≈коном≥чн≥ теми > ќсобливост≥ промислового перевороту в «ах≥дн≥й та —х≥дн≥й ”крањн≥

Ќегативно вплинув на молоду зах≥дноукрањнську промислов≥сть початок промислового перевороту в н≥мецьких ≥ чеських пров≥нц≥¤х јвстр≥њ. –емесло ≥ мануфактура краю не витримували конкуренц≥њ фабрично-заводськоњ промисловост≥. Ќав≥ть цукровар≥нн¤, ¤ке спочатку добре розвивалось, незабаром у зв'¤зку з бурхливим розвитком виробництва цукру в „ех≥њ почало занепадати. ¬насл≥док антиукрањнськоњ пол≥тики австр≥йського ур¤ду та через ≥нш≥ причини не було введено в д≥ю збудовану на початку 40-х рок≥в суконну фабрику в «аложц¤х «олоч≥вськоњ округи, а через короткий час п≥сл¤ в≥дкритт¤ були л≥кв≥дован≥ механ≥чн≥ пр¤дильн≥ та ткальн≥ в яворов≥, Ѕродах, «ал≥щиках, √лин¤нах.

ѕопри пожвавленн¤ промислового виробництва краю в «ќЧ40-х роках XIX ст., воно й надал≥ залишалос¤ на рем≥сничо-мануфактурному р≥вн≥. ¬ 1841 p. тут нал≥чувалос¤ близько 200 п≥дприЇмств мануфактурного типу (або 3,9 % њхньоњ загальноњ к≥лькост≥ в јвстр≥њ). ¬они були менш потужн≥, н≥ж под≥бн≥ п≥дприЇмства зах≥дних пров≥нц≥й ≥мпер≥њ, мали нижчий р≥вень механ≥зац≥њ та орган≥зац≥њ виробництва.

Ќе набуло достатнього розвитку ≥ ремесло. ¬ 1841 p. у —х≥дн≥й √аличин≥ нал≥чувалос¤ всього 29,4 тис. рем≥сник≥в. Ќа 100 чол. населенн¤ тут припадало у 3 ≥ нав≥ть у 5 раз≥в менше рем≥сник≥в, н≥ж у промислове розвинених зах≥дних пров≥нц≥¤х јвстр≥њ. «ростаючий попит на промислов≥ товари задовольн¤вс¤ значною м≥рою ввезенн¤м њх ≥з зах≥дних район≥в ≥мпер≥њ √абсбург≥в.

—ел¤нська революц≥¤ 1848 p. розчистила грунт дл¤ прогресивних перетворень на зах≥дноукрањнських земл¤х. Ќаприк≥нц≥ 60-х рок≥в в промисловост≥ краю почалос¤ пожвавленн¤. ¬иникли дес¤тки п≥дприЇмств фабрично-заводського типу. „исельно зросло роб≥тництво. ѕроте у 60Ч70-х роках тут переважала невелика промислов≥сть. –≥вень њњ механ≥зац≥њ був невисокий. ÷е по¤снювалос¤ слабким розвитком промисловост≥ рег≥ону ще до сел¤нськоњ реформи 1848 p., браком п≥дприЇмц≥в, багатих на грошов≥ кап≥тали, втратою пом≥щиками ≥нтересу до промисловост≥. ѕ≥сл¤ сел¤нськоњ реформи вони вкладали грош≥ (викупн≥ платеж≥) здеб≥льшого в с≥льське господарство.  р≥м того, на завад≥ розвитку промисловост≥ в «ах≥дн≥й ”крањн≥ сто¤в ур¤д: зах≥дноукрањнська промислов≥сть була позбавлена тих податкових п≥льг, ¤кими користувалис¤ нов≥ п≥дприЇмства в зах≥дних пров≥нц≥¤х.

