≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чн≥ ризики та методи њх вим≥рюванн¤

б) кредити, поверненн¤ ¤ких гарантуЇтьс¤ борговими зо≠бов'¤занн¤ми ф≥нансового характеру: обл≥гац≥¤ми, акц≥¤ми, комер≠ц≥йними паперами, сертиф≥катами ф≥нансових актив≥в п≥дприЇмств. « огл¤ду на р≥зноман≥тн≥сть вид≥в гарант≥й њх под≥л¤ють на гарант≥њ, що стосуютьс¤ в≥дносин м≥ж приватними суб'Їктами, та гарант≥њ, що стосуютьс¤ в≥дносин, у ¤ких одна з≥ стор≥н Ї суб'Їктом загальнона≠родного, державного значенн¤. ≈м≥тенти боргових зобов'¤зань сам≥ й ≥н≥ц≥юють таке страхуванн¤, щоб п≥дн¤ти дов≥ру до себе.

ѕроцедура наданн¤ страхових гарант≥й передбачаЇ виконанн¤ тих самих д≥й, що й при укладанн≥ типових договор≥в страхуванн¤:

1) визначенн¤ предмета страховоњ гарант≥њ та його основних характеристик;

2) оц≥нюванн¤ ризику на п≥дстав≥ поданоњ та додатково отри≠маноњ ≥нформац≥њ;

3) визначенн¤ умов угоди про наданн¤ страховоњ гарант≥њ;

4) розрахунок страхового тарифу та визначенн¤ пор¤дку спла≠ти страховоњ прем≥њ.

ѕри гарант≥йному страхуванн≥, ¤к ≥ при делькредерному, за≠стосовують два способи наданн¤ страхового захисту:

одноразовий Ч застосуванн¤ щодо окремоњ кредитноњ опе≠рац≥њ, ¤ка потребуЇ страховоњ гарант≥њ;

багаторазовий, оборотний Ч щодо загальноњ к≥лькост≥ опе≠рац≥й, ¤к≥ можуть бути зд≥йснен≥ одним боржником прот¤гом ча≠су д≥њ угоди про гарант≥йне страхуванн¤.

—еред розмањтт¤ кредитних в≥дносин, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ на су≠часному кредитному ринку, особливого значенн¤ набувають кре≠дитн≥ послуги, в≥дом≥ ¤к кредит дов≥ри. ѕрикладом такого кре≠диту Ї добр≥, дов≥рч≥ в≥дносини м≥ж працедавцем (кредитором) та найн¤тим прац≥вником (боржником). “ак≥ в≥дносини можуть на≠бувати реального зм≥сту в переданн≥ працедавцем своЇму прац≥в≠ников≥ у тимчасове користуванн¤ засоб≥в транспорту або ж ≥нших ц≥нностей. ќтже, виникаЇ ризик невиправданн¤ дов≥ри працедав≠ц¤. Ќа випадок завданн¤ йому збитк≥в прац≥вником працедавець може застрахуватис¤. ÷ей вид страхуванн¤, ¤к бачимо, з одного боку, маЇ характер делькредерного, бо страхувальником Ї креди≠тор, а з другого Ч набираЇ форми страховоњ гарант≥њ, оск≥льки страховий пол≥с становить предмет застави. —аме тому немаЇ п≥дстав страхуванн¤ дов≥ри однозначно в≥дносити до делькредерноњ чи заставноњ групи.

ќтже, беручи до уваги р≥зноман≥тн≥сть характеру операц≥й, пов'¤заних ≥з безпосередн≥м страхуванн¤м кредит≥в та наданн¤м страхових гарант≥й сторонам кредитних взаЇмов≥дносин, креди≠тне страхуванн¤ можна визначити ¤к господарський меха≠н≥зм, мета ¤кого Ч задовольнити випадков≥ оц≥нюван≥ майнов≥ потреби, ¤к≥ виникають з ризику неповерненн¤ кредиту, пере≠розпод≥ливши втрати м≥ж суб'Їктами кредитно-страхових в≥дносин.

¬идове розмањтт¤ кредитного страхуванн¤ ¤к ≥з практичних, так ≥ з теоретичних м≥ркувань потребуЇ класиф≥кац≥њ за ≥стотними критер≥¤ми та зведенн¤ в Їдину систему ≥Їрарх≥чного типу. √оло≠вною ознакою, притаманною кожному виду кредитного страху≠ванн¤, Ї безпосередн≥й чи посередн≥й спос≥б орган≥зац≥њ страхово≠го захисту кредитних в≥дносин. «г≥дно з ц≥Їю ≥стотною ознакою загальну систему вид≥в кредитного страхуванн¤ можна подати такою схемою (рис. 3):

–ис. 3.  ласиф≥кац≥¤ вид≥в страхуванн¤ кредит≥в

–ќ«ƒ≤Ћ 3

¬иди банк≥вських ризик≥в ≥ методи управл≥нн¤ ними

ћинулий практичний досв≥д управл≥нн¤ економ≥кою в наш≥й крањн≥ св≥дчить про те, що в ц≥лому р¤д≥ випадк≥в особи, що очолювали ту чи ≥ншу ланку економ≥чноњ д≥¤льност≥, визначали њњ стратег≥ю ≥ тактику, матер≥ально не вигравали й не програвали залежно в≥д того, до ¤ких насл≥дк≥в - позитивних чи негативних - призводили њх р≥шенн¤. “обто суб'Їкти при прийн¤тт≥ економ≥чних р≥шень, у переважн≥й б≥льшост≥ випадк≥в, перекладали ризик на сусп≥льство в ц≥лому. ћова йде про те, що коли немаЇ зац≥кавленост≥ в результатах економ≥чних р≥шень, то немаЇ ≥ ризику. «араз ситац≥¤ зовс≥м ≥нша.

