∆урнал≥стика > Ћен≥нська доба ≥стор≥њ преси

‘актично спростувань в газетах було дуже мало, ≥ лише в перш≥ роки руху. “≥, кого розкритикували, вважали за краще ка¤тис¤ та давати об≥ц¤нки, ан≥ж входити в т¤жк≥ розсл≥дуванн¤ з авторами, за ¤кими незм≥нно була п≥дтримка парт≥йного та будь-¤кого ≥ншого начальства. “ому в газетах зТвл¤ютьс¤ нов≥ рубрики Уќтклики на статьи и заметкиФ. ¬ 1925-1926 рр. у харк≥вському У¬естнике...Ф матер≥али п≥д такою рубрикою друкувалис¤ приблизно один раз на тиждень.

ќсобливе становище було у с≥льських кореспондент≥в. –≥вень грамотност≥ та пол≥тичноњ св≥домост≥ на сел≥ був незр≥вн¤нно нижчим, ан≥ж у промислових центрах, прошарок член≥в парт≥њ - критично тонким, парт≥йн≥ орган≥зац≥њ в б≥льш≥й м≥р≥ перебували п≥д впливом м≥сцевих ≥нтерес≥в. ¬одночас —–—–, ¤к крањна на той час переважно аграрна, залежала б≥льше в≥д сел¤н, ан≥ж в≥д пролетар≥в.

ќтже, ц≥ актив≥сти допомагали проводити революц≥йн≥ перетворенн¤ на сел≥. —≥лькор≥вський рух був формою класовоњ боротьби. ¬ той час б≥дн¤ки, при нейтрал≥зац≥њ, а згодом при допомоз≥ середн¤к≥в, повинн≥ були подавити, знищити ¤к клас кулак≥в-глитањв. ѕодекуди т≥, кого прирекли на знищенн¤, вбивали с≥лькор≥в, тод≥ Ќ ¬— та пропаганда починали розкручувати Упол≥тичну справуФ про озброЇний оп≥р ворог≥в народу.

—≥лькори в так≥й ситуац≥њ ставали водночас ≥ пров≥дниками пол≥тики комун≥ст≥в у с≥льськ≥й м≥сцевост≥, ≥ њхн≥ми ≥нформаторами про реальний стан справ та настроњ серед сел¤нства. «ам≥тки в≥д них, дещо нањвн≥, погано написан≥ й в≥дредагован≥, але сповнен≥ щирого прагненн¤ кращого житт¤ дл¤ вс≥х в його комун≥стичному розум≥нн≥, ≥ нин≥ викликають здеб≥льшого повагу й симпат≥ю. «розум≥ло, що класовим ворогам слова на газетних шпальтах не надавали, а власних видань есер≥вського типу с≥льськ≥ багат≥њ на той час вже не мали. “акою була пол≥тична л≥н≥¤ парт≥њ - знищити ¤к клас др≥бних експлуататор≥в сел¤нства, ¤к≥ заважали справ≥ тотальноњ надексплуатац≥њ сел¤н УпролетарськоюФ державою.

ѕодальший розвиток робс≥лькор≥вського руху прив≥в до розум≥нн¤ необх≥дност≥ його координац≥њ та управл≥нн¤ ним. ¬ 1930 р. за ≥н≥ц≥ативою найавторитетн≥шоњ парт≥йноњ газети УѕравдаФ (органу ÷  ¬ ѕ(б) в≥дбулас¤ ¬сесоюзна нарада робс≥лькор≥в. ј в 1931 р. - ¬сесоюзний конкурс низових газет.

«рештою, за м≥л≥таризованою стил≥стикою того часу, УрухФ перетворивс¤ на Уарм≥юФ. ” в≥дпов≥дь на заклик московськоњ УѕравдыФ республиканська центральна газета У омун≥стФ, орган ÷   ѕ(б)”, випустила тематичну полосу Уѕрессу и рабселькоровскую армию на борьбу за организационно-хоз¤йственное укрепление колхозовФ. ¬с≥ актив≥сти преси були Уприписан≥Ф до своњх редакц≥й, до окремих тем, ставали частиною того самого УгвинтикаФ, ставали абсолютно керованою силою без права писати, ¤к воно Ї насправд≥ в св≥т≥, але з обовТ¤зком писати так, ¤к треба.

«а прикладом УѕравдыФ, на стор≥нках м≥сцевих газет зТ¤вилис¤ УперекличкиФ, УрейдыФ. √азети створювали спец≥альн≥ вињзн≥ бригади, ¤к≥ за листами робс≥лькор≥в на м≥сц¤х зТ¤совували ситуац≥ю. ѓх вирок, ¤к правило, ставав остаточним ≥ не п≥дл¤гав оскарженню.

