≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чний анал≥з ≥нвестиц≥йного проекту

ќкр≥м основного завданн¤ ≥дентиф≥кац≥њ еколог≥чних нас≠л≥дк≥в ≥ визначенн¤ грошових величин, залишаютьс¤ ще три важ≠лив≥ концептуальн≥ проблеми: визначенн¤ меж анал≥зу, задани¤ правильного д≥апазону часу та виб≥р методу оц≥нки проекту.

ћеж≥ анал≥зу вимагають визначенн¤ того, що саме включати ≥ чого не включати до еколог≥чного анал≥зу. ≤дентиф≥кац≥¤ зовн≥шн≥х фактор≥в приводить до розширенн¤ концептуальних ≥ ф≥зичних меж анал≥зу. —туп≥нь такого розширенн¤ залежить в≥д конкретного проекту. “ак, проект гальван≥чного виробництва пов'¤заний з викидом промислових вод, що негативно вплива≠ють на водокористуванн¤ вниз за теч≥Їю Ч питну воду, ≥ригац≥ю та рибальство. ≈колог≥чний анал≥з проекту маЇ включати це во≠докористуванн¤ в рамках концепц≥њ "з проектом" ≥ "без проекту".

≤нш≥ еколог≥чн≥ впливи проекту можуть бути б≥льш в≥ддале≠ними ф≥зично або важчими дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ. ќдним з при≠клад≥в Ї випаданн¤ "кислотних дощ≥в" у насл≥док викид≥в еле≠ктростанц≥њ. ¬заЇмод≥¤ с≥льськогосподарського розвитку височи≠ни з њњ сходом грунту та стоками, з екосистемами низини й при≠бережноњ зони даЇ ще один приклад складного й тривалого взаЇмозв'¤зку. Ќе ≥снуЇ загального Їдиного правила, де саме про≠ходить гранична межа анал≥зу. як ≥ при оц≥нц≥, найкраще почи≠нати з безпосередньо спостережуваних ≥ вим≥рних насл≥дк≥в. ≤нженер проекту, економ≥ст-анал≥тик ≥ спец≥ал≥ст-еколог мають колективно визначити меж≥ анал≥зу. ћожливо, що в майбут≠ньому вдастьс¤ сформулювати "протоколи" представницьких тип≥в ≥нвестиц≥йних проект≥в, ≥ кожний такий "протокол" окрес≠лить основн≥ види вплив≥в, ¤к≥ сл≥д враховувати в анал≥з≥. ¬ели≠ким вкладом до кожного такого "протоколу" будуть результати п≥сл¤проектного анал≥зу схожих проект≥в, а також п≥дготован≥ експертами-екологами анкети й рекомендац≥њ.

¬изначенн¤ п≥дхожих меж у час≥ Ї другою основною кон≠цептуальною проблемою. «вичайно обираЇтьс¤ тимчасовий д≥а≠пазон, що охоплюЇ щонайменш оч≥куваний корисний життЇвий пер≥од ≥нвестиц≥њ. ¬ ≥нших типах проект≥в, де вигоди г≥потетично нагромаджуватимутьс¤ прот¤гом дуже тривалого часу (напри≠клад, гребл¤ ≥ водосховище з оч≥куваним життЇвим циклом у 300 рок≥в), обираЇтьс¤ такий д≥апазон часу (скаж≥мо, «ќ чи 50 рок≥в), ¤кий охопить б≥льшу частину виг≥д ≥ витрат. ѕри будь-¤к≥й ставц≥ дисконтуванн¤ вс¤к≥ вигоди чи витрати по 50 роках будуть досить малими при розрахунку NPV. “ак, при ставц≥ в 10% б≥льш≥сть витрат ≥ виг≥д втрат¤ть значим≥сть всього через 20 рок≥в.

