∆урнал≥стика > «агальна характеристика ћасово≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥

 омун≥кац≥¤ (сп≥лкуванн¤, рос. общение, англ. communica≠tion) Ч

це зумовлений ситуац≥Їю й соц≥ально-психолог≥чними особ≠ли≠во≠ст¤ми ко≠му≠н≥≠катор≥в процес встановленн¤ ≥ п≥дтриманн¤ контакт≥в м≥ж членами пев≠ноњ соц≥альноњ групи чи сусп≥ль≠ства в ц≥лому на основ≥ духовного, профес≥й≠ного або ≥ншого Їднанн¤ учасник≥в комун≥кац≥њ,

¤кий в≥дбуваЇтьс¤ у вигл¤д≥ взаЇмоповТ¤заних ≥нтелекту≠аль≠но-ми≠сли≠≠тель≠них та емоц≥йно-вольових акт≥в, опо≠серед≠≠ко≠ваних мовою й дискретних у час≥ й простор≥,Ч тобто у вигл¤д≥ акт≥в мовленн¤, акт≥в парал≥нгв≥стичного характеру й психо≠ф≥≠з≥о≠≠ло≠г≥ч≠ного впливу, акт≥в сприй≠ман≠н¤ та розум≥нн¤ ≥ т. п.,

що повТ¤зан≥ з процесами збору факт≥в, њх збер≥ганн¤, анал≥≠зу, переробки, оформленн¤, висловленн¤ та при потреб≥ поши≠рен≠н¤, сприйманн¤ ≥ розум≥нн¤,

в≥дбуваютьс¤ з використан≠н¤м або без нього р≥зних знако≠вих систем, зображень, звук≥в (письмо, жести, м≥м≥ка та ≥н.), за≠со≠б≥в комун≥кац≥њ (газети, жур≠нали, ауд≥ов≥зуальн≥ про≠гра≠ми й т. п.), засоб≥в звТ¤зку (теле≠фон, теле≠граф, транспорт тощо)

≥ результатом ¤ких Ї конкретна ≥нтелектуально-мислитель≠на й емоц≥йно-вольова пове≠д≥нка сп≥вбес≥дника, конкретн≥ ре≠зультати його д≥¤льност≥, прийн¤т≥ ним р≥шенн¤, що задоволь≠н¤ють член≥в певноњ соц≥альноњ групи або сусп≥льства в ц≥≠лому.

ќсновним у цьому визначенн≥ Ї розум≥нн¤ комун≥кац≥њ ¤к про≠цесу, що виконуЇ обТЇднувальну функц≥ю ≥ не Ї тотож≠≠≠ним мовлен≠ню. «вичайно, найприродн≥шими операц≥¤ми, в ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ сп≥лкуванн¤, Ї мовн≥ операц≥њ, або мовленн¤. —п≥лкуванн¤ ≥ мов≠лен≠н¤ ототож≠нювати не можна. ћовленн¤ Ч це форма сп≥лкуван≠н¤, до того ж не Їдина. —каж≥мо, так≥ психоф≥з≥олог≥чн≥ форми впливу на сп≥вбес≥дника, ¤к нав≥юванн¤, повед≥нков≥ акти (певне демонструванн¤ т≥ла, використанн¤ жест≥в), ¤к≥ можуть супрово≠джуватис¤ й не супроводжуватис¤ мовними актами, теж Ї форма≠ми комун≥кац≥њ й спр¤мован≥ на залученн¤ учасника комун≥кац≥њ до свого гурту, колективу, до виконанн¤ ним певних ф≥зичних або ≥н≠те≠лек≠туальних д≥й, необх≥д≠них тому, хто ≥н≥ц≥юЇ комун≥кац≥ю, або виражаЇ ≥нтереси тих, хто зац≥кавлений у ц≥й комун≥кац≥њ, тоб≠то у п≥дпор¤дкуванн≥ особи своњй сп≥льнот≥. ƒо реч≥, не у вс≥х комун≥≠ка≠тивних ситуац≥¤х слово Ї д≥Ївим, ≥нод≥ погл¤д б≥льше важить, н≥ж слово, ≥ треба вм≥ти добре ор≥Їнтуватис¤ в ситуац≥њ й обирати оптимальну форму сп≥лкуванн¤.

