∆урнал≥стика > ѕреса пер≥оду культу особи

ѕочаток УхолодноњФ громад¤нськоњ в≥йни в —–—– у 1929-1938 рр., пр¤мим жертвами ¤коњ (не меншими в≥д Угар¤чоњФ у 1917-1922 рр.) були м≥льйони безневинних репресованих громад¤н, спричинило несприйн¤тт¤ сел¤нством нового повороту аграрноњ пол≥тики ур¤ду, в≥рн≥ше - ÷  парт≥њ. –озгром сел¤нства, кардинальн≥ зм≥ни усталених форм його ≥снуванн¤, ¤к вони склалис¤ на прот¤з≥ стол≥ть ≥ останн≥х пТ¤ти-семи рок≥в, мав насл≥дком голодомор 1931-1933 рр. ј починалис¤ ц≥ процеси безпосередньо вл≥тку 1930 р.

ѕарт≥йно-рад¤нська преси з≥грала в цих траг≥чних под≥¤х ганебну роль пропагандиста, аг≥татора й колективного орган≥затора жорстоких пол≥тичних катакл≥зм≥в. ¬≥дступаючи в≥д загальнолюдських ц≥нностей, згодившись ≥з спекул¤тивним протиставленн¤м ≥нтерес≥в роб≥тничого класу ≥ всього сусп≥льства, ц¤ преса стала на шл¤хи самознищенн¤. ѕоза даною пол≥тичною системою вона ≥снувати не могла - ≥, зрештою, не змогла. Ќаск≥льки роль УгвинтикаФ перекрутила завданн¤ ≥ м≥сце журнал≥стики в сусп≥льств≥, ¤скраво св≥дчить такий факт. Ќавесн≥ 1918 р., п≥д час напружених дискус≥й в ћоскв≥ й “аганроз≥ щодо орган≥зац≥йних засад створюваноњ компарт≥њ ”крањни, московську пресу було залучено до участ≥ в брудн≥й пол≥тичн≥й гр≥. 9 травн¤ УѕравдаФ дл¤ зовн≥шнього вжитку надрукувала ц≥лком пристойний матер≥ал про те, що ÷  – ѕ(б) обговоривши питанн¤ про вид≥ленн¤ особливоњ украњнськоњ компарт≥њ ≥з р¤д≥в – ѕ, не знаходить н≥¤ких заперечень проти створенн¤ ” ѕ, тому що ”крањна Ї самост≥йною державою. ÷е р≥шенн¤ було ухвалене 3 травн¤ на зас≥данн≥ ÷  – ѕ п≥д головуванн¤м ¬. Ћен≥на. Ќа цьому ж зас≥данн≥ було прийн¤те ≥нше р≥шенн¤, дл¤ внутр≥шнього об≥гу: московський ÷  схвалив ≥дею створенн¤  ѕ(б)”, однак рекомендував твердо отримуватис¤ л≥н≥њ на створенн¤ компарт≥њ в ”крањн≥ ¤к частини – ѕ, ≥ лише з тактичних м≥ркувань проголосити у в≥дкрит≥й прес≥ про ло¤льне ставленн¤ до њњ орган≥зац≥йну незалежн≥сть. (ƒив. ™. ѕ. ёр≥йчук. —тановленн¤ ≥ характер рад¤нськоњ влади в ”крањн≥. ≤сторико-правов≥ аспекти. (1917 - 1922 рр. -  ., ≤«ћЌ, 1998).

Ѕезл≥ч приклад≥в показуЇ, ¤к роль служанки парт≥њ влади принижувала високе покликанн¤ преси в сусп≥льств≥. “ак, у роки громад¤нськоњ в≥йни парт≥¤ й ур¤д з ћоскви в≥ддали наказ про масове вилученн¤ церковних ц≥нностей, ≥ преса вз¤ла ¤кнайактивн≥шу участь у ц≥й справ≥. Ќомер за номером газети писали, ск≥льки к≥лограм≥в золот≥, ср≥бла було вилучено в ¤кому район≥, з ¤кого саме храму, а також наголошували, хто тут веде перед, а хто в≥дстаЇ. Ќ≥бито коштовност≥ вилучалис¤ дл¤ потреб голодуючих, але саме розпод≥л њж≥, врешт≥ використанн¤ одержаних грошей н≥¤к не висв≥тлювалис¤ пресою, ≥ це фактично п≥дтримувало чутки про те, що насправд≥ церковне золото йде на потреби св≥товоњ революц≥њ, тобто в √ерман≥ю.

¬≥дступ в≥д принцип≥в госпрозрахунку та економ≥чноњ зац≥кавленост≥ у стосунках з сел¤нством спричинив у 1929 р. т≥ сам≥ насл≥дки, що й у 1918-му: сел¤ни почали приховувати хл≥б. ѕарт≥¤ знову вдалас¤ до насильства. «ам≥сть колишн≥х продзагон≥в прийшли Уроб≥тнич≥ бригадиФ, ¤к≥ почали звичними методами забезпечувати виконанн¤ план≥в хл≥бозагот≥вель. јле тепер у державних та парт≥йних орган≥в набагато б≥льший розрахунок був на п≥дтримку преси - добре в≥дмоб≥л≥зованоњ, насиченоњ в≥рними парт≥йц¤ми, вишколеноњ ≥, головне, з арм≥Їю добров≥льних пом≥чник≥в-робс≥лькор≥в.

