∆урнал≥стика > Ћен≥нська доба ≥стор≥њ преси

Ћен≥нська доба ≥стор≥њ преси

ƒосв≥д парт≥йно-рад¤нськоњ преси ”крањни - величезне ≥сторичне полотно, на ¤кому, незалежно в≥д точки зору спостер≥гача, знайшлос¤ м≥сце ≥ дл¤ велич≥ незаперечних перемог, ≥ дл¤ трагед≥њ непоправних поразок.

¬ компарт≥йних газетах цього часу сл≥д в≥дм≥тити винах≥длив≥сть ще не дуже досв≥дчених журнал≥ст≥в пол≥тичноњ преси, котр≥ проводили неспод≥ван≥ нав≥ть дл¤ нашого часу акц≥њ. Ќадзвичайно важкий та сповнений протир≥ч час п≥дказував њм нов≥ форми роботи. Ќаприклад, висв≥тленн¤ голоду на ”крањн≥ в 1920 р. ÷е був суворий екзамен дл¤ преси того часу на правдив≥сть та гуман≥зм. ≤ газет¤р≥ не опустилис¤ до замовчуванн¤ або до простоњ фактограф≥чност≥ або смакуванн¤ п≥дробиць. √азети брали участь у конкретних акц≥¤х. ¬они не т≥льки змальовували крайню ступ≥нь злидн≥в та здичав≥нн¤ в голодних районах, але й друкували, що треба робити, нав≥ть сам≥ брали участь у конкретних акц≥¤х. “ак, наприклад, редакц≥¤  онотопськоњ районноњ газети випустила 1 травн¤ 1922 р. одноденну газету на користь голодних д≥тей, весь прибуток в≥д ¤коњ п≥шов на приготуванн¤ њж≥. ™ й ще к≥лька под≥бних приклад≥в. УЋуганска¤ правдаФ опубл≥кувала норму голодноњ пайки - 22,5 фунта борошна. У»звести¤ ’арьковского совета рабочих и кресть¤нских депутатовФ орган≥зували акц≥ю У–абочее население сдает свои пайки в пользу голодающихФ.

¬ажливою акц≥Їю рад¤нськоњ преси була участь у в≥дродженн≥ вуг≥льноњ промисловост≥ ƒонбасу. ћ≥сцева преса щономера привертала увагу до нењ. √азетою У иевский пролетарий. √азета киевского рабочегоФ в к≥нц≥ 1920 р. було проведено акц≥ю: Уѕо республике организовывали сбор пожертвований дл¤ рабочих шахт и заводов этого кра¤Ф.

ѕро результати вжитих заход≥в, наприклад, в газет≥ УЋуганска¤ правдаФ в с≥чн≥ 1922 р. пов≥домл¤Їтьс¤: У“рехмес¤чный продовольственный запас, создавшийс¤ к этому времени, позвол¤л уже думать о новом изменении программы в сторону повышени¤ добычи угл¤Ф.

јле н≥де й н≥коли в компарт≥йн≥й прес≥ не знайти критики на адресу ÷  чи в ц≥лому парт≥њ за њњ ≥сторичн≥ провини перед народом, зокрема, перед тими ж пролетар¤ми, ¤к≥ постраждали не менше в≥д ≥нших верств населенн¤ через УвласнуФ революц≥ю.

«ерно загибел≥ ц≥Їњ преси, ¤к ≥ всього ладу, м≥стилос¤ в протир≥чч≥ м≥ж ≥деЇю ≥ д≥Їю, м≥ж словом ≥ вчинком тих ос≥б, ¤к≥ приймали р≥шенн¤ - ≥ перш за все малочисельноњ групи парт≥йних вожд≥в крањни. Ѕездоганно лог≥чн≥ словесн≥ споруди на практиц≥ перетворювалис¤ на власну жахливу протилежн≥сть.

„≥льне гасло б≥льшовик≥в - Ућир народам!Ф, завд¤ки ¤кому вони, власне, й отримали масову п≥дтримку восени 1917 року - привело њх до в≥йни проти частини свого народу. ѕ≥д гаслом У¬с¤ влада –адам!Ф вони перебрали реальну владу у –ад, перетворивши њх на п≥дручних власноњ безмежноњ ≥ неконтрольованоњ диктатури. √асло У‘абрики - роб≥тникамФ дуже скоро перетворилос¤ на пустий звук, адже роб≥тники залишилис¤ найманими прац≥вниками, а власником виробничих потужностей лишилас¤ держава, ¤ка спекул¤тивно (внасл≥док в≥дчуженн¤ роб≥тник≥в в≥д власност≥) продовжувала називати себе пролетарською.