ѕродукц≥¤ скл¤ноњ, фа¤нсово-порцел¤новоњ, цукровоњ, текстильноњ, шк≥р¤ноњ, паперовоњ, с≥рниковоњ, машинобуд≥вноњ галузей не мала збуту на ринку, ¤кий заполонила ¤к≥сн≥ша ≥ дешевша продукц≥¤ фабрично-заводськоњ промисловост≥ зах≥дних пров≥нц≥й ≥мпер≥њ. “≥ сам≥ галуз≥ промисловост≥, ¤к≥ не зазнавали жорстокоњ конкуренц≥њ (борошномельна, спиртогор≥лчана, нафтова ≥ озокеритна, л≥сопильна, сол¤на), розвивалис¤ краще. ¬они були зосереджен≥ на видобуванн≥ та первинн≥й обробц≥ сировини, тобто на виробництв≥ нап≥вфабрикат≥в, ¤к≥ вивозилис¤ дл¤ подальшоњ переробки у зах≥дн≥ пров≥нц≥њ. «а≥нтересован≥ в розвитку цих галузей промисловост≥ австр≥йськ≥ п≥дприЇмц≥ вже в 60-х роках почали вкладати в них кап≥тали.

” 70Ч80-х роках п≥д впливом зб≥льшенн¤ попиту на нафтопродукти в≥дбувалос¤ швидке переоснащенн¤ нафтодобувноњ та озокеритноњ промисловост≥. ¬идобуванн¤ нафти ручним способом, ¤кий панував ще в перш≥й половин≥ 60-х рок≥в на ѕрикарпатт≥, зм≥нюЇтьс¤ новою техн≥кою. «начне м≥сце в промисловост≥ зах≥дноукрањнських земель належало видобуванню озокериту. ќднак воно не набрало таких масштаб≥в, ¤к видобуванн¤ нафти, ≥ на початку XX ст. почало занепадати. Ќеаби¤ке народногосподарське значенн¤ мав видобуток кам'¤ноњ та кухонноњ сол≥, ¤кий зростав з року в р≥к.

” 60-х Ч на початку 70-х рок≥в зах≥дноукрањнськ≥ земл≥ д≥стали зал≥зничне сполученн¤ з «аходом, що було зумовлено не т≥льки економ≥чними, а й воЇнно-стратег≥чними м≥ркуванн¤ми. ” 1864 p. зал≥знична кол≥¤ була доведена ≥з заходу через  рак≥в ≥ ѕеремишль до Ћьвова, через 5 рок≥в Ч до „ерн≥вц≥в, а у 80-т≥ роки Ч через —трий на «акарпатт¤. «годом вона з'Їднала Ћьв≥в з украњнськими земл¤ми, що входили до складу –ос≥њ. ѕроте зал≥зничне буд≥вництво, ¤ке в –ос≥њ та крањнах «аходу викликало бурхливий розвиток важкоњ ≥ндустр≥њ, на зах≥дноукрањнських земл¤х лише незначною м≥рою спри¤ло розвитку виробництва промисловоњ продукц≥њ, переважно л≥совоњ та буд≥вельних матер≥ал≥в. ¬насл≥док прокладанн¤ зал≥зниць, хоч ≥ було зменшено в к≥лька раз≥в транспортн≥ витрати на перевезенн¤ товар≥в, зах≥дний рег≥он ”крањни став легкодоступним джерелом сировини ≥ ринком збуту дл¤ фабричноњ промисловост≥ зах≥дних пров≥нц≥й монарх≥њ √абсбург≥в.

ќтже, фабрично-заводська промислов≥сть зах≥дноукрањнських земель розвивалас¤ однобоко Ч розширювалис¤ видобуванн¤ ≥ первинна переробка сировини, а не виробництво готовоњ продукц≥њ. “акий напр¤м диктував ур¤д јвстро-”горщини, а також ≥ноземний кап≥тал. ÷е негативно впливало на х≥д промислового перевороту, початковий етап ¤кого припадав на 50Ч70-т≥ роки XIX ст.