« визначенн¤ ви вже можете зрозум≥ти, наск≥льки важливим у сусп≥льств≥ Ї той процес, ¤кий ви маЇте профес≥йно опанувати ≥ ¤кий повинен стати дл¤ вас роботою. « першоњ ж лекц≥њ ви по≠винн≥ зрозум≥ти принаймн≥ так≥ реч≥:

перед вами процес, ¤кий можна використати ≥ на благо ≥ на зло люд¤м;

перед вами процес, на ¤кий Ї р≥зн≥ погл¤ди Ч пол≥тичн≥, конТ≠юнктур≠н≥ ≥ незалежн≥ в≥д пол≥тики, науков≥ погл¤ди;

перед вами процес, ¤кий включаЇ багато такого, що треба знати, але не треба застосовувати;

перед вами процес, в ¤кий треба поринати з≥ св≥тлим розумом, чистими руками ≥ палким серцем.

ћи ще не раз повернемос¤ до цього, бо це робити зобовТ¤зуЇ нас наша профес≥¤, але сьогодн≥ скажу: комун≥≠кац≥¤ за своЇю при≠ро≠дою Ї УагресивнимФ процесом, процесом уп≠ли≠≠≠≠≠ву на людину або сусп≥льство, оск≥льки процес встановленн¤ кон≠≠так≠≠т≥в (чим Ї ко≠му≠н≥кац≥¤), хоч сам собою ≥ безбол≥сний, але не такий уже й нањвний щодо метод≥в ≥ способ≥в контактуванн¤; в≥н може бути навТ¤зливим, грубим, п≥дступним ≥ т. п. ≤ лише з конТ≠юнктурноњ точки зору або через наукове нев≥гластво можна сказа≠ти, що комун≥кац≥¤ Ч це дисти≠льований процес передач≥ ≥нформа≠ц≥њ, не повТ¤заний з упливом на людей. ѕро цей уплив ви повинн≥ па≠мТ≠¤тати пост≥йно ≥ повинн≥ добре усв≥домлювати, щó ви робите словом ≥ нести за це в≥дпов≥дальн≥сть, ¤кщо не перед своЇю сов≥≠стю, то перед законом. √овор¤чи про своЇ право на слово, ви по≠вин≠н≥ подумати ≥ про права того чи тих, хто вас слухаЇ. Ќе можна бути егоњстом ≥ прагнути сказати за будь-¤ку ц≥ну своЇ слово, треба поважати тих, хто вас слухаЇ, ≥ думати про те, чи потр≥бне њм ваше слово. “реба думати не т≥льки про своњ права, а й про права тих, з ким ви сп≥лкуЇтес¤.

—ьогодн≥, ¤к приклад, ми перегл¤немо сюжет каналу OTV, в ¤кому сп≥вачка јстра¤ говорить про безцеремонне втручанн¤ журнал≥стки у њњ приватне житт¤.

11 серпн¤ в л≥тньому концертному зал≥ м. ялта на своЇму концерт≥ ‘≥л≥п  ≥ркоров висловивс¤ про «ћ  ¤к четверту владу. Ќа його дум≠ку, вони н≥ четверта, н≥ пТ¤та, н≥ шоста. Ќе достатньо пописувати вс¤к≥ статеЇчки, втручаючись в ≥нтимне житт¤, ≥ вважати себе владою. ÷е Умани¤ величи¤Ф, сказав сп≥вак. ≤ справд≥, «ћ  не Ї власне владою, але вони мають таку ж владу над людьми, ¤ку мають ≥ той же ‘≥л≥п  ≥ркоров, хто з≥брав к≥лькатис¤чну аудитор≥ю й зум≥в утримати њњ про≠т¤гом двох годин, й ≥нш≥ артисти, оратори, ≥нш≥ майстри слова.

Ќаше визначенн¤ комун≥кац≥њ, ¤к ≥ вс≥ ≥нш≥, не претендуЇ на вичер≠п≠н≥сть. …ого можна доповнювати, розширювати, модиф≥кувати, що ми зараз ≥ зробимо, коли поведемо мову про масову комун≥кац≥ю.

