∆урнал≥стика > «агальна характеристика ћасово≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥

ќтже, беручи до уваги профес≥ональний аспект масовоњ комун≥≠ка≠ц≥њ на сучасному етап≥, ми можемо запропонувати таке њњ визна-нн¤:

ѕрофес≥ональна масова комун≥кац≥¤ Ч це майстерно орган≥≠зо≠ване сп≥лку≠ванн¤ у вигл¤д≥ сусп≥льно-культурноњ д≥¤льност≥,

учасниками ¤кого Ї, з одного боку, про≠фес≥ональн≥ мовц≥ (ко≠му≠н≥≠ка≠то≠ри, або комун≥кан≠ти), що чи≠н¤ть зг≥дно з сусп≥льно-етич≠ними нор≠ма≠ми, закона≠ми держави, ви≠мо≠гами тех≠но≠лог≥њ ор≠≠≠га≠н≥зац≥њ мовленн¤ й сп≥лку≠ван≠н¤,

≥, з ≥ншого боку, маса людей (маси, комун≥кат),

на ¤ку зд≥йснюють уп≠лив профес≥ональн≥ мовц≥ через засоби масовоњ комун≥кац≥њ,

що Ї продук≠том профес≥йноњ масо≠во≠≥н≠формац≥йноњ д≥¤льност≥ у сфер≥ ≥нформац≥йноњ ≥нду≠стр≥њ ¤к У≥н≠сти≠туал≥зова≠ноњ форми ви≠роб≠ництва ≥ роз≠пов≠сюдженн¤ загально≠до≠ступних (публ≥чних) пов≥домлень, ¤к≥ поширюютьс¤ у великому мас≠шта≠б≥, вклю≠ча≠ю≠чи значний розпод≥л прац≥ в њхньому виробни≠чому процес≥ та функц≥онуванн≥ через складне посеред≠ництво дру≠ку, ф≥льму, фотограф≥њ та звукозаписуФ (J. Watson, A. Hill).

—тановленн¤ масовоњ комун≥кац≥њ ¤к сфери профес≥онально орга≠н≥≠зо≠ва≠ноњ сусп≥льно-культурноњ д≥¤льност≥ так чи ≥накше повТ¤зано з виникненн¤м профес≥њ комун≥катора, ¤ка у сусп≥льств≥ оф≥ц≥йно ще не Ї визнаною (нав≥ть ≥дуть дискус≥њ навколо того, журнал≥ст ¤к ко≠му≠н≥катор Ч це профес≥¤ чи н≥), ≥ розвитком виробничоњ сфери дл¤ забезпеченн¤ масовоњ комун≥кац≥њ.

ѕрофес≥¤ виникаЇ там ≥ тод≥, де й коли починають говорити про профес≥онал≥зм, майстерн≥сть. ѕрофес≥онал≥зм журнал≥ста ¤к кому≠н≥≠катора сьогодн≥ Ї очевидним. ¬ласне, ми й намагаЇмос¤ розр≥зн¤ти у журнал≥стськ≥й справ≥ профес≥онал≥в ≥ непрофес≥онал≥в, любител≥в, Учайник≥вФ. ѕрофес≥¤ журнал≥ста ≥снуЇ, ≥нша р≥ч, ¤кий њњ статус ≥ до ¤коњ сфери людськоњ д≥¤льност≥ вона належить. ¬≥дпов≥дь одна: до сфери профес≥ональноњ масовоњ комун≥кац≥њ ¤к виду сусп≥ль≠но-куль≠тур≠ноњ д≥¤льност≥ ≥ маЇ статус творчоњ про≠фес≥њ, повТ¤за≠ноњ з≥ ство≠рен≠н¤м неповторних, ориг≥нальних тво≠р≥в.

