≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чний анал≥з ≥нвестиц≥йного проекту

ƒл¤ використанн¤ цього прийому необх≥дно:

1) ≥дентиф≥кувати вплив проекту на продуктивн≥сть ¤к у са≠мому проект≥, так ≥ поза ним. Ќасл≥дки в самому проект≥ звичай≠но Ї бажаними результатами проекту ≥, ¤к так≥, включаютьс¤ в будь-¤кий анал≥з проекту. Ќасл≥дки поза проектом, ¤к позитивн≥, так ≥ негативн≥, тривалий час вважалис¤ зовн≥шн≥ми еколог≥ч≠ними ≥/або економ≥чними факторами ≥ часто-густо ≥гнорувалис¤;

2) в≥дстежувати ≥ вим≥рювати насл≥дки дл¤ продуктивност≥ "з проектом" ≥ "без проекту". Ќав≥ть розгл¤даючи альтернативн≥ проекти, сл≥д збер≥гати вар≥ант "без проекту". ѕричина проста:

ми повинн≥ мати можлив≥сть охарактеризувати зм≥ни у зв'¤зку з проектом пор≥вн¤но з ≥снуючим становищем. “ак, проект с≥ль≠ськогосподарського розвитку на височин≥ призводить до ероз≥њ грунту та шкоди вниз за теч≥Їю дл¤ рисових пол≥в з ≥ригац≥Їю. ≈колог≥чна "варт≥сть" проекту Ч це не повна шкода, завдана роз≠ташованим нижче пол¤м, а лише додатковий негативний ефект в≥дкладень у зв'¤зку з проектом. јнал≥з "з проектом" ≥ "без про≠екту" даЇ змогу ви¤вити додаткову ероз≥ю, запод≥¤ну проектом;

3) зробити передбаченн¤ щодо граф≥ка у час≥ зм≥н продук≠тивност≥, "правильних" застосовних ц≥н ≥ будь-¤ких оч≥куваних зм≥н в≥дносних ц≥н у час≥.

«а приклад може слугувати такий п≥дх≥д, коли зм≥ни вироб≠ництва кормових трав та ≥нших корм≥в у результат≥ проекту збе≠реженн¤ грунт≥в оц≥нюютьс¤, виход¤чи з вартост≥ молока й гною, що њх виробл¤Ї велика рогата худоба. ѕроекти також ма≠ють еколог≥чн≥ насл≥дки, ¤к≥ можна оц≥нити, застосовуючи цей п≥дх≥д. ÷≥ проекти в≥днос¤тьс¤ до с≥льського господарства, л≥с≥в≠ництва, рибальства та ≥нших галузей.

≤снуЇ безл≥ч под≥бних прийом≥в, ≥ вс≥ вони мають сп≥льну ри≠су Ч проект, спр¤мований на одну конкретну мету, спричин¤Ї незумисн≥ шк≥длив≥ насл≥дки дл¤ ≥ншоњ продукуючоњ системи. ¬еличину цих незумисних "витрат" можна оц≥нити за допомогою простого п≥дходу, заснованого на зм≥н≥ продуктивност≥.

ѕ≥дх≥д, заснований на оц≥нц≥ втрати доходу, под≥бний до п≥дходу з погл¤ду зм≥ни продуктивност≥. ” цьому випадку про≠дуктивн≥сть людей використовуЇтьс¤ ¤к м≥ра еколог≥чних насл≥дк≥в шл¤хом досл≥дженн¤ або втрати њх доход≥в, або медич≠них витрат унасл≥док еколог≥чноњ шкоди, або одержанн¤ виг≥д в≥д запоб≥ганн¤ негативним еколог≥чним насл≥дкам. ÷¤ методи≠ка, ¤ку називають також методикою "людського кап≥талу" або "недоодержаного зароб≥тку", пов'¤зана з великою етичною про≠блемою оц≥нки людського житт¤. ћи вол≥Їмо уникати грошовоњ оц≥нки житт¤ людини ¤к такого, а також психолог≥чних витрат в раз≥ хвороби чи смерт≥. ѕроте величину втраченого доходу й медичних витрат унасл≥док зм≥ни ¤кост≥ довколишнього середо≠вища можна оц≥нити.