¬исока ступ≥нь ризику призводить до необх≥дност≥ пошуку шл¤х≥в зниженн¤.  оли говор¤ть про необх≥дн≥сть урахуванн¤ ризику в певному вид≥ економ≥чноњ д≥¤льност≥ (певному проект≥), мають на уваз≥ ≥нтереси суб'Їкт≥в, котр≥ беруть у ньому участь: замовника, ≥нвестора, виконавц¤ (п≥др¤дника) чи продавц¤, покупц¤, а також страхову компан≥ю.

јнал≥з ризику провод¤ть у так≥й посл≥довност≥:

1) визначенн¤ внутр≥шн≥х та зовн≥шн≥х чинник≥в, що зб≥л≥льшують чи зменшують ступ≥нь певного виду ризику;

2) анал≥з ви¤влених чинник≥в;

3) оц≥нюванн¤ певного виду ризику;

4) встановленн¤ допустимого ступен¤ ризику;

5) анал≥з окремих операц≥й щодо обраного ступен¤ ризику;

6) розробка заход≥в щодо зниженн¤ ступен¤ ризику.

јнал≥з ризик≥в можна под≥лити на два види, ¤к≥ доповнюють один одного: ¤к≥сний ≥ к≥льк≥сний.

як≥сний анал≥з може бути пор≥вн¤но простий, його головна задача - визначити фактори ризику, етапи роботи при виконанн≥ ¤ких ризик виникаЇ, тобто встановити потенц≥йн≥ сфери ризику. як≥сний анал≥з Ї найб≥льш складним ≥ вимагаЇ ірунтовних знань, досв≥ду та ≥нтуњц≥њ у дан≥й сфер≥ економ≥чноњ д≥¤льност≥. …ого головна мета - визначити чинники ризику, област≥ ризику, п≥сл¤ чого ≥дентиф≥кувати ус≥ можлив≥ ризики.

ѕри к≥льк≥сному анал≥з≥, ризику необх≥дно визначити розм≥р, ¤к окремих ризик≥в, та ≥ ризику проекту в ц≥лому. ÷е б≥льш складна проблема.  ≥льк≥сний анал≥з ризику, тобто к≥льк≥сне (числове) визначенн¤ ступен¤ окремих ризик≥в ≥ ризику даного виду д≥¤льност≥ (проекту) в ц≥лому, що Ї теж досить складною проблемою.

«Т¤суЇмо особливост≥ ¤к≥сного анал≥зу. як≥сний анал≥з ризику включаЇ дек≥лька аспект≥в. ѕерший аспект пов'¤заний з необх≥дн≥стю пор≥вн¤нн¤ спод≥ваних позитивних результат≥в з можливими економ≥чними, соц≥альними та ≥ншими, ¤к сьогодн≥шн≥ми так ≥ майбутн≥ми насл≥дками. ¬загал≥ мало мати схильн≥сть до ризику. –изикувати доц≥льно, ¤кщо це призводить до кращих насл≥дк≥в, при обгрунтуванн≥ правильност≥ своњх д≥й. ѕроблеми ризику повинн≥ розгл¤датис¤ та враховуватис¤ ¤к п≥д час розробки стратег≥њ, так ≥ у процес≥ реал≥зац≥њ оперативних задач. ’арактер стратег≥чних п≥дход≥в сл≥д визначати в межах загальноњ стратег≥њ. ” протилежному випадку не уникнути неприЇмних Ђсюрприз≥вї, таких, ¤к кожен р≥к Ђзовс≥м раптової приходить ос≥нь, а за нею зима, та так, що не встигаЇмо своЇчасно п≥дготуватис¤ до роботи за нових погодних умов ≥ тод≥ бездумно нарощуЇмо р≥вень господарського ризику.

ƒругий аспект ¤к≥сного анал≥зу ризику пов'¤заний з ви¤вленн¤м впливу р≥шень, що приймаютьс¤ за умов невизначеност≥, на ≥нтереси суб'Їкт≥в економ≥чного житт¤. Ѕез урахуванн¤ ≥нтерес≥в (зац≥кавленост≥), без керуванн¤ ними неможлив≥ реальн≥ ¤к≥сн≥ перетворенн¤ в соц≥ально-економ≥чному житт≥. Ќеобх≥дно ви¤вити: кому ризик корисний? „ињм ≥нтересам в≥дпов≥даЇ?