“ворча прац¤ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д нетворчоњ тим, що при творч≥й пра≠ц≥ не можна поставити на пот≥к виготовленн¤ стандартних пред≠мет≥в виробництва. ѕродукт творчоњ прац≥ завжди ≥снуЇ в одному при≠≠≠м≥рнику й позначений ≥ндив≥дуальн≥стю вигот≥вника, його св≥то≠ба≠≠чен≠н¤м, розум≥нн¤м житт¤ тощо. ѕ≥д час комун≥кац≥њ сказане мов≠цем слово Ч це т≥льки його слово, що виражаЇ т≥льки його задум, спод≥ванн¤, т≥льки його емоц≥њ. јле це зовс≥м не означаЇ, що творча прац¤ раз ≥ назавжди позбавлена технолог≥зац≥њ процес≥в прац≥, ун≥≠ф≥≠кац≥њ певних операц≥й. ћежа м≥ж УтворчимФ ≥ УнетворчимФ зм≥нна, вона залежить в≥д стану профес≥њ, р≥вн¤ наукового розвитку су≠сп≥ль≠ства, осв≥ченост≥ виконавц¤ роботи. ќчевидним сьогодн≥ Ї те, що, на≠при≠клад, пошук ≥нформац≥њ дл¤ написанн¤ твор≥в б≥льшою м≥рою стаЇ вже справою технолог≥чноњ осв≥ченост≥, н≥ж творчого натхнен≠н¤.

” складних формах д≥¤льност≥, ¤к ≥ профес≥ональноњ ма≠со≠воњ ко≠му≠н≥≠кац≥њ, р¤д процес≥в може мати чисто творчий харак≠тер, а ≥нш≥ процеси можуть технолог≥зуватис¤ й Уставати на пот≥кФ, а та≠кож переходити у сферу виробництва.

ƒл¤ розум≥нн¤ сп≥вв≥дношенн¤ творчого й виробничого у струк≠тур≥ д≥¤льност≥ необх≥дно у¤вити њњ структуру.

ћасова комун≥кац≥¤ ¤к сусп≥льно-культурна д≥¤льн≥сть включаЇ д≥њ мовц≥в (комун≥кант≥в), а також д≥њ мас (комун≥кат≥в). ќчевидним Ї те, що контакт м≥ж комун≥каторами опосередкований засобами масо≠воњ комун≥кац≥њ, ¤к≥ функц≥онують у систем≥ масовоњ комун≥ка≠ц≥њ дл¤ забезпеченн¤ впливу комун≥кант≥в на комун≥кат≥в.

1. яке ж сп≥вв≥дношенн¤ творчих ≥ нетворчих процес≥в у струк≠тур≥ масовоњ комун≥кац≥њ та чим зумовлене це сп≥вв≥дно≠шен≠н¤? 2. „ому виробнич≥ процеси у структур≥ масовоњ комун≥кац≥њ при≠≠ве≠ли до п≥днесенн¤ масово≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥ у наш час ≥ чим по≠зна≠чений розвиток сучасноњ ≥нформац≥йноњ ≥ндустр≥њ у св≥т≥?

ѕостараЇмос¤ ¤комога коротко в≥дпов≥сти на поставлен≥ запи≠тан≠н¤.

1.  омун≥кац≥¤ в≥д природи своЇњ Ї конституюючим фактором су≠≠сп≥ль≠ного розвитку. ЌемаЇ сп≥лкуванн¤ Ч немаЇ сп≥льноти. як≠що ми, фантазуючи, припустимо, що сусп≥льство, ¤ке не розвиваЇтьс¤, може бути без науки, осв≥ти, то без сп≥лкуванн¤, без передач≥ ≥нфор≠мац≥њ сусп≥льство ≥снувати не може взагал≥.

Ќа ранн≥х етапах сусп≥льного розвитку комун≥кац≥¤ маЇ виключ≠но опера≠ц≥≠о≠нальний рефлекторно-повед≥нковий характер ≥ залежить в≥д в≥таль≠них, тобто життЇвозабезпечувальних, потреб людей. Ћю≠ди обТЇднувалис¤ в колективи, групи з метою отриманн¤ њж≥, буд≥в≠ництва житла тощо. ” ц≥й ситуац≥њ комун≥кац≥¤ виступала знар¤д≠д¤м обТЇднанн¤ у групи.

« сусп≥льним розвитком ≥ перетворенн¤м комун≥кац≥њ в систему усв≥домлених, ц≥леспр¤мованих д≥й, скерованих на процес св≥до≠мо≠го вста≠нов≠≠лен≠н¤ й п≥дтриманн¤ контакт≥в м≥ж членами сусп≥ль≠ства, сп≥лкуванн¤ могло набирати характеру творчого процесу, коли ре≠ак≠ц≥¤ комун≥ката прогнозувалас¤ мовцем, подумки Устворювала≠с¤Ф, Упроробл¤лас¤Ф у своњй у¤в≥ ≥ була н≥би витвором мовц¤.