” своњй найпрост≥ш≥й форм≥ цей п≥дх≥д досл≥джуЇ пот≥к втрат доходу ≥ витрат на охорону здоров'¤ в результат≥ негатив≠них еколог≥чних насл≥дк≥в (скаж≥мо, забрудненн¤ води й пов≥тр¤ або п≥двищеного шуму). Ѕ≥льш≥сть погодитьс¤, що головн≥ "вит≠рати" на триденний грип визначити досить легко. ÷е недоодержана зароб≥тна плата, медичн≥ витрати.  оли ж хвороба триваЇ тижн≥, м≥с¤ц≥ або роки, а то й спричин¤Їтьс¤ до смерт≥, оц≥нити втрати значно важче.

«агалом, прост≥ше оц≥нити еколог≥чний ефект з використан≠н¤м методики втрати доходу, коли хвороба пор≥вн¤но нетрива≠ла, дискретна ≥ не маЇ довгострокових негативних насл≥дк≥в. « хрон≥чною захворюван≥стю справи сто¤ть складн≥ше. ƒе¤к≥ про≠екти можуть з ц≥лковитою на те п≥дставою використовувати цей п≥дх≥д. ¬≥зьмемо за приклад проект системи м≥ського водопоста≠чанн¤, ¤кий знижуЇ число розлад≥в шлунка. ѕричинно-насл≥дко-вий зв'¤зок забрудненоњ води ≥ розладу шлунка легко просте≠жуЇтьс¤, а саме захворюванн¤ звичайно не загрожуЇ життю.

Ќижче наведено де¤к≥ загальн≥ рекомендац≥њ щодо вибору проект≥в, де може застосовуватис¤ методика втраченого доходу:

1) можна ви¤вити пр¤мий причинно-насл≥дковий зв'¤зок. ≈т≥олог≥¤ захворюванн¤ повинна легко встановлюватис¤;

2) захворюванн¤ маЇ бути нетривалим, не загрозливим дл¤ житт¤ ≥ без значних довгострокових насл≥дк≥в;

3) маЇ бути в≥дома точна економ≥чна величина доходу ≥ вит≠рат на охорону здоров'¤. ѕроблеми виникають за на¤вност≥ без≠роб≥тних та фермер≥в, ¤к≥ працюють на власне споживанн¤.

ƒе¤к≥ види пов'¤заних з еколог≥Їю захворювань досить важ≠ко п≥ддаютьс¤ оц≥нц≥. “ому треба обережно використовувати ме≠тодику втраченого доходу щодо проект≥в, в ¤ких:

1) ет≥олог≥ю напевне не з'¤совано (прим≥ром, смертн≥сть, р≥вень викид≥в окис≥в с≥рки);

2) велика к≥льк≥сть джерел забрудненн¤ утруднюЇ з'¤суван≠н¤ причинно-насл≥дкових зв'¤зк≥в. як приклад часто називають ¤к≥сть пов≥тр¤ та води. —каж≥мо, кислотн≥ дощ≥ вважають вели≠кою еколог≥чною проблемою, але дуже важко приписати зм≥ну к≥лькост≥ кислотних осад≥в т≥льки показанн¤ми прилад≥в, вста≠новлених на ¤к≥йсь велик≥й теплов≥й електростанц≥њ, що працюЇ на вуг≥лл≥. “ут може бути безл≥ч нев≥домих величин, а в систем≥ Ч надто багато "шуму" дл¤ ви¤вленн¤ шуканого зв'¤зку. ¬ та≠кому раз≥ найкраще використати методику ефективност≥ витрат, про ¤ку йтиметьс¤ нижче;

3) захворюванн¤ Ї хрон≥чним або призводить до неповноњ ≥нвал≥дност≥. “од≥ проблема к≥льк≥сноњ оц≥нки ускладнюЇтьс¤ ас≠пектами вим≥ру. —каж≥мо, коли людина працюЇ не на повний по≠тенц≥ал, а зовн≥ видаЇтьс¤ здоровою. “акий стан звичайно спри≠чин¤Їтьс¤ недоњданн¤м або хрон≥чним зараженн¤м паразитами.

