≈коном≥чн≥ теми > ќсобливост≥ промислового перевороту в «ах≥дн≥й та —х≥дн≥й ”крањн≥

Ќа час реформи 1861 p. кап≥тал≥стичн≥ п≥дприЇмства превалювали над пом≥щицькими. якщо у 1828 p. в ”крањн≥ було 53,8 % пом≥щицьких ≥ 46,2 % купецьких п≥дприЇмств, то на початку 1861 p. пом≥щицьк≥ становили 5,8 %, а купецьк≥ Ч 94,2 %. ѕрот¤гом останн≥х дореформених дес¤тил≥ть частка в≥льнонайманоњ прац≥ в украњнськ≥й промисловост≥ зросла з 25 % у 1825 p. до майже 74 % у 1861 p.

ќтже, наприк≥нц≥ дореформеноњ доби пом≥щицьке п≥дприЇмництво занепадало, що переконливо св≥дчило про кризу феодально-кр≥посницькоњ системи.

” пореформений пер≥од фабрика остаточно вит≥сн¤Ї мануфактуру. якщо в 1860 p. нал≥чувалос¤ 2330 фабрик ≥ завод≥в, то у 1869 p. Ч 3712 промислових п≥дприЇмств. ” 1879 p. обс¤г виробництва 867 украњнських фабрик ≥ завод≥в з к≥льк≥стю роб≥тник≥в не менше н≥ж 16 чол. на кожному п≥дприЇмств≥ дос¤г майже 103,3 тис. крб.

« пад≥нн¤м кр≥посного права прискоривс¤ процес створенн¤ великоњ машинноњ ≥ндустр≥њ. ѕромисловий переворот вступив другий етап, ¤кий тривав прот¤гом 60Ч80 рок≥в.

ѕерше м≥сце у структур≥ украњнськоњ промисловост≥ зайн¤ло цукровар≥нн¤. „астка його у всерос≥йському виробництв≥ цукру в 1882Ч1885 pp. дос¤гла 87,8 %. ÷укрова промислов≥сть ”крањни стала головним постачальником цукру дл¤ вс≥Їњ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ.

ћашинна ≥ндустр≥¤ в цукров≥й промисловост≥ ”крањни сформувалас¤ в основному з великих вотчинних цукрових мануфактур ("парових" завод≥в) зам≥ною на них в ус≥х основних операц≥¤х ручноњ техн≥ки системою машин, а примусовоњ прац≥ кр≥посних сел¤н Чпрацею в≥льнонайманих роб≥тник≥в.

“ехн≥чна перебудова цукроварень завершилас¤ наприк≥нц≥ 1870-х рок≥в п≥двищенн¤м концентрац≥њ виробництва, скороченн¤м тривалост≥ щор≥чних сезон≥в цукровар≥нн¤, пол≥пшенн¤м використанн¤ сировини. ѕрискорилис¤ темпи зростанн¤ обс¤г≥в цукробур¤кового виробництва ≥ продуктивност≥ прац≥.

«начне м≥сце в економ≥ц≥ ”крањни пос≥дала винокурна промислов≥сть. ѕравда, введенн¤ в липн≥ 1861 p. норми виходу спирту, за ¤ку власник заводу мав сплачувати держав≥ акциз незалежно в≥д виробничих показник≥в п≥дприЇмства, призвело до того, що багато невеликих винокурень припинили своЇ ≥снуванн¤. ƒл¤ гор≥лчаноњ промисловост≥, ¤к ≥ дл¤ цукровоњ, характерним було застосуванн¤ новоњ техн≥ки, концентрац≥¤ виробництва. ” 1862Ч1863 pp. в ”крањн≥ працювало 1485 гор≥лчаних п≥дприЇмств. як ≥ в цукров≥й промисловост≥, в гор≥лчан≥й значно зменшувалась к≥льк≥сть п≥дприЇмств. ќднак обс¤ги випуску продукц≥њ при цьому не т≥льки не зменшувались, а й, навпаки, зростали.

ќсновними районами виробництва спирту в ”крањн≥ стали  ињвська, ’арк≥вська та ѕод≥льська губерн≥њ. Ќаприк≥нц≥ 70-х Ч на початку 80-х рок≥в багато винокурних п≥дприЇмств перейшло до промисловц≥в.

–озвивалос¤ борошномельне виробництво. «ростала частка великих п≥дприЇмств Ч парових млин≥в. Ќа зм≥ну прим≥тивним жорнам прийшов вальцювальний верстат.

” пореформений пер≥од з ≥нших харчових виробництв пор≥вн¤но швидко розвивалось ол≥йне, сировиною дл¤ ¤кого було нас≥нн¤ льону, конопл≥, сон¤шнику. ќсобливо високих темп≥в розвитку ц¤ галузь дос¤гла в середин≥ 80-х рок≥в. ¬елик≥ паров≥ заводи вит≥сн¤ли невелик≥ п≥дприЇмства. ¬ ц≥лому ол≥йна галузь щор≥чно виробл¤ла продукц≥њ на суму 2602 тис. крб.

