∆урнал≥стика > ѕреса пер≥оду культу особи

ƒуже ц≥кавим ≥ повчальним Ї досв≥д обТЇднанн¤ можливостей м≥сцевих газет дл¤ вир≥шенн¤ виробничих чи соц≥альних завдань. ≈нтуз≥азм боротьби за нове житт¤ мав велику творчу силу. ¬икористанн¤ ц≥Їњ сусп≥льноњ енерг≥њ дало редакц≥¤м нов≥, неспод≥ван≥, незнан≥ в ≥нших умовах, але дуже ефективн≥ форми ≥ методи роботи. ÷е був д≥йсно Узолотий в≥кФ парт≥йно-рад¤нських газет, одна за найц≥кав≥ших стор≥нок загальноњ ≥стор≥њ преси.

Ќаприклад, газета УѕравдаФ з 21 по 26 жовтн≥. 1931 року проводила Уп¤тидневник проверкиФ, в ¤кому обТЇднали своњ сили газети ѕ≥вн≥чного  авказу та зах≥дних областей —–—–.

«а зразком центрального друкованого органу м≥сцев≥ газети провод¤ть УперекличкиФ - наприклад, м≥ж стал≥нградськими тракторобуд≥вниками та колгоспниками. –об≥тники звернулис¤ через пресу до сел¤н ≥з закликом сп≥льною працею дос¤гати усп≥х≥в у пТ¤тир≥чц≥.  олгоспники, також через газету, в≥дпов≥дають:

У—вои об¤зательства по продаже колхозной продукции государству, по снабжению рабочих мы считаем дл¤ себ¤ первоочереднымиФ.

≤нший приклад - робота вињзних бригад ћел≥топольськоњ газети У–ад¤нський степФ, котр≥, маючи у своЇму склад≥ с≥лькор≥в, перев≥р¤ли у серпн≥ 1931 р. роботу с≥льських –ад (див. номер за 31 серпн¤).

¬ Ћуганську в 1931 р. було проведено конкурс низовоњ кооперативноњ преси. ” п≥дсумках конкурсу було визначено, що зам≥сть 8 в попередн≥ роки тут видаютьс¤ 22 кооперативн≥ газети.

ћаючи широку мережу робс≥лькор≥в, УЋуганска¤ правдаФ активно використовувала њх на головн≥й новобудов≥ м≥ста - УЋуганбуд≥Ф, докор≥нн≥й реконструкц≥њ паровозобуд≥вного заводу. ¬они сигнал≥зували про певн≥ негаразди, проводили рейди-перев≥рки, в кожному номер≥ пов≥домл¤ли й про усп≥хи в бригадах та на р≥зних д≥л¤нках будмайданчика.

ѕевних ¤к≥сних зм≥н зазнала за нових соц≥ально-пол≥тичних умов ≥ д≥Їв≥сть парт≥йно-рад¤нськоњ преси.

 ≥нець 1920-х рок≥в був дл¤ газет пер≥одом п≥двищеноњ д≥Ївост≥, часом справжнього њњ всесилл¤: п≥сл¤ критичних виступ≥в у газет≥ (безперечно, узгоджених завчасно в парт≥йних ком≥тетах) винн≥ потрапл¤ли у скрутне становище.

” 1930-1932 рр. ≥з зм≥цненн¤м реальноњ влади карних орган≥в, в ц≥лому з тотал≥таризац≥Їю громадського житт¤ ц¤ робота преси почала р≥зко зменшуватис¤. Ќаприклад, в 1927 р., при значно меншому обс¤з≥ критики, за м≥с¤ць к≥льк≥сть в≥дгук≥в на виступи по харк≥вських У¬≥ст¤х... доходило до 18, а в 1930-1932 рр. так≥ приклади вже були поодинокими. ” лютому 1932 р. в УЋуганской правдеФ не було опубл≥ковано жодного в≥дгуку на власн≥ критичн≥ виступи. ћ≥с¤чник огл¤ду та перебудови кооперативного руху, проголошений тут же в номер≥ в≥д 16 с≥чн¤ 1932 року, суд¤чи з подальших публ≥кац≥й, так ≥ не було проведено в житт¤.

«ниженн¤ д≥Ївост≥ преси почалос¤ на прот¤з≥ 1930-1932 рр. Ќов≥ господар≥ крањни почали повол≥ усувати м≥сцев≥ газети з активного сусп≥льно-пол≥тичного житт¤. ѕод≥бна Урозк≥шФ лишилас¤ припустимою т≥льки дл¤ центральноњ УѕравдыФ.