У√еть експлуатац≥ю людини людиною!Ф - найпоширен≥ше з газетних гасел та найлицем≥рн≥ше з них, адже воно ви¤вилос¤ насправд≥ ширмою надексплуатац≥њ людини, стало вдосконаленн¤м, подальшим розвитком ≥дењ пограбуванн¤ труд¤щих, адже Їдиним експлуататором стала держава. ј оск≥льки вс≥ роки рад¤нськоњ влади малос¤ на уваз≥, що держава - це парт≥¤, тобто њњ верх≥вка, то саме ц¤ верх≥вка й несе головну ≥сторичну в≥дпов≥дальн≥сть за скоЇне прот¤гом дес¤тил≥ть.  омпарт≥йна преса мала до цього безпосереднЇ в≥дношенн¤, адже була одним з головних Угвинтик≥вФ величезного механ≥зму вт≥ленн¤ в житт¤ (а фактично перекрученн¤) власних привабливих гасел.

ѕор≥вн¤ймо з реальн≥стю чудову ≥дею одного з перших документ≥в новоњ, соц≥ал≥стичноњ влади, а саме Уƒекларации прав труд¤щегос¤ и эсплуатируемого народаФ в≥д 18 листопада 1917 року:

У¬ласть должна принадлежать целиком и исключительно труд¤щимс¤ массам и их полномочному правительству - —оветам –абочих, —олдатских и  ресть¤нских депутатовФ. (У–ешени¤ партии и правительства по хоз¤йственным вопросамФ, т. 1, — 30).

„удове гасло, розтиражоване пресою - але насправд≥ влада Уц≥лком ≥ виключноФ належала парт≥йн≥й верх≥вц≥, ¤ка перетворила парламент на театр, вибори на фарс.

Ућир народам!Ф - завд¤ки цьому гаслу, в к≥нцевому рахунку, б≥льшовики й прит¤гли до себе симпат≥њ в змучен≥й довгою св≥товою в≥йною крањн≥. јле через к≥лька м≥с¤ц≥в п≥сл¤ ∆овтневоњ революц≥њ розпочалас¤ громад¤нська в≥йна, в≥дпов≥дальн≥сть за ¤ку лежить не т≥льки на силах реставрац≥њ (б≥л≥й гвард≥њ тощо), нац≥оналах-сепаратистах чи ≥нших, а, у першу чергу, на б≥льшовиках ¤к на правл¤ч≥й парт≥њ. ¬ њњ надзвичайних умовах реальну владу перебрав партапарат, верх≥вка центрального ком≥тету та ком≥тет≥в на м≥сц¤х. «годом ц¤ практика призвела до по¤ви культу особи, ще п≥зн≥ше до неостал≥н≥зму, ¤кий, власне, й довершив остаточно в≥дрив влади в≥д народу - внасл≥док чого народ в≥дмовив  ѕ–— у влад≥.

√оловним питанн¤м кожноњ революц≥њ Ї питанн¤ про владу, тобто про власн≥сть. …ого б≥льшовики вир≥шили мимох≥дь, легко (чи, може, бездумно?) нац≥онал≥зувавши банки, фабрики й заводи, а, через короткий пром≥жок Усоц≥ал≥зац≥њФ, - ≥ землю. “ому в роки революц≥њ та громад¤нськоњ в≥йни головною УмирноюФ темою газет все-таки була проблема продовольства, власне - метод≥в ≥ шл¤х≥в постачанн¤ хл≥ба до промислових центр≥в.

ѕреса тих час≥в, нав≥ть неб≥льшовицька, показуЇ, що ц¤ надзвичайно важлива проблема виникла до ∆овтневоњ революц≥њ. ¬ласне, одним з поштовх≥в до лютневоњ 1917 р. революц≥њ в ѕетроград≥, за багатьма св≥доцтвами, стала раптова нестача хл≥ба в столиц≥. Ќавесн≥, вл≥тку та восени 1917 року ц¤ тема вже широко обговорювалас¤ в газетах (див., наприклад, рубрику Уѕродовольственное делоФ в газет≥ У»звести¤ ћосковского —овета –абочих депутатовФ за 8, 13, 21, 23 вересн¤ 1917 року). 14 жовтн¤, коли минув лише тиждень п≥сл¤ вз¤тт¤ влади б≥льшовиками, ц¤ газета пов≥домл¤ла:

У√ородским продовольственным комитетом получены следующие сообщени¤ от его уполномоченных на местах.

»з “амбова. Ќикаких запасов хлеба нет. ѕолное отсутствие подвоза...

»з “юмени. ¬ыполн¤ть нар¤ды дл¤ ћосквы в насто¤щее врем¤ не представл¤етс¤ возможным.

»з —имферопол¤. ¬следствие расстройства транспорта, отсутстви¤ запасов и слабого подвоза хлеба по но¤брьскому плану предполагаетс¤ выполнить 50%Ф.

