≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чн≥ ризики та методи њх вим≥рюванн¤
ѕроцедури внутр≥шнього контролю ¤вл¤ють собою р≥шенн¤, що доповнюють середовище контролю, ¤к≥ кер≥вництво прийн¤ло дл¤ забезпеченн¤ обірунтованоњ гарант≥њ того, що конкретн≥ завданн¤ п≥дприЇмства будуть дос¤гнут≥. ¬ основному, це процедури, що сто≠суютьс¤ в≥дпов≥дного санкц≥онуванн¤ виконанн¤ угод, розпод≥лу служ≠бових обов'¤зк≥в, п≥дготовки та виконанн¤ наказ≥в, документ≥в, збе≠р≥ганн¤ актив≥в ≥ незалежних перев≥рок виконавчоњ дисципл≥ни. –озум≥нн¤ системи внутр≥шнього контролю й обл≥ку разом з оц≥н≠кою внутр≥шнього (притаманного) ризику, ≥нш≥ м≥ркуванн¤ дають змогу аудитору встановити види суттЇвоњ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ, що могла ≥снувати у ф≥нансов≥й зв≥тност≥, проанал≥зувати факто≠ри, котр≥ впливають на ризик можливост≥ припущенн¤ суттЇвих перекручень; п≥дготувати в≥дпов≥дн≥ незалежн≥ процедури пере≠в≥рки. јудитор не бере до уваги т≥ р≥шенн¤ ≥ процедури в межах систем обл≥ку ≥ внутр≥шнього контролю, що не належать до ф≥нансовоњ ≥нфор≠мац≥њ. Ќаприклад, р≥шенн¤ ≥ процедури, що стосуютьс¤ ефективност≥ певних управл≥нських процес≥в прийн¤тт¤ р≥шень (визначенн¤ ц≥н продажу на товари або витрат на досл≥дженн¤ ≥ розвиток), котр≥ хоч ≥ Ї важливими дл¤ п≥дприЇмства, але не належать до процесу ауди≠торськоњ перев≥рки. ќтримавши роз'¤сненн¤ щодо систем обл≥ку ≥ внутр≥шнього кон≠тролю з метою плануванн¤ аудиту, аудитор повинен здобути необх≥д≠ний р≥вень знань про системи обл≥ку й управл≥нського контролю. јудитор маЇ отримати вичерпн≥ роз'¤сненн¤ в≥д персоналу п≥д≠приЇмства про середовище контролю, щоб оц≥нити ставленн¤ кер≥в≠ництва до пор¤дку внутр≥шнього контролю ≥ усв≥домленн¤ ним його значенн¤ дл¤ п≥дприЇмства. јудитор мусить знати систему обл≥ку кл≥Їнта, що дасть йому змо≠гу зрозум≥ти основн≥ види операц≥й п≥дприЇмства, законом≥рн≥сть виникненн¤ таких операц≥й; бухгалтерськ≥ проводки, первинн≥ до≠кументи ≥ специф≥чн≥ рахунки, на п≥дстав≥ ¤ких складаЇтьс¤ ф≥нан≠сова зв≥тн≥сть; пор¤док веденн¤ обл≥ку ≥ п≥дготовки ф≥нансових зв≥т≥в, у тому числ≥ електронно-обчислювальну обробку обл≥кових даних. јудитору сл≥д отримати вичерпн≥ по¤сненн¤ стосовно пор¤дку процедур контролю, щоб правильно спланувати аудиторську пе≠рев≥рку, отримати необх≥дн≥ знанн¤ процедур контролю. Ќаприклад, п≥д час отриманн¤ по¤снень про систему обл≥ку грошових кошт≥в аудитор отримуЇ у¤вленн¤ про стан справ на рахунках у банку кл≥Їнта. ѕ≥сл¤ отриманн¤ по¤снень про систему внутр≥шнього контролю й обл≥ку аудитор повинен зробити попереднЇ оц≥нюванн¤ ризику внутр≥шнього контролю за конкретними позиц≥¤ми ф≥нансовоњ зв≥тност≥. ѕри плануванн≥ своЇњ методики перев≥рки, аудитору необх≥дно вивчити попередню оц≥нку розм≥ру ризику нев≥дпов≥дност≥ внутр≥ш≠нього