Ќевдач≥ першоњ пТ¤тир≥чки, попри вс¤ намаганн¤ пропаганди створити м≥ф про Угранд≥озн≥ усп≥хи ≥ндустр≥ал≥зац≥њФ, в≥добразилис¤ на шпальтах тогочасних газет. Ќестача кошт≥в привела ур¤д до необх≥дност≥ у 1930 роц≥ згорнути темпи буд≥вництва, про це було видано постанову –ади народних ком≥сар≥в —–—–. У»звести¤ ¬”÷» Ф (¬сеукрањнського центрального виконавчого ком≥тету - авт.) друкували 26 вересн¤ 1930 р. текст:

УЅуд≥вництво житлових прим≥щень та соц≥ально-культурних заклад≥в треба , по можливост≥, зак≥нчити до 1 грудн¤ 1930 р., а решту... зупинити та законсервувати до наступного буд≥вельного сезонуФ.

÷е в≥дразу позначилос¤ на ставленн≥ преси до проблеми скороченн¤ обс¤г≥в буд≥вл≥ житла - хоч у сусп≥льств≥ демократичного типу реакц≥¤ мас-мед≥а, напевно, була б протилежною: привернула б загальну увагу до такого р≥шенн¤ ур¤ду. јле п≥сл¤ загальноњ команди з боку партком≥в Увсе кинути ≥ займатись лише цимФ редакц≥њ парт≥йно-рад¤нських «ћ≤ швидко забули про колишню першор¤дн≥сть справи. ” 1931 роц≥, наприклад, на стор≥нках УЋуганской правдыФ к≥льк≥сть публ≥кац≥й про буд≥вництво житла не перевищило дес¤ти, включаючи хрон≥кальн≥ зам≥тки - проти 35 зм≥стовних публ≥кац≥й у 1930 роц≥.

1934 г. - новий руб≥ж у розвитку парт≥йноњ преси, в≥ха в ≥стор≥њ крањни. «ак≥нчилас¤ ≥ндустр≥ал≥зац≥¤, колектив≥заци¤. —–—– через величезн≥ втрати почала виходити з кризи. ¬ 1935 р. в УѕравдеФ вийшла знаменна статт¤ У’леб без карточекФ. —тал≥нська  онституц≥¤ проголосила: У—оциализм в ———– победил окончательно и бесповоротноФ.

¬одночас крањна починаЇ вт¤гуватис¤ в геопол≥тичн≥ процеси п≥дготовки до другоњ св≥товоњ в≥йни.

ѕочинаЇтьс¤ передвоЇнний пер≥од, котрий характеризуЇтьс¤ дл¤ крањни подв≥йною ситуац≥Їю. « одного боку, соц≥ал≥зм через вс≥ кризи й катакл≥зми, заплативши неймов≥рно високу ц≥ну у 7 м≥льйон≥в людей, реально прив≥в до покращенн¤ житт¤ тих, хто лишивс¤ в живих. Ќа XVII зТњзд≥ парт≥њ було в≥дзначено: Уƒл¤ труд¤щихс¤ в ———– исчезла угроза безработицы, нищеты и голодаФ. ÷е, п≥дкреслювалос¤, було дос¤гнуто на рейках соц≥ал≥стичного буд≥вництва. «азначимо, ¤к приклад пропагандистськоњ нап≥вправди, що безроб≥тт¤ зникло лише в його класичному розум≥нн≥ - на довг≥ дес¤тил≥тт¤ воно перем≥стилос¤, так би мовити, всередину робочого часу найманих прац≥вник≥в, а боротьба з просто¤ми та прогулами стала одн≥Їю з Ув≥чнихФ тем парт≥йноњ преси.

« ≥ншого боку - почали розгортатис¤ не менш страх≥тлив≥ соц≥альн≥ процеси, спричинен≥ стал≥нським вченн¤м про те, що по м≥р≥ зм≥цненн¤ соц≥ал≥зму зростаЇ накал класовоњ боротьби. ѕреса того часу чимало зробила дл¤ пропаганди ц≥Їњ вочевидь вигаданоњ тези, покликаноњ дл¤ дальшого розкручуванн¤ масових репрес≥й, постачанн¤ наддешевоњ робочоњ сили через систему √”Ћј√у, забезпеченн¤ безумовноњ пол≥тичноњ монол≥тност≥ рад¤нського народу нав≥ть ц≥ною знищенн¤ його частини. —аме п≥д цим гаслом проходили масов≥ репрес≥њ 1937-1938 рр., в≥дом≥ п≥д назвою Убер≥њвщиниФ.  рањна продовжувала розвиватис¤ не за обТЇктивними законами розвитку сусп≥льства, а за волею одн≥Їњ людини - —тал≥на, за законами культу особи.

ѕередвоЇнна парт≥йна преса ”крањни демонструвала к≥лька тематичних напр¤мк≥в: вивченн¤ основних положень стал≥н≥зму, прославленн¤ усп≥х≥в, дос¤гнутих на шл¤ху побудови соц≥ал≥зму, боротьби з ворогами народу.