«астосовуючи методику втраченого доходу, анал≥тик пови≠нен ч≥тко простежити причинно-насл≥дковий зв'¤зок ≥ чист≥ вит≠рати добробуту. ѕ≥дхожими кандидатами можуть бути вигоди в≥д проект≥в пол≥пшенн¤ водопостачанн¤ або видаленн¤ в≥дход≥в. јнал≥тиков≥ сл≥д ретельно визначити чисте п≥двищенн¤ продук≠тивност≥ прац≥ роб≥тник≥в чи њхн≥х зароб≥тк≥в (або ж зниженн¤ захворюваност≥), а також чисту соц≥альну варт≥сть економ≥њ вит≠рат на медичне обслуговуванн¤. —каж≥мо, коли попит на медич≠не обслуговуванн¤ дор≥внюЇ пропозиц≥њ, економ≥¤ витрат на ме≠дичне обслуговуванн¤ менша, н≥ж фактично виключен≥ медичн≥ витрати. якщо л≥ки й л≥кувальн≥ заклади не використовуютьс¤ повн≥стю, њх треба передати у використанн¤ ≥ншим, а коли йде≠тьс¤ про нов≥ заклади, то њх недоц≥льно будувати взагал≥. якщо ж попит на медичне обслуговуванн¤ перевищуЇ пропозиц≥ю, ¤к це буваЇ в багатьох крањнах, що розвиваютьс¤, то повну варт≥сть заощаджених витрат на медичне обслуговуванн¤ сл≥д вважати за вигоду.

“реба зазначити, що уживаний тут висл≥в "втрата доходу (зароб≥тку)" стосуЇтьс¤ пов'¤заноњ ≥з здоров'¤м захворюваност≥ або смертност≥. ÷е також втрата добробуту внасл≥док зовн≥шн≥х фактор≥в, а не ф≥зичного самопочутт¤.

ѕ≥дх≥д альтернативноњ вартост≥ грунтуЇтьс¤ на тих заса≠дах, що альтернативну варт≥сть неринкового або такого, що не маЇ ц≥ни, ресурсу (прим≥ром, збереженн¤ земл≥ дл¤ нац≥ональ≠ного парку зам≥сть вирубки на деревину) можна оц≥нити, засто≠сувавши недоодержаний доход в≥д ≥нших вид≥в використанн¤ ре≠сурсу. ќтже, цей п≥дх≥д вим≥рюЇ те, в≥д чого доводитьс¤ в≥дмов≠л¤тис¤ з метою збереженн¤; в≥н не вим≥рюЇ вигоди в≥д земл≥, збереженоњ дл¤ ≥нших (часто неоц≥нних) вид≥в користуванн¤. “аким чином, методика альтернативноњ вартост≥ Ї м≥рою "витрат на збереженн¤", а ц¤ ≥нформац≥¤, в свою чергу, використовуЇтьс¤ дл¤ оц≥нки вар≥ант≥в, на¤вних у особи, ¤ка приймаЇ р≥шенн¤. ¬ багатьох випадках ц¤ "варт≥сть збереженн¤" ви¤вл¤лас¤ низь≠кою, тож приймалос¤ р≥шенн¤ зберегти або законсервувати ре≠сурси.

¬≥домим прикладом застосуванн¤ цього п≥дходу було досл≥д≠женн¤ проекту каньйону ’еллз у —Ўј. ѕлановане буд≥вництво гребл≥ в каньйон≥ дл¤ монтажу √≈— безповоротно зм≥нило б ун≥≠кальну д≥л¤нку незайманоњ природи.

«ам≥сть того, щоб спробувати оц≥нити каньйон в його при≠родному вигл¤д≥, анал≥тики провели анал≥з виг≥д ≥ витрат ¤к са≠мого г≥дроенергетичного проекту, так ≥ найдешевшоњ альтерна≠тиви. ƒо анал≥зу було включено вигоди в≥д зниженн¤ збитк≥в унасл≥док повеней у раз≥ буд≥вництва гребл≥. јнал≥з чутливост≥ провели за р≥зними параметрами, ≥ коли результати було подано на розгл¤д в≥дпов≥дальним особам, в≥д буд≥вництва гребл≥ в≥дмо≠вились. јльтернативну варт≥сть збереженн¤, тобто додатков≥ ви≠трати на одержанн¤ електроенерг≥њ ≥з згаданого альтернативного джерела, було визнано вартою того, щоб зберегти ун≥кальний каньйон.