Ќе сл≥д робити висновок, що газети були перевантажен≥ робс≥лькор≥вськими матер≥алами про под≥њ чи проблеми њхнього р≥вн¤ компетенц≥њ. ≤нш≥ ≥нформац≥йн≥ потоки виносили на газетн≥ шпальти матер≥али м≥сцевих в≥дпов≥дальних парт≥йних або рад¤нських прац≥вник≥в - у форм≥ ≥нтервТю чи за власним п≥дписом функц≥онера, дл¤ ¤кого виступ у газет≥ був бажаним приводом дл¤ демонстрац≥њ того, ¤к добре в≥н виконуЇ директиви парт≥њ. “акою Ї, наприклад, бес≥да з членом Ќаркомвнуторга (Ќародного ком≥сар≥ата внутр≥шньоњ торг≥вл≥)  оломойцевим у У¬≥ст¤х...Ф за 14 вересн¤ 1924 року або проблемна статт¤ про розширенн¤ виробництва товар≥в повс¤кденного попиту за п≥дписом заступника голови –ади Ќародних  ом≥сар≥в ”крањни —ухов≥й (там же, 25 жовтн¤). ѕро м≥сцевих кер≥вник≥в писали й журнал≥сти. “акою Ї зам≥тка Уќбразцовый председатель сельсоветаФ, в ¤к≥й йшлос¤ про досв≥д орган≥зац≥њ буд≥вництва шк≥л на сел≥ (там же, 7 жовтн¤).

ƒо середини 1920-х рок≥в значно зм≥нилас¤ лексика газет у пор≥вн¤нн≥ з початком дес¤тил≥тт¤. ÷≥кавий матер≥ал дл¤ узагальнень даЇ зм≥на пост≥йних рубрик. “ак, у центральн≥й Уѕравд≥Ф у 1919 роц≥ найчаст≥ше, майже щодн¤, зТ¤вл¤лас¤ рубрика УЅорьба с голодомФ, а в 1924 роц≥ - УЅорьба за овладение рынкомФ (див., наприклад, номер за 11 кв≥тн¤ 1924 р.).

У¬≥сти...Ф вживають так≥ екзотичн≥ дл¤ попередньоњ ≥ наступноњ парт≥йно-рад¤нськоњ преси словосполученн¤: Уст¤гти кап≥тал у галузьФ, Укриза збутуФ, Узниженн¤ ц≥н, зменшенн¤ накладних витратФ (1927 р., 1 кв≥тн¤).

ƒуже добре це пом≥тно в публ≥кац≥¤х щодо житлового буд≥вництва - одн≥Їњ з пров≥дних тем тогочасноњ преси. ” 1926 роц≥ розпочалос¤ р≥зке п≥двищенн¤ темп≥в зведенн¤ житла: цей буд≥вельний сезон був Упершим роком великого промислового й житлового буд≥вництваФ (У¬≥сти ¬сеукрањнського...Ф, 1927 р., 17 березн¤). √азети пов≥домл¤ють про зведенн¤ ѕалацу роб≥тника у ’арков≥ на кошти профсп≥лки зал≥зничник≥в (там же, 14 травн¤), про зм≥цненн¤ житлово-буд≥вельних кооператив≥в (там же,25 червн¤).

¬арто процитувати так≥ р¤дки з УѕравдыФ за 1926 р. (п≥дкреслено авт.):

Уƒл¤ того, чтобы дело жилищного строительства сдвинуть с мертвой точки (! - авт.), нужен кредит... Ќо кредита... жилсоюз не дает, так как он не имеет реальных ценностейФ (19 с≥чн¤).

У—ледует коренным образом изменить жилищную политику, отказавшись от собесовского принципа, и перейти на принцип хозрасчетныйФ (24 с≥чн¤).

«м≥нюЇтьс¤ разом з лексикою проблематика виступ≥в преси: звичн≥ теми постачанн¤ на село мануфактури або взутт¤ в≥дход¤ть на друге м≥сце перед новими завданн¤ми, що виникли внасл≥док бурхливого розвитку у цих галуз¤х. ѕро це, зокрема, статт¤ в УѕравдеФ в≥д 22 с≥чн¤ 1926 р., в ¤к≥й ≥нформац≥йний п≥дх≥д до справи буд≥вництва житла в≥дступаЇ перед анал≥тичним, завд¤ки чому показан≥ економ≥чн≥ руш≥йн≥ сили вс≥Їњ справи. ƒал≥ в ц≥й же газет≥ за 17 березн¤ 1927 року редакц≥¤ йде вглиб, розкриваючи проблеми розвитку буд≥вельноњ бази та виробництва будматер≥ал≥в у тому ж контекст≥.

ќсь публ≥кац≥¤ У„ергов≥ завданн¤ м≥сцевоњ промисловост≥Ф (У¬≥сти...Ф, 1927 р., 1 кв≥тн¤): на п≥дприЇмствах пров≥дних галузей вже дос¤гли меж≥ навантаженн¤, ≥ газета закликаЇ шукати шл¤хи розширенн¤ роб≥т, переобладнанн¤ потужностей.

