≈коном≥чна теор≥¤ > ‘≥скальна пол≥тика ¤к зас≥б регулюванн¤ економ≥ки

ќсновна ≥де¤ Ћаффера пол¤гаЇ в тому, що за умови зростанн¤ податковоњ ставки в≥д 0 до 100% податков≥ надходженн¤ спочатку зб≥льшуютьс¤ в≥д нул¤ до певноњ максимальноњ величини (ѕЌ2), а пот≥м зменшуютьс¤ знову до нул¤. «г≥дно з кривою Ћаффера, точка ѕо—1 в≥дображаЇ такий стан в економ≥ц≥, коли д≥юч≥ податков≥ ставки Ї надм≥рними. ÷е означаЇ, що стримують д≥лову активн≥сть, тобто не створюють необх≥дних стимул≥в дл¤ зб≥льшенн¤ ¬¬ѕ ¤к податковоњ бази до такого р≥вн¤, за ¤ким податков≥ надходженн¤ могли б дос¤гти свого максимального значенн¤.

 р≥м надм≥рноњ податковоњ ставки, тобто ѕо—1, в ≥нтервал≥ в≥д 0 до 100% Ї також оптимальна податкова ставка, за ¤коњ забезпечуЇтьс¤ максимальна величина податкових надходжень. на даному рисунку такою податковою ставкою Ї ѕо—2. «г≥дно з кривою Ћаффера, ¤кщо податков≥ ставки знизити до оптимального р≥вн¤, то це викличе спри¤тливе дл¤ бюджету економ≥чне зростанн¤.

Ќижч≥ податков≥ ставки створюють б≥льш висок≥ стимули до прац≥, заощаджень, ≥нвестиц≥й ≥ прийн¤тт¤ д≥лових ризик≥в, внасл≥док чого зб≥льшуЇтьс¤ ¬¬ѕ ¤к податкова база. ѕричому за цих умов податкова база зб≥льшуЇтьс¤ швидше, н≥ж зменшуЇтьс¤ р≥вень податкових ставок. “ому, незважаючи на зниженн¤ податкових ставок, податков≥ надходженн¤ не зменшуютьс¤, а зростають до свого максимального значенн¤, тобто до ѕЌ2.

ѕри зниженн≥ податкових ставок нижче ѕо—2 стимулюючий ефект, ¤кий справл¤Ї на економ≥ку зниженн¤ податкових ставок пор≥вн¤но з оптимальним р≥внем, ≥стотно зменшуЇтьс¤. ¬насл≥док цього податкова база зростаЇ пов≥льн≥ше, н≥ж зменшуютьс¤ податков≥ ставки. “ому податков≥ надходженн¤ зменшуютьс¤.

ќтже, зг≥дно з кривою Ћаффера, ¤кщо д≥юч≥ податков≥ ставки Ї надм≥рними, то њхнЇ оптимальне зниженн¤ дозволить зб≥льшити виробництво за умов незм≥нност≥ або нав≥ть зростанн¤ податкових надходжень. јле такий подв≥йний ефект в≥д зниженн¤ податкових ставок Ц це лише г≥потеза, певне лог≥чне припущенн¤. ƒл¤ перетворенн¤ ц≥Їњ г≥потези в теор≥ю потр≥бно д≥стати в≥дпов≥дь на дек≥лька принципових питань: ¤к знайти ту точку на крив≥й Ћаффера, де знаходитьс¤ економ≥ка в даний момент; ¤к визначити той оптимальний р≥вень податкових ставок, ¤кий здатний забезпечити максимальну величину податкових находжень.

ƒосв≥д Урейганом≥киФ, в межах ¤коњ ≥де¤ Ћаффера д≥стала певне практичне вт≥ленн¤, не дав однозначноњ в≥дпов≥д≥ на ц≥ питанн¤. “ому застосуванн¤ кривоњ Ћаффера на практиц≥ Ї певним пол≥тичним ризиком, на ¤кий пол≥тикам сл≥д зважуватись лише за умов, ¤кщо ≥снують тверд≥ переконанн¤, що д≥юч≥ податков≥ ставки д≥йсно Ї надм≥рними ≥ стримують д≥лову активн≥сть. јле нав≥ть ≥ за цих умов сл≥д враховувати, що в  ѕ зниженн¤ податк≥в неминуче викличе бюджетний деф≥цит або примусить скорочувати державн≥ витрати.