¬ ≥ндустр≥альну епоху зах≥дноукрањнськ≥ земл≥ вв≥йшли з≥ значними пережитками феодально-кр≥посницьких в≥дносин, що в поЇднанн≥ з колон≥альною пол≥тикою центральних властей монарх≥њ √абсбург≥в та ≥ноземного кап≥талу гальмувало њх економ≥чне п≥днесенн¤. ¬же. прот¤гом 80Ч 90-х рок≥в у рег≥он≥ виникли дес¤тки середн≥х ≥ великих п≥дприЇмств, зросла чисельн≥сть фабрично-заводських роб≥тник≥в. Ўвидко розвивалас¤ нафтова промислов≥сть √аличини, особливо з к≥нц¤ 70-х рок≥в. ≤стотн≥ зм≥ни у нафтовидобутку в≥дбулис¤ ≥з застосуванн¤м з 1887 p. глибинного бур≥нн¤. «ростала к≥льк≥сть парових двигун≥в. «а к≥лька дес¤тир≥ч техн≥чна оснащен≥сть прац≥ у нафтовидобутку значно п≥двищилась. ” 1904 p. тут нараховувалось 347 машин, тод≥ ¤к у 1851 p. в ус≥й галицьк≥й промисловост≥ працювало 5 парових машин. ѕрискорене застосуванн¤ машин призвело до зменшенн¤ к≥лькост≥ роб≥тник≥в у нафтодобувн≥й промисловост≥, в ¤к≥й на початку XX ст. працювало в середньому 5857 чол. проти 12 тис. чол. у 1873 p.

Ќа початку XX ст. нафтодобувна промислов≥сть зазнала техн≥чноњ реконструкц≥њ. Ѕули закрит≥ невелик≥ криниц≥, ¤ми, почали бурити свердловини глибиною понад 1000 м. ѕотужн≥сть парових двигун≥в ≥ двигун≥в внутр≥шнього згоранн¤ в ƒрогобицькому ≥ —тан≥славському г≥рничих округах дос¤гла в 1910 p. близько 20 тис., а в 1913 p. Ч майже 50 тис. к. с. Ќапередодн≥ першоњ св≥товоњ в≥йни в нафтодобувн≥й промисловост≥ використовувалос¤ значно б≥льше парових двигун≥в ≥ двигун≥в внутр≥шнього згоранн¤, н≥ж у вс≥х ≥нших галуз¤х промисловост≥ в ц≥лому. ¬насл≥док застосуванн¤ бурильноњ техн≥ки зростав видобуток нафти. ” 70-х роках в≥н становив 20Ч«ќ тис. т на р≥к, в 80-х роках Ч 40Ч70 тис., у 1900 p. Ч понад 325 тис., а в 1909 p. Ч б≥льше 2050 тис. т. ѕ≥зн≥ше в≥н зменшивс¤, проте залишавс¤ досить високим ≥ в 1913 p. становив 1,1 млн т. Ќайб≥льше нафти добували в районах Ѕорислава ≥ ƒрогобича.

√алицька нафта переробл¤лас¤ на австр≥йських та угорських нафтоперег≥нних заводах. ѕрот¤гом к≥лькох рок≥в австро-угорський ур¤д взагал≥ не дозвол¤в будувати нафтоперег≥нн≥ заводи у —х≥дн≥й √аличин≥. Ќа вив≥зну неочищену нафту ввели нижч≥ мита, н≥ж на вив≥зн≥ нафтопродукти, заохочуючи так нафтовидобуток ≥ обмежуючи переробку нафти на м≥сц¤х. ” 1905 p. в «ах≥дн≥й ”крањн≥ њњ очищалос¤ лише 33,7 %, тод≥ ¤к в австр≥йських пров≥нц≥¤х, що не мали власноњ нафти, Ч 42,5 %. ÷е був один з ви¤в≥в гальмуванн¤ монарх≥Їю √абсбург≥в розвитку промисловост≥ колон≥й Ч —х≥дноњ √аличини, ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини та «акарпатт¤;