ѕевн≥ зрушенн¤ спостер≥гаютьс¤ п≥д час непу ≥ в жанрах газетних публ≥кац≥й. ¬≥д 1924 року в≥дроджуютьс¤ репортаж (Уƒень врожаюФ в газет≥ У¬≥сти...Ф, 24 вересн¤), фейлетон (Уѕиш≥ть, пиш≥тьФ та Уќх ≥ любить райвиконком с≥лькораФ (там же, 21 та 17 травн¤), обидва п≥д псевдон≥мом Уќ. ¬ишн¤Ф.

—еред насл≥дк≥в розвитку газет в умовах непу треба в≥дзначити по¤ву на њхн≥х стор≥нках численних пов≥домлень про заходи, вжит≥ п≥сл¤ опубл≥куванн¤ критичних матер≥ал≥в (наприклад, У¬≥сти...Ф, 1927 р., 19 червн¤) та зм≥цненн¤ практики повертанн¤ до тем, п≥дн¤тих ран≥ше. –едакц≥њ нав≥ть розпочинають самотужки проводити крупн≥ газетн≥ акц≥њ, ви¤вл¤ють наполеглив≥сть у розробц≥ актуальних проблем соц≥ал≥стичного буд≥вництва, добиваютьс¤ прийн¤тт¤ конкретних заход≥в по реальн≥й зм≥н≥ стану справ на краще у його комун≥стичному розум≥нн≥.

Ќабувають дедал≥ б≥льшого розмаху масштаби та ускладненн¤ форми висв≥тленн¤ пресою окремих соц≥альних проблем.

ѕоказовим Ї приклад ≥з великою газетною кампан≥Їю харк≥вських У¬≥стей...Ф щодо розвитку кооперац≥њ у сфер≥ рибного промислу. ћета була поставлена редакц≥Їю перспективно: пошук додаткових шл¤х≥в покращенн¤ постачанн¤ роб≥тник≥в великих м≥ст продуктами харчуванн¤. «азначимо, що в умовах пануванн¤ приватноњ власност≥, розвиненоњ ринковоњ економ≥ки та демократично орган≥зованого сусп≥льного житт¤ н≥чого под≥бного редакц≥њ газет не змогли б, та й не схот≥ли б виконувати. јле неп все-таки був залишком кап≥тал≥зму, тимчасово дозволеним комун≥стами, ≥ в його надрах продовжував визр≥вати новий тип виробничих в≥дносин - рад¤нський, коли вс≥м до всього було д≥ло, але мало хто конкретно за щось в≥дпов≥дав.

” травн≥ 1927 року ц¤ газета саме так поставила проблему у статт≥ У–ибний промисел у загон≥Ф

ќтже, виконуючи вказ≥вку ÷  парт≥њ про курс на кооперац≥ю Удр≥бнобуржуазного виробникаФ, газета так висв≥тлюЇ стартову позиц≥ю проблеми:

Уѕогано те, що рибалки темн≥ й неорган≥зован≥, кооперац≥¤ серед рибалок розвинена слабо... –ибальський ринок знаходитьс¤ ц≥лком в руках у приватникаФ.

¬исновок - по сут≥ парт≥йна вказ≥вка:

У“реба кооперативно-громадським орган≥зац≥¤м ћар≥упольщини виступити Їдиним фронтом проти приватника. “реба допомогти рибалкам ≥ тим самим зм≥цнити рибне господарство. (1927 р., 17 червн¤).

¬ журнал≥стиц≥, в≥дпов≥дальн≥й перед сусп≥льством, а не перед ÷  парт≥њ, такий ≥мператив (Утреба виступити Їдиним фронтомФ) звучав би неприродно: газета не може в умовах демократ≥њ давати громад¤нам вказ≥вки, що ≥ ¤к вони мус¤ть робити. Ќаведений приклад ¤краз ≥ показуЇ протир≥чч¤ в д≥¤льност≥ «ћ≤ того часу. « одного боку, прес≥ була заздалег≥дь в≥дведена роль УгвинтикаФ у величезному механ≥зм≥ парт≥йного керуванн¤ сусп≥льством. « ≥ншого, оск≥льки нова влада проголосила своЇ правл≥нн¤ найвищою формою демократ≥њ, необх≥дно було збер≥гати певн≥ ознаки уваги до волеви¤вленн¤ труд¤щих. ¬решт≥ формула була знайдена: парт≥¤ окр≥м визначеноњ дл¤ нењ ћарксом у в≥дпов≥дному Ућан≥фест≥Ф рол≥ пров≥дника в маси ≥дей марксизму перебрала на себе роль висловлювача народних спод≥вань, акумул¤тора народного досв≥ду ≥ керманича до мети, ¤ку вона ж сама щоразу визначала. Ќародов≥ дозвол¤лос¤ в межах проголошеноњ верх≥вкою пол≥тики ви¤вл¤ти свою ≥н≥ц≥ативу задл¤ кращого виконанн¤ прийн¤тих за нього р≥шень.

1	2	3	4	5	6	7	8	9

Ќазва: Ћен≥нська доба ≥стор≥њ преси
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1966 прочитано)