∆урнал≥стика > ѕреса пер≥оду культу особи

ѕреса пер≥оду культу особи

Ќова економ≥чна пол≥тика допомогла сусп≥льству вир≥шити проблеми у тому вигл¤д≥, у ¤кому вони склалис¤ п≥сл¤ громад¤нськоњ в≥йни, та вибратис¤ з розрухи. УЌеп нагодував м≥стоФ, - писали газети того часу. ѕ≥дн¤вс¤ р≥вень добробуту й на сел≥, про це теж св≥дчать публ≥кац≥њ того переломного року. ќкружна газета У ≥ровоградський пролетарФ висв≥тлюЇ у номер≥ за 23 жовтн¤ 1929 р. усп≥хи у п≥двищенн≥ р≥вн¤ житт¤ сел¤н за умов њх кооперуванн¤: тепер вони мають њдальню, дит¤ч≥ ¤сла, школу, ≥ все це Ї вир≥шальним доказом переваг нового житт¤ дл¤ ≥нших сел¤н, ¤к≥ саме прињхали знайомитис¤ з досв≥дом колективного господарюванн¤.

¬одночас у великих м≥стах загострилис¤ соц≥альн≥ проблеми, це викликало обуренн¤ й гн≥в роб≥тник≥в, - а отже, створювало в≥дпов≥дну базу дл¤ сусп≥льноњ п≥дтримки в≥дмови в≥д непу ≥ встановленн¤ тотал≥тарного режиму.

ƒал≥ перед крањною (в≥рн≥ше, перед верх≥вкою њњ правл¤чоњ парт≥њ) постала проблема - йти дал≥ шл¤хом поглибленн¤ ринкових в≥дносин, запровадженн¤ њх у промисловому, а не лише в аграрному сектор≥ економ≥ки, чи повертатис¤ до жорстко централ≥зованого управл≥нн¤ економ≥кою, пол≥тичною сферою. ѕерший шл¤х уособлювавс¤ у постат≥ Ѕухар≥на, другий - —тал≥на. —тал≥н не м≥г не перемогти, в≥н був б≥льш посл≥довним комун≥стом, до того ж ¤к генеральний секретар керував ус≥Їю парт≥Їю, ус≥ма њњ звТ¤зкам з сусп≥льством, тобто ≥ парт≥йною пресою.

¬ 1928 р. ставс¤ неврожай, а отже др≥бний с≥льський виробник у своњй мас≥ не дав хл≥ба держав≥ за навТ¤зуваними йому ц≥нами. —тал≥н, виступаючи в газет≥ ФѕравдаФ вказував на головного ворога: Ућелкий собственник не дает хлеба армии и городамФ.

¬осени 1928 р. виникла реальна загроза голоду при, ¤к писала тод≥ преса, Упереполненных кулацких закромахФ.  омун≥стична ≥деолог≥¤ вимагала загальноњ державноњ власност≥ на засоби виробництва, планового веденн¤ господарства. Ќекерований одноос≥бник ставав на завад≥ реал≥зац≥њ пол≥тичних план≥в. Ќатиск на сел¤н викликав њх зворотну реакц≥ю: вони ховали хл≥б.  ласова боротьба знову загострилас¤. ¬лад≥ знадобилас¤ машина насильства. ѕарт≥¤, органи внутр≥шн≥х справ, преса, профсп≥лки, комсомол стають њњ опорою. ≤ це означаЇ новий етап у розвитку преси ”крањни.

Ќе вир≥шен≥ у 1917-1918 рр. соц≥альн≥ проблеми в крањн≥ знову загострилис¤, виникли в черговий раз продовольч≥ труднощ≥. Ќеврожай 1928 року вкрай њх загострив. Ѕули введен≥ Узаборн≥ книжкиФ, тобто карткова система розпод≥лу продовольства. ѕромислових роб≥тник≥в знову було протиставлено економ≥чно б≥льш самост≥йному сел¤нству, переважну к≥льк≥сть ¤кого на той час складали середн¤ки. —упутники непу - злочинн≥сть, безроб≥тт¤, проституц≥¤, жебрацтво - настроювали труд¤щих проти непу. –озпочата ≥ндустр≥ал≥зац≥¤ крањни вимагала м≥льйон≥в роб≥тничих рук дл¤ неквал≥ф≥кованоњ прац≥ на будмайданчиках першоњ пТ¤тир≥чки.

У¬еликий поворотФ 1929 року ¤краз ≥ означав у економ≥ц≥ в≥дмову в≥д залишк≥в ринкового механ≥зму, остаточне скасуванн¤ свободи виробника, а в сусп≥льно-пол≥тичн≥й сфер≥ - поверненн¤ сусп≥льства на шл¤х тотал≥таризму.

