≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чна роль держави

≈коном≥чна роль держави

1. ¬ступ.

 ожен ≥ндив≥д намагаЇтьс¤ використати св≥й кап≥тал так, щоб в≥н прин≥с найб≥льший доход. ¬≥н, ¤к правило, не маЇ нам≥ру забезпечувати сусп≥льн≥ ≥нтереси ≥ не знаЇ, наск≥льки в≥н њх забезпечуЇ. ¬≥н п≥клуЇтьс¤ лише своњм добром. ≤ вцьому ним керуЇ невидима рука, аби дос¤гти мети, ¤ка не Ї частиною його нам≥р≥в. ѕересл≥дуючи своњ власн≥ ≥нтереси, в≥н часто забезпечуЇ ≥нтереси сусп≥льства ефективн≥ше, н≥ж коли в≥н маЇ нам≥р забезпечити њх насправд≥.

јдам —м≥т. Ѕагатство народ≥в (1776).

≤ ринкова, ≥ командна економ≥ка мають своЇ кор≥нн¤ в минулому.  ≥лька стол≥ть тому державн≥ ради або м≥ськ≥ г≥льд≥њ про¤вл¤ли велику активн≥сть в крањнах ™вропи та јз≥њ. ѕроте з час≥в јмериканськоњ революц≥њ ур¤ди почали послаблювати пр¤мий контроль над ц≥нами й економ≥чними умовами. ‘еодальн≥ в≥дносини поступово були зам≥нен≥ ринковими, ¤к≥ нин≥ називаЇмо в≥льним п≥дприЇмництвои, або конкурентним кап≥тал≥змом.

÷¤ тенденц≥¤ дос¤гла кульм≥нац≥њ у ’≤’ ст., ¤ке називалос¤ в≥ком УLaisser faireФ. ƒоктрина, ¤ка у переклад≥ означаЇ Уне ч≥пайте нас, твердить, що держава маЇ втручатис¤ в економ≥чн≥ справи наст≥ль мало, наск≥льки можливо, ≥ залишати економ≥чн≥ р≥шенн¤ на ринки. Ѕагато ур¤д≥в дотримувалис¤ цього п≥дходу у ’≤’ ст. ѕроте до того ¤к установилас¤ система в≥льного п≥дприЇмництва, розвинулас¤ ≥нша тенденц≥¤. « к≥нц¤ ’≤’ ст. майже в ус≥х крањнах ѕ≥вн≥чноњ јмерики ≥ ™вропи економ≥чн≥ функц≥њ держави значно розширилис¤.

” 80-х роках ’’ ст. тенденц≥¤ знову зм≥нилас¤.  онсервативна пол≥тика зменшила державний контроль над еконм≥кою в крањнах з ринковою системою. ¬ 1990 роц≥ багато соц≥ал≥стичних ур¤д≥в в≥лкинули своњ ≥Їрарх≥чн≥ централ≥зован≥ системиплануванн¤ ≥ почали шукати шл¤х до ринку.

ўо таке ринок? як ур¤д ≥нколи зм≥нюЇ ринок? “епер необх≥дно зТ¤сувати принципи, що лежать в основ≥ ринковоњ економ≥ки, ≥ розглчнути роль держави в економ≥чному житт≥.

2. “еоретична частина.

2.1. ≈коном≥чна роль держави.

јдам —м≥т з≥ своЇю визначною книгоюФЅагатство народ≥вФ (1776) був гордий своњм п≥знанн¤м пор¤дку в економ≥чн≥й систем≥. ¬≥н проголосив принцип Уневидимоњ рукиФ, ¤кий твердить, що кожною особою в њњ егоњстичному пересл≥дуванн≥ т≥льки своЇњ власноњ вигоди керуЇ ¤кась невидима рука, мета ¤коњ Ц дос¤гти найб≥льшоњ вигоди дл¤ вс≥х. —м≥т побачив гармон≥ю м≥ж приватним ≥ сусп≥льним ≥нтересами. «а його п≥дходом до економ≥ки будь-¤ке державне втручанн¤ у в≥льну конкуренц≥ю майже завжди шк≥дливе.

ƒоктрина Уневидимоњ рукиФ —м≥та по¤снюЇ, чому результат д≥¤льност≥ ринкового механ≥зму Ї таким впор¤дкованим. …ого погл¤д на силу, що управл¤Ї ринковим механ≥змом, надихаЇ сучасних економ≥ст≥в Ц ≥ прихильник≥в, ≥ критик≥в кап≥тал≥зму. ѕ≥сл¤ б≥льш ¤к двох стол≥ть досв≥ду ≥ м≥ркувань ми тепер усв≥домлюЇмо розмах ≥ реал≥стичн≥ обмеженн¤ ц≥Їњ доктрини. ћи знаЇмо, що ≥нколи ринок дозвол¤Ї спади, мають м≥сце Уневдач≥Ф ринку, ≥ що ринки не завжди ведуть до найефективн≥ших результат≥в. ¬ажлив≥ невдач≥ ринку - це недосконала конкуренц≥¤ ≥ збитки в≥д, наприклад, забрудненн¤ навколишнього середовища. ƒавайте зТ¤суЇмо ту вир≥шальну роль, ¤ку в≥д≥граЇ конкуренц≥¤ в ринков≥й економ≥ц≥.

