∆урнал≥стика > «агальна характеристика ћасово≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥

 омпТютерн≥ технолог≥њ зачепили ≥нтереси кожного прац≥вника ≥н≠фор≠мац≥йноњ сфери, змусили його позбавитис¤ виробничих стереоти≠п≥в, дбати про п≥двищенн¤ своЇњ квал≥ф≥кац≥њ, освоњти нову техн≥ку, зм≥≠≠ни≠ти культуру виробництва, виробнич≥ стосунки. “ак, компТю≠тер≠н≥ технолог≥њ фактично переорган≥зували редакц≥йно-видавничий про≠цес у б≥к розширенн¤ зони функц≥й редакц≥њ ≥ скороченн¤ функц≥й друкарн≥. ѕроцеси макетуванн¤, верстки перейшли в редакц≥ю, а дру≠карн≥ залишилис¤ процеси пол≥граф≥чного в≥дтворенн¤ та тиражу≠ван≠н¤. «авд¤ки програмному забезпеченню, спец≥ально зор≥Їнтованому на видавничу д≥¤льн≥сть, перестають ≥снувати окремо процеси набо≠ру, коректури й правки. “ехнолог≥чно це може бути Їдиний процес, ц≥л≥сн≥сть ¤кого залежить в≥д програмного продукту.

як≥сне, високотехнолог≥чне виготовленн¤ нос≥њв ≥нформац≥њ зумов≠лене сусп≥льною необх≥дн≥стю виробл¤ти досконал≥, естетично офор≠м≠≠лен≥ нос≥њ ≥нформац≥њ, потр≥бн≥ дл¤ розвитку людини й сусп≥льства в ц≥лому, збереженн¤ й передач≥ ≥нформац≥њ з покол≥нн¤ в покол≥нн¤, формуванн¤ ≥нформац≥йноњ системи сусп≥льства, розвитку науки, тех≠н≥≠ки, культури тощо. Ѕудь-¤кий текст, в≥д к≥лькох надру≠кова≠них р¤д≠к≥в до багатотомного виданн¤, Ї неоц≥ненним джерелом ≥нформа≠ц≥њ, вм≥стилищем духу народного, ≥нформац≥йним каналом м≥ж ми≠нув≠ши≠ною ≥ прийдешн≥стю.  ожен текст Ї про¤вом загаль≠нона≠род≠ноњ ≥нфор≠мац≥йноњ системи, в ¤к≥й живе дане покол≥нн¤. ¬ ос≠ми≠сленн≥ ц≥Їњ значимост≥ тексту б≥льш важливою й вагомою зда≠Їтьс¤ робота друкарки, складальника, коректора, ¤к≥ своЇю працею створюють справд≥ граф≥чн≥ шедеври нац≥ональноњ культури.

ƒл¤ ≥нформац≥йноњ системи сусп≥льства технолог≥¤ виготов≠ленн¤ но≠с≥њв ≥нформац≥њ не Ї ≥ндиферентною (байдужою). јдже в≥д швидкост≥, зо≠крема, друкарських процес≥в залежить швидк≥сть роз≠≠≠повсюдженн¤ ≥н≠фор≠мац≥њ. « погл¤ду природного, передача ≥н≠фор≠мац≥њ маЇ бути латент≠ним, безпереб≥йним, прискореним проце≠сом, ≥ будь-¤к≥ збоњ, що зач≥≠па≠ють ц≥ характеристики процесу пере≠дач≥ ≥нформац≥њ, згубно позна≠ча≠ють≠с¤ на сам≥й же природ≥. ≤нфор≠мац≥йн≥ технолог≥њ в сусп≥льств≥ ¤к соц≥о≠ло≠г≥зован≥ способи й про≠це≠си передач≥ ≥нформац≥њ, на в≥дм≥ну в≥д природ≠них, Ї певним чи≠ном гром≥здкими, упов≥льненими процесами через ни≠зь≠≠кий р≥вень автоматизац≥њ, диспропорц≥ю м≥ж здатн≥стю вводити й виво≠дити ≥нформац≥ю, неспроможн≥стю оперативно переробл¤ти й видавати велик≥ ≥нформац≥йн≥ масиви, ф≥ксувати њх на паперових чи ≥нших нос≥¤х. ¬≥дкрит≥сть ≥ св≥дома регульован≥сть ≥нформац≥йних про≠це≠с≥в у сусп≥ль≠ств≥, з одного боку, позитивний факт, бо дозвол¤Ї робити селекц≥ю ≥н≠формац≥њ, визначати канали њњ поширенн¤ тощо. ≤нформац≥йн≥ потоки у певному соц≥ум≥ завжди сусп≥льно регульо≠ван≥, ≥ в цьому пол¤гаЇ сам механ≥зм розвитку й ≥снуванн¤ соц≥аль≠них ≥нформац≥йних систем, де р≥зн≥ сусп≥льн≥ ≥нститути Ч в≥д осо≠би до певного колективу Ч впли≠ва≠ють на формуванн¤ ≥нформа≠ц≥йних поток≥в. ј з ≥ншого боку, Ї негатив≠ним ¤вищем, оск≥льки стороннЇ втручанн¤ в сокровенне ≥нформац≥йних процес≥в не зав≠жди коректне, буваЇ надто субТЇктивним.

