≈коном≥чн≥ теми > ќсобливост≥ промислового перевороту в «ах≥дн≥й та —х≥дн≥й ”крањн≥

Ќа початку XX ст. на зах≥дноукрањнських земл¤х д≥¤ло 5 великих державних тютюнових фабрик (чотири в —х≥дн≥й √аличин≥ й одна на «акарпатт≥). јвстро-угорський ур¤д ≥ тут ви¤вив своЇ колон≥заторське обличч¤. «ах≥дноукрањнськ≥ фабрики лише незначною м≥рою забезпечували м≥сцев≥ потреби в тютюнових виробах ≥ переважна частина њх завозилас¤ з центральних район≥в монарх≥њ √абсбург≥в.

ѕродукц≥¤ легкоњ промисловост≥ зах≥дноукрањнських земель не могла усп≥шно конкурувати з австр≥йськими, угорськими ≥ закордонними промисловими виробами ≥ через це розвивалас¤ пов≥льно. ¬≥дставало, зокрема, текстильне виробництво. “ак, у —х≥дн≥й. √аличин≥ наприк≥нц≥ XIX Ч на початку XX ст. д≥¤ло лише к≥лька текстильних п≥дприЇмств. Ќа найб≥льших з них було зайн¤то по к≥лька дес¤тк≥в роб≥тник≥в.

” зах≥дноукрањнських земл¤х важкоњ промисловост≥ майже не ≥снувало. ћашинобудуванн¤ було розвинено слабко. ¬ «акарпатт≥ Ч у ƒовгому,  обилецьк≥й ѕол¤н≥ та ‘ридешов≥ д≥¤ли металург≥йн≥ заводи, де виплавл¤ли чавун. Ќа цих п≥дприЇмствах використовувалас¤ застар≥ла техн≥ка. “≥льки завод у  обилецьк≥й ѕол¤н≥ був дещо модерн≥зований прот¤гом 1908Ч1912 pp. у зв'¤зку з використанн¤м машин. Ќа ньому виробл¤лис¤ колеса дл¤ паровоз≥в, невелик≥ металев≥ реч≥ Ч сокири, лопати тощо. « 90-х рок≥в XIX ст. ви¤вились ознаки концентрац≥њ виробництва на зах≥дноукрањнських земл¤х. ќдним з ви¤в≥в цього було утворенн¤ в 1892 p. картел¤ з метою нормуванн¤ ц≥н на нафту. Ћише прот¤гом 1905Ч1906 pp. виникло понад 50 акц≥онерних компан≥й з видобутку нафти, найб≥льшими з ¤ких були "√алицьке- арпатське товариство" з кап≥талом 16 млн крон, компан≥¤ "—х≥дниц¤" з кап≥талом 10 млн крон, компан≥¤ "√аличина" з кап≥талом 6 млн крон.

” першому дес¤тир≥чч≥ XX ст. у нафтов≥й промисловост≥ прискоривс¤ процес концентрац≥њ п≥дприЇмств.  ≥льк≥сть њх з 344 у 1907 p. (—коротилас¤ до 254 у 1910 p. Ќайб≥льш≥ 15 п≥дприЇмств виробл¤ли 75 % нафти, що видобувалас¤ в √аличин≥.

” деревообробн≥й промисловост≥ «акарпатт¤ з 1882 p. д≥¤в синдикат "ћундус". јкц≥онерний кап≥тал синдикату становив в 1910 p. « млн, а в 1916 p. Ч 7,3 млн крон. Ќайб≥льший х≥м≥чний завод у —вал¤в≥, збудований у 1910Ч 1911 pp., належав будапештськ≥й компан≥њ "—ольва", акц≥онерами ¤коњ кр≥м австр≥йських були англ≥йськ≥, французьк≥ та американськ≥ п≥дприЇмц≥.

—творивши банки, акц≥онерн≥ товариства, концерни та ≥нш≥ монопол≥стичн≥ об'Їднанн¤, ≥ноземн≥ п≥дприЇмц≥ оволод≥ли основними галуз¤ми промисловост≥ «ах≥дноњ ”крањни, насамперед нафтовою.