ќтже, ризикован≥й ситуац≥њ притаманн≥ так≥ основн≥ умови:

на¤вн≥сть невизначеност≥;

на¤вн≥сть альтернатив та необх≥дн≥сть вибору одн≥Їњ з них (в≥дмова в≥д вибору також Ї р≥зновидн≥стю вибору);

зац≥кавлен≥сть у результатах; можлив≥сть оц≥нити на¤вн≥ альтернативи - прийн¤ти р≥шенн¤.

”с≥ чинники, що так чи ≥накше впливають на ступ≥нь ризику, можна умовно под≥лити на дв≥ групи: об'Їктивн≥ та суб'Їктивн≥.

ƒо об'Їктивних чинник≥в в≥днос¤ть так≥, що не залежать безпосередньо в≥д суб'Їкт≥в прийн¤тт¤ р≥≠шень: ≥нфл¤ц≥¤, конкуренц≥¤, пол≥тичн≥ та економ≥чн≥ кризи, еколог≥¤, мита, на¤вн≥сть режиму найб≥льшого спри¤нн¤, мож≠лива робота в зон≥ в≥льного економ≥чного п≥дприЇмництва тощо.

ƒо суб'Їктивних чинник≥в в≥днос¤ть т≥, котр≥ характеризують суб'Їкт прийн¤тт¤ в≥дпов≥дних р≥шень: виробничий потенц≥ал, технолог≥чне забезпечен≠н¤, р≥вень предметноњ та технолог≥чноњ спец≥ал≥зац≥њ, орган≥зац≥¤ прац≥, ступ≥нь кооперативних зв'¤зк≥в, р≥вень техн≥ки безпеки, р≥вень компетентност≥ та ≥нтелектуальний потенц≥ал суб'Їкта прийн¤тт¤ р≥шень, виб≥р типу контракт≥в з ≥нвестором чи замовником тощо.

–озгл¤немо другий вид анал≥зу ризику Ц к≥льк≥сний.

ѕ≥д час цього анал≥зу можна використовувати р≥зн≥ методи. Ќайб≥льш розповсюдженими Ї:

Х статистичн≥;

Х використанн¤ аналог≥в;

Х експертн≥ методи;

Х апппп доречност≥ затрат.

якщо ступ≥нь ризику виразити, наприклад, через величину

середньоквадратичного в≥дхиленн¤ в≥д спод≥ваних величин, мож≠на к≥льк≥сно виразити ≥ оц≥нити ризик ¤к дл¤ кожного елемента,

так ≥ дл¤ об'Їкта (програми) в ц≥лому.

«осередитись на елементах з б≥льшою невизначен≥стю ме≠неджер (плановик, системний анал≥тик) може детал≥зувати ц≥ елементи ≥ переформувати њх дл¤ включенн¤ в план (про≠граму). ѕопередн¤ оц≥нка пот≥м уточнюЇтьс¤. якщо невизна≠чен≥сть зменшилась, необх≥дно вести подальшу детал≥зац≥ю ≥ переформувати елементи, що мають велику невизначен≥сть.  оли чергова оц≥нка призводить до того, що невизначен≥сть не вдаЇтьс¤ зменшити, ≥ посл≥довн≥ уточненн¤ не Ї значними, с¤≥д, зокрема, п≥драхувати грошов≥ суми дл¤ компенсац≥њ мож≠ливих результат≥в невизначеност≥ (ризику).

ƒосить розповсюдженим Ї метод ћонте- арло, перевагою ¤кого Ї можлив≥сть проведенн¤ анал≥зу ≥ оц≥нки р≥зних Ђсцена≠р≥њвї реал≥зац≥њ проекту (програми, стратег≥њ) ≥ врахуванн¤ р≥зних чинник≥в ризику в межах Їдиного п≥дходу.

як приклад можна розгл¤нути одну з таких моделей, що дозвол¤Ї анал≥зувати насл≥дки накопиченн¤ ризикових си≠туац≥й.

” ц≥й модел≥ ризики под≥лен≥ на три категор≥њ, що впливають

на обс¤ги роб≥т, терм≥ни њх виконанн¤. ÷≥ категор≥њ ризик≥в подан≥ у трьох матриц¤х (таблиц¤х). ћодель дозвол¤Ї досл≥дити та оц≥нити комб≥нований (≥нтегрований) вплив цих ризик≥в на ф≥нансовий стан учасник≥в проекту у форм≥ затримок щодо одержанн¤ доходу, зб≥льшенн¤ позик тощо.

ћатриц¤ обс¤г≥в роб≥т м≥стить вар≥антний р¤д роб≥т за проек≠том, що можуть зм≥нюватис¤ залежно в≥д зм≥ненн¤ умов щодо реал≥зац≥њ проекту.

ћатриц¤ часу на виконанн¤ роб≥т м≥стить вар≥антний р¤д даних щодо необх≥дного часу на виконанн¤ роб≥т за проектом залежно в≥д зм≥ненн¤ умов.

ћатриц¤ вартост≥ м≥стить ≥мов≥рн≥ позови п≥др¤дника, котр≥ можуть виникнути в зв'¤зку з≥ зм≥ненн¤м обс¤г≥в роб≥т та за≠тримкою њх виконанн¤ з урахуванн¤м умов контракту, ≥нфл¤≠ц≥йних процес≥в тощо.

