∆урнал≥стика > «агальна характеристика ћасово≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥

≤нформац≥йна ≥ндустр≥¤ (або ≥ндустр≥¤ «ћ , чи мас-мед≥а) зай≠ма≠≠Їтьс¤, зокрема, виробництвом нос≥њв ма≠совоњ ≥нформац≥њ ¤к засо≠б≥в ма≠со≠воњ ко≠≠му≠≠н≥кац≥њ, формуЇ ≥нформац≥йний прост≥р держави, ве≠де по≠л≥≠тику в ≥н≠фор≠мац≥йному простор≥, збираЇ, збер≥гаЇ, пере≠робл¤Ї й по≠ши≠≠рюЇ ≥н≠фор≠мац≥ю. —тановленн¤ й розвиток ≥нформа≠ц≥йноњ ≥нду≠стр≥њ ¤к сфери виробництва засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ («ћ ), або засо≠б≥в масовоњ ≥нформац≥њ (масового ≥нфор≠муванн¤) («ћ≤), зу≠мов≠лений (1) роз≠ширенн¤м сфери ≥нформац≥йних потреб су≠≠сп≥ль≠≠ст≠ва, (2) су≠сп≥ль≠но-економ≥чним ≥ науково-техн≥чним роз≠вит≠≠ком су≠сп≥ль≠ства, (3) процесами глобал≥зац≥њ системи масовоњ кому≠н≥кац≥њ, а також ≥нших комун≥кац≥йних систем Ц виробничих, про≠фе≠с≥й≠них тощо.

—в≥дченн¤м розвитку ≥нформац≥йноњ ≥ндустр≥њ в ”крањн≥ Ї хоч би такий факт: у 1997 роц≥ в ”крањн≥ було зареЇстровано 4824 пер≥о≠дичн≥ виданн¤, у 1999 Ч 5700 [÷ит. за: ћасова комун≥ка≠ц≥¤, 7; ќснови, 510].

«а даними —. —. —вириденка на 1989 р≥к, з початку XV ст. ≥н≠фор≠≠ма≠ц≥йний пот≥к зр≥с десь у 30 раз≥в. ўор≥чно у св≥т≥ друку≠Їтьс¤ близько 100 тис. журнал≥в ш≥стдес¤тьма мовами, 5 млн. наукових статей, книг, брошур, 150 тис. дисертац≥й ≥ зв≥т≥в. “аке найважли≠в≥ше дл¤ науково-техн≥чного прогресу джерело ≥нфор≠мац≥њ, ¤к все≠св≥тн≥й фонд списку винаход≥в (патент≥в) становить близько 500 млн. стор≥нок тексту ≥ щор≥чно поповнюЇтьс¤ на 1 млн. доку≠мент≥в. ўохвилини у св≥т≥ друкуЇтьс¤ близько 2 тис. стор≥нок наукових текст≥в [—вириденко —. —., 9; –≥зун ¬. ¬. та ≥н., 3Ч4]. «розум≥ло, що такий обс¤г ≥нформац≥њ не може збиратис¤, збер≥≠га≠тис¤, анал≥зуватис¤, обробл¤тис¤, готуватис¤ й поширюва≠тис¤ без спец≥≠альних метод≥в, техн≥к, технолог≥й, без техн≥чних засо≠б≥в. ўе у травн≥ 1984 року на м≥жнародному сем≥нар≥ в Ѕала≠тон≠сеплаке (”горщина), ¤кий в≥дбувс¤ з ≥н≥ц≥≠а≠ти≠ви ≤нституту до≠сл≥≠≠джень ≥ документац≥њ при ћ≥жнародн≥й орган≥зац≥њ журнал≥ст≥в ≥ був присв¤чений проблем≥ нових технолог≥й у масов≥й комун≥≠кац≥њ, прозвучала фраза, що прот¤гом в≥с≥мдес¤тих рок≥в у св≥т≥ роз≠повсюджено ≥нформац≥њ б≥льше, н≥ж за всю ≥стор≥ю людства. ќбс¤г ≥нформац≥њ подвоюЇтьс¤ через с≥мЧв≥с≥м рок≥в. “акий ≥н≠фор≠мац≥йний вибух спричинив розвиток нов≥тн≥х ≥нформац≥йних техно≠ло≠г≥й, оск≥льки в ус≥х сферах д≥¤льност≥ стала пом≥тною не≠р≥вновага м≥ж уведен≠н¤м ≥ виведенн¤м ≥нформац≥њ (пропорц≥¤ десь м≥ж 5:1 ≥ 13:1, тобто з пТ¤тиЧтри≠надц¤ти введених одиниць виводитьс¤ лише одна). —усп≥льство, ¤ке користуЇтьс¤ паперо≠вою технолог≥Їю, неспроможне обробити ≥ вчасно видати ≥нфор≠ма≠ц≥ю. ѕри≠родно, питанн¤ нових ≥нформац≥йних технолог≥й по≠ста≠ло ¤к першочергове. ј р≥вень майстерност≥ журнал≥ста почав оц≥нюватис¤ його ум≥нн¤м волод≥ти нов≥т≠н≥≠ми ≥нформац≥йними технолог≥¤ми [–≥зун ¬. ¬., 5].

