇднанн¤ ставок оподаткуванн¤ ≥ обс¤г≥в бюджетних надходжень. 2. “очка ј (екстремум функц≥й) в≥дпов≥даЇ т≥й ставц≥ податку ta, при ¤к≥й бюджет отримуЇ найб≥льш≥ надходженн¤ (Gј). 3. ” точц≥ — при податков≥й ставц≥ tc, що менша за оптимальну, ¤к ≥ в точц≥ ¬ при податков≥й ставц≥ tb, що б≥льша за оптимальну, бюджет отримуЇ однаково менш≥ надходженн¤. рива Ћаффера використовуЇтьс¤ ¤к аргумент на користь л≥берал≥зац≥њ оподаткуванн¤. ѕроанал≥зуЇмо, ¤к≥ процеси в≥дбуватимутьс¤ в економ≥ц≥ при переход≥ в≥д податковоњ ставки tb до ставки ta. ” найближч≥й перспектив≥ перех≥д до меншоњ податковоњ ставки може означати скороченн¤ надходжень до бюджету. јле з часом (нагадаЇмо, що крива Ћаффера ≥люструЇ довготривалу залежн≥сть) в≥дбуватиметьс¤ певн≥ зм≥ни. ѕередус≥м зб≥льшатьс¤ чист≥ доходи, а отже, зростуть ≥ заощадженн¤. ÷е спричинить зб≥льшенн¤ ≥нвестиц≥й, зростанн¤ виробництва, зайн¤тост≥, а отже, ≥ зб≥льшенн¤ доход≥в, ¤к≥ Ї базою оподаткуванн¤ «ростанн¤ податкових надходжень п≥д впливом зменшенн¤ податковоњ ставки на граф≥ку кривоњ Ћаффера в≥дображено переходом в≥д точки ј до ¬. ¬изначенн¤ меж≥ оподаткуванн¤ Ї проблемою вкрай актуальною дл¤ ”крањни. ѕрактика управл≥нн¤ економ≥кою впродовж 90-х рок≥в засв≥дчуЇ: намаганн¤ ур¤ду поповнити хрон≥чно деф≥цитний бюджет не враховують того, що надм≥рн≥ податки зменшують базу оподаткуванн¤ ≥ скорочують надходженн¤ до бюджету. Ѕюджетно-податкова пол≥тика, що використовуЇ ¤к головн≥ ≥нструменти податки та державн≥ витрати, може застосовуватис¤ дл¤ дос¤гненн¤ таких макроеконом≥чних ц≥лей, ¤к забезпеченн¤ повноњ зайн¤тост≥, стримуванн¤ ц≥н та забезпеченн¤ загального добробуту. ѕроанал≥зуЇмо, ¤к через бюджетно-податкову пол≥тику можна обмежити зростанн¤ безроб≥тт¤ та ≥нфл¤ц≥ю. ƒержавн≥ витрати, податки ≥ безроб≥тт¤. ѕрипустимо, що повна зайн¤т≥сть у сусп≥льств≥ забезпечуЇтьс¤ тод≥, коли створений продукт дос¤гаЇ 4000 одиниць. “акож приймемо, що сукупн≥ витрати домогосподарств ≥ п≥дприЇмц≥в можуть забезпечити виробництво в обс¤з≥ 3200 одиниць. ≤з в≥дома кейнс≥анськоњ формули AD = C + I + G випливаЇ, що держава маЇ вз¤ти на себе ¤кусь частину сукупних витрат. Ќехай це будуть витрати, пов'¤зан≥ ≥з державною закуп≥влею товар≥в та послуг. ўоб в≥дпов≥сти, ¤кою маЇ бути ц¤ частина, необх≥дно скористатис¤ мультипл≥катором впливу державних витрат на ¬Ќѕ. √раф≥чно зображена ситуац≥¤ маЇ такий вигл¤д (граф≥к 4):
Ќазва: ‘≥скальна пол≥тика ¤к зас≥б регулюванн¤ економ≥ки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (7066 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