ќц≥нка еколог≥чних насл≥дк≥в Ч складне, але варте зусиль завданн¤. якщо оч≥куваний життЇвий пер≥од цих насл≥дк≥в мен≠ший, н≥ж "нормальний життЇвий цикл проекту", проблеми немаЇ Ч еколог≥чн≥ насл≥дки можна включити до стандартного ф≥нан≠сового анал≥зу. “ак, проект рисових плантац≥й з оч≥куваним 25-р≥чним пер≥одом житт¤ включаЇ буд≥вництво дороги на почат≠ков≥й стад≥њ. ÷е буд≥вництво призводить до п≥двищенн¤ ероз≥њ грунту та осаду мулу в ≥ригац≥йному канал≥ вниз за теч≥Їю. „е≠рез п'¤ть рок≥в насипи дороги стаб≥л≥зуютьс¤, ероз≥¤ припи≠н¤Їтьс¤, ≥ витрати на очищенн¤ дна каналу б≥льше не потр≥бн≥. “ут еколог≥чн≥ насл≥дки включено до нормального анал≥зу про≠екту.

¬т≥м, ¤кщо оч≥куЇтьс¤, що еколог≥чн≥ насл≥дки триватимуть довше життЇвого циклу ф≥нансованого проекту, ми починаЇмо усв≥домлювати, що д≥апазон часу сл≥д розширити дл¤ њх охо≠пленн¤. Ќаприклад, проектуЇтьс¤ розвиток нового порту, в ¤ко≠му передбачено поглибленн¤ дна, ≥ оч≥куЇтьс¤, що ц¤ операц≥¤ зруйнуЇ устален≥ м≥сц¤ розмноженн¤ риби й пов'¤зане з цим ри≠бальство. ќч≥кувана тривал≥сть проекту порту Ч 25 рок≥в. ќд≠нак, оск≥льки рибальство вже н≥коли не буде в≥дновлено, втрата вилов≥в п≥сл¤ 25 рок≥в також маЇ бути занесена до анал≥зу.

≤снуЇ два шл¤хи продовженн¤ д≥апазону часу. ќдин пол¤гаЇ в продовженн≥ потоку кошт≥в за меж≥ нормального пер≥оду про≠екту на додаткову к≥льк≥сть рок≥в. ÷е зд≥йснимо, коли передба≠чуван≥ зовн≥шн≥ фактори мають ч≥тко визначений життЇвий пер≥од (скаж≥мо, вирубаному хвойному л≥су може знадобитис¤ на в≥дновленн¤ 70 рок≥в). ƒругий шл¤х Ч доданн¤ кап≥тал≥зо≠ваноњ вартост≥ чистих виг≥д (або витрат) до нормального к≥нц¤ пер≥оду проекту. ÷ей шл¤х передбачаЇ, що еколог≥чн≥ насл≥дки (у вигл¤д≥ виг≥д чи витрат) триватимуть до неск≥нченност≥. ѕо сут≥, другий шл¤х Ч це своЇр≥дна форма еколог≥чноњ утил≥≠зац≥йноњ вартост≥ проекту, ¤ка, певн≥ш за все, буде негативною, але може виражатис¤ й позитивним числом. “ак само, ¤к ≥ виз≠наченн¤ меж анал≥зу, задани¤ потенц≥йного д≥апазону часу ма≠ють вир≥шувати сп≥льно к≥лька спец≥ал≥ст≥в.

≤, нарешт≥, Ї так≥ еколог≥чн≥ насл≥дки, ¤к≥ практично немож≠ливо виразити к≥льк≥сно, а ≥нод≥ нав≥ть важко ≥дентиф≥кувати. ÷е, скаж≥мо, естетичн≥, соц≥ально-культурн≥ та ≥сторичн≥ факти, а також м≥ркуванн¤ типу генетичного р≥зноман≥тт¤ й генетичного фонду. “ак≥ фактори можуть мати велику вагу, але вони непросто вкладаютьс¤ у звичайний ф≥нансовий анал≥з.