’оча п≥дх≥д ≥ можна вважати ном≥нальне варт≥сним, в≥н фак≠тично використовуЇтьс¤ дл¤ оц≥нки виг≥д в≥д збереженн¤ (¤к≥ важко пр¤мо оц≥нити) у вигл¤д≥ додатковоњ вартост≥ вироб≠ництва, необх≥дноњ дл¤ забезпеченн¤ збереженн¤ довколишнього середовища. ¬≥н може стати у велик≥й пригод≥ дл¤ оц≥нки ун≥кальних природних ресурс≥в, вигоди в≥д ¤ких важко точно визначити або виразити в грошов≥й форм≥. ÷ей п≥дх≥д може за≠стосовуватис¤ дл¤ запов≥дник≥в чи заказник≥в, генетичного р≥зноман≥тт¤ (генофонд≥в), культурних або ≥сторичних м≥сць, ма≠льовничих куточк≥в природи. ѕ≥дх≥д Ї пор≥вн¤но простим ≥ од≠нозначним, та надаЇ ц≥нну ≥нформац≥ю в≥дпов≥дальним особам та громадськост≥.

÷ей п≥дх≥д ц≥лком може бути використаний при оц≥нц≥ р≥шень на м≥сц¤х по великих проектах створенн¤ ≥нфраструкту≠ри або промислових п≥дприЇмств. Ѕуд≥вництво й розвиток нових порт≥в, аеропорт≥в чи шосейних дор≥г часто пов'¤зане з викори≠станн¤м в≥дкритих неосвоЇних простор≥в. ” тих випадках, коли ≥снують альтернативн≥ вар≥анти вибору м≥сцевост≥, п≥дходи з по≠зиц≥њ альтернативноњ вартост≥ уточнюють додаткову варт≥сть збе≠реженн¤ природи.

–≥шенн¤ щодо вибору технолог≥њ ¤к правило позначаютьс¤ на еколог≥њ та стосуютьс¤ вужчих економ≥чних критер≥њв. ќхо≠лоджувальн≥ водойми або градирн≥, п≥дземн≥ або надземн≥ спору≠ди, п≥дземний гараж або в≥дкрита сто¤нка Ч все це приклади на≠¤вност≥ вар≥ант≥в альтернативних вир≥шень одного завданн¤. ќц≥нка альтернативноњ вартост≥ даЇ змогу визначити, ск≥льки ко≠штуватиме дорожчий, але еколог≥чно кращий вар≥ант.

јнал≥з ефективност≥ витрат  ≥льк≥сна оц≥нка витрат маЇ за мету визна чити, чи виправдовують оч≥куван≥ вигоди в≥д- пов≥дн≥ витрати. « огл¤ду на обмежен≥ кошти,

недостатн≥ дан≥ або нерозум≥нн¤ зв'¤зку м≥ж еколог≥чною шкодою та здоров'¤м ≥ добробутом людей ≥нод≥ спочатку формулюють мету, а вже пот≥м анал≥зують р≥зн≥ шл¤хи њњ дос¤гненн¤. ≤ навпаки, в раз≥, коли кошт≥в на певну програму вистачаЇ, в≥дпов≥дальна особа вир≥шуЇ, ¤кий саме шл¤х њх вико≠ристанн¤ найб≥льш ефективний. јбо ж можна розгл¤нути к≥лька ц≥лей, визначити р≥зницю у витратах дл¤ њх дос¤гненн¤, а пот≥м вир≥шити, ¤ке завданн¤ видаЇтьс¤ найдоц≥льн≥шим з ураху≠ванн¤м витрат. ”с≥ ц≥ п≥дходи Ї р≥зновидами анал≥зу ефектив≠ност≥ витрат. √оловна р≥зниц¤ м≥ж ефективн≥стю витрат та ≥н≠шими методиками пол¤гаЇ в тому, що тут нав≥ть не робл¤ть спроби вим≥р¤ти вигоди. Ќатом≥сть зосереджуютьс¤ виключно на дос¤гненн≥ поставленоњ мети. ÷≥ла низка ≥нвестиц≥йних про≠ект≥в могла б скористатис¤ цим п≥дходом дл¤ оц≥нки альтерна≠тивних шл¤х≥в дос¤гненн¤ своњх ц≥лей.