контролю (враховуючи власну оц≥нку внутр≥шнього (притаман≠ного) ризику), щоб визначити в≥дпов≥дний ризик неви¤вленн¤ поми≠лок. јудитор може зробити попереднЇ оц≥нюванн¤ ризику нев≥дпо≠в≥дност≥ внутр≥шнього контролю т≥льки тод≥, коли в≥н маЇ спро≠можн≥сть визначити процедури систем обл≥ку ≥ внутр≥шнього конт≠ролю, що в≥дпов≥дають внутр≥шн≥м положенн¤м п≥дприЇмства ≥ що спри¤ють ви¤вленню перекручень у ф≥нансов≥й зв≥тност≥, коли в≥н плануЇ виконати процедури узгодженн¤, щоб п≥дтвердити свою оц≥н≠ку перев≥реноњ ф≥нансовоњ зв≥тност≥. ƒокази, отриман≥ аудитором, можуть дати йому б≥льше впевненост≥, ан≥ж докази, отриман≥ ним в≥д ≥нших ос≥б. ƒо того, ¤к скласти висновок з результат≥в проведеного аудиту, аудитор повинен перегл¤нути складен≥ ним попередн≥ оц≥нки ризи≠ку внутр≥шнього контролю. –изик неви¤вле¤н¤ –изик неви¤вленн¤ безпосередньо пов'¤заний ≥з проведенн¤м не≠залежних процедур перев≥рки. «роблен≥ аудитором оц≥нки нев≥дпо≠в≥дност≥ внутр≥шнього контролю й оц≥нка внутр≥шнього ризику впли≠вають на характер, строки й обс¤г аудиторських процедур, що вико≠ристовуютьс¤ аудитором з метою зменшенн¤ ймов≥рност≥ неви¤влен≠н¤ помилок ≥ перекручень ≥ довод¤ть ризик аудиту до спри¤тливого р≥вн¤. ѕевний ризик неви¤вленн¤ помилок ≥снуЇ завжди, нав≥ть коли аудитор перев≥рить 100 % залишк≥в за рахунками або вс≥ види опе≠рац≥й, бо б≥льша частина аудиторських доказ≥в маЇ скор≥ше запев-нюючий (аргументац≥йний), н≥ж п≥дсумковий характер. « метою зменшенн¤ аудиторського ризику до спри¤тливого р≥вн¤ аудитор враховуЇ зроблен≥ ним оц≥нки властивого ризику ≥ ризику нев≥дпов≥дност≥ внутр≥шнього контролю при визначенн≥ характеру, строк≥в ≥ обс¤г≥в незалежних процедур перев≥рки. «алежно в≥д цьо≠го аудитор плануЇ: Х тести, спр¤мован≥ на перев≥рку спор≥днених стор≥н п≥дприЇмства; Х строки проведенн¤ незалежних процедур; Х обс¤г незалежних процедур. ≤снуЇ зв'¤зок м≥ж ризиком неви¤вленн¤ помилок та комб≥нова≠ним властивим ризиком ≥ ризиком нев≥дпов≥дност≥ внутр≥шнього контролю. Ќаприклад, ¤кщо властивий ризик ≥ ризик нев≥дпов≥дност≥ внутр≥шнього контролю мають значний р≥вень, то р≥вень ризику ви≠¤вленн¤ помилок може бути низьким. ™ ще ризик контролю Ч оц≥нюванн¤ аудитором системи внутр≥ш≠нього контролю кл≥Їнта з метою визначенн¤ њњ ефективност≥ при за≠поб≥ганн≥ або виправленн≥ помилок у бухгалтерському обл≥ков≥ ≥ зв≥тност≥. р≥м того, ризик контролю Ч це небезпека того, що недо≠стов≥рна ≥нформац≥¤ не буде ви¤влена або буде несвоЇчасно попере≠джена системою внутр≥шнього контролю. –изик б≥знесу Ч вплив обставин д≥ловоњ активност≥ кл≥Їнта на пог≥ршенн¤ ф≥нансового стану кл≥Їнта, що не залежить в≥д аудитора, ≥, водночас, аудитор п≥дтвердив, що ф≥нансовий стан задов≥льний ≥ над≥йний. Ќа р≥вень ризику аудиторськоњ д≥¤льност≥ мають вплив помилки, що виникли з причини