≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чний анал≥з ≥нвестиц≥йного проекту

¬ар≥ант ј Ч Їдиний, що задовольн¤Ї поставлену вимогу ¬ар≥ант Ѕ набагато дешевший, але ¤вно не задовольн¤Ї цю ви≠могу. ¬ар≥ант ¬ ставить проблему: в≥н обходитьс¤ удв≥ч≥ дешев≠ше вар≥анта ј, а вимогу перевищуЇ незначно. який вар≥ант кра≠щий? „исто нормативний п≥дх≥д може вимагати прийн¤ти ј, хоча ¬ даЇ змогу заощадити 25 млн долар≥в. „и виправдовуЇ не≠велике п≥двищенн¤ р≥вн¤ викид≥в в≥дмову в≥д економ≥њ 25 м≥ль≠йон≥в? јнал≥з ефективност≥ витрат маЇ подати ц≥ вар≥анти в≥дпо≠в≥дальн≥й за р≥шенн¤ особ≥, а дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ важлив≥ ≥ еколог≥чн≥, ≥ економ≥чн≥ м≥ркуванн¤. ¬иб≥р залежить в≥д потен≠ц≥йноњ небезпеки вищого р≥вн¤ викид≥в ≥ готовност≥ (можливо≠ст≥) сусп≥льства заплатити дорожче за додержанн¤ певних вимог.

ѕри в≥дбор≥ альтернативних проект≥в належить також врахо≠вувати реальну платоспроможн≥сть сусп≥льства. ќск≥льки анал≥з ефективност≥ витрат не покликаний оц≥нювати вигоди в≥д дос¤г≠ненн¤ мети чи задоволенн¤ вимог, то нав≥ть найефективн≥ший (≥ найдешевший) вар≥ант може ви¤витис¤ сусп≥льству не по ки≠шен≥. ÷е не виправдовуЇ повноњ в≥дмови в≥д проекту, але п≥дка≠зуЇ, що вимоги, можливо, доведетьс¤ пом'¤кшити. ” багатьох под≥бних випадках анал≥з ефективност≥ витрат буде корисний. ѕри цьому можна використати досв≥д ≥нших крањн. ќск≥льки 100-в≥дсоткове виключенн¤ забруднень у принцип≥ Ї недос¤ж≠ним, витрати на контроль не повинн≥ перевищувати загальн≥ ви≠годи проекту. Ќижче наведен≥ окрем≥ рекомендац≥њ:

1. ¬изначити допустимий р≥вень забрудненн¤ р¤ду крањн, ¤к промислове розвинених, так ≥ таких, що розвиваютьс¤. який р≥вень рекомендуЇ ¬сесв≥тн¤ орган≥зац≥¤ охорони здоров'¤?

2. ќц≥нити серйозн≥сть еколог≥чних насл≥дк≥в, ¤к≥ треба включити п≥д час розгл¤данн¤ проекту. „и загрожують вони життю (наприклад, отруЇнн¤ ртуттю), здоров'ю (пил та аерозол≥) чи просто викликають подразненн¤ (р≥вн≥ шуму)?

3. ќц≥нити вплив найменш витратного вар≥анта контролю на ф≥нансову в≥ддачу проекту. якщо виб≥р позбавл¤Ї проект рен≠табельност≥, треба перегл¤нути р≥шенн¤ Ч ухвалити проект або виключити еколог≥чн≥ насл≥дки. ћожливо, варто знизити вимо≠ги або в≥дмовитис¤ в≥д проекту. „и можна винести уроки з досв≥ду ≥нших крањн з под≥бними проблемами?

4. ¬изначити можлив≥сть компром≥сного р≥шенн¤, ¤ке звело б до м≥н≥муму еколог≥чну шкоду ≥ водночас дозволило зд≥йснити цей або альтернативний проект.

ќтже, ефективн≥сть витрат Ч знар¤дд¤ сильне, але вимагаЇ обережност≥. Ќадм≥рно жорстк≥ вимоги можуть обернутис¤ вит≠ратами, що зробл¤ть проект неможливим, а це розк≥ш, ¤ку не ко≠жен може соб≥ дозволити. якщо цей вид анал≥зу застосовувати розумно, можна забезпечити еколог≥чний захист за пом≥рною ц≥ною, не згортаючи при цьому д≥¤льност≥ по розвитку.

ќц≥нка превентивних витрат ћ≥н≥мальн≥ вимоги окремих ос≥б до ¤кост≥ довколишнього середовища можна оц≥нити з њх готовност≥ витратитис¤ на зниженн¤ шк≥д≠ливих вплив≥в на них самих чи на еколог≥ю. ÷ей п≥дх≥д в≥домий ¤к методика "превентивних витрат" або "ви≠трат на зниженн¤". ¬≥н даЇ м≥н≥мальну оц≥нку, виход¤чи з двох фактор≥в: фактичн≥ витрати можуть бути обмежен≥ доходами, ≥ нав≥ть п≥сл¤ превентивних витрат споживач матиме вигоду. ѕри ;≥ тому, що методика ефективност≥ витрат вивчаЇ пр¤м≥ витрати на | задоволенн¤ певних вимог, п≥дх≥д превентивних витрат | досл≥джуЇ фактичн≥ витрати задл¤ визначенн¤ т≥Їњ ваги, ¤коњ | люди надають певним еколог≥чним насл≥дкам.