–озвиток ≥нформац≥йних технолог≥й ¤к способ≥в, прийом≥в, про≠≠≠цес≥в, засоб≥в орган≥зац≥њ ≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥, теоретич≠них знань про них Ї складником розвитку культури народу, ос≠к≥льки вони повТ¤зан≥ з освоЇнн¤м важливоњ й складноњ форми ру≠ху матер≥њ Ч ≥нформац≥њ. У“ак, в ≥стор≥њ культури, зг≥дно з ф≥ло≠соф≥Їю процесу, визначним представником ¤коњ став амери≠кан≠ський ф≥лософ „арлз —. ѕ≥рс (1839Ч1914), етап ц≥ле≠спр¤мова≠ного перетворенн¤ ≥ використанн¤ ≥нформац≥њ Ї трет≥м, вищим ета≠пом розвитку культури людства ≥ технолог≥й зокрема. ÷ей ≥с≠то≠ричний пор¤док розвитку технолог≥й Ч в≥д ц≥ле≠спр¤≠мованого перетворенн¤ ≥ використанн¤ матер≥альних предмет≥в (перший етап) та ц≥леспр¤мованого перетворенн¤ ≥ використанн¤ енерг≥њ (другий етап) аж до ц≥леспр¤мованого перетворенн¤ ≥ викори≠≠≠стан≠н¤ ≥нформац≥њ (трет≥й етап) Ч Ї водночас лог≥чним пор¤д≠ком, оск≥льки енергетичн≥ нос≥њ ≥ машини передбачають ≥снуванн¤ звичайних засоб≥в прац≥, а також вони Ї необх≥дною передумовою розвитку ≥ використанн¤ ≥нформац≥йних нос≥њв Ч компТютер≥в, супутник≥в тощоФ [–≥зун ¬. ¬., 9].

Ќа¤вн≥сть технолог≥њ прац≥ лежить в основ≥ розвитку певного ви≠роб≠ництва та ц≥лоњ ≥ндустр≥њ. ”сп≥х розвитку ≥нформац≥йноњ ≥нду≠стр≥њ незм≥нно повТ¤заний з≥ створенн¤м досконалих засоб≥в орган≥≠зац≥њ прац≥, з автоматизац≥Їю процес≥в ≥н≠фор≠≠мац≥йного виробницт≠ва. јвтоматизац≥¤ виникаЇ лише на високотехнолог≥чних д≥л¤нках виробничих процес≥в, оск≥льки схематичне, автоматичне виконанн¤ пев≠них виробничих операц≥й, введенн¤ будь-¤кого пристрою в д≥ю може бути лише там, де виробнич≥ операц≥њ легко формал≥зуютьс¤ або усп≥шно були формал≥≠зо≠ва≠н≥, а значить, глибоко усв≥домлен≥, про≠анал≥зован≥. јвтоматизац≥¤ виробничих про≠це≠с≥в Ї про¤вом ви≠со≠≠кого р≥вн¤ технолог≥зац≥њ виробництва ≥ складовою части≠ною будь-¤ких технолог≥й.

≤нформац≥йн≥ технолог≥њ базуютьс¤ на пон¤тт≥ ≥нформац≥њ ¤к Узн¤тогоФ в нежи≠вому матер≥ал≥ в≥дображенн¤ д≥йсност≥, ¤ке от≠ри≠мують, збер≥гають, переробл¤≠ють, видають, розпод≥л¤ють ≥ ви≠ко≠ристовують. ”же цей перел≥к операц≥й, на думку ¬. ѕ.  а≠ши≠р≥≠на, св≥дчить про те, що ≥нформац≥¤ Ї предметом ≥ продуктом ≥нфор≠мац≥йноњ ≥ндустр≥њ ≥ под≥бна до речовини та енерг≥њ. «аслуга в цьому перш за все належить к≥бернетиц≥ [ аширин ¬. ѕ., 58].