ќкр≥м еколог≥њ, анал≥з ефективност≥ витрат може застосову≠ватись ≥ до ≥нших вид≥в соц≥альних програм, прим≥ром, до охо≠рони здоров'¤ або народонаселенн¤. ” таких випадках найпрак-тичн≥ше п≥дходити до проблеми шл¤хом анал≥зу р≥зних способ≥в дос¤гненн¤ мети.

¬ анал≥з≥ ефективност≥ витрат першим етапом Ї формулю≠ванн¤ мети. —каж≥мо, в еколог≥њ ц≥Їю метою може бути певна ¤к≥сть довколишнього пов≥тр¤, максимальна оп≥рн≥сть хворобо-творчому агенту в вод≥ або вимоги до викид≥в промислового об'Їкта. ” таких випадках дуже важливо сформулювати точн≥ вимоги. ¬≥дпов≥дальна особа може оц≥нити компром≥си м≥ж р≥зними вимогами та витратами на њх дос¤гненн¤. —тандартним економ≥чним п≥дходом дл¤ таких р≥шень Ї узгодженн¤ гранич≠них витрат з граничними вигодами. ¬т≥м, коли вигоди важко або неможливо вим≥р¤ти, такий п≥дх≥д стаЇ чисто концептуальним.

” багатьох випадках сама технолог≥¤ може диктувати ≥сну≠юч≥ альтернативи.  оли вимоги стають дуже жорсткими, зали≠шаЇтьс¤ т≥льки к≥лька альтернативних стратег≥й, ¤к≥ дають змо≠гу дос¤гти певного р≥вн¤ зниженн¤ забрудненн¤ за певну ц≥ну. јнал≥з прирощених (додаткових) витрат на застосуванн¤ одн≥Їњ технолог≥њ зам≥сть ≥ншоњ може ч≥тко вказати на найдоц≥льн≥шу стратег≥ю. «а на¤вност≥ багатьох альтернатив це зробити важче.

¬ окремих випадках, формулюючи вимоги, можна викорис≠тати прийоми оптим≥зац≥њ, придатн≥ дл¤ к≥лькох ц≥лей, напри≠клад, л≥н≥йне програмуванн¤. ÷≥ прийоми дають змогу врахува≠ти ¤к вих≥дний р≥вень в≥ддач≥ в≥д проекту, так ≥ еколог≥чн≥ м≥рку≠ванн¤ та витрати, пов'¤зан≥ з кожною з альтернатив.

 оли завданн¤ або вимогу сформульовано, анал≥з ефектив≠ност≥ витрат проводитьс¤ через розгл¤д р≥зних шл¤х≥в вир≥шен≠н¤ цього завданн¤, наприклад, за допомогою анал≥зу кап≥тальних ≥ поточних витрат на в≥дм≥нн≥ технолог≥њ контролю. ¬ ≥нших про≠ектах увага прид≥л¤Їтьс¤ р≥зним процедурам управл≥нн¤.  ожен проект маЇ своњ альтернативи ≥ в≥дпов≥дний п≥дх≥д. јнал≥тики по≠винн≥ забезпечити розгл¤д широкого кола альтернатив, але ос≠новне завданн¤ не зм≥нюЇтьс¤. ¬оно пол¤гаЇ у визначенн≥ най≠менш дорогого вар≥анта, придатного дл¤ дос¤гненн¤ поставленоњ мети.

’оча анал≥з ефективност≥ витрат видаЇтьс¤ довол≥ пр¤мо≠л≥н≥йним економ≥чним (та ≥нженерним) п≥дходом, на практиц≥ в≥н пов'¤заний ≥з значним обс¤гом ретельноњ анал≥тичноњ роботи. ќдн≥Їю з головних причин цього Ї те, що часто-густо р≥зн≥ аль≠тернативи привод¤ть до р≥зних р≥вн≥в к≥нцевого контролю. “ак, ¤кщо "ц≥льовою" вимогою Ї зниженн¤ викид≥в до 100 частин на м≥льйон (ч.н.м.) за на¤вност≥ трьох технолог≥чних вар≥ант≥в ј, Ѕ, ¬, результатом анал≥зу може бути наступна ≥нформац≥¤:

ѕор≥вн¤льна оц≥нка альтернативних проект≥в

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ≈коном≥чний анал≥з ≥нвестиц≥йного проекту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3291 прочитано)