≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чн≥ ризики та методи њх вим≥рюванн¤

зм≥ни в систем≥ оподаткуванн¤ вс≥х субТЇкт≥в господарюванн¤ ≥ ф≥нансових ≥нститут≥в, зокрема;

будь-¤к≥ зм≥ни в портфел≥ ≥нвестиц≥й, ¤кий маЇ ф≥рма, а також зм≥ни в доходност≥ самих ≥нвестиц≥й;

≥мов≥рн≥сть зм≥н у структур≥ пасив≥в (сп≥вв≥дношенн¤ власних ≥ позичених кошт≥в, терм≥нових ≥ ощадних депозит≥в, депозит≥в до запитанн¤ тощо);

за зростанн¤ банк≥вського в≥дсотку може розпочатис¤ масове Ускиданн¤Ф акц≥й, внасл≥док чого њхн¤ варт≥сть зменшуЇтьс¤;

в раз≥ вкладанн¤ кошт≥в ≥нвестором у середньостроков≥ та довгостроков≥ ц≥нн≥ папери (особливо в ту њхню частину, що маЇ ф≥ксований в≥дсоток) за поточного п≥двищенн¤ середньоринкового в≥дсотку пор≥вн¤но з ф≥ксованим р≥внем. ÷е означаЇ, що ≥нвестор м≥г би зб≥льшити доходи, але не може вив≥льнити своњ кошти через зазначен≥ умови;

¤кщо ем≥тент випустив в об≥г ц≥нн≥ папери з ф≥ксованим в≥дсотком, то ≥снуЇ ймов≥рн≥сть настанн¤ дл¤ нього в≥дсоткового ризику при поточному зниженн≥ середньоринкового в≥дсотку у пор≥вн¤нн≥ з визначеним њм ф≥ксованим р≥внем.

 редитн≥ ризики т≥сно повТ¤зан≥ з в≥дсотковими, причини ≥хнього виникненн¤ здеб≥льшого однаков≥. √оловна в≥дм≥нн≥сть м≥ж цими двома групами ризик≥в зниженн¤ доходност≥ пол¤гаЇ в тому, що в≥дсотков≥ ризики розгл¤даютьс¤ з позиц≥й кредитора, а кредитн≥ Ц з позиц≥й позичальника. ѕри цьому вид≥л¤ють дек≥лька суто кредитних ризик≥в :

б≥ржов≥ ризики, сутн≥сть ¤ких пол¤гаЇ в на¤вност≥в ймов≥рност≥ виникненн¤ втрат у результат≥ укладенн¤ ф≥рмою б≥ржових угод (наприклад, ризик неплатежу ком≥с≥йноњ винагороди, ризик неплатежу взагал≥ тощо);

селективн≥ ризики (ризики вибору), ¤к≥ пол¤гають у нев≥рному вибор≥ вид≥в вкладенн¤ кап≥талу, вид≥в ц≥нних папер≥в при формуванн≥ ≥нвестиц≥йного портфел¤, вибор≥ позичальника тощо;

ризики л≥кв≥дност≥, ¤к≥ повТ¤зан≥ з можлив≥стю втрат при реал≥зац≥њ ц≥нних папер≥в або ≥нших товар≥в внасл≥док зм≥ни њхньоњ ¤кост≥, споживчоњ вартост≥ тощо;

ризики банкрутства, ¤к≥ виникають у результат≥ нев≥рного вибору способ≥в вкладенн¤ кап≥талу ≥ зак≥нчуютьс¤ повною втратою п≥дприЇмцем власного кап≥талу ≥ спроможност≥ розрахуватис¤ по вз¤тих на себе зобовТ¤занн¤х.

–ќ«ƒ≤Ћ 2

 редитн≥ ризики

” стосунках м≥ж кредитором (позикодавцем) та його боржни≠ком (позичальником) предмет њхнього сп≥льного ≥нтересу Ч кре≠дит Ч створюЇ р≥зн≥ економ≥ко-правов≥ ситуац≥њ: дл¤ боржника Ч зобов'¤занн¤ повернути позику, а дл¤ кредитора Ч право вима≠гати њњ поверненн¤ за попередньо узгодженими умовами. Ќевико≠нанн¤ з р≥зних причин цих домовленостей загрожуЇ кредиторов≥ ф≥нансовими збитками, ¤ких в≥н намагаЇтьс¤ уникнути з допомо≠гою р≥зних доступних заход≥в правового та матер≥ального харак≠теру. ѕри цьому правове забезпеченн¤ передбачаЇ, що належн≥ кредиторов≥ суми можуть бути повернен≥ йому трет≥ми особами. ѕравове забезпеченн¤ може набирати багатьох форм. Ќайпо≠ширен≥ш≥ з них так≥: порука третьоњ особи зг≥дно з цив≥льним правом, гарант≥¤, переданн¤) кредиторськоњ заборгованост≥ боржника, застава рухомого та нерухомого майна. ћатер≥альне забезпеченн¤ кредиту на в≥дм≥ну в≥д правового пол¤гаЇ у безпо≠середньому переданн≥ кредиторов≥ зам≥сть отриманого кредиту екв≥валента його вартост≥ у грошах чи ≥нших майнових ц≥ннос≠т¤х. ћатер≥альне забезпеченн¤ може також набирати р≥зних форм: застави валютних засоб≥в, коштовностей та ≥нших ц≥ннос≠тей, блокади кошт≥в на рахунках, депозит≥в, переданн¤ рухомого майна на час до поверненн¤ кредиту.