Ѕлок розрахунку критичного шл¤ху визначаЇ можливост≥ (≥мов≥рн≥) затримки завершенн¤ окремих роб≥т ≥ проекту в ц≥≠лому.

÷ей метод реал≥зуЇ лише формал≥зовану (концептуальну) схему, що даЇ можлив≥сть розкласти (детал≥зувати) досить склад≠ний комплекс ризик≥в на окрем≥ складов≥ ≥ мати судженн¤ щодо ймов≥рност≥ про¤ву ≥ обт¤жлив≥сть (розм≥р) њх насл≥дк≥в.

ўо стосуЇтьс¤ конкретного об'Їкта (проекту), то наведена схема (модель) вимагаЇ детал≥зац≥њ, що в свою чергу потребуЇ певноњ компетентност≥ у в≥дпов≥дн≥й сфер≥ д≥¤льност≥. –≥зн≥ об'Їкти(типи проект≥в) в≥др≥зн¤ютьс¤ один в≥д одного, власне, р≥зними видами ризик≥в, ¤кими вони обт¤жен≥. “од≥ особливост≥ ви¤вл¤ютьс¤ також завд¤ки њх формал≥зац≥њ та економ≥ко-математичному моделюванню.

ћетод аналог≥й.

ƒл¤ анал≥зу ризику, ¤ким може бути обт¤жений, наприклад, новий проект, корисними можуть стати дан≥ про насл≥дки впливу неспри¤тливих чинник≥в ризику под≥б≠них за суттю проект≥в, що виконан≥ ран≥ше.

¬ ц≥й сфер≥ найб≥льшу ≥н≥ц≥ативу ви¤вл¤ють страхов≥ ком-ппн≥њ. “ак, на «аход≥ вони регул¤рно публ≥кують коментар≥ до тенденц≥й у найважлив≥ших зонах ризику, наприклад, щодо природних збурень (катастроф) ≥ значних збитк≥в. «а цими даними можна зробити певн≥ висновки загального характеру.

ѕри використанн≥ аналог≥в застосовують бази даних та знань стосовно чинник≥в ризику. ÷≥ бази створюютьс¤ на матер≥алах з л≥тературних джерел, пошукових роб≥т, а також шл¤хом опитуванн¤ фах≥вц≥в (менеджер≥в проект≥в) тощо.

ќтриман≥ дан≥ обробл¤ють, використовуючи в≥дпов≥дний ма≥емаг≥г≥ннй апарат, дл¤ ви¤ву залежност≥, причин з метою врахуппнн¤ потенц≥йного ризику п≥д час реал≥зац≥њ нових проект≥в.

—л≥д зазначити, ¤к вважаЇ р¤д експерт≥в, що нав≥ть в найпрост≥ших ≥ широков≥домих випадках невдалого завершенн¤ проект≥в досить важко створити передумови дл¤ майбутнього анал≥зу, тобто п≥дготувати досить вичерпний та реал≥стичний перел≥к сценар≥њв можливих невдач завершенн¤ проект≥в. ƒл¤ б≥льшост≥ можливих збитк≥в та зумовленого ними ризику характерн≥ так≥ особливост≥:

Х њх причини з часом нашаровуютьс¤ одна на одну, маЇ м≥сце тривалий ≥нкубац≥йний пер≥од њх визр≥ванн¤;

Х вони ¤к≥сно в≥др≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою;

Х њх ефект про¤вл¤Їтьс¤ ¤к результат складноњ суперпозиц≥њ р¤ду непрогнозованих причин.

≈кспертн≥ методи оц≥нюванн¤ ризик≥в зд≥йснюютьс¤, ¤к правило, при в≥дсутност≥ статистичних даних, необх≥дних дл¤ розрахунк≥в в≥дпов≥дних к≥льк≥сних показник≥в, або ж, зокрема, коли це пов'¤зано з оц≥нкою ≥нвестиц≥йного (≥нновац≥йного) проекту, що не маЇ аналог≥в. ÷ей метод базуЇтьс¤ на опи≠туванн≥ квал≥ф≥кованих фах≥вц≥в (≥нвестиц≥йних, страхових, ф≥≠нансових менеджер≥в) ≥ в≥дпов≥дн≥й подальш≥й математичн≥й обробц≥ результат≥в цього опитуванн¤. ƒл¤ одержанн¤ детальних характеристик ризику, зокрема, ≥нвестиц≥йного проекту, опитуванн¤ ор≥Їнтують стосовно окремих ≥нших ризик≥в, характерних дл¤ певного (даного) об'Їкта ри≠зику.

–езультати оц≥нюванн¤ ризик≥в певного об'Їкта дозвол¤ють к≥льк≥сно оц≥нити њх р≥вн≥ (ступен≥).

√раничними величинами ймов≥рност≥ ризику збитк≥в при ≥нвестуванн≥ за оц≥нками експерт≥в Ї:

Х дл¤ ≥нвестиц≥й, що обт¤жен≥ припустимим ризиком Ч0,1;

Х дл¤ ≥нвестиц≥й, що обт¤жен≥ критичним ризикомЧ0,01;

Х дл¤ ≥нвестиц≥й, що обт¤жен≥ катастроф≥чним ризиком Ч0,001.

