∆урнал≥стика > ѕреса пер≥оду культу особи

÷¤ дуже пом≥тна особлив≥сть ус≥Їњ парт≥йно-рад¤нськоњ преси ¤к типу «ћ≤ тотал≥тарноњ модел≥ ви¤вилас¤ вже у перш≥ роки рад¤нськоњ влади. “ак, 1 травн¤ 1920 р. к≥лька впливових газет - центральн≥ У¬≥сти...Ф й УЅ≥льшовикФ та кињвський часопис У√алицький комун≥стФ випустили сп≥льне число - газету У„ервоний стр≥лецьФ. ” 1921 р. п≥д час продовольчоњ кризи одночасно виходили газети УЌа голод1Ф у Ѕердичев≥, Ѕогуслав≥, Ѕорзн≥,  иЇв≥ (¤к веч≥рн¤ газета), Ќовгород-—≥верському, —квир≥, —осниц≥, „ерн≥гов≥, Ўостц≥ тощо, у ’ерсон≥ - УЌа борьбу с голодом!Ф. “ам, де не було друкарських можливостей, ¤к у „орнобил≥, ”ман≥ - в≥дзв≥тували ст≥нн≥вками.

« роками цей досв≥д - по команд≥ згори обТЇднувати (за прийн¤тою тод≥ м≥л≥таризованою лексикою, моб≥л≥зувати) на¤вн≥ сили - не втративс¤, ≥ ось тепер в≥н знову став у нагод≥.

ќдночасно з розгортанн¤м нових активних форм роботи загостривс¤ й оп≥р тих, на кого звертали громадську увагу журнал≥сти. ¬ свою чергу газети давали в≥дс≥ч, часто не дуже аргументовану, але р≥шучу, спробам принизити новий статус редакц≥й. ќсь два показових приклади цього ¤вища.

УѕравдаФ винесла 11 жовтн¤ 1931 р. на своњ шпальти ≥стор≥ю про те, що њњ бригада викрила недол≥ки в одному з радгосп≥в. ќднак секретар парткому тов. ÷ипк≥н не згоджувавс¤ скликати партком дл¤ заслухуванн¤ допов≥д≥ за результатами перев≥рок, в≥н дав згоду лише п≥сл¤ довгих звол≥кань:

Уѕо мнению ÷ыпкина, так как УѕравдаФ совхозом не руководит, заслушивать доклад бригады нет надобностиФ.

ѕро под≥бний оп≥р пов≥домл¤Ї й м≥сцева преса. “ак, УЋуганска¤ правдаФ, по≥нформувавши про викрит≥ недол≥ки в одн≥й з торговельних орган≥зац≥й, додаЇ про його кер≥вника:

Уќн, видите ли, не любит газету и особенно не любит, когда о нем пишут. УЋуганска¤ правдаФ о нем написала. Ќо это не стало дл¤  аушн¤ка предупреждениемФ (1932 р., 16 с≥чн¤).

ќднак з плином часу в практиц≥ газет, особливо м≥сцевих, зТ¤вилис¤ нов≥ ознаки посиленн¤ тотал≥тарного тиску - р≥зке зменшенн¤ критики та майже повне зникненн¤ пов≥домлень про заходи, вжит≥ п≥сл¤ опубл≥куванн¤ критичних матер≥ал≥в.

” 1927 роц≥ в УЋуганской правдеФ при значно меншому обс¤з≥ критики к≥льк≥сть публ≥кац≥й по њх насл≥дках нараховувало в середньому 18 на м≥с¤ць. ” лютому 1932 р. тут не було опубл≥ковано жодного под≥бного матер≥алу, хоча у попередньому м≥с¤ц≥ - с≥чн≥ тут видруковано близько дес¤ти критичних виступ≥в, з них чотири - по соц≥альн≥й проблематиц≥, ¤ка особливо актуальна, а отже вимагаЇ в≥д редакц≥й пов≥домл¤ти читач≥в про вжит≥ заходи. ѕро те, що лог≥чний ланцюг Укритика-в≥дпов≥дьФ був перерваний, св≥дчить такий приклад. ” с≥чн≥ УЋѕФ звинуватила один завком профсп≥лки у поганому кер≥вництв≥ торг≥влею. ” лютому ж пройшло пов≥домленн¤ про конкурс на кращу крамницю, орган≥зований цим профкомом - але без посиланн¤ на св≥й попередн≥й виступ (1932 р., 20 лютого).

Ќадм≥рна централ≥зац≥¤ влади в парт≥њ й сусп≥льств≥ в≥дбивалас¤ у сфер≥ преси в≥дривом, дистанц≥юванн¤м центральноњ УѕравдиФ в≥д м≥сцевоњ преси, приниженн¤м сусп≥льноњ рол≥ останньоњ.