—початку пан≥вне становище в н≥й належало австр≥йським п≥дприЇмц¤м, але з початку XX ст. почав надходити н≥мецький кап≥тал, а згодом американський ≥ англ≥йський кап≥тали. ¬ 1911 p. англ≥йським кап≥тал≥стам лише в Ѕорислав≥ належала 71 свердловина з 363, ¤к≥ давали 1/4 нафтовидобутку Ѕориславського басейну. ¬ 1912 p. н≥мецьк≥ та англ≥йськ≥ ф≥рми об'Їдналис¤ в концерн, що зосередив у своњх руках 1/3 видобутку нафти в басейн≥, заволод≥в ус≥ма нафтопроводами цього району, чотирма з семи великими нафтопереробними заводами. ” 1913 p. в нафтову промислов≥сть ѕрикарпатт¤ почав посилено проникати ≥ французький кап≥тал. Ќапередодн≥ першоњ св≥товоњ в≥йни вкладений у нафтодобувну промислов≥сть ѕрикарпатт¤ кап≥тал оц≥нювавс¤ у 310 млн австр≥йських крон, з них майже 1/3 припадала на австр≥йський кап≥тал, 1/5 Ч на англ≥йський, по 12Ч15 % Ч на н≥мецький, французький ≥ м≥сцевий галицький, по 2 % Ч на американський ≥ бельг≥йський.

јвстр≥йський кап≥тал займав пров≥дн≥ позиц≥њ в л≥сопильн≥й та деревообробн≥й галуз¤х промисловост≥. ≤ноземн≥ п≥дприЇмц≥ скуповували на зах≥дноукрањнських земл¤х тис¤ч≥ гектар≥в л≥су. ’ижацька розробка л≥сових масив≥в призводила до зменшенн¤ њхн≥х площ. Ћише за 1912 p. вони скоротилис¤ б≥льше н≥ж,на 1 100 га.

« початку XX ст. австро-угорська промислов≥сть, у ¤к≥й переважали картел≥, особливо настирливо почала диктувати свою волю зах≥дноукрањнськ≥й економ≥ц≥.  артел≥ поглинали в —х≥дн≥й √аличин≥ ус≥ п≥дприЇмства, ≥снуванн¤ ¤ких було дл¤ них небажаним. ћайже неможливим було буд≥вництво нових фабрик ≥ завод≥в, ¤кщо це суперечило ≥нтересам в≥дпов≥дних монопольних об'Їднань.

–озвиток промисловост≥, зростанн¤ внутр≥шнього ринку на зах≥дноукрањнських земл¤х потребували вдосконаленн¤ шл¤х≥в сполученн¤. ѕроте власт≥ не посп≥шали з њх буд≥вництвом. Ѕуд≥вництво зал≥зниць, ¤к ≥ в попередн≥ дес¤тир≥чч¤, велос¤ переважно з стратег≥чних м≥ркувань. ѕрот¤гом 1870Ч1910 pp. зал≥знична мережа в ус≥й √аличин≥ зросла на 1430 км. ” 1910 p. вона становила 4120 км. Ќезважаючи на це, зах≥дноукрањнськ≥ земл≥ були г≥рше забезпечен≥ зал≥зниц¤ми, н≥ж розвинен≥ крањни ™вропи, а також зах≥дн≥ пров≥нц≥њ јвстро-”горщини. ” 1900 p. в √аличин≥ на 1 тис. км2 територ≥њ припадало всього 45,7 км зал≥зниць, а на Ѕуковин≥ Ч 46,6, тод≥ ¤к у Ќижн≥й јвстр≥њ Ч 98,8, а в Ѕогем≥њ Ч 114,1 км. Ќаприк≥нц≥ XIX ст. прот¤жн≥сть зал≥зниць на «акарпатт≥ становила 500 км (3,3 % ус≥х зал≥зничних л≥н≥й ”горщини).