јле земельна пол≥тика б≥льшовик≥в до краю загострила ≥снуюч≥ труднощ≥, протиставивши ≥з зброЇю в руках м≥сто ≥ село, роб≥тник≥в ≥ сел¤н. ¬≥дмова прот¤гом с≥чн¤-липн¤ 1918 року в≥д зрозум≥лого сел¤нам та УзапозиченогоФ у есер≥в гасла У«емлю - сел¤намФ, прагненн¤ монопол≥зувати хл≥бну торг≥влю та швидко перейти до с≥льськогосподарських комун, нехтуванн¤ особливост¤ми тогочасноњ ”крањни призвели до найстрашн≥шоњ з воЇн - громад¤нськоњ, до масового голоду та пол≥тичноњ кризи новоњ влади у 1921-1922 роках.

ѕреса б≥льшовик≥в вс≥л¤ко виправдовувала д≥њ центральноњ та м≥сцевих орган≥в влади, наголошувала на вимушеному й тимчасовому характер≥ пол≥тики УвоЇнного комун≥змуФ, при ¤к≥й продовольч≥ загони забирали у сел¤н-виробник≥в увесь хл≥б, так зван≥ УнадлишкиФ, за вин¤тком того (31 фунт на м≥с¤ць на людину), ¤кий необх≥дний, щоб не вмерти з голоду. ѕодекуди газети нав≥ть вихвал¤ли економ≥чну ефективн≥сть такого способу Угосподарюванн¤Ф. ¬ ус¤кому раз≥, публ≥кац≥њ прагнули в≥двести в≥д парт≥њ в≥дпов≥дальн≥сть за кризовий стан крањни. ≤ робили це досить невм≥ло. ќсь приклад з харк≥вських У»звестий...Ф за 6 березн¤ 1919 року. ѕ≥д заголовком УЅольшевики виноваты?Ф газета доводить, що Уеще при гетьманщине цены полезли вверхФ. ¬исновок:

УЅольшевикам досталась... разоренна¤ в промышленном отношении страна... ѕромышленна¤ разруха не дает возможности сразу начать правильный товарообмен с деревнейФ.

ј без цього, веде дал≥ автор, Умы выкачаем хлеб из деревни только с неимоверными трудност¤миФ.

÷¤ публикац≥¤ зТ¤вилас¤ в березн≥ 1919 року, але в н≥й не згадано про те, що громад¤нська в≥йна почалас¤ за р≥к до того почасти з т≥Їњ причини, що три декрети –ад поступово, за весну й л≥то 1918 року, в≥д≥брали у сел¤н землю, ¤ку дали њм в жовтн≥ 1917 року. “ому й виник заколот л≥вих есер≥в у ћоскв≥ в червн≥ 1918 р., що парт≥¤ соц≥ал≥ст≥в-революц≥онер≥в завжди обстоювала ≥нтереси сел¤н. «алишившись без власного хл≥ба, ћосква мусила шукати ≥нш≥ резерви Ур¤туванн¤ революц≥њФ. Ќайближчий з них був на ”крањн≥.

¬се н≥бито в≥рно - але поза контекстом у процитован≥й публ≥кац≥њ лишаЇтьс¤ в≥дпов≥дальн≥сть б≥льшовик≥в за розв'¤зуванн¤ громад¤нськоњ в≥йни. ЋишаЇтьс¤ додати, що публ≥кац≥¤ зТ¤вилас¤ ще до Увизвольного походуФ ƒобрарм≥њ ƒен≥к≥на, до в≥йни з б≥лопол¤ками, до нових судом виснаженн¤ Уп≥вдн¤ –ос≥њФ, тобто саме ”крањни, викликаних в≥йною з ¬рангелем за  рим та й до в≥йни з сел¤нською повстанською арм≥Їю п≥д проводом Ќ. ћахно, тобто до нових нищ≥вних хвиль бойових д≥й, розрухи, голоду ≥ безвладд¤.

ѓх насл≥дки, точн≥ше, той стан, з ¤кого почалос¤ в≥дновленн¤ мирного житт¤ вже п≥драд¤нськоњ ”крањни, також правдиво й обТЇктивно висв≥тлювали м≥сцев≥ журнал≥сти у поданн¤х до московського часопису:

У¬  иевской губернии на местах царит полна¤ дезорганизаци¤. ¬ ѕолтавской губернии политические осложнени¤ и авантюра √ригорьева внесли полную дезорганизацию на местах: сношение с уездаами прекратилось, поступление зерна ничтожноФ (У»звести¤ Ќародного  омиссариата по продовольствиюФ, 1919, ? 17-20).

” пов≥домленн≥ з ’ерсону розпов≥далос¤ нав≥ть про випадки людожерства серед мирного населенн¤ - однак, зауважимо, йшлос¤ про стан справ у м≥ст≥, т≥льки-но перебраному в≥д ворога.

1	2	3	4	5	6	7	8	9

Ќазва: Ћен≥нська доба ≥стор≥њ преси
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1966 прочитано)