¬идобуток кам'¤ноњ та кухонноњ сол≥ в √аличин≥ в 1861 p. становив 65 тис. т, у 1900 p.Ч 145 тис., у 1908 p. Ч понад 1800 тис. т. «ах≥дна ”крањна давала 64 % видобутку сол≥ в јвстро-”горщин≥. ¬идобуванн¤ сол≥ було державною монопол≥Їю. ”р¤д встановлював на нењ висок≥ ц≥ни, ≥ б≥льш≥сть сел¤н страждало в≥д "сол¤ного голоду".

« к≥нц¤ 80-х рок≥в XIX ст. в район≥  арпат швидко почала розвиватис¤ л≥сопильна промислов≥сть. Ќаприк≥нц≥ XIX ст. щор≥чне рубанн¤ л≥су тут дос¤гло б≥льше 6 млн м2. ћайже 2/3 його становила д≥лова деревина, переважна б≥льш≥сть ¤коњ вивозилас¤ за меж≥ краю. Ќа початку XX ст. √аличина щор≥чно експортувала 80Ч85 тис. вагон≥в л≥соматер≥ал≥в. ѕотужн≥сть парових двигун≥в на галицьких л≥сопильн¤х, ¤ка в 1870 p. не перевищувала 120 к. с., у 1885 p. дос¤гла 1,6 тис., а в 1890 p. Ч 2,2 тис. к. с. ÷е становило 2/5 потужност≥ вс≥х парових двигун≥в переробноњ промисловост≥ краю. ўе б≥льше посиливс¤ розвиток л≥сопил¤нн¤ на рубеж≥ XIXЧXX ст. Ќа зах≥дноукрањнських земл¤х у той час д≥¤ло близько 100 л≥сопильних завод≥в, на кожному з ¤ких працювало б≥льше н≥ж 20 чол.

“емпи зростанн¤ меблевого виробництва та ≥нших галузей деревообробноњ промисловост≥ були дуже пов≥льними. ≤ноземний кап≥тал не ви¤вл¤в за≥нтересованост≥ у њхньому розвитку, оск≥льки дл¤ цього потр≥бн≥ були значн≥ кап≥таловкладенн¤. “ому в «ах≥дну ”крањну доводилос¤ ввозити готов≥ вироби з дерева. Ќав≥ть д≥жки дл¤ пива в цей рег≥он поставл¤лис¤ з „ех≥њ та јмерики.

 рок вперед зробило л≥сох≥м≥чне виробництво. Ќаприк≥нц≥ 60-х рок≥в у ¬еликому Ѕичков≥ на «акарпатт≥ було збудовано перший, в 1880 p. в “ур'њ Ѕистрому Ч другий, а на початку 90-х рок≥в у ѕеречин≥ Ч трет≥й л≥сох≥м≥чн≥ заводи. ÷е були велик≥ на той час п≥дприЇмства, ¤к≥ наприк≥нц≥ XIX ст. нал≥чували по 300Ч600 роб≥тник≥в ≥ разом на р≥к переробл¤ли близько 300 тис. складометр≥в деревини. Ќа початку XX ст. було введено в д≥ю л≥сох≥м≥чн≥ заводи у —вал¤в≥ та ¬игод≥.

Ќезначн≥ зм≥ни в≥дбулис¤ в б≥льшост≥ галузей харчовоњ промисловост≥ рег≥ону. ƒо середини 70-х рок≥в велика цукроварн¤ в “лумач≥ та менша в ”стю припинили виробництво. Ћише наприк≥нц≥ XIX ст. виникли два цукрових заводи на Ѕуковин≥. ” 1913 p. почав працювати цукровий завод в галицькому м≥ст≥ ’одоров≥.

1	2	3	4	5

Ќазва: ќсобливост≥ промислового перевороту в «ах≥дн≥й та —х≥дн≥й ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3311 прочитано)