“ак, активну позиц≥ю зайн¤в центральний орган парт≥њ у зд≥йсненн≥ «верненн¤ ур¤ду та ÷  ¬ ѕ(б) до вс≥х парт≥йних, рад¤нських, господарських та профес≥йних орган≥зац≥й в≥д 29 вересн¤ 1931 року Уѕро розвиток мТ¤сноњ й консервноњ промисловост≥Ф. УѕравдаФ орган≥зувала низку публ≥кац≥й, в ¤ких було поставлено серйозн≥ проблеми - це, вт≥м, не зупинило голоду, що саме насувавс¤ на крањну. ¬≥дгуки ц≥Їњ загрози (але т≥льки в≥дгуки) знаходимо на шпальтах центральноњ газети 17 жовтн¤ 1931 р.:

Уѕочему консервные заводы ”краины не справились с планом третьего квартала? ѕлан может и должен быть выполнен... ”краинска¤ консервна¤ промышленность, развивша¤с¤ за последний год (тобто при неп≥ - авт.) гигантскими темпами, пришла к четвертому кварталу с низкими производственными показател¤ми. ѕромфинплан за 9 мес¤цев выполнен только на 60,7 процентаФ

√азета називаЇ причини, що здаютьс¤ редакц≥њ головними: безгосподарн≥сть, невм≥ло поставлена прац¤, невм≥нн¤ заводських Утрикутник≥вФ (директор, парторг, профорг) орган≥зувати справу.

¬ цей же час м≥сцева преса ”крањни не розгорнула систематичноњ роботи по орган≥зац≥њ виконанн¤ «верненн¤. “ак, Ћуганськ було названо в числ≥ м≥ст, де маЇ бути вжито особливих заход≥в - але УЋуганска¤ правдаФ за перше п≥вр≥чч¤ присв¤тила зазначен≥й проблем≥ всього 2 матер≥али - й т≥ у другому квартал≥.

 ампан≥йщина, вже згадувана ¤к родова ознака преси тотал≥тарноњ модел≥, з переходом до нового типу соц≥альних в≥дносин значно посилилас¤. “ак, Ћуганський м≥ськком парт≥њ та м≥ська контрольна ком≥с≥¤ прийн¤ли У–езолюцию объединенного горпарткома и гор  Ф - Уќ плане жилищного, коммунального и культурно-социального строительства в городе Ћуганске на 1932 годФ (УЋуганска¤ правдаФ, 1932 р., 18 с≥чн¤). ѕланом передбачено ввести 127.000 кв. метр≥в житла, що забезпечить розм≥щенн¤ 21.100 ос≥б, та буд≥вництво гуртожитка на 3.500 ос≥б.

ѕлани чудов≥, газети заходилис¤ њх виконувати. –егул¤рною стала рубрика Уѕо-большевистски осуществить постановление √ѕ  и √   о жилищном строительствеФ. 28 та 29 с≥чн¤ виход¤ть матер≥али щодо проблем постачанн¤ - про використанн¤ м≥сцевих будматер≥ал≥в, по орган≥зац≥йних питанн¤х - про необх≥дн≥сть врахувати помилки минулого року.

јле вдало розпочата ≥ перспективна газетна кампан≥¤ раптово ≥ без особливих причин почала УзгасатиФ. ¬же у вересн≥ того ж 1932 року все з≥йшло нан≥вець: за м≥с¤ць газета лише один раз звернулас¤ до сп≥льноњ резолюц≥њ своњх же засновник≥в. ÷е Ї також прикладом невиконанн¤ прийн¤тоњ у червн≥ 1931 року сп≥льноњ постанови ÷ентральноњ контрольноњ ком≥с≥њ ¬ ѕ(б) та колег≥њ Ќ  роб≥тничо-сел¤нськоњ ≥нспекц≥њ —–—– Уќ совместной работе ударников печати и актива   -– »Ф. ќднак матер≥ал≥в, п≥дготовлених Уударниками печатиФ з зазначених проблем, на стор≥нках газети немаЇ, нема й в≥дпов≥дноњ рубрики.

÷ей приклад св≥дчить або про в≥дсутн≥сть систематичноњ роботи редакц≥њ над темою, або про брак парт≥йноњ дисципл≥ни або, скор≥ше, про на¤вн≥сть певного протир≥чч¤ м≥ж центральними й м≥сцевими ≥нтересами у ц≥й справ≥: обласн≥й газет≥ з њњ невеликими обс¤гами й обмеженими, у пор≥вн¤нн≥ з УѕравдоюФ, можливост¤ми доручали ≥нш≥, б≥льш важлив≥ завданн¤ з довгоњ низки парт≥йних настанов, що були б≥льше терм≥нов≥, ¤к на думку м≥сцевих кер≥вник≥в.