÷е означаЇ, що даний ≥нвестиц≥йний проект сл≥д в≥дхилити, ¤кщо в одному випадку з дес¤ти може бути повн≥стю втрачено прибуток в≥д нього; в одному випадку з ста Ч валовий доход;

в одному випадку з тис¤ч≥ Ч вс≥ активи (≥ ¤к насл≥док Ч банкрутство).

« анал≥зом ризик≥в щ≥льно пов'¤заний ще один аспект проблем менеджменту, зокрема, ≥нвестиц≥йного менеджменту. ќск≥льки ≥нвестор не в змоз≥ пост≥йно в≥дбирати лише обт¤жен≥ незначним ризиком ≥нвестиц≥йн≥ проекти (в наш≥й д≥йсност≥ так≥ проекти практично в≥дсутн≥), виникаЇ питанн¤: ¤к повинен бути компенсований той чи ≥нший р≥вень (ступ≥нь) ризику? ¬≥дпов≥дь на це запитанн¤ даЇ розрахунок так званоњ Ђпрем≥њ за ризикї, котра ¤вл¤Ї собою додатковий доход (прибуток), що його прагне отримати ≥нвестор понад той р≥вень, котрий можуть принести безризиков≥ ≥нвестиц≥њ. ÷ей додатковий доход (прибуток) пови≠нен зростати пропорц≥йно ступеню ризику, ¤ким обт¤жений даний проект.

ѕрем≥¤ за ризик повинна зростати пропорц≥йно до зрос≠танн¤ не загального ступен¤ ризику за проектом, а лише сис≠тематичного (ринкового) ризику, що визначаЇтьс¤ за допо≠могою коеф≥ц≥Їнта бета (–), оск≥льки несистематичний ризик пов'¤заний в основному з впливом суб'Їктивних чинник≥в. ќснову такоњ залежност≥ тлумачить так звана Ђмодель над≥й≠ност≥ ринкуї.

Ќормативи ризику,встановлен≥ дл¤ комерц≥йних банк≥в

Ќац≥ональним банком ”крањни в≥дпов≥дно до ≤нструкц≥њ Ђѕро пор¤док регулюванн¤ й анал≥з д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥вї установлен≥ наступн≥ нормативи ризику.

ћаксимальний розм≥р ризику на один позичальника розраховуЇтьс¤ по формул≥:

ѕ1 = «с / ƒќ * 100 %,

де «с Ч сукупна заборгован≥сть за позикою, м≥жбанк≥вським кредитам ≥ врахованим вексел¤м одного позичальника ≥ 100% суми позабалансових зобов'¤зань, виданих цьому позичальнику;

  Ч кап≥тал банку.

Ќормативне значенн¤ показника не повинне перевищувати 25%.

ћаксимальний розм≥р Ђвеликихї кредитних ризик≥в визначаЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤м сукупного розм≥ру Ђвеликихї кредитних ризик≥в до кап≥талу комерц≥йного банку:

ѕ2 = —к / ƒќ,

де —к Ч сукупний розм≥р Ђвеликихї кредит≥в, виданих комерц≥йним банком з обл≥ком 100% позабалансових зобов'¤зань.

Ђ¬еликийї кредит Ч сукупний розм≥р позичок (у т.ч. м≥жбанк≥вських) з урахуванн¤м вексел≥в ≥ 100% сум позабалансових вимог (гарант≥й, поручительств), що Ї в комерц≥йного банку щодо одного позичальника ≥ ¤кий перевищуЇ 10% кап≥талу банку.

ћаксимальне значенн¤ сукупного розм≥ру Ђвеликихї кредит≥в не повинне перевищувати 8-кратного розм≥ру.

Ќорматив максимального розм≥ру кредит≥в, гарант≥й ≥ поручительств, виданих одному инсайдеру, розраховуЇтьс¤ по формул≥:

ѕ« = –к / ƒќ * 100%,

де –к Чсукупний розм≥р виданих банком позичок (у т.ч. м≥жбанк≥вських), поручительств, врахованих вексел≥в ≥ 100% суми позабалансових вимог щодо одного ≥нсайдера комерц≥йного банку.

≤нсайдер Ч спор≥днене щодо комерц≥йного банку юридична чи ф≥зична особа, що:

Ч волод≥Ї 10% ≥ б≥льш його акц≥й;

Ч обрано в –аду чи акц≥онер≥в у рев≥з≥йну ком≥с≥ю банку;

Ч займаЇ кер≥вну посаду в банку;

Ч бере участь у прийн¤тт≥ р≥шень по д≥¤льност≥ банку;

Ч Ї колишн≥м ≥нсайдером;

Ч Ї контролером чи асоц≥йованою з ним особою.

ћаксимальне значенн¤ показника не повинне перевищувати 5%. ”мови наданн¤ кредит≥в ≥нсайдерам не повинн≥ в≥др≥зн¤тис¤ в≥д загальних умов кредитуванн¤.