’л≥бозагот≥вл¤ у 1930 р. проходили дуже важко. У¬≥сти...Ф у номер≥ за 2 та 6 вересн¤ пов≥домл¤ли:

У¬иконанн¤ р≥чного плану хл≥бозагот≥вель п≥д загрозою!Ф

У«а 25 дн≥в серпн¤ м≥с¤чний план по вс≥х культурах виконано на 52,3 процентаФ.

Ќаркомзем ”крањни у таких умовах прийн¤в дуже жорстке р≥шенн¤, у ¤кому передбачалос¤, зокрема, завданн¤ й прес≥: Уѕросити редакц≥ю газети У омун≥стФ (орган ÷   ѕ(б)” - авт.), представництво УѕравдыФ та редакц≥ю газети У«а социалистическую перестройкуФ в≥др¤дити у згадан≥ чотири округи роб≥тнич≥ бригад≥ перев≥рити х≥д с≥вби й причини позорного в≥дставанн¤ цих округ≥вФ. ” тому ж документ≥ в≥дзначено: У√азети, а особливо газета У«а социалистическую перестройкуФ, не розгорнули кампан≥ю орган≥зац≥њ соц≥ал≥стичного змаганн¤ в ос≥нню с≥льськогосподарську кампан≥юФ. “ак≥ бригади були створен≥, про њхню роботу св≥дчать публ≥кац≥њ у вересневих номерах всеукрањнськоњ газети У омун≥стФ.

∆одноњ публ≥кац≥њ, ¤ка б поставила п≥д сумн≥в р≥шенн¤ й д≥њ або почала б розмову про ≥нш≥ шл¤хи подоланн¤ черговоњ продовольчоњ кризи у хл≥бородн≥й ”крањн≥, в номерах цих газет немаЇ. ј ≥нш≥ газети вже не ≥снували: монопарт≥йна диктатура, названа Удиктатурою пролетар≥атуФ, продовжувала приносити пролетар≥ату м≥ста ≥ села неймов≥рн≥ стражданн¤.

—–—– стр≥мко вт¤гувавс¤ в одну з найважчих продовольчих криз за свою ≥стор≥ю, але парт≥йне кер≥вництво вдавало, н≥би воно керуЇ не т≥льки поточними обставинами, а й економ≥чними законами.

¬иконуючи ¤вно застар≥лу, час≥в краху пол≥тики воЇнного комун≥зму тезу про необх≥дн≥сть посиленн¤ обл≥ку ≥ контролю з боку парт≥њ ≥ держави по в≥дношенню до вс≥х бок≥в сусп≥льного житт¤, пленум ÷  ¬ ѕ(б) прийн¤в 30 жовтн¤ 1931 р. резолюц≥ю Уќ развертывании советской торговли и улучшении снабжени¤ рабочихФ, д≥¤ ¤кого поширювалас¤ ≥ на рад¤нську ”крањну. –едакц≥њ газет заходилис¤ виконувати його, маючи вже чималий досв≥д висв≥тленн¤ саме ц≥Їњ проблематики. ѕроводилис¤ власн≥ м≥с¤чники, огл¤ди, газет¤р≥ брали активну участь у под≥бних заходах, що проводили профсп≥лков≥, кооперативн≥ органи. ѕри цьому командний стиль, ≥мператив ставали вр≥вень з≥ звичними дл¤ будь-¤коњ преси тотал≥тарного типу менторськими, наставницькими семантичними структурами:

Ућ≥с¤чник огл¤ду й перебудови роботи кооперац≥њ. 1 лютого - останн≥й строк перебудови роботи кооперац≥њ та держторг≥вл≥. –озгортаючи масову орган≥зац≥йну роботу, залучити до м≥с¤чника найширш≥ кола роб≥тник≥в прилавка, пайовик≥в та домогосподарок... ѕартбригада заводу є 60 приступила до перев≥рки робкоопу УѕереможецьФ. ѕерша декада њхньоњ роботи даЇ позитивн≥ насл≥дкиФ (УЋуганска¤ правдаФ, 1932 р., 16 с≥чн¤ ).

якими конкретно насл≥дками позначилас¤ робота саме ц≥Їњ бригади, лишаЇтьс¤ нев≥домим (до реч≥, зауважимо, члени згадуваноњ партбригади теж принаймн≥ дес¤ть дн≥в не працювали на своњх робочих м≥сц¤х). ¬ ≥сторичному план≥ маЇ значенн¤, що вс¤ кампан≥¤ перев≥рок та покарань зам≥сть нарощуванн¤ виробництва зак≥нчилас¤ у тому ж роц≥ найстрашн≥шим за всю ≥стор≥ю —–—– голодом.