“еоретично вважаЇтьс¤, що рац≥ональна людина витрача≠Їтьс¤ на зниженн¤ насл≥дк≥в, ¤кщо:

N > NN+E

або

(N-NN) = ≈

де N Ч вих≥дний р≥вень можливоњ шкоди, NN Ч знижений р≥вень можливоњ шкоди, ≈ Ч витрати на зниженн¤.

ѕопит на зниженн¤ еколог≥чноњ шкоди можна розгл¤дати ¤к сурогат вимоги повного захисту довколишнього середовища. ≤н≠шими словами, готовн≥сть витрачатис¤ на зниженн¤ негативних еколог≥чних насл≥дк≥в можна розгл¤дати ¤к м≥н≥мальну оц≥нку людиною виг≥д в≥д певного р≥вн¤ ¤кост≥ довколишнього середо≠вища.

ќчевидно, що люди витрачатимуть своњ власн≥ ресурси лише тод≥, коли њхн¤ суб'Їктивна оц≥нка виг≥д, принаймн≥, не нижча витрат. “им самим, спостережуваний розпод≥л ресурс≥в даЇ опо≠середковану м≥ру виг≥д, ¤к вони сприймаютьс¤ людиною. ¬т≥м, готовн≥сть людини витрачатис¤ обмежена њњ можливост¤ми до≠ходу чи багатства. “аким чином, ц¤ м≥ра визначаЇ лише нижню межу одержуваних виг≥д.

ѕрипущенн¤, закладен≥ у застосуванн≥ цього виду анал≥зу, наступн≥:

1) ≥снують точн≥ дан≥ про величину витрат на зниженн¤;

2) з цими витратами не пов'¤зан≥ вторинн≥ вигоди. ƒе¤к≥ проекти також пов'¤зан≥ з еколог≥чними насл≥дками, ¤к≥ можна оц≥нити, використовуючи цей п≥дх≥д. “ак, у проектах осушуванн¤ грунт≥в у зах≥дних рег≥онах ”крањни придатна дл¤ застосуванн¤ методика превентивних витрат ¤к частина анал≥зу виг≥д ≥ витрат проекту. ѕроекти мають на мет≥ створенн¤ дрена≠жу дл¤ с≥льськогосподарських уг≥дь, щоб уникнути затопленн¤ ≥ пов'¤заноњ з цим шкоди. ¬арт≥сть шкоди дл¤ предмет≥в домаш≠нього господарства в традиц≥йно затоплюваних зонах маЇ бути виключена з вих≥дноњ оц≥нки проекту, оск≥льки у населенн¤ зви≠чайно Ї час дл¤ того, щоб ужити заход≥в щодо запоб≥ганн¤ шко≠ди цим предметам. ѕроте населенн¤ маЇ справжн≥ витрати ¤к че≠рез шкоду в≥д затопленн¤, так ≥ на згадан≥ превентивн≥ заходи. ќтже добров≥льн≥ витрати населенн¤ можна використати ¤к м≥н≥мальну оц≥нку суб'Їктивноњ ц≥нност≥ дл¤ населенн¤ виг≥д в≥д запоб≥ганн¤ затопленню в дан≥й м≥сцевост≥.

ўе одним прикладом застосуванн¤ зазначеноњ методики Ї проект м≥ського водопостачанн¤. «'¤совуЇтьс¤, ск≥льки люди те≠пер плат¤ть за користуванн¤ питною водою з альтернативних джерел, аби уникнути впливу патогенних орган≥зм≥в. —каж≥мо, в ’ерсон≥ такими альтернативними джерелами Ї приватн≥ криниц≥ й ф≥льтри, кип'¤т≥нн¤ використовуваноњ води ≥ нав≥ть придбанн¤ води в пл¤шках. ѓх виб≥р часто залежить в≥д доход≥в, а отже, можливост≥ заплатити, але в≥н даЇ реальну картину готовност≥ р≥зних груп споживач≥в платити за питну воду. «агальна сума, правильно визначена по всьому населенню з урахуванн¤м чи≠сельност≥ й розпод≥лу доходу, може ви¤витис¤ чималою, тож так≥ дан≥ стануть у пригод≥ при оц≥нц≥ соц≥альних виг≥д в≥д пол≥пшеноњ системи м≥ського водопостачанн¤.

“акий анал≥з придатний дл¤ застосуванн¤ ≥ щодо ≥нших ко≠мунальних послуг, скаж≥мо, електропостачанн¤ або вивезенн¤ побутових в≥дход≥в. ” вс≥х таких випадках анал≥тик маЇ змогу досл≥дити, ¤ким чином нин≥ можна придбати товари й послуги, що њх надасть проект.