 омерц≥йний банк не маЇ права давати кредит ≥нсайдеру (акц≥онеру, учаснику) дл¤ придбанн¤ акц≥й цього банку.

–озм≥р позичок, наданих акц≥онеру банку без забезпеченн¤ не може перевищувати 50% його внеску в статутний фонд.

Ќорматив максимального сукупного розм≥ру кредит≥в, гарант≥й ≥ поручительств, наданих ≥нсайдерам, розраховуЇтьс¤ по формул≥:

ѕ4 = –к1 / ƒќ * 100%,

де –к1 Ч сукупний розм≥р виданих банком позичок (у т.ч. м≥жбанк≥вських), поручительств, врахованих вексел≥в ≥ 100% суми позабалансових вимог стосовно вс≥м ≥нсайдерам банку.

ћаксимальне значенн¤ нормативу не повинне перевищувати 40%.

Ќорматив максимального розм≥ру виданих м≥жбанк≥вських позичок, розраховуЇтьс¤ по формул≥:

ѕ5 = ћЅв /ƒќ * 100%,

де ћбв Ч загальна сума виданих банком м≥жбанк≥вських позичок.

ћаксимальне значенн¤ нормативу не повинне перевищувати 200%.

Ќорматив максимального розм≥ру отриманих м≥жбанк≥вських позичок, розраховуЇтьс¤ по формул≥:

ѕ6 = (ћЅп +÷—) /ƒќ * 100%,

де ћбп Ч загальна сума отриманих банком м≥жбанк≥вських позичок;

÷— Ч загальна сума прит¤гнутих централ≥зованих засоб≥в.

ћаксимальне значенн¤ нормативу не повинне перевищувати 300%.

Ќорматив ≥нвестуванн¤ характеризуЇ використанн¤ кап≥талу банку дл¤ придбанн¤ акц≥й, ц≥нних папер≥в акц≥онерних банк≥в, п≥дприЇмств ≥ недержавних боргових зобов'¤зань.

÷ей норматив встановлюЇтьс¤ у форм≥ процентного сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж розм≥ром засоб≥в, що ≥нвестуютьс¤ ≥ загальною сумою кап≥талу банку ≥ розраховуЇтьс¤ по формул≥:

ѕ7 = —ин / (ƒќ + ÷Ѕ + ¬ј) * 100%,

де —ин Ч засобу банку, що ≥нвестуютьс¤ на придбанн¤ акц≥й, ц≥нних папер≥в акц≥онерних товариств, п≥дприЇмств; недержавних боргових зобов'¤зань;

  Ч кап≥тал банку;

÷Ѕ Ч ц≥нн≥ папери в портфел≥ банку на ≥нвестиц≥њ;

¬ј Ч вкладенн¤ в асоц≥йован≥ компан≥њ.

ћаксимально припустиме значенн¤ нормативу ≥нвестуванн¤ не повинне перевищувати 50%.

–ќ«ƒ≤Ћ 4

ќц≥нка ризик≥в проекту

ћетою анал≥зу проектних ризик≥в Ї наданн¤ оц≥нки вс≥м видам ризик≥в проекту, а також визначенн¤:

а) можливих шл¤х≥в зниженн¤ ризик≥в;

б) ступен¤ доц≥льност≥ реал≥зац≥њ проекту за нв¤вного р≥вн¤ ризику та способ≥в його зниженн¤.

јнал≥з проектних ризик≥в передбачаЇ вир≥шенн¤ таких завдань:

ви¤вленн¤ ризик≥в проекту;

оц≥нка ризику проекту;

визначенн¤ чинник≥в, що впливають на ризик;

пошук шл¤х≥в скороченн¤ ризику;

врахуванн¤ ризику при оц≥нц≥ доц≥льност≥ реал≥зац≥њ проекту;

врахуванн¤ ризику при оц≥нц≥ доц≥льност≥ реал≥зац≥њ способу ф≥нансуванн¤ проекту.

ѕри оц≥нц≥ проект≥в передбачаЇтьс¤, що вс≥ вих≥дн≥ величини, зокрема величини грошових поток≥в, в≥дом≥ або можуть бути точно визнчен≥. ” реальн≥й ситуац≥њ такого практично не буваЇ. ѕараметри, ¤к≥ визначають величину грошових поток≥в, можуть набувати значень, ¤к≥ неаби¤к в≥дхил¤ютьс¤ в≥д оч≥куваних.

ѕрим≥ром, 1987 року на стад≥њ розробки ≥нвестиц≥йного проекту побудови ™вротунелю ≥нвестиц≥њ оц≥нювались на суму $8 млрд, а на час в≥дкритт¤ тунелю ц≥ ≥нвестиц≥њ перевищили вс≥ оч≥куван≥ меж≥ ≥ склали $12,33 млрд. ” практиц≥ реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йних проект≥в таких приклад≥в чимало.  р≥м того, сл≥д зважити на той факт, що в реальному б≥знес≥ поширенн¤ ≥нформац≥њ практично завжди маЇ асиметричний характер, тобто, частина учасник≥в проекту маЇ важливу ≥нформац≥ю, ¤коњ не маЇ решта учасник≥в.