–≥зка зм≥на пол≥тики в≥д непу до стал≥н≥зму просл≥джуЇтьс¤ на стор≥нках газет з точн≥стю до м≥с¤ц¤. ўе на початку л≥та в публ≥кац≥¤х йшлос¤ про необх≥дн≥сть матер≥ального заохоченн¤ роб≥тник≥в, створенн¤ дл¤ них спри¤тливих побутових умов, харчуванн¤ на виробництв≥ тощо. ” вересн≥ на шпальтах газет почала зТ¤вл¤тис¤ ≥нформац≥¤ про репрес≥њ, численн≥ арешти, обшуки тощо: так, з ≥нтонац≥Їю добре виконаноњ справи пов≥домл¤лос¤, що в одн≥й з торг≥вельних установ розстр≥л¤но 19 чолов≥к.

“ема постачанн¤ на рубеж≥ 1930-х знову стаЇ одн≥Їю з пров≥дних дл¤ преси. ѕо-перше, обТЇктивно до цього вели труднощ≥ з забезпеченн¤м м≥ст ус≥м необх≥дним - зауважимо, труднощ≥, ¤к≥, по-перше, були субТЇктивно навТ¤зан≥ крањн≥ монопольно правл¤чою парт≥Їю - а по-друге, саме на ц≥й болюч≥й дл¤ населенн¤ тем≥ краще всього було УрозкрутитиФ маховик пересл≥дуванн¤ пол≥тичних противник≥в.

12 вересн¤ У¬≥сти...Ф опубл≥кували постанову ÷  ¬ ѕ(б) з питань постачанн¤. √острокритичн≥ матер≥али на цю тему зТ¤вл¤лис¤ в прес≥, ¤к було показано вище, задовго до њњ виходу. ѕоступово нарощувалис¤ обс¤ги публ≥кац≥й, њхн¤ пер≥одичн≥сть, гострота критики, глибина висв≥тленн¤ проблем. ѕор≥внюючи цю практику з тим, ¤к розвивалис¤ под≥њ навколо теми кооперац≥њ рибалок, можемо зробити спостереженн¤ про те, що пол≥тичний механ≥зм попередньоњ проробки проблеми в прес≥ - з наступним прийн¤тт¤м в≥дпов≥дного р≥шенн¤ парт≥њ Уза вимогами труд¤щихФ - вже був в≥дпрацьований.

ќтже, постанова п≥дбила п≥дсумки попереднього етапу розвитку черговоњ кампан≥њ. √ромадська думка щодо прац≥вник≥в Уробкооп≥вФ - роб≥тничих кооператив≥в - була п≥дготовлена. Ќав≥ть ≥ передбачуваний вирок вже було винесено на стор≥нки газет: 9 вересн¤, за три дн≥ до прийн¤тт¤ постанови, У¬≥сти.Ф писали:

У–об≥тниче постачанн¤ - на р≥вень вимог третього року пТ¤тир≥чки: апарат кооперац≥њ дуже засм≥чений ворожим елементом.

... ињвський —аробкооп на прот¤з≥ двох рок≥в приховував нев≥домо дл¤ чого сала на суму б≥льше 30 тис. карбованц≥в. Ќ≥копольський ÷–  збер≥гав б≥льше року 18 м≥шк≥в гречаного борошна й 22 м≥шки гречаноњ крупи, ¤к≥ попр≥ли на складах. √ришинський - згубив один вагон б≥лоњ муки, переховуючи його у вологому прим≥щенн≥. ћайже в ус≥х робкоопах, обстежених бригадами, ви¤влено розбазарюванн¤ деф≥цитних товар≥в серед прац≥вник≥в апарату робкооп≥в. ўе б≥льш страшн≥ факти маЇмо у мТ¤созагот≥вельн≥й робот≥Ф.

Ќаведений текст викликаЇ у неупередженого читача два запитанн¤. ѕо-перше, у здоровому сусп≥льств≥ вс≥ сили спр¤мован≥ на зб≥льшенн¤ виробництва товар≥в, адже саме за умов бездеф≥цитност≥ або й так званих Укриз перевиробництваФ зникаЇ головна передумова крад≥жок, приховувань тощо. ѕо-друге, лишаЇтьс¤ незТ¤сованим, ¤к за три дн≥ ÷  парт≥њ зум≥в перев≥рити й узагальнити наведен≥ в газет≥ факти, п≥дготувати й прийн¤ти постанову. ≤мов≥рн≥ше, це, навпаки, з ÷  були передан≥ в редакц≥њ наведен≥ в матер≥ал≥ факти задл¤ створенн¤ в≥дпов≥дного сусп≥льного настрою.

ј отже, преса знову виступила пок≥рним УгвинтикомФ у жорсткому механ≥зм≥ утвердженн¤ нового пор¤дку, заснованого на страхов≥ й репрес≥¤х. √азети були виконавц¤ми невластивоњ њм рол≥ у чужому сценар≥њ, де на њх теренах њм в≥дводилас¤ режисером другор¤дна роль.