¬ище вже йшлос¤ про те, що замовчуванн¤ голодомору, ≥ не т≥льки в 1932-1933 рр., а й вс≥х наступних, стало одн≥Їю з ганебних стор≥нок ≥стор≥њ парт≥йно-рад¤нськоњ преси ”крањни. ј оск≥льки мовчанн¤ досл≥джувати неможливо, зверн≥мос¤ по коментар≥ до украњнськоњ преси в д≥аспор≥. ќсь що пише про це публ≥цист ќ. √орновий у статт≥ Уѕро свободу преси в ———–Ф:

У“ис¤ч≥ виголодн≥лих, об≥драних людей з≥ сх≥дних областей ≥де в зах≥дн≥ област≥ ”крањни, щоб тут в≥д своњх, також пограбованих брат≥в, д≥стати шматок хл≥ба. ћов т≥н≥, снуютьс¤ вони по селах ≥ базарах. ¬еликою юрбою товпл¤тьс¤ вони по станц≥¤х. ћ≥ж ними молод≥ й стар≥ ж≥нки, д≥ти, ≥нвал≥ди „ервоноњ арм≥њ. ¬ руках у них невеличк≥ клунки. ¬они тремт¤ть в≥д холоду ≥ страху, що кожноњ хвилини Ќ ¬ƒ може в≥д≥брати в≥д них жменю випрошеного хл≥ба чи к≥лька картопель, на ¤к≥ там ждуть ус≥ вдома.

“а цих картин совЇтська преса не бачить. «ате вона розписуЇтьс¤ про Укв≥туче ≥ щасливе та заможне житт¤Ф в ———–, про Утрудовий п≥дйомФ, що охопив працюючих у звТ¤зку з четвертою пТ¤тир≥чкою, про в≥ддан≥сть парт≥њ. ¬она вм≥щуЇ зн≥мки вдоволених роб≥тник≥в, добре плеканих д≥тей, розсм≥¤них колгоспниць, начебто вс≥х њх не сушить голод, а розпираЇ добробутФ.

ѕопри полем≥чну загострен≥сть та одном≥рн≥сть оц≥нок, н≥де правди д≥ти, одну з ч≥льних особливостей ц≥Їњ преси автор в≥добразив в≥рно.

“им часом компарт≥йна преса продовжувала нарощувати форми й методи своЇњ д≥¤льност≥ та дбати про њхню д≥Їв≥сть. ” пор≥вн¤нн≥ з редакц≥йною практикою на рубеж≥ 1930-х рок≥в зТ¤вилис¤ принаймн≥ дв≥ нових тенденц≥њ.

ѕо-перше, б≥льше уваги газети почали прид≥л¤ти позитивному досв≥ду вир≥шенн¤ проблем. ¬ УЋуганской правдеФ зТ¤вилас¤ пост≥йна рубрика Ф¬икористовуЇмо досв≥д кращихФ, п≥д ¤кою, наприклад, 22 с≥чн¤ 1932 р. було висв≥тлено роботу по прийманню попередн≥х замовлень магазину та робкоопу УѕаровозникФ

ѕо-друге, за прикладом центральноњ преси м≥сцев≥ редакц≥њ приступили до обТЇднанн¤ своњх можливостей дл¤ вир≥шенн¤ окремих проблем, дуже конкретних, але з р≥зних обставин важливих дл¤ кожного з учасник≥в сп≥льних акц≥й.

«разки дл¤ насл≥дуванн¤ давала УѕравдаФ, ¤ка, наприклад, проводила з 21 по 26 жовтн¤ 1931 р. пТ¤тиденник перев≥рки, в ¤кому п≥д њњ кер≥вництвом обТЇднали своњ зусилл¤ газети ѕ≥вденного  авказу та зах≥дних областей. ¬ окремих заходах редакц≥й одночасно брали участь до 5 тис¤ч кореспондент≥в та робс≥лькор≥в. ¬ один день за контрольну роботу бралис¤ актив≥сти редакц≥й металург≥њ, зал≥зничного транспорту, машинобудуванн¤, експлуатац≥йники - а пот≥м скоординовано, одночасно в УѕравдеФ й к≥лькох ≥нших газетах виходила низка публ≥кац≥й про причини не¤к≥сноњ роботи певного обладнанн¤ чи машини. ћ≥сцева преса обТЇднувалас¤ з низовою та ст≥нною, а також з под≥бними виданн¤ми ≥нших рег≥он≥в. “ак, 16 с≥чн¤ 1932 р. УЋуганска¤ правдаФ пов≥домл¤Ї про те, що заводська преса моб≥л≥зуЇтьс¤, та висв≥тлюЇ досв≥д заводськоњ газети У”дарникФ по сп≥льному вир≥шенню питань покращенн¤ постачанн¤ роб≥тник≥в п≥дприЇмства.

√азет¤рський св≥т став нагадувати добре в≥дмоб≥л≥зовану арм≥ю, де були взводи, роти, полки, див≥з≥њ, ≥ вс≥ вони по команд≥ з штабу виконували своњ маневри, що в ц≥лому призводило до небаченоњ координац≥њ зусиль преси на окремих, пор≥вн¤но вузьких соц≥альних проблемах.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ѕреса пер≥оду культу особи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1498 прочитано)