“енденц≥йне ставленн¤ австро-угорських ур¤дових ≥ ф≥нансових к≥л до потреб економ≥чного розвитку зах≥дноукрањнських земель ви¤вл¤лось ≥ в зал≥знично-тарифн≥й пол≥тиц≥. Ќа першому промисловому з'њзд≥ в  раков≥ у 1901 p. вказувалос¤, що ≥ державн≥, ≥ приватн≥ зал≥зниц≥ своЇю системою транспортних тариф≥в поставили зах≥дноукрањнськ≥ п≥дприЇмства в неоднакове становище пор≥вн¤но з своњми австро-угорськими конкурентами.

≈коном≥чна в≥дстал≥сть зах≥дноукрањнських земель позначалас¤ на соц≥альн≥й структур≥ населенн¤. ¬еликих м≥ст було небагато. Ќа початку 40-х рок≥в XIX ст. понад 10 тис. чол. мали, кр≥м Ћьвова (61 тис. чол. у 1850 p.), лише 8 м≥ст Ч Ѕроди (18 тис.), “ерноп≥ль (18 тис.), „ерн≥вц≥, ƒрогобич, —тан≥слав, —амб≥р,  оломи¤ ≥ ѕеремишль (по 10Ч12 тис.). Ќайб≥льш≥ м≥ста «акарпатт¤ Ч ”жгород, ћукачеве, ћарамош, —игет Ч нал≥чували наприк≥нц≥ 40-х рок≥в по 6Ч7 тис. чол.

Ќаприк≥нц≥ XIX Ч на початку XX ст. зросло м≥ське населенн¤ «ах≥дноњ ”крањни. “ак, к≥льк≥сть мешканц≥в 19 галицьких м≥ст прот¤гом 1880Ч1910 pp. зб≥льшилас¤ на 62,8 %. ” 1880 p. частка жител≥в м≥ст у всьому населенн≥ становила 17,1,ав 1910р. Ч 19,8%. Ќайшвидше зростало населенн¤ Ћьвова. якщо вз¤ти 1850 p. за 100, то в 1910 p. населенн¤ м≥ста зб≥льшилос¤ на 286,5 %.

¬ ц≥лому населенн¤ зах≥дноукрањнських м≥ст зростало в пор≥вн¤но невеликих величинах, що властиве аграрним пров≥нц≥¤м. “ак, на «акарпатт≥ прот¤гом 1869Ч1910 pp. м≥ське населенн¤ зб≥льшилос¤ на 71 %, тод≥ ¤к все населенн¤ зросло на 45 %.

“оргово-промислове населенн¤ за цей пер≥од зростало значно швидше.

ѕопри зростанн¤ населенн¤ м≥ст, зах≥дноукрањнськ≥ земл≥ були в≥дсталими пров≥нц≥¤ми јвстро-”горськоњ ≥мпер≥њ. ¬ промисловост≥ √аличини на початку XX ст. було зайн¤то лише 9 % населенн¤, а в с≥льському господарств≥ Ч 77 %. Ќа Ѕуковин≥ в 1900 p. с≥льським господарством було зайн¤то 75 % населенн¤. ¬ «акарпатськ≥й ”крањн≥ в промисловост≥ працювало не б≥льше н≥ж 5 % населенн¤.

¬икладене засв≥дчуЇ, що економ≥ка зах≥дноукрањнських земель була в≥дсталою. ≈нергоресурси вс≥Їњ јвстр≥њ наприк≥нц≥ XIX ст. становили 1 016 420 к. с. ј на √аличину, в ¤к≥й проживало майже 1/3 населенн¤ јвстр≥њ, припадало лише 56 500 к. с., або 5,57 %. Ќезначна к≥льк≥сть парових машин працювала на п≥дприЇмствах «акарпатт¤. ¬ 1905Ч 1909 pp. њх нал≥чувалос¤ всього 128 проти 119 наприк≥нц≥ XIX ст. Ќа п≥дприЇмствах Ѕуковини в 1889 p. було 297 парових машин, що становило 0,9% њхньоњ к≥лькост≥ в јвстр≥њ загалом. ¬елике значенн¤ дл¤ подальшого техн≥чного прогресу промисловост≥ мало буд≥вництво на початку XX ст. у Ћьвов≥ досить великоњ (потужн≥стю 10 тис. к¬т) електростанц≥њ. ¬ р¤д≥ ≥нших м≥ст були введен≥ в д≥ю менш≥ електростанц≥њ. ѕ≥двищенн¤ р≥вн¤ механ≥зац≥њ виробництва спри¤ло значному п≥днесенню продуктивност≥ прац≥, зростанню в к≥лька раз≥в випуску продукц≥њ фабрично-заводськоњ промисловост≥, посиленню й рол≥ в економ≥ц≥ краю.