« глобал≥зац≥Їю процесу комун≥кац≥њ, зокрема виникненн¤м фор≠ми масового сп≥лкуванн¤, творчий характер комун≥кац≥њ м≥г посту≠пово втрачатис¤ через св≥доме втручанн¤ в акт комун≥кац≥њ: його плануванн¤, прогнозуванн¤ реакц≥њ мас, св≥доме керуванн¤ масами тощо.  омун≥кац≥¤ н≥би стаЇ на Увиробничий конвеЇрФ.

ћи, сучасники, Ї св≥дками того, ¤к у структуру профес≥ональноњ масовоњ комун≥кац≥њ включаютьс¤ елементи виробничого процесу, повТ¤зан≥ з аг≥тац≥Їю, пропагандою, ман≥пулюванн¤м масами, зом≠бу≠ван≠н¤м людей. якщо комун≥кац≥ю розгл¤дати ¤к виробничу д≥≠¤ль≠н≥сть, це означаЇ, що ми повинн≥ ставитис¤ до нењ ¤к до процесу, що в≥дбуваЇтьс¤ з використанн¤м певних технолог≥й; масу людей, що зазнала такого технолог≥чного впливу, розгл¤дати ¤к предмет ко≠му≠н≥кативного виробництва. ÷е означаЇ, що ≥нтелектуальна й емо≠ц≥йно-вольова повед≥нка мас поставлена на Увиробничий кон≠веЇрФ, що мовець чи мовц≥ н≥би виробл¤ють повед≥нку мас, штам≠пують њњ за певними алгоритмами, на основ≥ певних наукових розробок.

я намалював вам жахливу картину впливу на людей. як бути? „и можна обмежити людство у втручанн≥ в процеси комун≥кац≥њ? Ќа ¤кому р≥вн≥ варто розгл¤дати вплив на маси?

ƒумаю, ¤ не зроблю в≥дкритт¤, коли скажу, що поступ людства в п≥знанн≥ самого себе ≥ своњх процес≥в зупинити не можливо. ѕри≠му≠сова, диктаторська зупинка людства матиме так≥ ж жахлив≥ на≠сл≥д≠ки, ¤к ≥, скаж≥мо, зомбуванн¤ мас. Ћюдству н≥чого б≥льше не залишаЇтьс¤, ¤к т≥льки скерувати свою розумову енерг≥ю у пра≠виль≠не русло, хоч межа м≥ж УправильнимФ ≥ УнеправильнимФ на≠ст≥ль≠ки хистка, що њњ неможливо завжди правильно провести.

¬ ус≥ часи комун≥кац≥¤ ¤к вплив людини на людину залишитьс¤ ≥ на р≥вн≥ повед≥нки, зокрема, у побутових ситуац≥¤х, простих ситу≠а≠ц≥¤х мовленн¤, ≥ на творчо-д≥¤льн≥сному р≥вн≥, коли, наприклад, учи≠тель готуЇтьс¤ до уроку, лектор до виступу й прогнозуЇ реак≠ц≥ю ау≠ди≠тор≥њ. јле н≥хто не заборонить людству розгл¤дати кому≠н≥≠ка≠≠ц≥ю ≥ на виробничо-д≥¤льн≥сному р≥вн≥. ≤нша р≥ч, на що маЇ бути спр¤≠мована така комун≥кац≥¤. ÷е вже залежить в≥д вихованн¤, куль≠тури тих, хто розгл¤даЇ комун≥кац≥ю ¤к працю, спр¤мовану на пере≠творенн¤ мас з одного стану в ≥нший. ј х≥ба комун≥кац≥¤, вклю≠чена у сферу педагог≥чноњ д≥¤льност≥, не Ї позитивним факто≠ром у формуванн≥ молодшого покол≥нн¤? ’≥ба такоњ комун≥кац≥њ треба бо¤тис¤? Ќе можна допускати культовоњ комун≥кац≥њ, ¤ку пе≠ре≠жив колишн≥й –ад¤нський —оюз, фашистсько-гебельс≥вськоњ про≠≠≠≠па≠ганди, ¤коњ зазнала Ќ≥меччина. “реба на сторож≥ слова й д≥й по≠ставити честь ≥ сов≥сть, мудр≥сть ≥ далекогл¤дн≥сть, щоб уникну≠ти сп≥лкуванн¤ ¤к форми духовного рабства ≥ закабаленн¤, розроб≠ле≠ноњ у царств≥ темних сил ≥ застосованоњ до людей за шк≥дливими тех≠но≠ло≠г≥¤ми.