Ќаступним кроком п≥сл¤ вибору в≥дпов≥дних меж анал≥зу та д≥апазону часу Ї виб≥р методики оц≥нки проекту. «вичайно, за≠стосовуютьс¤ в≥дом≥ показники ефективност≥ проекту Ч NPV, IRR, BCR.

ћетодики розрахунку цих показник≥в вимагають поперед≠нього вибору ставки дисконту. ¬изначенн¤ п≥дхожоњ ставки дис≠конту дл¤ проект≥в розвитку Ї пол≥тичним р≥шенн¤м ≥ ¤к таке виходить за рамки проекту. ¬ будь-¤кому раз≥ важливими фак≠торами при вибор≥ ставки дисконту Ї альтернативна варт≥сть кап≥талу, вимоги донора або кредитноњ орган≥зац≥њ, ринкова варт≥сть кап≥талу та ≥снуюч≥ погл¤ди на сп≥вв≥дношенн¤ спожи≠ванн¤ та ≥нвестуванн¤ в приватному й державному секторах.

—тандартним п≥дходом м≥жнародних орган≥зац≥й Ї застосу≠ванн¤ дл¤ вс≥х проект≥в розрахунк≥в ¬Ќ– з≥ ставкою дисконту в≥д 10 до 12%. ћетодики еколог≥чних вим≥р≥в сум≥сн≥ з цим п≥дходом. ”т≥м, можуть бути випадки, коли сл≥д проводити по≠дальшу оц≥нку виправданост≥ проекту, виход¤чи з NPV ≥ BCR.

3.2. «агальнозастосовн≥ методики

—учасна практика пропонуЇ дек≥лька прийом≥в оц≥нки, ¤к≥ здеб≥льшого застосовуютьс¤ щодо ≥нвестиц≥йних проект≥в. ¬иб≥р придатного прийому залежить в≥д к≥лькох фактор≥в, що включа≠ють оц≥нюваний насл≥док, на¤вн≥сть даних, ресурси часу та кош≠т≥в. ¬икористанн¤ цих прийом≥в традиц≥йне. ѓх завданн¤ пол¤≠гаЇ у визначенн≥ економ≥чних насл≥дк≥в проекту ≥ правильн≥й оц≥нц≥ њх виг≥д та витрат в анал≥з≥ проекту.

¬ ус≥х поданих тут методиках дл¤ визначенн¤ варт≥сних по≠казник≥в використовують ринков≥ ц≥ни. Ќе¤вним припущенн¤м Ї те, що ц≥ ц≥ни в≥дображають економ≥чний деф≥цит ≥ з огл¤ду на це Ї ц≥нами економ≥чноњ ефективност≥. якщо в ринкових ц≥нах Ї викривленн¤, треба вводити в≥дпов≥дн≥ поправки.

Ќижче коротко охарактеризовано кожну з методик ≥ наве≠дено приклади. ¬иклад сфокусовано на пор≥вн¤но простих прийомах, ¤к≥ найлегше застосовувати при тих обс¤гах даних та об≠меженн¤х у час≥, що звичайно Ї супутн≥ми анал≥зу будь-¤кого ≥нвестиц≥йного проекту.

ќи≥нка зм≥н ƒ-Щ оц≥нки впливу проекту на довк≥лл¤ на-продиктивност≥ лежить визначити еколог≥чн≥ насл≥дки про≠екту. Ќасл≥дки дл¤ ¤кост≥ довколишнього середовища або п≥дтриманн¤ в≥дновлюваних ресурс≥в в≥добра≠жаютьс¤ у зм≥нах продуктивност≥ порушених систем, ≥ ц≥ зм≥ни, в свою чергу, використовуютьс¤ дл¤ присвоЇнн¤ величин. Ѕа≠гато прийом≥в оц≥нки засновано на фактичних ринкових ц≥нах при визначенн≥ к≥нцевих величин. ѕорушеними можуть бути ¤к природн≥, так ≥ антропогенн≥ системи. ƒо природних систем в≥д≠нос¤ть рибальство, с≥льське господарство та л≥с≥вництво. Ќасл≥д≠ками дл¤ антропогенних систем Ї впливи на буд≥вл≥, матер≥али й вироб-ництва у промисловому та побутовому секторах.