” ц≥лому, ≥нвестиц≥йний проект на вс≥х стад≥¤х його життЇвого циклу под≥бний до складного орган≥зму. …ого функц≥онуванн¤ супроводитьс¤ переплет≥нн¤м наст≥льки р≥зноман≥тних причинно-насл≥дкових взаЇмозвТ¤зк≥в, що передбачити њх з високою точн≥стю практично неможливо

« огл¤ду на це стаЇ ¤сно, що детерм≥н≥стський п≥дх≥д не може бути м≥цним фундаментом дл¤ адекватного анал≥зу ≥нвестиц≥йних проект≥в. Ѕ≥льш прийн¤тним Ї схоластичний п≥дх≥д, при ¤кому анал≥тик усв≥домлюЇ, що в≥н готуЇ ≥нформац≥йну базу дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень в умовах непевност≥. —туп≥нь непевност≥ в р≥зних ситуац≥¤х може бути в≥дм≥нним, а отже, неоднаковим буде ≥ ризик.

” ц≥лому, ризик Ї складною дл¤ розум≥нн¤ категор≥Їю, кор≥нн¤ ¤коњ с¤гаЇ глибини ф≥лософських проблем причинност≥, випадковост≥, проблем п≥знанн¤ св≥ту та поводженн¤ ц≥леспр¤мованих систем. Ќапевне тому, довол≥ нелегко дати всеос¤жне й ч≥тке визначенн¤ ризику, запроаонувати ун≥версальну к≥льк≥сну м≥ру його оц≥нки.

≤снуЇ принаймн≥ два п≥дходи до визначенн¤ ризику Ц у терм≥нах втрат ≥ збитк≥в та в терм≥нах непевност≥.

” терм≥нах втрат ризик визначаЇтьс¤ ¤к ≥мов≥рн≥сть того, що збитки перевищать певне значенн¤. ≤снуЇ також визначенн¤ ризику ¤к математичного оч≥куванн¤ втарт чи збитк≥в.

¬ ≥нвестиц≥йному й ф≥нансовому менеджмент≥ найчаст≥ше п≥д ризиком розум≥ють м≥рк непевност≥ в одержанн≥ оч≥куваних доход≥в в≥д заданих ≥нвестиц≥й.

ќчевидно, що дл¤ загального визначенн¤ ризику сл≥д виходити з того, за ¤ких умов в≥н виникаЇ.

—истема потрапл¤Ї в полк д≥њ фактора ризику за на¤вност≥ трьох умов:

система прагне до певноњ мети;

система маЇ виб≥р шл¤ху њњ дос¤гненн¤;

виб≥р зд≥йснюЇтьс¤ в умовах непевност≥.

« огл¤ду на це можна сформулювати загальне визначенн¤ ризику. –изик Ц це м≥ра непевност≥ в дос¤гненн≥ системою заданоњ мети при обраному способ≥ дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети.

якщо прийн¤ти це формулюванн¤, то вищенаведене визначенн¤ ризику в терм≥нах втрат Ї його окремим випадком, коли мета системи Ц ≥снуванн¤ без втрат ≥ збитк≥в.

якщо конкретизувати загальне визначенн¤ ризику дл¤ анал≥зу проекту, то метою системи Ї одержанн¤ оч≥куваного р≥вн¤ доходност≥, а способом дос¤гненн¤ мети Ц реал≥зц≥¤ даного проекту. “обто, ризик проекту Ц це м≥ра непевност≥ в одержанн≥ оч≥куваного р≥вн¤ доходност≥ при реал≥зац≥њ даного проекту.

« огл¤ду на причини виникненн¤, проектн≥ ризики под≥л¤ютьс¤ на так≥ види:

ризик, повТ¤заний з нестаб≥льн≥стю законодавства ≥ на¤вноњ економ≥чноњ ситуац≥њ, умов ≥нвестуванн¤ та використанн¤ прибутку;

зовн≥шньоеконом≥чний ризик (можлив≥сть запровадженн¤ обмежень на торг≥влю й поставки, закритт¤ кордон≥в тощо);

ризик неспри¤тливих пол≥тичних зм≥н у крањн≥ чи рег≥он≥;

ризик неповноти й неточност≥ ≥нформац≥њ проекту;

ризик м≥нливост≥ ринковоњ конТюнктури;

ризик природн≥х катакл≥зм≥в;

виробничо-технолог≥чний ризик (авар≥њ, вих≥д з ладу устаткуванн¤, виробничий брак тощо);

ризик непердбачуваност≥ д≥й учасник≥в проекту.

ѕроектн≥ ризики бувають зовн≥шн≥ та внутр≥шн≥.

«овн≥шн≥ ризики, у свою чергу под≥л¤ютьс¤ на непередбачуван≥ ≥ передбачуван≥.

«овн≥шн≥ неперлбачуван≥ ризики зумовлен≥:

зм≥ною пол≥тичноњ ситуац≥њ та непердбачуваними державними заходами регулюванн¤ у сферах землекористуванн¤, оподаткуванн¤, ц≥ноутворенн¤, експорту-≥мпорту, охорони довк≥лл¤ ≥ т.д.;

природними катастрофами (повен¤ми, землетрусами, кл≥матичними зм≥нами ≥ т.п.);

злочинами та неспод≥ваним зовн≥шн≥м еколог≥чним ≥ соц≥альним впливом;

зривами у створенн≥ необх≥дноњ ≥нфраструктури, банкрутствами, затримками у ф≥нансуванн≥, помилками у визначенн≥ ц≥лей проекту.