¬иробничий п≥дх≥д до процесу масовоњ комун≥кац≥њ був зумов≠ле≠ний самою структурою масовоњ комун≥кац≥њ та переходом люд≠ства на р≥вень побудови ≥ндустр≥ального сусп≥льства. якщо усне сп≥лкуванн¤ могло мати пове≠д≥нковий характер, то письмове, повТ≠¤за≠не з≥ створенн¤м текст≥в, так чи ≥накше набувало творчого ха≠рак≠теру, оск≥льки мовець уже св≥домо працював над твором,, тво≠рив свою картину св≥ту. ¬ той же час написанн¤ текст≥в твору, зокрема, њх дублю≠ванн¤ набувало виробничого характеру, бо було повТ¤зане з ви≠готов≠ленн¤м знакових форм твору за певними прави≠ла≠ми й на ос≠но≠в≥ конкретних друкарських технолог≥й, що час в≥д часу удо≠скона≠лювалис¤.

« розвитком технолог≥й у виробничу сферу потрапили й так≥ про≠цеси масовоњ комун≥кац≥њ, ¤к зб≥р даних через ≥нформац≥йн≥ ме≠ре≠ж≥ й збереженн¤ ≥нформац≥њ у вигл¤д≥ банк≥в даних, виробництво нос≥њв ≥нформац≥њ Ч книг, газет, журнал≥в тощо, виготовленн¤ засо≠б≥в масовоњ комун≥кац≥њ ¤к ≥нформац≥йно-знакових систем, ¤к≥, з од≠ного боку, Ї творчим продуктом, бо створен≥ одним або к≥лькома авторами, дизайнерами, художниками, редакторами, сценаристами, режисерами тощо, а з ≥ншого боку, оформлен≥ за певними прави≠лами й стандарта≠ми й розмножен≥ у велик≥й к≥лькост≥. “аким чи≠ном, у структуру масо≠воњ комун≥кац≥њ, особливо профес≥ональноњ, були включен≥ виробнич≥ процеси, що л¤гли в основу виникненн¤ ≥нфор≠мац≥йноњ ≥ндустр≥њ.

2. Ќамаганн¤ поставити масову комун≥кац≥ю на рейки виробни≠цтва дало поштовх розвитку масово≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥ ¤к ви≠роб≠ни≠чоњ й становленню галузей ≥нформац≥йного виробництва, та≠ких ¤к преса, телебаченн¤, рад≥омов≠ленн¤, книговиданн¤ тощо.

ќсобливого розвитку масово≥нформац≥йна д≥¤льн≥сть набрала в ’’ стол≥тт≥, позначеному глобальними економ≥чними й соц≥аль≠ни≠ми трансформац≥¤ми. ¬ той же час св≥това ≥нформац≥йна ≥ндустр≥¤, що сформувалас¤ на основ≥ розвиненоњ масово≥нформац≥йноњ д≥¤ль≠но≠≠ст≥, стаЇ причиною глобальних трансформац≥й у св≥т≥. як заува≠жуЇ до≠сл≥≠д≠ниц¤ ќ. ¬. «ернецька, характер цих нових глобальних тран≠с≠фор≠ма≠ц≥й Увеликою м≥рою визначаЇтьс¤ й тим, що людство нин≥ вступаЇ в ≥н≠формац≥йну еру Ч еру складних процес≥в комун≥≠кац≥йноњ револю≠ц≥њ, ≥нформац≥йних вибух≥в, ¤к≥ врешт≥-решт впли≠ва≠ють на встанов≠лен≠н¤ нового св≥тового пор¤дкуФ. ≤ дал≥: У√лобаль≠ний розвиток си≠стем масовоњ комун≥кац≥њ дедал≥ б≥льше впливаЇ на епохальн≥ зрушен≠н¤Ф [«ернецька ќ. ¬., 7].

1	2	3	4	5	6

Ќазва: «агальна характеристика ћасово≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2984 прочитано)