« вироблених в ”крањн≥ ще наприк≥нц≥ б0-х рок≥в майже 6,5 млн кг вовни (пор≥вн¤но з б≥льш ¤к 8 млн кг виробництва њњ в –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ в ц≥лому) 25 % залишалос¤ дл¤ переробки на украњнських п≥дприЇмствах. –ешта украњнськоњ вовни надходила на фабрики ћоскви ≥ ѕетербурга, оск≥льки 88 % ус≥Їњ вовн¤ноњ промисловост≥ було сконцентровано в рос≥йських губерн≥¤х.

” важк≥й промисловост≥ техн≥чний прогрес поширивс¤ п≥зн≥ше, н≥ж у харчов≥й та легк≥й. ѕерех≥д в≥д мануфактури до фабрики в металург≥њ був пов'¤заний з подоланн¤м надзвичайно великих труднощ≥в, насамперед техн≥чного характеру. ¬≥н став можливим лише на основ≥ принципово нових технолог≥чних процес≥в ≥ в≥дпов≥дних механ≥зм≥в.

ƒеревовуг≥льна металург≥йна промислов≥сть ”крањни, що ≥снувала в пол≥ських районах ѕравобережж¤ ≥ на „ерн≥г≥вщин≥, залишалась осторонь техн≥чного прогресу ≥ в к≥нцевому п≥дсумку припинила своЇ ≥снуванн¤.

ѕом≥щицьк≥ металург≥йн≥ п≥дприЇмства мануфактурного типу (¬олинська губерн≥¤), ¤к≥ виникли ще в дореформений пер≥од, про≥снували на два дес¤тир≥чч¤ довше, н≥ж рудн≥.

ѕрогрес тут зводивс¤ лише до того, що з кр≥посноњ (пом≥щицькоњ) мануфактури вони практично перетворилис¤ на мануфактуру кап≥тал≥стичну^ ѕроте через р¤д обставин ≥ ц¤ мануфактура на фабрику не перетворилас¤.

Ќевдалими ви¤вилис¤ спроби царського ур¤ду орган≥зувати на баз≥ п≥вденних казенних завод≥в-мануфактур зразкове металург≥йне виробництво фабрично-заводського типу. „ерез це ур¤д –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ наприк≥нц≥ 60-х Ч на початку 70-х рок≥в остаточно в≥дмовивс¤ в≥д казенного буд≥вництва в металург≥йн≥й промисловост≥. «аохочувавс¤ розвиток у н≥й приватного п≥дприЇмництва (у форм≥ наданн¤ довгострокових кредит≥в, виплати прем≥й за готову продукц≥ю, безплатного наданн¤ земель п≥д заводи, шахти тощо). Ќайближчим результатом такого спри¤нн¤ стало те, що незабаром на п≥вдн≥ ”крањни виникли перш≥ металург≥йн≥ п≥дприЇмства типу фабрики: Ќоворос≥йський (ёз≥вський) завод Ќоворос≥йського товариства кам'¤новуг≥льного, зал≥зного ≥ рейкового виробництва (1871 p.,  атеринославська губерн≥¤) ≥ —ул≥нський завод (1872 p.. ќбласть ¬≥йська ƒонського).

“ехнолог≥чний процес на обох п≥дприЇмствах засновувавс¤ на використанн≥ м≥нерального палива. ќднак м≥ж ними ≥снувала й ≥стотна в≥дм≥нн≥сть: ёз≥вський завод налагодив виплавку м≥сцевих руд на донецькому кокс≥, а на —ул≥нському завод≥ було зроблено спробу орган≥зувати доменний процес на м≥сцевих рудах ≥ донецькому антрацит≥, ¤ка спочатку ви¤вилас¤ невдалою. ќстаточно на ньому налагодили пост≥йне виробництво чавуну лише у 1883 p. ѕотужн≥сть цього п≥дприЇмства набагато поступалас¤ ёз≥вському, на'¤кому в 1876 p. вступила в д≥ю друга доменна п≥ч.

¬иробництво чавуну в ”крањн≥ зросло в 1870Ч1880 pp. у 4 рази, а прокату Ч в 7,7 раза. ”крањнська металург≥йна промислов≥сть в т≥ роки розвивалас¤ швидше, н≥ж у –ос≥њ в ц≥лому (прир≥ст виплавки чавуну за 1870Ч1880 pp. в ≥мпер≥њ становив 25, а випуск прокату Ч 139 %). „астка ”крањни у виробництв≥ чавуну ≥ прокату монарх≥њ –омановйх зросла в 3 рази.