ѕопри високу над≥йн≥сть зазначених форм забезпеченн¤ кре≠дит≥в њх застосуванн¤ часто буваЇ незручним, важкодоступним ≥ невиг≥дним дл¤ учасник≥в кредитних в≥дносин. «а цих умов най≠б≥льш доступною та над≥йною формою ф≥нансового забезпеченн¤ ≥нтерес≥в кредитор≥в стаЇ страхуванн¤.

—трахуванн¤ кредит≥в базуЇтьс¤ на визнанн≥ ризику непла≠тежу чи неплатоспроможност≥ позичальник≥в, ¤кий формуЇ≠тьс¤ у процес≥ кредитуванн¤.

≤сторичний прообраз страхуванн¤ кредит≥в убачаЇтьс¤ в ком≥≠с≥йн≥й операц≥њ, за умовами зд≥йсненн¤ ¤коњ укладалас¤ додаткова угода, названа делькредере.  ом≥с≥онер за в≥дпов≥дну додаткову винагороду, ¤ка вважалас¤ платою за вз¤тт¤ ризику ком≥с≥йноњ операц≥њ, гарантував ком≥тентов≥, що вексель на проданий у кре≠дит товар буде викуплено у визначений терм≥н. ќтже, угода делькредере набувала характеру вексельноњ поруки, зг≥дно з ¤кою в раз≥ неповерненн¤ боргу третьою стороною ком≥с≥онер зобов'¤заний був виплатити в≥дшкодуванн¤ ком≥тентов≥ у повному обс¤з≥ заборгованост≥. ÷е означаЇ, що широков≥дома ком≥с≥йна операц≥¤ ¤вл¤ла собою початкову форму страхуванн¤ кредит≥в з ус≥ма не≠обх≥дними атрибутами страховоњ операц≥њ: ризиком неповерненн¤ кредиту, визначеним обс¤гом в≥дпов≥дальност≥, страховою пре≠м≥Їю у форм≥ додатковоњ винагороди та реальним в≥дшкодуван≠н¤м збитк≥в.

–ис. 1. —хема делькредерного страхуванн¤ кредит≥в

¬≥дм≥нн≥стю ком≥с≥йноњ операц≥њ в≥д класичноњ страховоњ Ї те, що окремий ком≥с≥онер не був у змоз≥ вир≥вн¤ти ризики неповер≠ненн¤ кредит≥в серед довол≥ великоњ сукупност≥ кредитор≥в, а то≠му не м≥г забезпечити стаб≥льност≥ своњй д≥¤льност≥ прот¤гом тривалого пер≥оду. “аке завданн¤ стаЇ п≥д силу лише профес≥й≠ним страховим закладам, ¤к≥ на умовах Ђделькредереї можуть гарантувати кредиторам страхове в≥дшкодуванн¤ запод≥¤них њм збитк≥в.

“аке страхуванн¤ може зд≥йснюватис¤ у двох вар≥антах. ” першому кредитор (страхувальник) страхуЇ загалом усю заборго≠ван≥сть до поверненн¤ вс≥ма його боржниками. ” другому вар≥ан≠т≥ кредитор страхуЇ заборгован≥сть кожного позичальника зокре≠ма. ўоправда, ≥стотним недол≥ком другого вар≥анта Ї можлив≥сть селекц≥њ ризик≥в, тобто переданн¤ на страхуванн¤ лише Ђпоганихї ризик≥в, а тому страховики звертаютьс¤ до нього дуже неохоче.

” раз≥ делькредерноњ форми орган≥зац≥њ страхових в≥дносин кредитори (банки, ≥нвестори та ≥нш≥) в≥д≥грають роль страху≠вальник≥в ≥ застрахованих одночасно, а тому страхов≥ в≥дносини обмежуютьс¤ лише стосунками м≥ж двома сторонами Ч страхови≠ком ≥ страхувальником. ÷≥ в≥дносини можна подати схематично (рис. 1).