ќсновними атрибутами будь-¤коњ технолог≥њ Ї технолог≥чний пред≠≠≠≠мет (обТЇкт), технолог≥чн≥ засоби прац≥ та технолог≥чний про≠цес [√уман≥тарн≥ технолог≥њ, 13]. “ехнолог≥чний процес скла≠даЇтьс¤ з багатьох операц≥й, ¤к≥ в своњй сукупност≥ можуть стано≠вити певну техн≥ку. “аким чином, технолог≥чний процес може бути визначе≠ний ¤к система техн≥к, що використовуютьс¤ дл¤ дос¤гненн¤ певноњ мети.

¬ ≥нформац≥йному виробництв≥ технолог≥чним предметом Ї ≥н≠фор≠мац≥¤ на пев≠ному нос≥њ, або зас≥б масовоњ комун≥кац≥њ. “ехноло≠г≥ч≠ними засобами прац≥ Ї засоби отриманн¤, збер≥ганн¤, об≠роб≠ки ≥ т. д. ≥нформац≥њ на матер≥альних нос≥¤х. —юди на≠ле≠жить, зокрема, ком≠≠пТ≠≠ютерна техн≥ка, пол≥граф≥чн≥ машини. “ехнолог≥чний про≠цес включаЇ процеси збору ≥нформац≥њ, њњ обробки, анал≥зу, збер≥ганн¤, виго≠тов≠ленн¤, тиражуванн¤, поширенн¤. ¬≥дпов≥дно, вид≥л¤ютьс¤ тех≠н≥ки: техн≥ка збо≠≠ру ≥нформац≥њ, техн≥ка анал≥зу тощо. Ќа жаль, система техн≥к дл¤ ≥нформа≠ц≥й≠них технолог≥й не досить розгалуже≠на ≥ в≥дпрацьована, що повТ¤зано з немож≠лив≥стю алгоритм≥зувати й автоматизувати сьогодн≥ де¤к≥ комун≥кац≥йн≥ про≠цеси. “ак, виб≥р актуальноњ теми, њњ анал≥з важко ун≥ф≥куютьс¤ й алгоритм≥зу≠ютьс¤.

—пособи орган≥зац≥њ виробничого процесу ≥ сам виробничий про≠≠цес залежать в≥д предмета прац≥, в≥д знанн¤ про нього. ” цьому ви≠пад≠ку прийн¤то говорити про матер≥алознавство ¤к основу тех≠ноло≠г≥чного процесу, оск≥льки в≥д знанн¤ про предмет прац≥ зале≠жить ≥ сама орган≥зац≥¤ прац≥. “ому знанн¤ про матер≥альн≥ нос≥њ ≥нформац≥њ й саму ≥нформац≥ю (газету, журнал, книгу, телепе≠редачу, текст, ви≠данн¤ тощо) Ї основою ≥нформац≥йноњ технолог≥њ.

ўодо технолог≥чних засоб≥в, то ≥нформац≥йна ≥ндустр≥¤ все ж не Ї багатою, про що св≥дчить неспроможн≥сть наших машино≠буд≥вних технолог≥й виготовл¤ти так≥ машини, ¤к≥ б змогли мате≠р≥≠ал≥зувати тех≠н≥ки анал≥зу, зм≥стовоњ обробки ≥нформац≥њ та ≥н. ≤с≠ну≠юч≥ техн≥чн≥ засоби, що вже стали традиц≥йними,Ч магн≥тофон, друкарська ма≠шин≠ка, рад≥оприймач тощо Ч виконують здеб≥ль≠шого репро≠дук≠тив≠ну функ≠ц≥ю ≥ можуть матер≥ал≥зувати т≥льки т≥ операц≥њ, ¤к≥ повТ¤зан≥ з в≥д≠творенн¤м голосу та зображенн¤. ÷≥ засоби виконують свою про≠дук≠тивну роль, але особливого зна≠чен≠н¤ вони набувають в ком≠плекс≥ з нов≥тн≥ми техн≥чними засобами, до ¤ких необх≥дно в≥д≠нести, зок≠рема, компТютерну та ≥ншу елек≠тронну техн≥ку. ÷¤ тех≠н≥ка прин≠ци≠≠пово в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д репро≠дуктивних техн≥чних засо≠б≥в. ¬она, по≠≠р¤д ≥з функц≥Їю в≥дтво≠рен≠н¤, здатна матер≥ал≥зувати операц≥њ от≠ри≠≠манн¤, збереженн¤ та обробки ≥нформац≥њ. Ћюдський мозок, попри всю його доско≠на≠л≥сть, не здатен збер≥гати й обробл¤ти швидко≠плин≠ний ≥нфор≠мац≥йний пот≥к. ≈лектронна техн≥ка уможли≠вила ма≠те≠р≥ал≥зац≥ю ≥н≠формац≥йних процес≥в ≥ дала поштовх дл¤ розвитку компТютер≠них ≥нформац≥йних технолог≥й.