Ўвидкий розвиток фабрично-заводськоњ промисловост≥, транспорту, а також хижацьке винищенн¤ л≥с≥в, що викликало великий попит на м≥неральне паливо, стали важливими факторами п≥днесенн¤ вуглевидобутку в ƒонецькому басейн≥. Ќаприк≥нц≥ 60-х ≥ особливо на початку 70-х рок≥в тут спостер≥галас¤ справжн¤ п≥дприЇмницька лихоманка. Ўвидко переобладнувалис¤ ≥ зб≥льшували видобуток вуг≥лл¤ шахти, виникали нов≥ кам'¤новуг≥льн≥ п≥дприЇмства, акц≥онерн≥ товариства за участю ≥ноземних кап≥тал≥в. ѕрот¤гом 1860Ч1870 pp. видобуток вуг≥лл¤ у ƒонбас≥ зр≥с у 2,5 раза. „ерез 10 рок≥в у ƒонбас≥ нал≥чувалос¤ 197 вуг≥льних шахт, на ¤ких видобувалос¤ 86,3 млн пуд≥в вуг≥лл¤, що становило 43,1 % усього видобутку вуг≥лл¤ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. як ≥ в ≥нших галуз¤х, розвиток вуглевидобутку супроводжувавс¤ посиленн¤м концентрац≥њ виробництва. «меншувалас¤ к≥льк≥сть невеликих шахт, натом≥сть зростали число великих ≥ частка њх у вуглевидобутку. –азом з тим потреби промисловост≥ й транспорту у вуг≥лл≥ задовольн¤лис¤ недостатньо.

–≥вень енергооснащеност≥ шахт залишавс¤ низьким. ќсновн≥ виробнич≥ процеси -1видобуток ≥ транспортуванн¤ в лав≥ вуг≥лл¤ Ч зд≥йснювалис¤ вручну.

Ќезважаючи на те що у пореформен≥ дес¤тир≥чч¤ найважлив≥ш≥ галуз≥ важкоњ ≥ндустр≥њ розвивалис¤ прискореними темпами, машинобудуванн¤, ¤ке було њњ серцевиною, значно в≥дставало. ѕор≥вн¤но швидко розвивалос¤ с≥льськогосподарське машинобудуванн¤, що було викликано зростаючим попитом на с≥льськогосподарську техн≥ку. якщо на початку 60-х рок≥в в ”крањн≥ ≥снувало не б≥льше 20 невеликих машинобуд≥вних завод≥в, то в 1884 p. д≥¤ло 75 завод≥в (без “авр≥йськоњ губерн≥њ). —еред них були досить велик≥ п≥дприЇмства фабрично-заводського типу. ¬ ’арков≥, наприклад, д≥¤ли заводи √ельфер≥х-—аде (заснований в 1878 p.) ≥ ћ≥льгозе (1873 p.). ¬ ’ерсонськ≥й губерн≥њ працювало два п≥дприЇмства Ч в ќдес≥ та ™лизаветград≥. ” 1876 p. в Ћуганську було засновано машинобуд≥вний завод √артмана.

ѕоступово розгорталос¤ морське суднобудуванн¤. ¬оно було представлено ’ерсонською ≥ ћиколањвською верф'¤ми Ч великими кап≥тал≥стичне орган≥зованими п≥дприЇмствами. ƒо к≥нц¤ 70-х рок≥в вони будували дерев'¤н≥ парусн≥ корабл≥ дл¤ „орноморського флоту.

« розвитком машинобуд≥вноњ промисловост≥ зростала њњ енергооснащен≥сть. ” середин≥ 80-х рок≥в в ”крањн≥ б≥льше н≥ж 79 % п≥дприЇмств машинобудуванн¤ використовували парову енерг≥ю. ¬они випускали понад 96 % продукц≥њ ц≥Їњ галуз≥.

Ѕезпосередн≥й вплив на розвиток продуктивних сил ”крањни мав транспорт, особливо зал≥зничний. «ал≥зничне буд≥вництво в ”крањн≥ розгорнулос¤ зразу п≥сл¤ сел¤нськоњ реформи. ” 1863 p. розпочалос¤ спорудженн¤ першоњ зал≥зничноњ л≥н≥њ в≥д Ѕалти до ќдеси прот¤жн≥стю 196 верст. 1 вересн¤ 1866 p. тут розпочавс¤ вже регул¤рний рух. ” 1869 p. зак≥нчено л≥н≥ю Ѕалта Ч  рюк≥в (через ™лизаветград) з г≥лкою в≥д станц≥њ –озд≥льна до “ираспол¤.

ѕерша зал≥зниц¤ на Ћ≥вобережж≥ з'¤вилас¤ в 1868 p. ¬она прол¤гала в≥д  урська на ¬орожбу, а дал≥ до Ѕровар≥в. ” 1870 p. цю зал≥зницю було з'Їднано з  иЇвом. ” 1869 p. завершено буд≥вництво ще одн≥Їњ важливоњ л≥н≥њ:  урськ Ч ’арк≥в Ч “аганрог Ч –остов-на-ƒону. ¬она з'Їднала —лоб≥дську ”крањну (через ƒонбас) з “аганрогом ≥ –остовом-на-ƒону на п≥вдн≥, а також з ћосквою на п≥вноч≥. јктивне зал≥зничне буд≥вництво тривало прот¤гом 70-х рок≥в.

1	2	3	4	5

Ќазва: ќсобливост≥ промислового перевороту в «ах≥дн≥й та —х≥дн≥й ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3311 прочитано)