ѕревентивн≥ витрати, ¤к правило, добре в≥дстежуютьс¤ ≥ при обережному застосуванн≥ можуть надати анал≥тиков≥ корисн≥ дан≥. ѕеревага ц≥Їњ методики в тому, що вона спираЇтьс¤ на спо≠стережуван≥ ринков≥ в≥дносини ≥ легко п≥ддаЇтьс¤ тлумаченню в≥дпов≥дальними особами. –азом з тим, у проектах по крањнах, що розвиваютьс¤, ступ≥нь превентивних витрат част≥ше обмеже≠ний доходом, ан≥ж попитом. ÷ей висновок великою м≥рою сто≠суЇтьс¤ ≥ крањн колишнього –ад¤нського —оюзу.

3.3. ѕотенц≥йно застосовн≥ методики

ѕри в≥дбор≥ проект≥в ≥нод≥ розгл¤дають так≥ п≥дходи, ¤к≥ мо≠жуть визначати вагу впливу проект≥в на довколишнЇ середо≠вище. ¬они називаютьс¤ потенц≥йно можливими (застосовни≠ми), бо дл¤ њх застосуванн¤ потр≥бна або ретельн≥ша п≥дготовка, або вони вимоглив≥ш≥ до на¤вних та ≥нших ресурс≥в, або вима≠гають б≥льш категоричних передбачень, ан≥ж прийоми, до ¤ких звичайно вдаютьс¤ в таких ситуац≥¤х. ”т≥м, це не означаЇ, що

дан≥ прийоми не придатн≥ дл¤ використанн¤ в анал≥з≥ проект≥в. ѕри вм≥лому використанн≥ багато з цих прийом≥в можуть ≥с≠тотно вдосконалити оц≥нку проекту через пр¤ме ≥нкорпоруванн¤ ф≥нансовоњ вартост≥, що виражаЇ ступ≥нь впливу проекту на довколишнЇ середовище.

¬икористанн¤ сурогатних ц≥н –езультати багатьох вид≥в впливу довко- лишнього середовища не мають ф≥нан≠сового (грошового) виразу. ƒо них можна в≥днести чисте пов≥тр¤, соц≥альн≥ перспективи, приЇмну обстан≠овку, тобто товари чи послуги, ¤к≥ включають в себе характе≠ристики сусп≥льного товару. –инки, котр≥ б ≥снували на так≥ ви≠ди товар≥в, ще не сформувалис¤. ѕроте в багатьох випадках можна опосередковано оц≥нити вплив ¤к ≥мпл≥ковану ц≥нн≥сть на товар або послуги, що стосуютьс¤ довколишнього середовища, через сплачувану на ринку ц≥ну за продукц≥ю чи послуги ≥ншого роду, що ≥снують на ринку. ¬ таких випадках ми маЇмо справу з ц≥нн≥стю властивостей, ц≥нн≥стю характеристик. Ќа ц≥нн≥сть та≠кого товару, ¤к будинок, впливаЇ багато зм≥нних: розм≥р, тип буд≥вл≥, м≥сце розташуванн¤, ¤к≥сть довколишнього середовища.  оли контролюютьс¤ так≥ зм≥нн≥, ¤к розм≥р, тип буд≥вл≥ ≥ м≥сце розташуванн¤ (маЇтьс¤ на уваз≥ в≥дстань до м≥сц¤ роботи, на¤в≠н≥сть крамниць на дан≥й територ≥њ), то р≥зниц¤ в ц≥н≥ будинк≥в здеб≥льшого в≥дображаЇ зм≥нн≥ ¤кост≥ м≥сцезнаходженн¤ або ¤кост≥ довколишнього середовища. ѕрикладами таких зм≥нних можуть бути розташуванн¤ будинку з видом на море або гарний краЇвид з в≥кна. “ака ≥нформац≥¤, у свою чергу, використову≠Їтьс¤ ¤к сурогатний спос≥б визначенн¤ зм≥нних ц≥н на товари, ¤к≥ не мають ц≥ни за визначенн¤м. ќтже, ринков≥ прийоми суро≠гату пропонують п≥дходи, що використовують ринкову ц≥ну дл¤ визначенн¤ ц≥нност≥ впливу довколишнього середовища, ¤ке не може мати оц≥нного виразу. √оловне припущенн¤ зводитьс¤ до того, що спостережувана ц≥на в≥дображаЇ загальну оц≥нку, ¤ку покупець даЇ товару чи послуз≥. ќц≥нка включаЇ ¤к матер≥альн≥ компоненти, ц≥ну котрих досить легко визначити, так ≥ немате≠р≥альн≥, що стосуютьс¤ довколишнього середовища. (—каж≥мо, коли йдетьс¤ про власн≥сть, продавц≥ визначають б≥льшу частину ренти за гарний краЇвид, що вт≥люЇтьс¤ ¤к характеристика вла≠сност≥, в ≥нших випадках ц¤ рента може про¤витись ¤к частина надбавки до ц≥ни, ¤ку покупець готовий заплатити). ’оча вико≠ристанн¤ цього прийому довол≥ обмежене, його можна усп≥шно застосовувати при оц≥нц≥ досить широкого кола вплив≥в довко≠лишнього середовища в найр≥зноман≥тн≥ших контекстах ≥ за пев≠них обставин.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ≈коном≥чний анал≥з ≥нвестиц≥йного проекту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3291 прочитано)