¬»—Ќќ¬ќ 

≈коном≥чна пол≥тика ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть макроеконом≥чних ц≥лей та засоб≥в њх дос¤гненн¤. ™дн≥сть ц≥лей та засоб≥в з урахуванн¤м ринкових зм≥н в≥дображаЇтьс¤ ц≥льовою функц≥Їю.

«асоби економ≥чноњ пол≥тики впливають на ц≥л≥ опосередковано. —пособом виразу цього опосередкуванн¤ Ї економ≥чн≥ мультипл≥катори.

—тосовно ц≥лей економ≥чноњ пол≥тики в≥дм≥чено дв≥ головн≥ законом≥рност≥:

а) к≥льк≥сть одночасно сформульованих ц≥лей Ї об'Їктивно обмеженою;

б) ц≥л≥ мають узгоджуватис¤, координувати дл¤ запоб≥ганн¤ виникненню м≥ж ними суперечностей.

÷≥л≥ економ≥чноњ пол≥тики часто в≥дображають ≥нтереси р≥зних соц≥альних груп сусп≥льства, ≥ тому координац≥¤ ц≥лей зводитьс¤ до узгодженн¤ цих ≥нтерес≥в.

ќдин ≥з вар≥ант≥в узгодженн¤ ц≥лей та ≥нтерес≥в в≥дображений у критер≥њ ѕаретро, зм≥ст ¤кого зводитьс¤ до того, що в результат≥ прийн¤тт¤ р≥шень маЇ покращуватис¤ добробут хоча б одного суб'Їкта в≥дносин за умови, що не пог≥ршуЇтьс¤ добробут жодного ≥ншого.

«асоби економ≥чноњ пол≥тики под≥л¤ютьс¤ на економ≥чн≥ та адм≥н≥стративн≥. ѕол≥тика будь-¤кого напр¤му - бюджетно-податкова, грошово-кредитна, соц≥альна, зовн≥шньо-еконм≥чна - маЇ специф≥чн≥ засоби (≥нструменти регулюванн¤).

ћ≥ра впливу засобу на мету в≥дображаЇтьс¤ в економ≥чних мультипл≥каторах.  ожен мультипл≥катор даЇ можлив≥сть оц≥нити, ¤к зм≥нитьс¤ величина, що уособлюЇ мету, при зм≥н≥ величини засобу на одиницю. ƒл¤ визначенн¤ мультипл≥атора необх≥дно мати статистично отриман≥ дан≥ про певн≥ зм≥нн≥. “очн≥сть прогноз≥в на п≥дстав≥ розрахунку мультипл≥катор≥в визначаЇтьс¤ точн≥стю даних про зм≥нн≥.

≤снують два погл¤ди на ефективн≥сть економ≥чноњ пол≥тики: стратег≥¤ актив≥зму та дотриманн¤ усереднених правил реал≥зац≥њ економ≥чноњ пол≥тики.

‘≥скальна пол≥тика опосередковуЇ рух доход≥в та витрат, впливаючи на нього вилученн¤м податк≥в та державними витратами.

¬ажливими елементами державних витрат Ї закуп≥вл¤ товар≥в ≥ послуг та соц≥альн≥ трансферти.  ожен з них по-р≥зному вплиЇ на макроеконом≥чний кругооб≥г.

“ак само по-р≥зному впливають на макроеконом≥чну р≥вновагу пр¤м≥(на доходи) та непр¤м≥(на споживанн¤) податки. ѕодатки на доходи зм≥нюють попит на ресурси. ѕодатки на споживанн¤ зб≥льшують загальний р≥вень ц≥н ≥ скорочують випуск.