ƒосконала конкуренц≥¤. —м≥т сам визнавав, що достоњнства ринкового механ≥зму про¤вл¤ютьс¤ повн≥стю лише тод≥, коли присутн¤ система стримувань ≥ противаг досконалоњ конкуренц≥њ. ўо розум≥Їтьс¤ п≥д досконалою конкуренц≥Їю? ÷е спец≥альний терм≥н, ¤кий в≥дпов≥даЇ ринку, на ¤кому жодна з ф≥рм чи жоден ≥з споживач≥в не Ї достатньо могутн≥ми, щоб впливати на ринкову ц≥ну. Ќаприклад, ринок пшениц≥ Ї досконало кенкурентний, оск≥льки нав≥ть найб≥льше с≥льськогосподарське п≥дприЇмство даЇ т≥льки м≥зерну частку св≥тового збору пшениц≥ ≥ не може суттЇво впливати на ц≥ну пшениц≥.

ƒоктрина невидимоњ руки прийн¤та дл¤ економ≥ки, в ¤к≥й вс≥ ринки досконало конкурентн≥. «а таких умов ринку генеруватимуть ефективний розпод≥л ресурс≥в, так що економ≥ка перебуватиме на меж≥ виробничих можливостей.  оли вс≥ галуз≥ Ї обТЇктами стримувань ≥ противаг досконалоњ конкуренц≥њ, ринки можуть забезпечити ефективну товарну номенклатуру за найефективн≥ших технолог≥й та використанн¤ м≥н≥мальноњ к≥лькост≥ ресурс≥в.

« ≥ншого боку, коли телефонна компан≥¤ чи трудова сп≥лка достатньо могутн¤, щоб впливати на ц≥ну телефонноњ послуги чи прац≥, встановлюЇтьс¤ певний р≥вень недосконалоњ конкуренц≥њ.

 оли виникаЇ недосконала конкуренц≥¤, то сусп≥льство рухаЇтьс¤ всередину в≥д ћ¬ћ. ÷е може статис¤,наприклад, коли Їдиний продавець або монопол≥ст п≥дносить до небес ц≥ну товару з метою отриманн¤ додаткових прибутк≥в. ¬иробництво цього товару зменшуЇтьс¤ пор≥вн¤но з найефективн≥шим р≥внем, а через це терпить ефективн≥сть економ≥ки.  оли мало продавц≥в, ≥снуЇ недостатньо стримувань дл¤ того, щоб забезпечити визначенн¤ ц≥н витратами виробництва. ≤ за такоњ ситуац≥њ маг≥чна сила невидимоњ руки ринк≥в може зникнути.

“аким чином, јдам —м≥т в≥дкрив ц≥каву властив≥сть конкурентноњ ринковоњ економ≥ки. «а досконалоњ конкуренц≥њ, без невдач ринку, ринки витискають з доступних ресурс≥в наст≥льки багато корисних товар≥в ≥ послуг,наск≥льки це можливо. ѕроте коли сили монопол≥њ, або збитки в≥д забрудненн¤ навколишнього середовища, або под≥бн≥ невдач≥ ринку стають надто поширеними, ц≥ чудов≥ властивост≥ невидимоњ руки можуть з≥йти на н≥вець.

≤деальна досконала конкурентна економ≥ка - це така, за ¤коњ р≥шенн¤ про розпод≥л ресурс≥в приймаютьс¤ добров≥льно через обм≥н товар≥в ≥ послуг з доступних економ≥ц≥ ресурс≥в. ѕроте не завжди ринок працюЇ ≥деально. –адше ринкова економ≥ка терпить в≥д сили монопол≥њ ≥ забрудненн¤ навколишнього середовища, що разом з ≥нфл¤ц≥Їю, безроб≥тт¤м та розпод≥лом доход≥в в економ≥ц≥ Уlaissez faireФ не р≥дко вважаЇтьс¤ несправедливим.

” в≥дпов≥дь на ц≥ дефекти ринкового механ≥зму крањни запроваджують видиму руку ур¤ду поруч з невидимою рукою ринку. ”р¤ди зам≥нюють ринки через власн≥сть на певн≥ п≥дприЇмства й управл≥нн¤ ними (такими, ¤к оборонн≥); ур¤ди регулюють д≥¤льн≥сть певних п≥дприЇмств (таких, ¤к телефонн≥ компан≥њ); ур¤ди витрачають грош≥ на косм≥чн≥ досл≥дженн¤ ≥ науков≥ розробки; ур¤ди оподатковують своњх громад¤н ≥ перерозпод≥л¤ють доходи на користь б≥дних; ур¤ди використовують ф≥скальну та монетарну пол≥тику, щоб забезпечувати економ≥чне зростанн¤ ≥ помТ¤кшувати д≥лов≥ цикли.

2.2. Ќеобх≥дн≥сть, суть та основн≥ функц≥њ державного регулюванн¤ економ≥ки.