«овн≥шн≥ непередбачуван≥ ризики врахувати практично неможливо.

«овн≥шн≥ ж передбачуван≥ ризики при анал≥з≥ проекту можна врахувати. ƒо таких ризик≥в в≥днос¤тьс¤:

ринковий ризик через пог≥ршенн¤ можливостей одержанн¤ сировини, п≥двищенн¤ на нењ ц≥н, зм≥ну вимог споживач≥в продукц≥њ, посиленн¤ конкуренц≥њ тощо;

операц≥йний ризик, повТ¤заний з в≥дступом в≥д ц≥лей проекту й неможлив≥стю п≥дтриманн¤ управл≥нн¤ проектом;

ризик шк≥дливого еколог≥чного впливу;

ризик негативних соц≥альних насл≥дк≥в;

ризик зм≥ни валютних курс≥в;

ризик непрогнозованоњ ≥нфл¤ц≥њ;

ризик податкового тиску.

¬нутр≥шн≥ ризики под≥л¤ютьс¤ на планово-ф≥нансов≥, повТ¤зан≥ з≥ зривом план≥в роб≥т ≥ перевитратою кошт≥в, та техн≥чн≥, повТ¤зан≥ з≥ зм≥ною технолог≥њ, пог≥ршенн¤м ¤кост≥ продукц≥њ, помилками в проектно-техн≥чн≥й документац≥њ ≥ т.д.

ѕри анал≥з≥ ризик≥в важливо вид≥лити групу ризик≥в, ¤к≥ можуть бути застрахован≥.  оли в≥дбуваЇтьс¤ певна ризикова под≥¤, ≥нвестор маЇ п≥дстави спод≥ватис¤ на в≥дшкодуванн¤ втрат, повТ¤заних з цим ризиком.

ƒо ризик≥в, ¤к≥ надаютьс¤ до страхуванн¤, належать:

пр¤м≥ майнов≥ збитки, спричинен≥ демонтажем ≥ перем≥щенн¤м пошкодженого майна, повторним встановленн¤м обладнанн¤, неодержанн¤м орендноњ плати;

ризики, що п≥дл¤гають обовТ¤зковому страхуванню (в≥д нещасних випадк≥в на виробництв≥, в≥д захворювань, в≥д пошкодженн¤ майна, в≥д викладенн¤ транспортних засоб≥в).

¬ищенаведен≥ види ризик≥в зустр≥чаютьс¤ в будь-¤кому проект≥. ƒл¤ њх зниженн¤ використовуютьс¤ методи управл≥нн¤ ризиками, опис ¤ких подано наприц≥нц≥ цього розд≥лу.

ѕроектн≥ ризики зумовлен≥ особливост¤ми його життЇвого циклу. ƒл¤ оц≥нки ризику при вибор≥ вар≥анта ≥нвестуванн¤ можна застосувати метод експерних оц≥нок ризик≥в у р≥зних фазах проекту.

ѕри анал≥з≥ ризик≥в у перед≥нвестиц≥йн≥й фаз≥ оувнюють ф≥нансово-економ≥чну життЇздатн≥сть проекту, орган≥зац≥йно-техн≥чний потенц≥ал, функц≥њ та завданн¤ основних учасник≥в, виконуван≥ роботи й р≥вень гарант≥й по ≥нвестиц≥¤х та кредитах.

¬ ≥нвестиц≥йн≥й фаз≥ оц≥нюють структуру управл≥нн¤ проектом, переб≥г реал≥зац≥њ проекту ≥ ¤к≥сть виконанн¤ проектних роб≥т.

¬ експлуатац≥йн≥й фаз≥ оц≥нц≥ п≥дл¤гають фактори, ¤к≥ негативно влпивають на реал≥зац≥ю проекту. ÷е затримка буд≥вництва, перевищенн¤ витрат, непогоджен≥сть щодо ф≥нансуванн¤, неспроможн≥сть контрагент≥в, втручанн¤ держави, виникненн¤ збитк≥в, п≥двищенн¤ ц≥н на сировину та енергонос≥њ, неквал≥ф≥коване управл≥нн¤ персоналом.

јнал≥з ризик≥в у перед≥нвестиц≥йн≥й фаз≥ лежить в основ≥ вибору вар≥анта ≥нвестуван¤, однак при цьому прогнозуютьс¤ ризики ≥ в ≥нвестиц≥йн≥й та експлуатац≥йн≥й фазах.

як приклад застосуванн¤ методу експертних оц≥нок ризик≥в рекомендуЇтьс¤ нижче наведена схема.

ќц≥нка ризик≥в у р≥зних фазах проекту

1 2 3 4 5 6 7 8 Ќазва: ≈коном≥чн≥ ризики та методи њх вим≥рюванн¤ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (17763 прочитано)