¬изначенн¤ масовоњ комун≥кац≥њ не можна витворити простим до≠да≠ванн¤м слова маси до слова комун≥кац≥¤. «м≥на звичного дл¤ нас м≥жлюдського характеру комун≥кац≥њ, коли сп≥лкуютьс¤ двоЇ, привела до глобал≥зац≥њ й модиф≥кац≥њ самого процесу сп≥лкуванн¤. якщо у ти≠по≠вих, побутових або нав≥ть виробничих, ситуац≥¤х сп≥лкуванн¤ вини≠каЇ н≥би стих≥йно, раптово ≥ ¤к д≥¤, п≥дпор¤дкована основному, напри≠клад, виробничому виду д≥¤льност≥, включаЇтьс¤ в нењ, то намаганн¤ сп≥лкуватис¤ з масою людей, переконувати њх у чомусь змушуЇ кому≠н≥≠канта ставитис¤ до сп≥лкуванн¤ серйозно, готуватис¤ до нього. ј дл¤ людей, ¤к≥ пост≥йно займаютьс¤ сп≥лкуванн¤м ≥ воно Ї њхньою пра≠цею (наприклад дл¤ учител≥в, письменник≥в, лектор≥в ≥ дл¤ нас жур≠на≠л≥ст≥в),Ч сп≥лкуванн¤ перетворюЇтьс¤ у роботу, ¤ку вже можна назвати профес≥ональною д≥¤льн≥стю сусп≥льно-культурного плану ≥ моти≠вом ¤коњ Ї ≥де¤ згуртуванн¤ людей навколо ≥ншоњ ≥дењ або ¤коњсь спра≠ви.

“аким чином, п≥д масовою комун≥кац≥Їю (масовим сп≥лку≠ванн¤м, mass communication) ми розум≥Їмо орган≥зоване сп≥л≠ку≠ванн¤,

що Ї видом сусп≥ль≠но-культурноњ д≥¤льност≥,

¤ка в≥дбуваЇтьс¤ у вигл¤д≥ взаЇмоповТ¤заних ≥нтелекту≠аль≠но-ми≠сли≠≠тель≠них та емоц≥йно-вольових д≥й,

спр¤мованих на духовне, про≠фе≠с≥й≠не чи ≥нше Їд≠нан≠н¤ ма≠си людей (мас).

ќсновним у цьому визначенн≥ Ї розум≥нн¤ комун≥кац≥њ ¤к ор≠га≠н≥≠зованого сп≥лкуванн¤, або д≥¤льност≥, тобто такоњ активност≥ людей, ¤ка маЇ своњ мотиви, свою структуру, ¤ка складаЇтьс¤ з д≥й Ч акт≥в, п≥дпор¤дкованих мет≥. ƒо реч≥, будь-¤ка д≥¤льн≥сть не ≥снуЇ сама собою, вона завжди представлена конкретними д≥¤ми ≥ в них реал≥зуЇтьс¤. Ќайприродн≥шими д≥¤ми, в ¤ких в≥д≠бу≠ваЇтьс¤ сп≥лкуванн¤ ¤к д≥¤льн≥сть, Ї мовн≥ д≥њ, або мовленн¤.