ќбговорюючи роль держави, ми звичайно вважаЇмо за слушне, що держава встановлюЇ правила дорожнього руху, ухвалюЇ закони, забезпечуючи право власност≥, ≥ контракти. јле ¤кими Ї економ≥чн≥ функц≥њ держави? ÷е забезпеченн≥ ефективност≥, справедливост≥ та спри¤нн¤ макроеконом≥чному зростанню ≥ стаб≥льност≥.

”р¤ди робл¤ть спроби виправити невдач≥ ринку, так≥ ¤к монопол≥¤ чи забрудненн¤ навколишнього середовища, щоб забезпечити ефективн≥сть економ≥ки. ƒержавн≥ програми забезпеченн¤ справедливост≥ використовують податки ≥ видатки дл¤ перерозпод≥лу доход≥в щодо певних груп. ”р¤ди покладають на податки, видатки та регулюванн¤ грошового об≥гу, щоб спри¤ти макроеконом≥чному зростанню та стаб≥льност≥, зменшувати безроб≥тт¤ та ≥нфл¤ц≥ю, водночас стимулюючи економ≥чне зростанн¤. –озгл¤немо коротко кожну функц≥ю.

≈фективн≥сть.

≈коном≥ка ≥нколи терпить в≥д невдач ринку. Ќаприклад, ф≥рма може отримувати високий прибуток, п≥двищуючи ц≥ни або зб≥льшуючи виробництво. ƒе¤к≥ ф≥рми забруднюють пов≥тр¤ або скидають токсичн≥ речовини в грунт. ” кожному випадку ринков≥ невдач≥ привод¤ть до нефективного виробництва ≥ споживанн¤. ƒержава може в≥д≥гравати корисну роль у л≥куванн≥ економ≥чних хвороб. ѕроте, оц≥нюючи роль держави у л≥куванн≥ хвороб економ≥ки, ми мусимо також бути уважними до помилок, - ситуац≥й, в ¤ких ур¤д намагаЇтьс¤ виправл¤ти ринков≥ невдач≥, ≥, можливо, пог≥ршуЇ становище або спричин¤Ї ≥нш≥ проблеми.

Ќедосконала конкуренц≥¤. —уттЇвим в≥дхиленн¤м в≥д досконалоњ конкуренц≥њ Ї недосконала конкуренц≥¤. јбо елементи монопол≥њ.

«гадайте, наск≥льки точним Ї визначенн¤ досконалого конкурентного ринку. ƒосконала конкуренц≥¤ виникаЇ на ринку, коли ≥снуЇ достатн¤ к≥льк≥сть ф≥рм або р≥вень конкуренц≥њ такий, що жодна ф≥рма не може впливати на ц≥ну певного товару. недосконалий конкурент Ц це той, чињ д≥њ можуть вплинути на ц≥ну товару.

Ќасправд≥ майже вс≥ власники п≥дприЇмств, можливо, за вин¤тком м≥льйон≥в фермер≥в, кожен з ¤ких виробл¤Ї незначну частку сукупного врожаю, Ї недосконалими конкурентами. райн≥м про¤вом недосконалоњ конкуренц≥њ Ї монопол≥ст Ц Їдиний постачальник, ¤кий сам визначаЇ ц≥ну певного товару.

якими Ї насл≥дки монопол≥стичноњ сили Ц здатност≥ великоњ ф≥рми впливати на ц≥ну товару на певному ринку? ¬лада монопол≥њ веде до того , що ц≥на товару значно перевищуЇ витрати, ≥ це зменшуЇ к≥льк≥сть купованих вироб≥в, продаж ¤ких падаЇ нижче в≥д ефективного р≥вн¤. ÷ей вар≥ант дуже високих ц≥н ≥ дуже малого виробництва Ї критер≥Їм неефективност≥, повТ¤заноњ з владою монопол≥й.

ѕрот¤гом минулого стол≥тт¤ ур¤ди вживали заход≥в, спр¤мованих на приборканн¤ влади монопол≥й. ƒержави ≥нколи регулюють ц≥ни ≥ прибутки монопол≥й, ¤к у випадку побутових послуг.  р≥м того, державне антитрест≥вське законодавство заборон¤Ї так≥ д≥њ, ¤к встановленн¤ ≥ п≥дтриманн¤ ц≥н ≥ под≥л ринк≥в.

ѕоб≥чн≥ насл≥дки економ≥чноњ д≥¤льност≥. ≤нша ситуац≥¤ пад≥нн¤ ефективност≥ виникаЇ, коли мають м≥сце зовн≥шн≥, або позаринков≥, фактори. р»нков≥ операц≥њ Ц це добров≥льний обм≥н, за ¤кого люди обм≥нюють товари на грош≥.  оли ф≥рма використовуЇ обмежен≥ ресурси, так≥ ¤к земл¤, вона купуЇ землю у власника на ринку земл≥.  оли ф≥рма виробл¤Ї ц≥нний товар, наприклад, видобуваЇ нафту, вона отримуЇ всю варт≥сть в≥д покупц¤ на ринку нафти.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ≈коном≥чна роль держави
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (5984 прочитано)