Ќа початку XX ст. на зах≥дноукрањнських земл¤х вс≥ма видами промисловоњ д≥¤льност≥ було зайн¤то близько 300 тис. чол. « них промислов≥ роб≥тники становили 62Ч63 тис. чол. ¬они працювали на 700 фабрично-заводських п≥дприЇмствах. ” —х≥дн≥й √аличин≥ д≥¤ло 600 промислових п≥дприЇмств фабрично-заводського типу, на ¤ких було зайн¤то близько 40 тис. роб≥тник≥в. Ќа зал≥зниц¤х ≥ державних п≥дприЇмствах працювало 6Ч8 тис. чол. Ќа Ѕуковин≥ в 1910 p. нал≥чувалос¤ 35,5 тис. роб≥тник≥в, у тому числ≥ 13,6 тис. промислових. ѕоловину з них становили фабрично-заводськ≥ роб≥тники, ¤к≥ концентрувалис¤ на 80 п≥дприЇмствах. Ќа «акарпатт≥ чисельн≥сть фабрично-заводських роб≥тник≥в у 1910 p. наближалас¤ до 7 тис. чол.

√алузева структура зах≥дноукрањнськоњ промисловост≥ залишалась однобокою ≥ мала характер, типовий дл¤ колон≥альних територ≥й. √оловну частину продукц≥њ давали галуз≥, що займалис¤ добуванн¤м ≥ первинною переробкою м≥сцевоњ сировини, Ч л≥сова, л≥сопильна ≥ нафто-озокеритна. ≤нш≥ галуз≥ були розвинен≥ дуже слабко. ÷е означаЇ, що незважаючи на значн≥ зрушенн¤ наприк≥нц≥ XIX Ч на початку XX ст. становленн¤ фабрично-заводськоњ промисловост≥ на зах≥дноукрањнських земл¤х ще не завершилось.

¬ ц≥лому промислов≥сть украњнських земель, що перебували в склад≥ јвстро-”горщини, прот¤гом XIX Ч на початку XX ет. зробила значн≥ кроки вперед. ќднак ¤кщо у —х≥дн≥й ”крањн≥ йшов процес ≥ндустр≥ал≥зац≥њ, то економ≥чний розвиток зах≥дноукрањнських земель був на значно нижчому р≥вн≥. ѕромисловий переворот тут, розпочавшись п≥зн≥ше, н≥ж у —х≥дн≥й ”крањн≥, проходив пов≥льн≥ше ≥ до початку першоњ св≥товоњ в≥йни ще не завершивс¤. «ах≥дний рег≥он, ¤к ≥ вс¤ ”крањна на початку XX ст., ≥стотно в≥дставав в≥д передових крањн св≥ту. ÷е стало результатом насамперед граб≥жницькоњ антиукрањнськоњ пол≥тики јвстро-”горськоњ ≥мпер≥њ, на¤вност≥ багатьох пережитк≥в —ередньов≥чч¤, засилл¤ ≥ноземного кап≥талу. Ѕез пол≥тичноњ незалежност≥ ”крањни не могли повною м≥рою зростати нов≥ тенденц≥њ в соц≥альному й економ≥чному розвитку. ¬≥н був типовим дл¤ колон≥альних ≥мпер≥й.

1	2	3	4	5

Ќазва: ќсобливост≥ промислового перевороту в «ах≥дн≥й та —х≥дн≥й ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3311 прочитано)