ѕр¤ме ≥ непр¤ме оподаткуванн¤ даЇ сусп≥льству вигоди у вигл¤д≥ певноњ суми податкових надходжень до бюджету,що використовуютьс¤ в ≥нтересах сусп≥льства.¬тратами в≥д пр¤мого оподаткуванн¤ Ї зменшенн¤ пропозиц≥њ виробничих ресурс≥в, в≥д непр¤мого - зростанн¤ ц≥н дл¤ покупц≥в ≥ зменшенн¤ виручки в≥д реал≥зац≥њ дл¤ продавц≥в.

“еоритичним обгрунтуванн¤м вигод пом≥ркованого оподаткуванн¤ ≥ втрат надм≥рного Ї крива Ћаффера.

«асоби ф≥скальноњ пол≥тики-державн≥ закуп≥вл≥, трансферти та податки - використовують дл¤ забезпеченн¤ повноњ зайн¤тост≥ ≥ стримуванн¤ ≥нфл¤ц≥њ.

« викладеноњ ≥нформац≥њ ¤ можу зробити висновок, що податковий механ≥зм в ”крањн≥ потребуЇ де¤коњ корекц≥њ ≥ зм≥н.

як що за цих умов намагатис¤ збалансувати бюджет ф≥скальними заходами, то потр≥бно п≥двищити податки або скоротити державн≥ витрати. «вичайно, ц≥ заходи зможуть збалансувати р≥чний бюджет, але за характером свого впливу на економ≥ку вони Ї стримуючими, тобто викличуть ще б≥льше пад≥нн¤ виробництва.

“ому з одного боку, дана пол≥тика Ї ефективним ≥нструментом в стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки, усуненн¤ безроб≥тт¤ та стриманн¤ ≥нфл¤ц≥њ, а з ≥ншого Ц вона може викликати бюджетний деф≥цит ≥ породжувати державну заборгован≥сть та ≥нфл¤ц≥ю. “ому вважаю, що розгл¤нута сфера економ≥ки держави повинна бути строго регульована ≥ зд≥йснювати своЇ функц≥онуванн¤ в розрахунку пропорц≥йного сп≥вв≥дношенн¤ до загального сусп≥льного середньосоц≥ального р≥вн¤ житт¤ населенн¤.

ћаю спод≥ванн¤, що ур¤д буде провадити розумну пол≥тику реформуванн¤ податковоњ системи на благо вс≥Їњ держави.

Ћ≥тература:

Ѕазилевич ¬.ƒ., Ћ.ќ. Ѕаластрик У≈коном≥каФ,  ., У„етверта хвил¤Ф, 1997р.

Ѕудаговська —.,  ≥л≥Ївич ќ. та ≥н. Ућ≥кроеконом≥ка ≥ макроеконом≥каФ.  .: УќсновиФ. 1998.с. 305-321.

—авченко ј. та ≥н. Ућакроеконом≥каФ.  .: УЋиб≥дьФ. 1999 с. 181-194.

—амуельсон ѕ. У≈коном≥каФ, Ћьв≥в У—в≥тФ, 1993р.

–ад≥онова ≤. Ућакроеконом≥ка та економ≥чна пол≥тикаФ,  ., У“аксонФ, 1996р.

ѕанчишин —. Дћакроеконом≥каФ: навч. пос≥бник. Ц  .: Ћиб≥дь, 2001

¬асилик ќ. ƒ. ƒержавн≥ ф≥нанси ”крањни: навч. пос≥бник. Ц  .: ¬ища Ўк., 1997

∆урнал Дјктуальн≥ проблеми економ≥киФ :ѕодаткова система у пошуку оптим≥зац≥њ., Ѕазилюк ј. ¬.

Ўаблиста Ћ. ћ. Дѕодатки ¤к зас≥б —труктурноњ перебудови економ≥киФ. Ц  . : ≤н Ц т економ≥ки ЌјЌ ”крањни, 2000.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ‘≥скальна пол≥тика ¤к зас≥б регулюванн¤ економ≥ки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (7066 прочитано)