ќтже, активний розвиток ≥нформац≥йних технолог≥й у наш час, що спричи≠нив фор≠му≠ванн¤ ц≥лоњ ≥нформац≥йноњ ≥ндустр≥њ, повТ¤за≠ний ≥з впливом науково-техн≥чного прогресу на систему масовоњ комун≥кац≥њ. У” 80-т≥ роки,Ч пише ќ. ¬. «ернецька,Ч карди≠наль≠но зм≥нивс¤ св≥≠товий ландшафт у галуз≥ масовоњ комун≥кац≥њ через низку глобальних трансформац≥й, що в≥дбулис¤ в н≥й. ѕередус≥м, це техн≥чн≥ в≥дкритт¤ та технолог≥чн≥ зм≥ни останньоњ чверт≥ ’’ ст. ¬они забезпечили стр≥мкий розвиток Ќ«ћ , зокрема кабель≠ного ≥ супутникового телебаченн¤. «а одне дес¤тил≥тт¤ ≥ндустр≥≠ально розвинен≥ крањни перейшли в≥д одн≥Їњ телев≥з≥йноњ епохи до ≥ншоњ, ¤ку можна назвати епохою нечуваного роз≠кв≥ту вс≥х вид≥в те≠ле≠баченн¤Ф [«ернецька ќ. ¬., 54]. ƒиджитальна рево≠люц≥¤, ¤к пише дал≥ ќ. ¬. «ернецька, тобто використанн¤ в техн≥ц≥ запи≠су, передач≥ та обробки ≥нформац≥њ за допомогою б≥нарних код≥в, спри≠чи≠нила тектон≥чн≥ зм≥ни в глобальних процесах масовоњ комун≥≠кац≥њ. ¬о≠на стала початком глобал≥зац≥њ системи масовоњ комун≥≠кац≥њ, що про≠¤ви≠лос¤, зокрема, в конгломеруванн≥ мас-мед≥а з ком≠пТютерною мульти≠ме≠д≥а. ”творюютьс¤ велик≥ компан≥њ, концерни, конгломе≠рати, групи, у волод≥нн¤ ¤ких вход¤ть р≥зн≥ «ћ . ћульти≠мед≥а-концерни у сфер≥ масовоњ комун≥кац≥њ стають ознакою нашого часу.

”крањна з часу проголошенн¤ незалежност≥ теж стала на шл¤х глобал≥зац≥њ системи масовоњ комун≥кац≥њ, розвитку власноњ ≥нфор≠ма≠ц≥йноњ ≥ндустр≥њ. ћи в≥дчули потребу у фор≠муванн≥ свого, вла≠сного ≥нформац≥йного простору, не залежно≠го в≥д ћоскви. Уякщо ран≥ше,Ч писав ј. «. ћоскаленко,Ч абсолютну б≥льш≥сть стано≠ви≠ла компарт≥йна преса, то нин≥ картина докор≥нно зм≥нилас¤Ф [ћасо≠ва комун≥кац≥¤, 7]. «б≥льшилас¤ к≥льк≥сть пер≥одичних видань на≠при≠к≥нц≥ 90-х рок≥в. —творенн¤ недержавних «ћ  пор¤д з дер≠жа≠в≠ни≠ми засв≥дчило те, що в ”крањн≥ будуЇтьс¤ демократичне сусп≥ль≠ство. «а даними ј. «. ћоскаленка, серед засновник≥в видань, ¤к≥ роз≠≠пов≠сюджуютьс¤ по вс≥й ”крањн≥, перше м≥сце пос≥дають комер≠ц≥йн≥ структури, друге Ч приватн≥ особи, третЇ Ч науков≥ та науко≠во-виробнич≥ установи, четверте й пТ¤те в≥дпов≥дно под≥л¤ють орга≠ни державного управл≥нн¤ та громадськ≥ орган≥зац≥њ. Ѕ≥льш≥сть ви≠дань ≥з загальнодержавною та заруб≥жними сферами розповсю≠джен≠н¤ (54%) заснован≥ недержавними структурами.