 омпТютерна техн≥ка завд¤ки своњй здатност≥ керувати ≥нфор≠ма≠ц≥йними процесами стала важливим технолог≥чним засобом в ≥нфор≠ма≠ц≥йн≥й сфер≥. —учасний фах≥вець фактично маЇ п≥д рукою (1) ≥н≠фор≠мац≥йне джерело у вигл¤д≥ банк≥в даних, де ≥нформац≥¤ Ї мало≠дискретною (малороз≥рваною) у простор≥ й час≥, доступною зав≠д¤ки ≥нформац≥йним мережам у будь-¤кому куточку земноњ кул≥; (2) ана≠л≥тичний пристр≥й, ¤кий допомагаЇ фах≥вцю приймати р≥шен≠н¤; (3) д≥≠агностичний пристр≥й, здатний контролювати си≠ту≠ац≥ю взаЇ≠мо≠д≥њ фах≥вц¤ з технолог≥чним обТЇктом ≥ коригувати д≥њ фах≥вц¤; (4) к≥≠бернетичний пристр≥й, що здатен керувати д≥¤ми фа≠х≥вц¤ через си≠стему ≥нтерфейсних пристроњв (динам≥к, принтер, мон≥тор, телефон тощо).

 омпТютерна техн≥ка ¤коюсь м≥рою моделюЇ д≥¤льн≥сть фах≥в≠ц¤ че≠рез матер≥ал≥зац≥ю основних техн≥к, ¤к≥ доводилос¤ фах≥вцю вико≠ну≠ва≠ти вручну. ѕрийде час фах≥вц≥в-к≥бер≥в, але це стане мож≠ливим т≥льки на баз≥ штучного ≥нтелекту. ѕоки що ком≠пТ≠ю≠тер≠на тех≠н≥ка дл¤ людини залишаЇтьс¤ лише потужним технолог≥ч≠ним засо≠бом, особ≠ливо в ≥нформац≥йн≥й сфер≥. ¬иникаЇ питанн¤ до≠ц≥ль≠ност≥ включенн¤ в д≥¤льн≥сть фах≥вц¤ ≥нформац≥олог≥чного про≠ф≥лю ком≠пТю≠терноњ тех≠н≥ки. ¬она повинна використовуватис¤ лише на етапах рутинноњ ро≠бо≠ти людини або в ситуац≥¤х, повТ¤заних ≥з великими енергетичними людськими затратами чи значними потуж≠ност¤ми.

 омпТютерна техн≥ка входить у д≥¤льн≥сть людини своњми апа≠рат≠но-програмними засобами у вигл¤д≥ автоматизованих робочих м≥сць (ј–ћ), ≥нформац≥йно-пошукових систем (≤ѕ—), автоматизованих ≥н≠фор≠мац≥йних систем (ј≤—), експертних систем (≈—), банк≥в даних (Ѕƒ), ≥нформац≥йних мереж тощо. ÷¤ техн≥ка не просто включаЇтьс¤ у виробничу д≥¤льн≥сть людей, вона формуЇ нов≥тн≥ технолог≥њ, вит≥с≠н¤≠ю≠чи традиц≥йну, що повТ¤зано з соц≥ально-психолог≥чною ≥ профес≥й≠ною пер≥ор≥Їнтац≥Їю та адаптац≥Їю виробник≥в. ѕриродно, що зм≥на найменшого технолог≥чного ланцюжка порушуЇ весь технолог≥чний процес, робить переоц≥нку вс≥х зад≥¤них у дан≥й сфер≥ виробничих технолог≥й. “ому соц≥альна адаптац≥¤ компТютерноњ технолог≥њ Ч це соц≥ально складний процес, що зач≥паЇ ≥нтереси установ ≥ виробник≥в. ÷¤ нов≥тн¤ технолог≥¤ примушуЇ переосмислити нав≥ть сам процес виробництва. “ак, трапилос¤ з редакц≥йно-видавничими технолог≥¤≠ми, ¤к≥ завд¤ки компТютерн≥й техн≥ц≥ гуман≥зувалис¤, оск≥льки майже кожн≥й людин≥ став доступним процес виготовленн¤ ориг≥налу-маке≠та на персональному компТютер≥.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: «агальна характеристика ћасово≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2984 прочитано)