виб≥ркового обстеженн¤ великого обс¤гу обл≥ку чи зв≥тност≥ й обмеженого часу на його зд≥йсненн¤. ƒл¤ зниженн¤ р≥вн¤ ризику аудитору сл≥д дотримуватис¤ прин≠ципу репрезентативност≥ в≥дбору даних дл¤ перев≥рки ≥ прогнозува≠ти випадков≥ помилки. ¬исновки ≥ пропозий≥њ ћасов≥ неплатеж≥ в наш≥й крањн≥ на сьогодн≥шн≥й день в б≥льшост≥ випадк≥в повТ¤зан≥ з недооц≥нкою момент≥в кредитного ризику, з нецив≥л≥зованим п≥дходом банк≥в на початку розвитку ринкових в≥дносин до своЇњ кредитноњ пол≥тики. ѕри розгл¤д≥ за¤вки про кредитуванн¤ необх≥дно враховувати найдр≥бн≥ш≥ детал≥ стосовно потенц≥йного кл≥Їнта , ≥накше банк може зазнати величезн≥ втрати. редитним в≥дд≥лам банк≥в необх≥дно пост≥йно враховувати, анал≥зувати заруб≥жний та всезростаючий в≥тчизн¤ний досв≥д –озгл¤нувши проблему визначенн¤ та анал≥зу кредитного ризику в комерц≥йному банку ¤ прийшла до висновку , що вона фактично складаЇтьс¤ з трьох частин: 1. «≥брати ¤комога б≥льшу к≥льк≥сть достатньо повноњ ≥нформац≥њ про потенц≥йного позичальника , ¤ка б надала можлив≥сть охарактеризувати його самого та його д≥¤льн≥сть з б≥льшоњ к≥лькост≥ бок≥в 2. ѕервинна обробка з≥браноњ ≥нформац≥њ, розрахунок первинних показник≥в та ≥н. 3. “рет¤, ≥ основна , на мою думку проблема, це - знаходженн¤ висококвал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в з енциклопедичними знанн¤ми в ус≥х галуз¤х економ≥ки, ¤к≥ здатн≥ пост≥йно вир≥шувати нетрадиц≥йн≥ задач≥ нетрадиц≥йними методами . ¬ид≥ленн¤ третьоњ проблеми ¤к основноњ основане на специф≥ц≥ кредитного ризику, ¤ка пол¤гаЇ в тому , що на нього пр¤мо чи опосередковано впливаЇ велика к≥льк≥сть економ≥чних фактор≥в та ризик≥в, цей вплив наст≥льки неоднор≥дний, що поЇднати його в один к≥льк≥сний показник практично неможливо. ÷е здатна зробити лише людина з вищеназваними ¤кост¤ми на лог≥чному, а ≥нколи ≥ на ≥нтуњтивному р≥вн≥. ƒеф≥цит саме таких спец≥ал≥ст≥в в б≥льшост≥ випадк≥в був причиною необгрунтованоњ кредитноњ пол≥тики, ¤ка призвела багато украњнських банк≥в до банкруцтва. —ѕ»—ќ ¬» ќ–»—“јЌќѓ Ћ≤“≈–ј“”–» —ивый ¬., Ѕалыка —. ”правление хоз¤йственным риском // Ѕизнес информ. Ц 1998. - є 12. Ц —.23-27. ”стенко ќ.Ћ. “еори¤ экономического риска : ћонографи¤. Ц .: ћј”ѕ, 1997. Ц 164 с. ўук≥н Ѕ.ћ. ≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть:ћетодичний пос≥бник. Ц .: ћј”ѕ, 1998. Ц 68 с.Ѕр≥гхем ™.‘. ќснови ф≥насового менеджменту. Ц ињв, УћолодьФ, 1997. ¬ан ’орн ƒж. ќсновы управлени¤ финансами. Ц ћосква, Ђ‘инансы и статистикаї, 1997. Ќ≥кбахт ≈., √ропелл≥ ј. ‘≥нанси. Ц ињв, УќсновиФ, 1993. ћертенс ј. »нвестиции. Ц иев, иевское инвестиционное агентство, 1997. ’олт –., Ѕарнес —. ѕланирование инвестиций. Ц ћосква, Ђƒелої, 1994.
Ќазва: ≈коном≥чн≥ ризики та методи њх вим≥рюванн¤ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (17763 прочитано) |