ўодо вивченн¤ основ казарменного соц≥ал≥зму, УѕравдаФ й м≥сцев≥ газети розгортали ц≥л≥ кампан≥њ щодо освоЇнн¤ чергових Ушести ознак соц≥ал≥змуФ, проголошених вождем, або переймалис¤ проблемами марксизму та мовознавства п≥сл¤ написанн¤ Укормчим та рульовимФ в≥домоњ статт≥ на цю тему.

’арактерною ознакою преси тотал≥тарноњ модел≥ ( в —–—– - пер≥оду культу особи) завжди було друкуванн¤ на перших стор≥нках газет портрету вожд¤. ¬ —–—– - —тал≥на, в  итањ - ћао, в ѕ≥вн≥чн≥й  орењ -  ≥м ≤р —ена. ѕаралельно йшло широке цитуванн¤ думок та настанов вожд≥в, практично кожен б≥льш-менш пом≥тний матер≥ал мав бути Уп≥дкр≥пленийФ ≥зсередини посиланн¤м на њхн≥ твори.

ўодо боротьби з класовим ворогом - газети формулювали громадську думку, спр¤мовану, за вказ≥вкою з гори, на смертн≥ вироки пол≥тичним супротивникам вожд¤, друкуючи фотозн≥мки розгн≥ваних натовп≥в та подаючи величезн≥ заголовки: У–озбити собач≥ голови ворогам народу!Ф.

ѕреса продовжуЇ прид≥л¤ти увагу соц≥альним питанн¤м, в тому числ≥ й буд≥вництву житла, але при цьому так само пропагандистськи, зам≥нюючи висв≥тленн¤ реальноњ картини житт¤ пропагандистськими вивертами: так, в пор¤дку речей на прот¤з≥ багатьох дес¤тил≥ть було давати в статистичних даних та анал≥тичних статт¤х к≥льк≥сть введеного в д≥ю житла - але без нат¤ку на те, ск≥льки при цьому людей зостаЇтьс¤ в так званих Учергах на житлоФ. ¬насл≥док цього лишаЇтьс¤ незрозум≥лим, чому ж п≥сл¤ пТ¤тдес¤ти рок≥в напруженоњ прац≥ останньому генсеку ћ. √орбачову доводилос¤ створювати програму У∆итло-2000Ф, ¤ка, вт≥м, також не була проведена в житт¤?

√азети стають все б≥льше й б≥льше тенденц≥йними та ангажованими. ѕреса починаЇ повн≥стю працювати на диктаторський режим. ¬одночас центральн≥ газети буквально розкв≥тають видатними газет¤рськими талантами, най¤скрав≥шим з ¤ких були у 1930-т≥ роки ћ. ольцов, луганчани-правд≥сти Ѕ. √орбатов, ё. ∆уков та ≥нш≥.

ѕ≥дбиваючи п≥дсумки, зазначимо, що до початку ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни в рад¤нськ≥й ”крањн≥ було створено новий тип преси - компарт≥йний. ¬≥н в≥др≥зн¤вс¤ в≥д так званих буржуазних пер≥одичних видань, що виходили тут ран≥ше та продовжували виходити в ц≥ роки за кордоном, к≥лькома принциповими ознаками.

’арактерн≥ риси компарт≥йноњ преси:

ц¤ преса була створена б≥льшовиками задл¤ захопленн¤ й утриманн¤ за будь-¤ку ц≥ну пол≥тичноњ влади в колишн≥й –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ та в св≥товому масштаб≥,

вона була одним з найважлив≥ших оплот≥в тотал≥тарного сусп≥льства, забезпечуючи:

- ≥дейну однор≥дн≥сть сусп≥льства в межах в≥дданост≥ справ≥ побудуванн¤ соц≥ал≥стичноњ держави,

- абсолютну керован≥сть сусп≥льства в ус≥х його складових з Їдиного парт≥йного центру,

- придушенн¤ будь-¤кого опору в будь-¤кому вигл¤д≥ р≥шенн¤м ≥ д≥¤м центру,

спр¤мован≥сть њњ виключно на буд≥вництво соц≥ал≥зму ≥ комун≥зму,

непримиренна ворож≥сть њњ ≥ншим соц≥альним ≥де¤м поза межами комун≥стичноњ ≥дењ ≥ нав≥ть в межах њњ ≥ншим вар≥антам окр≥м лен≥нсько-стал≥нського типу монопарт≥йного, командно-адм≥н≥стративного, казарменного соц≥ал≥зму,

незаперечною Ї участь ц≥Їњ преси в орган≥зац≥њ репрес≥й - або масових (час≥в культу особи —тал≥на, коли критика в газет≥ ≥з звинувачуванн¤ми у п≥дривн≥й д≥¤льност≥ фактично дор≥внювалась вироку), або виб≥ркових (час≥в неостал≥н≥зму, проти так званих дисидент≥в);

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ѕреса пер≥оду культу особи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1498 прочитано)