ƒелькредерне страхуванн¤ складаЇтьс¤ з двох груп страхових в≥дносин: страхуванн¤ товарних кредит≥в ≥ страхуванн¤ ф≥нансо≠вих (грошових) кредит≥в. ” перш≥й груп≥ страховий захист забезпечуЇтьс¤ ¤к внутр≥шньому, так ≥ зовн≥шньому (експортно-≥мпортному) товарооб≥гу, ¤кий зд≥йснюЇтьс¤ на кредитн≥й основ≥. ƒругу групу делькредерного страхуванн¤ становл¤ть операц≥њ з≥ страхуванн¤ ф≥нансових кредит≥в, тобто переважно т≥Їњ частини споживчих кредит≥в та кредит≥в п≥д ≥нвестиц≥йн≥ потреби, ¤ка ви≠дана у грошов≥й форм≥.

ћайновий ≥нтерес кредитора може бути захищений посередньо Ч шл¤хом страхового захисту платоспроможност≥ його боржника. «а ц≥Їњ форми страхових в≥дносин страхувальником Ї позичаль≠ник. ¬≥н, безпосередньо страхуючи свою платоспроможн≥сть, по≠середньо захищаЇ ≥нтереси свого в≥рител¤ Ч кредитора. ¬одно≠час страховик, страхуючи платоспроможн≥сть позичальника, даЇ тим самим гарант≥ю кредиторов≥ повернути йому борг. ќтже, ≥з правового боку ц¤ страхова операц≥¤ Ї, по сут≥, наданн¤м страхо≠виком страхового гарант≥йного зобов'¤занн¤, ¤ке дл¤ кредитора слугуЇ заставою на випадок неповерненн¤ йому боргу. « огл¤ду на це у страхов≥й теор≥њ та практиц≥ страхов≥ в≥дносини такого характеру ≥менуютьс¤ заставними, або гарант≥йними.

≈коном≥чний зм≥ст страховоњ гарант≥њ зводитьс¤ до того, що страховик зам≥сть отриманоњ невисокоњ страховоњ прем≥њ бере на себе Ч зам≥сть боржника Ч роль гаранта оплати його повноњ за≠боргованост≥ у визначених терм≥нах на користь застрахованого (бе≠неф≥ц≥анта) ц≥Їњ гарант≥њ.

ѕри гарант≥йному (заставному) страхуванн≥ у в≥дносини всту≠пають не дв≥, ¤к при делькредерному страхуванн≥, а три сторони:

кредитор Ч суб'Їкт, на користь ¤кого маЇ бути виконане зо≠бов'¤занн¤ ≥ ¤кий одночасно Ї застрахованим та бенеф≥ц≥антом страховоњ гарант≥њ;

позичальник Ч суб'Їкт, зобов'¤заний повернути борг, в≥н же страхувальник;

гарант Ч страховий заклад, ¤кий гарантуЇ виконанн¤ зо≠бов'¤зань, в≥н же страховик.

÷≥ взаЇмов≥дносини стор≥н унаочнюЇ рис. .2.

–ис. 2. ¬заЇмов≥дносини стор≥н при гарант≥йному страхуванн≥

як показуЇ м≥жнародна господарська практика, в умовах застав≠ного (гарант≥йного) страхуванн¤ предметами страхового захисту (страхових гарант≥й) можуть бути р≥зн≥ вартост≥, передан≥ на кредит≠них засадах одними суб'Їктами ≥ншим. “акими вартост¤ми, зокрема, кр≥м банк≥вських позик, можуть бути суми належного до сплати ми≠та або ж ≥нших прикордонних податк≥в та збор≥в, суми належних компенсац≥й за невчасне виконанн¤ буд≥вельно-монтажних роб≥т, невиконанн¤ поставок товар≥в та ≥нших контракт≥в, суми отриманих аванс≥в, ¤к≥ п≥дл¤гають поверненню. ÷е так зван≥ класичн≥ зо≠бов'¤занн¤, п≥д ¤к≥ надаютьс¤ страхов≥ гарант≥њ.

” груп≥ заставного (гарант≥йного) страхуванн¤ практикуЇтьс¤ також особливий напр¤мок страхового захисту Ч страхуванн¤ ф≥нансових гарант≥й. “ехн≥ка наданн¤ страхових гарант≥й стаЇ дедал≥ р≥зноман≥тн≥шою. —аме тому кредити, видан≥ п≥д р≥зн≥ ф≥≠нансов≥ гарант≥њ, об'Їднуютьс¤ у дв≥ групи:

а) кредити, поверненн¤ ¤ких гарантуЇтьс¤ залученн¤м давно в≥домих ф≥нансових ≥нструмент≥в. ≤детьс¤ про ≥потечн≥ та банк≥в≠ськ≥ кредити, ¤к≥ видаютьс¤ п≥д заставу ≥потеки або ≥ншого май≠на, що належить позичальникам. ≤потека та ≥нше майно стають предметами страхуванн¤, а позичальник в≥дпов≥дно Ч страху≠вальником ≥ застрахованим в одн≥й особ≥;

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ≈коном≥чн≥ ризики та методи њх вим≥рюванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (17763 прочитано)