Ќа цей час остаточно склалас¤ структура парт≥йно-рад¤нськоњ преси ¤к в ц≥лому в —–—–, так ≥ в ”крањн≥.  ожен парт≥йний ком≥тет, в≥д районного й вище, ≥ нав≥ть на крупних промислових п≥дприЇмствах з к≥льк≥стю працюючих понад 2000 ос≥б - розгорнув власн≥ газети. ¬≥дпов≥дали духов≥ епохи њхн≥ назви: УЅ≥льшовицький штурмФ, УЋен≥нське словоФ, У—тал≥нська перемогаФ, Ф олгоспне житт¤Ф. ¬ обласних центрах до географ≥чноњ назви додавалос¤ слово УправдаФ, ≥ так≥ газети були переважно рос≥йськомовними. “ак були заснован≥ У иевска¤ правдаФ, Уƒнепровска¤ правдаФ, тощо.

«м≥цн≥ла й набула значного досв≥ду й сусп≥льноњ ваги типова газета того часу - УЋуганска¤ правдаФ.

Ќа прот¤з≥ дес¤тил≥ть вона була одн≥Їю з найб≥льших та найавторитетн≥ших обласних видань ”–—–. Ќав≥ть в масштабах –ад¤нського —оюзу вона пос≥дала пом≥тне м≥сце, про що св≥дчать всесоюзн≥ нагороди. ¬ 1967 р. газету було нагороджено орденом “рудового „ервоного прапора, в 1977 р. газет≥ було вручено найвищу нагороду - ѕочесну грамоту ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади —–—–.

яскрав≥ зразки публ≥цистики залишила на стор≥нках газети участь у стахан≥вскому рус≥ або шефство над великими новобудовами (на ƒонбас≥ було 33 так зван≥ комсомольськ≥ шахти, в буд≥вництв≥ ¤ких брала участь молодь, а на центральн≥ органи комсомолу було покладено велику частку в≥дпов≥дальност≥ за х≥д њх спорудженн¤, стан справ у соц≥альн≥й сфер≥ та в ≥деолог≥чному забезпеченн≥). ќдна з великих акц≥й УЋуганской правдыФ - Улуганська годинаФ, що переросла згодом в Уукрањнську годинуФ (роб≥тники брали на себе зобовФ¤занн¤ семигодинну норму виконувати за 6 годин, а сьому працювати Уна пФ¤тир≥чкуФ). Ѕуло створено вињзн≥ редакц≥њ УЋѕФ на шахтах. ÷¤ ефективна форма роботи жила дуже довго. ”часть у вињзних бригадах, в структурах так званого Ународного контролюФ, де вимагалос¤ широке висв≥тленн¤ ви¤влених недол≥к≥в - усе це в≥ддзеркалювало пост≥йне прагненн¤ журнал≥ст≥в зм≥цнити звТ¤зки газети з житт¤м.

« ≥ншого боку - в п≥дшивках газети видно повне п≥дпор¤дкуванн¤ Ул≥н≥њ парт≥њФ в усьому, що стосувалос¤ тематики матер≥ал≥в, п≥дход≥в, оц≥нок, нав≥ть Угеограф≥њФ виступ≥в газети.

¬иконуючи вимоги центральних орган≥в, до початку 1930-х рок≥в ус≥ районн≥ та м≥ськ≥ ком≥тети парт≥њ заснували власн≥ друкован≥ виданн¤. ÷≥каво, що, попри надзвичайну централ≥зац≥ю управл≥нн¤ в ус≥х сферах житт¤ в тотал≥тарному сусп≥льств≥ та п≥дпор¤дкуванн¤ низ≥в верхам - м≥сцев≥ газети не п≥дчин¤лис¤ обласним газетам. јле вони були певною м≥рою п≥длегл≥ обкому парт≥њ, зокрема, в≥дд≥лу пропаганди, сектору преси - хоча њх засновниками були районн≥, м≥ськ≥ ком≥тети парт≥њ. ўороку в к≥нц≥ грудн¤ редакц≥њ зв≥тували за заведеними формами про основн≥ результати своЇњ роботи саме перед вищесто¤чими парт≥йними ком≥тетами, а перед засновниками зв≥тували раз на два-три а то й б≥льше роки на зас≥данн¤х бюро, пленумах тощо.

¬ чому сенс такоњ подв≥йноњ вертикал≥ управл≥нн¤?

ѕо-перше, кер≥вн≥ кадри вс≥х низових редакц≥й остаточно затверджував обком парт≥њ п≥сл¤ поданн¤ низового ком≥тету;

ѕо-друге, саме обкоми парт≥њ через обласн≥ управл≥нн¤ у справах пол≥граф≥њ, видавництв та книжковоњ торг≥вл≥ (в≥дд≥л облвиконкому) забезпечував ус≥ виданн¤ вс≥м необх≥дним: послугами пол≥граф≥ст≥в, папером тощо.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ѕреса пер≥оду культу особи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1498 прочитано)