Ќа сьогодн≥, за даними компТютерного банку ƒержком≥нформу (дов≥дка є 301/4 в≥д 06.09 2000 р.), загальна к≥льк≥сть пер≥о≠дич≠них видань в ”крањн≥ понад 10 тис. « них зареЇстровано ≥ перере≠Їстро≠вано видань дл¤ загальнодержавноњ, рег≥ональноњ й за≠ру≠б≥ж≠ноњ сфе≠ри розповсюдженн¤ 4479: газет Ч 1858, журнал≥в Ч 2000, бюле≠те≠н≥в Ч 236, альманах≥в Ч 52, зб≥рник≥в Ч 273, ка≠лен≠дар≥в Ч 45, дай≠джест≥в Ч 15. ѕер≥одичних видань з м≥сцевою сферою розпов≠сюдженн¤ управл≥нн¤ми у справах преси станом на 01.01 2000 р. зареЇстровано ≥ перереЇстровано 6410. « них газет Ч 5432, жур≠нал≥в Ч 662, зб≥рник≥в Ч 110, альманах≥в Ч 42, дайджест≥в Ч 6, бю≠летен≥в Ч 149, календар≥в Ч 9.

ѕрот¤гом 1995Ч1999 рок≥в Ќац≥ональною радою ”крањни з пи≠тань телебаченн¤ й рад≥омовленн¤ видано л≥ценз≥њ 791 телерад≥≠о≠орган≥зац≥њ. « них 73 орган≥зац≥њ телерад≥омовн≥ (67 еф≥рних, 2 еф≥р≠но-кабельн≥, 4 еф≥рно-проводов≥), 346 Ч телемовн≥ (258 еф≥рних, 76 кабельних, 8 еф≥рно-кабельних, 4 супутников≥), 372 Ч ра≠д≥о≠мовн≥ (113 еф≥рних, 255 проводових, 4 еф≥рно-проводов≥) ” тому числ≥ видано 78 л≥ценз≥й 28 державним телерад≥оорган≥зац≥¤м, з ¤ких 24 телерад≥омовн≥, 2 телемовн≥, 2 рад≥омовн≥.

–озвиток ≥нформац≥йноњ ≥ндустр≥њ, ¤к бачимо, в≥дбуваЇтьс¤ в ус≥х сферах ≥нформац≥йного виробництва, ¤к≥ можна назвати галуз¤ми. √алуз≥ ≥нформац≥й≠ного вироб≠ни≠цтва: преса, ауд≥ов≥зуальна галузь (телебаченн¤, рад≥омов≠ленн¤), книговиданн¤, електронна галузь, га≠лузь ≥н≠формац≥йного забезпе≠ченн¤.

—еред названих галузей особливоњ уваги заслуговуЇ нов≥тн¤ сфе≠ра ≥нформац≥йного виробництва ≠Ч електронна галузь. ¬иготов≠ленн¤ електронних видань, що поширюютьс¤, зокрема, через мере≠жу Internet, Ї технолог≥чно особливим процесом, ¤кий поЇднуЇ в соб≥ видавнич≥ й компТютерн≥ технолог≥њ. ќкр≥м того, п≥д упливом компТютерноњ технолог≥њ модерн≥зуЇтьс¤ структура виданн¤, процес користуванн¤ ним. ћожливо, зм≥нюЇтьс¤ сама ≥деолог≥¤ ви≠дан≠н¤ ¤к виокремленого в ≥нформац≥йному простор≥ нос≥¤ ≥нфор≠мац≥њ. ≈лек≠трон≠не виданн¤ ¤к частинка загальноњ ≥нформац≥йноњ системи вхо≠дить у нењ не т≥льки ≥деолог≥чно, а й ф≥зично; воно ≥снуЇ в тому ж в≥ртуальному св≥т≥, що й ≥нш≥ електронн≥ виданн¤, ≥ повТ¤зане з ни≠ми на основ≥ р≥зних, зокрема, г≥пертекстових звТ¤зк≥в. „ерез це пе≠ре≠х≥д в≥д виданн¤ до виданн¤ може зд≥йснюватис¤ на основ≥ про≠грамно й ф≥зично змодельованих структурних звТ¤зк≥в, ¤к≥ твор¤ть Їдину глобальну ≥нформац≥йну систему Ч паралельний соц≥альн≥й ре≠альност≥ ≥нформац≥йний св≥т, ¤кий поступово стаЇ частиною ц≥Їњ соц≥альноњ реальност≥.