“е, що масова комун≥кац≥¤ Ї орган≥зованим сп≥лкуванн¤м, маЇ принципове значенн¤ дл¤ розум≥нн¤ формуванн¤ й розвитку масово≥нформац≥йних процес≥в у сусп≥льств≥. ≤де¤ орган≥зовано≠го сп≥лкуванн¤ може виникнути лише у ситуац≥њ в≥д≠по≠в≥≠даль≠но≠ст≥ мовц¤ (комун≥канта) за свою Условесну роботуФ. ÷¤ в≥дпов≥≠даль≠≠н≥сть р≥дко виникаЇ п≥д час сп≥лкуванн¤ двох людей, бо та≠ке сп≥лкуванн¤ маЇ р≥вень переважно побутовоњ м≥жособист≥сноњ комун≥кац≥њ. ћасов≥сть акту мов≠ленн≠¤, коли на тебе дивл¤тьс¤ сотн≥ очей, даЇ в≥дчутт¤ важливост≥ виконуваноњ справи, тобто акту мовленн¤, ≥ змушуЇ серйозно ставитис¤ до орган≥зац≥њ са≠мо≠го процесу сп≥лкуванн¤. ќкр≥м того, психолог≥чно сп≥лкуван≠н¤ з масами Ч це Ї завжди вих≥д за меж≥ свого звичного, непо≠м≥т≠ного дл¤ своЇњ ж св≥домост≥ У¤Ф. јктуал≥зац≥¤ свого У¤Ф, тоб≠то усв≥домленн¤ того, що ≥ ¤к ти робиш у цей момент, характер≠на дл¤ особливих ситуац≥й, в ¤к≥ потрапл¤Ї людина. ƒо таких ситуац≥й в≥дноситьс¤ й комун≥кативна ситуац≥¤, в ¤к≥й дово≠дить≠≠с¤ тримати слово перед масою людей. ”св≥домленн¤ ж сво≠њх вчин≠к≥в, д≥й, операц≥й, ц≥лей, мотив≥в ≥ т. п., а через усв≥дом≠ленн¤ й керуванн¤ ними лежить в основ≥ профес≥онал≥зму, тобто майстерност≥. ј це в свою чергу веде до профес≥онал≥зац≥њ д≥й, виникненн¤ в≥дпов≥дноњ профес≥њ й п≥дготовки в≥дпов≥дних фа≠х≥в≠ц≥в. “аким чином, орган≥зоване сп≥лкуванн¤, ¤ким Ї масова комун≥кац≥¤, давним-давно набуло ознак профес≥ональноњ д≥¤ль≠но≠ст≥ й поставлене у виробнич≥ умови пор¤д з розвитком засоб≥в масо≠воњ комун≥кац≥њ, без ¤ких ефективний звТ¤зок з масами не≠мож≠ливий, тобто пор¤д з виникненн¤м ≥ндустр≥њ мас-мед≥а. «г≥д≠но з визначенн¤м масового сп≥лкуванн¤, вз¤того з≥ словника A Dic≠tionary of Communication and Media Studies (Ed. by J. Watson and A. Hill.Ч London, New York, Sydney, Auckland, 1997.Ч C. 132Ч133), цим терм≥ном позначають У≥нституал≥зован≥ форми ви≠роб≠ництва ≥ розповсюдженн¤ загальнодоступних (публ≥чних) пов≥≠домлень, ¤к≥ поширюютьс¤ у великому масштаб≥, включаючи знач≠ний розпод≥л прац≥ в њхньому виробничому процес≥ та функц≥о≠ну≠ванн≥, через складне посередництво друку, ф≥льму, фотограф≥њ та звукозаписуФ (подано у переклад≥ ќ. ¬. «ернецькоњ [«ернецька ќ. ¬., 19]). як бачимо, орган≥зац≥¤ процесу масового сп≥лкуванн¤ дос¤гла такого р≥вн¤ в≥дпов≥дальност≥ й серйозност≥, що за орган≥зац≥ю спра≠ви масового сп≥лкуванн¤ в≥дпов≥дають ц≥л≥ установи, заклади, фабрики (У≥нституал≥зован≥ форми виробництва ≥ розповсюджен≠н¤Ф) ≥ кожен в≥дпов≥даЇ за орган≥зац≥ю певного процесу масовоњ ко≠му≠н≥кац≥њ (Уроз≠≠по≠д≥л прац≥ в њхньому виробничому процес≥ та функ≠ц≥ону≠ван≠н≥Ф), оск≥льки процес орган≥зац≥њ масового сп≥лкуванн¤ Ї складним (Учерез складне посередництво друку, ф≥льму, фотограф≥њ та звуко≠за≠писуФ).

¬ ≥ншому визначенн≥ масовоњ комун≥кац≥њ, вз¤тому з≥ словника Ellmore R. T. Mass Media Dictionary (Lincolnwood, 1992.Ч —. 351), наголос зроблено на швидкому розповсюдженн≥ коп≥й ≥нформац≥њ, виготовлених механ≥чно або електронно дл¤ гетерогенноњ (р≥знор≥д≠ноњ) ≥ дуже великоњ к≥лькост≥ ≥ндив≥дуум≥в. ÷е швидке розповсю≠джен≠н¤ ≥нформац≥њ згадуваний уже досл≥дник √. √. ѕо≠чепцов нав≥ть поклав в основу визначенн¤ комун≥кац≥њ взагал≥: УЕпропонуЇмо визначити комун≥кац≥ю ¤к процес прискоренн¤ обм≥ну ≥нформа≠ц≥ЇюФ [ѕочепцов √. √., 1999, 19].

1	2	3	4	5	6

Ќазва: «агальна характеристика ћасово≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2984 прочитано)