—тан довколишнього середовища ≥ природних ресурс≥в роз≠гл¤даютьс¤ ¤к фактори виробництва. «м≥ни цих фактор≥в спри≠чин¤ютьс¤ до зм≥н продуктивност≥ ≥/або виробничих витрат, що можуть, у свою чергу, впливати на зм≥ни ц≥н та обс¤г≥в ви≠робництва, ¤к≥ можна спостер≥гати ≥ вим≥рювати. —аме подв≥й≠ний характер цих методик робить њх привабливими: ф≥зичн≥ зм≥≠ни загального обс¤гу виробництва легко пом≥тити й вим≥р¤ти, а використанн¤ ринкових ц≥н даЇ змогу уникнути складних про≠блем оц≥нки, пов'¤заних з позаринковими еколог≥чними впли≠вами.

ћожлив≥ дв≥ ситуац≥њ:

1. якщо зб≥льшенн¤ (або зменшенн¤) виробництва певного товару Ї недостатн≥м пор≥вн¤но з загальним обс¤гом даного то≠вару на ринку, а зм≥на фактор≥в виробництва також незначна щодо обс¤гу ринку цих фактор≥в, то можна припустити, що ц≥ни на продукц≥ю та фактори виробництва залишатьс¤ пост≥йними. “аке припущенн¤ Ї найпрост≥шим, бо воно не вимагаЇ припу≠щень щодо напр¤му й величини зм≥ни ц≥н. ÷е базове припущен≠н¤ дл¤ "малого проекту". ƒл¤ де¤ких проект≥в такий п≥дх≥д ча≠стковоњ р≥вноваги Ї реал≥стичним припущенн¤м ≥ не¤вно вико≠ристовуЇтьс¤ в б≥льшост≥ викладених тут методик.

2. ѕроте ≥нод≥ зм≥на обс¤гу випуску певного товару може позначитись ¤к на його ц≥н≥, так ≥ на факторах виробництва. ” такому раз≥ потр≥бна ≥нформац≥¤ про форму кривих попиту та пропозиц≥њ, а в≥дтак Ч в≥дпов≥дне коригуванн¤.

ƒо розгл¤ду пропонуютьс¤ три набори прийом≥в, у кожному з котрих використовуютьс¤ ринков≥ ц≥ни дл¤ оц≥нки зм≥ни ви≠робництва певних товар≥в та послуг. ѕерший наб≥р маЇ справу ≥з зм≥ною продуктивност≥ й вартост≥ продукц≥њ, другий Ч з втратою доходу, трет≥й Ч з альтернативною варт≥стю р≥зних д≥й.

ќц≥нка зм≥н продуктивност≥ Ї пр¤мим продовженн¤м тра≠диц≥йного анал≥зу виг≥д та витрат. ‘≥зичн≥ зм≥ни виробництва оц≥нюютьс¤ з використанн¤м ринкових ц≥н вх≥дних ≥ вих≥дних позиц≥й (або, за на¤вност≥ викривлень, правильно скоригованих ринкових ц≥н). ќдержан≥ грошов≥ величини, у свою чергу, вво≠д¤ть у ф≥нансовий анал≥з проекту. ÷ей п≥дх≥д безпосередньо за≠снований на неокласичн≥й економ≥ц≥ добробуту та њњ визначенн≥ загального добробуту. ¬игоди й витрати в≥д виконуваноњ д≥њ приймаютьс¤ до уваги незалежно в≥д того, де вони в≥дбуваютьс¤, у проект≥ чи поза ним.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ≈коном≥чний анал≥з ≥нвестиц≥йного проекту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3291 прочитано)