” такому контекст≥ стаЇ зрозум≥лою й вимога до преси, що м≥ститьс¤ у згадуван≥й постанов≥ про кооперац≥ю:

У÷  пропонуЇ редакц≥¤м вс≥х центральних та м≥сцевих газет орган≥зувати систематичне висв≥тленн¤ д≥¤льност≥ кооперац≥њ. ѕосилюючи боротьбу (за прикладом УѕравдиФ) проти конкретних винуватц≥в безгосподарност≥... преса повинна разом з тим ширше висв≥тлювати позитивний досв≥д роботи тих кооператив≥в, що дос¤гли реальних насл≥дк≥в у рац≥онал≥зац≥њ постачального апарату, у створенн≥ правовоњ бази та в орган≥зац≥њ масовоњ участ≥ роб≥тничих споживач≥в у контрол≥ та в спри¤нн≥ робот≥Ф.

–еал≥зуючи цю установку, У¬≥сти...Ф запроваджують 28 вересн¤ нову й дуже показову рубрику: УЌаш≥ розсл≥дуванн¤Ф. ќргани преси з санкц≥њ њхн≥х засновник≥в прир≥внюютьс¤ до сл≥дчих орган≥в. ѕосилюЇтьс¤ обстановка насильства, тотального стеженн¤, доносительства через газету. Ћист до редакц≥њ наближаЇтьс¤ за своњм значенн¤м ≥ насл≥дками до за¤ви до Ќ ¬—.

÷ей красномовний приклад набуваЇ особливого забарвленн¤, ¤кщо згадати, що на той час редакц≥њ газет мали в своЇму актив≥ на загал сотн≥ тис¤ч робс≥лькор≥в.

ѕарт≥йна преса ”–—– ревно вз¤лас¤ до справи, не шкодуючи н≥ зусиль, н≥ газетноњ площ≥. –обилис¤ величезн≥ передрукуванн¤ з УѕравдыФ (18 вересн¤), а 25 вересн¤ ц≥лий розворот було присв¤чено тем≥:

УЋуганський ÷–  - на гальмах опортун≥зму (! - авт),, без масового роб≥тничого контролюФ.

“ак звичайн≥ крад≥њ, ¤ких треба було змусити в≥дшкодувати нестачу й зн¤ти з роботи або в≥дправити до суду й вТ¤зниц≥, отримують статус пол≥тичних ворог≥в. Ќагн≥таЇтьс¤ психоз: У√ромадське харчуванн¤ - в катастроф≥чному стан≥Ф. –озворот зак≥нчуЇтьс¤ н≥бито конструктивним за нам≥рами матер≥алом: УЅригада У¬≥стейФ пропонуЇФ - але головна ≥де¤ пропозиц≥њ пол¤гаЇ не в зб≥льшенн≥ виробництва товар≥в першоњ необх≥дност≥, а в ширшому розгортанн≥ роб≥тничого контролю за њх розпод≥лом.

ќдна за одною друкуютьс¤ тематичн≥ полоси, де розсл≥дуванню п≥ддаютьс¤ торг≥вл¤ мТ¤сом, рибою, хл≥бом (18 жовтн¤), рибними виробами (29 жовтн¤), хл≥бопекарськ≥й справ≥ (1 листопада). ƒал≥ - б≥льше: вже у наступному номер≥, 2 листопада трапл¤Їтьс¤ неймов≥рне, газета п≥ддаЇ критиц≥ органи рад¤нськоњ влади, де теж, ви¤вл¤Їтьс¤, зас≥ли вороги:

Ућ≥ськ≥ ради не борютьс¤ за пол≥пшенн¤ роб≥тничого постачанн¤. ƒн≥пропетровська, Ћуганська та  онстантин≥вська м≥ськради не використовують директив парт≥њ дл¤ кращого налагодженн¤ роботи кооперац≥њФ.

÷е був ¤к≥сно новий р≥вень пол≥тичноњ кампан≥њ. ѕод≥бн≥ висновки, та ще й висв≥тлен≥ в прес≥, означали розширенн¤ простору пол≥тичноњ (тобто публ≥чноњ, ≥з застосуванн¤м преси) боротьби з тими, хто звол≥каЇ з виконанн¤м парт≥йних вказ≥вок. «розум≥ло, що без пр¤моњ команди УзверхуФ п≥ддати критиц≥ перел≥чен≥ рад¤нськ≥ органи газета не могла б дозволити соб≥ под≥бну см≥лив≥сть.

Ќовою була й практика посл≥довного, наполегливого поверненн¤ газети до теми. 12 грудн¤ У¬≥сти...Ф знову висв≥тлювали справи постачанн¤ робкоопами риби, мТ¤сопродукт≥в, вимагали покращенн¤ роботи п≥дприЇмств громадського харчуванн¤.

ѕодальш≥ под≥њ нав≥ть на приклад≥ цього невеликого, але важливого сектору сусп≥льного житт¤ показують, ¤к розкручувавс¤ величезний механ≥зм стал≥нського тотал≥таризму ≥ ¤к парт≥йно-рад¤нська преса спри¤ла його розкручуванню.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ѕреса пер≥оду культу особи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1498 прочитано)