ќкремо необх≥дно сказати ≥ про галузь ≥нформац≥йного забез≠пе≠ченн¤. ѕор¤д з виготовленн¤м «ћ  ≥снуЇ спец≥альна сфера збору, об≠робки, анал≥зу, збереженн¤, виготовленн¤ й поширенн¤ ≥нфор≠ма≠ц≥њ, ¤ку використовують виробники «ћ . —правою ≥нформац≥йного забезпеченн¤ займаютьс¤ ≥нформац≥йн≥ агентства, прес-служби, спе≠ц≥альн≥ служби, ¤к≥ Ї виробниками ≥нформац≥њ.

ƒо виробник≥в «ћ  в≥днос¤тьс¤ журнал≥сти, письменники, пра≠ц≥в≠ники друкарень, редакц≥й, видавництв, студ≥й тощо. —еред ви≠робник≥в «ћ  можна вид≥лити виробники-орган≥за≠ц≥њ: редакц≥њ, ви≠дав≠ництва, студ≥њ, агенц≥њ, бюро, а також профес≥йн≥ групи вироб≠ник≥в «ћ : клуби, сп≥лки, асоц≥ац≥њ.

≤снують м≥жнародн≥ ур¤дов≥ й неур¤дов≥ асоц≥ац≥њ, сп≥лки вироб≠ник≥в «ћ  та ≥нформац≥њ: ™вропейська телерад≥омовна сп≥лка (EBU), јсоц≥ац≥¤ комерц≥йного телебаченн¤ (ACT), —п≥лка асоц≥а≠ц≥њ редактор≥в газет (CAEJ), ™вропейська асоц≥ац≥¤ рекламних агентств (EAAA), ™вропейський рекламний тр≥умв≥рат (EAT Ч Euro≠pean Advertising Trepartite), ¬сесв≥тн¤ асоц≥ац≥¤ христи¤нськоњ комун≥кац≥њ, ћ≥жнародна католицька сп≥лка преси, ћ≥жнародна ко≠мун≥кац≥йна асоц≥ац≥¤, ћ≥жнародна орган≥зац≥¤ журнал≥ст≥в (ћќ∆), ћ≥жнародна федерац≥¤ журнал≥ст≥в (ћ‘∆), ‘едерац≥¤ араб≠ських журнал≥ст≥в (‘ј∆),  онфедерац≥¤ аз≥атських журнал≥ст≥в ( ј∆) то≠що (за даними [«ернецька ќ. ¬., 11≠Ч12]).

≤нформац≥йна ≥ндустр≥¤ маЇ своњ органи управл≥нн¤. ќргани уп≠рав≠л≥нн¤ ≥нформац≥йною ≥ндустр≥Їю в ”крањн≥: ƒержавний ком≥тет ≥н≠фор≠ма≠ц≥йноњ пол≥тики, телебаченн¤ та рад≥омовленн¤ ”крањни (ƒерж≠ком≠≥н≠форм), Ќац≥ональна рада ”крањни з питань телебаченн¤ та рад≥о≠мовленн¤,  ом≥тет у справах свободи слова та ≥нформац≥њ ¬– ”к≠рањни, м≥сцев≥ управл≥нн¤ у справах преси та ≥нформац≥њ, сектор мон≥то≠рин≠гу розвитку культури ≥ духовност≥ секретар≥ату  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ѕро ц≥ органи управл≥нн¤ та виробник≥в «ћ  мож≠≠на прочитати у виданн≥ ’то Ї хто в украњнських мас-мед≥а.Ч  .: У .≤.—.Ф, 1999.Ч 541 с.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: «агальна характеристика ћасово≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2984 прочитано)