Ѕанк≥вська справа > ÷ентральний банк та його роль у нац≥ональн≥й економ≥ц≥

÷ентральний банк та його роль у нац≥ональн≥й економ≥ц≥

Ќам уже в≥домо, що розум≥ють п≥д монетарною пол≥тикою, що њњ проводить центральний банк. ” розвинут≥й ринков≥й економ≥ц≥ центральний банк пос≥даЇ особливе м≥сце Ч в≥н Ї центром грошово-кредитноњ системи нац≥ональноњ економ≥ки, головною функц≥Їю ¤кого Ї контроль та ре≠гулюванн¤ пропозиц≥њ грошей у крањн≥. ќкр≥м ц≥Їњ, центральний банк виконуЇ низку ≥нших функц≥й Ч випускаЇ в об≥г нац≥ональну валюту, збер≥гаЇ золотовалютн≥ резерви крањни та обов'¤зков≥ резерви комер≠ц≥йних банк≥в, виступаЇ м≥жбанк≥вським розрахунковим центром, зд≥й≠снюЇ касове обслуговуванн¤ ур¤ду тощо.  р≥м того, центральний банк може бути покупцем ≥ продавцем на м≥жнародних грошових ринках та координувати заруб≥жну д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в. ўе одна фун≠кц≥¤ Ч "кредитора останньоњ над≥њ"Ч пол¤гаЇ в тому, що централь≠ний банк забезпечуЇ резервами банк≥вську систему, коли масов≥ банкрутства банк≥в можуть спричинити банк≥вську ≥ ф≥нансову па≠н≥ку, що веде до банк≥вськоњ кризи.

” р≥зних крањнах ≥снують р≥зн≥ модел≥ побудови центральних бан≠к≥в та њхньоњ орган≥зац≥йноњ структури. ” б≥льшост≥ крањн центральн≥ банки Ї державними. ¬ окремих випадках центральний банк не на≠лежить держав≥ (наприклад ‘едеральна резервна система —≤Ћј, Ќа≠ц≥ональний банк Ўвейцар≥њ) або держава волод≥Ї лише частиною кап≥талу (наприклад у Ѕанку япон≥њ Ч 55%). ÷ентральний банк крањни, незалежно в≥д того, в чињй власност≥ в≥н перебуваЇ, керуЇ грошовим об≥гом та кредитною системою крањни. « населенн¤м та д≥ловими п≥дприЇмствами центральний банк жодних операц≥й не зд≥йснюЇ.

÷ентральним банком ”крањни Ї Ќац≥ональний банк (ЌЅ”). ќск≥льки на нього покладено в≥дпов≥дальн≥сть за стан грошового об≥гу й кредитноњ системи крањни, ЌЅ” не п≥дпор¤дковуЇтьс¤ ур¤до≠в≥, а належить до безпосереднього в≥данн¤ ¬ерховноњ –ади ”крањни.

” —Ўј роль центрального банку виконуЇ ‘едеральна резервна система (‘–—). ¬она складаЇтьс¤ з двох орган≥зац≥йних ланок Ч –а≠ди керуючих та 12 федеральних резервних банк≥в. ќстанн≥ викону≠ють функц≥њ центральних банк≥в дл¤ округ≥в, на територ≥њ ¤ких вони розташован≥.  р≥м цих банк≥в, членами ‘–— Ї близько 6 тис. комер≠ц≥йних банк≥в. Ѕанки Ч члени ‘–— Ї найб≥льшими приватними ко≠мерц≥йними банками. ƒо того ж вони Ї кл≥Їнтами одного з резерв≠них банк≥в ≥ користуютьс¤ його послугами, в тому числ≥ отримують необх≥дн≥ суми позик.

–ада керуючих ‘–— зд≥йснюЇ контроль ≥ нагл¤д за функц≥ону≠ванн¤м грошовоњ та банк≥вськоњ систем крањни. —≥мох член≥в ц≥Їњ –ади призначаЇ ѕрезидент —Ўј за згоди —енату. “ерм≥н њхн≥х повнова≠жень тривалий (14 рок≥в) ≥ розведений у час≥: в≥дтак один член –ади зм≥нюЇтьс¤ кожн≥ два роки. „лен≥в –ади саме призначають, а не ви≠бирають, щоб в≥докремити монетарну пол≥тику в≥д пол≥тики парт≥й.

ќск≥льки монетарну пол≥тику зд≥йснюЇ центральний банк крањ≠ни, доц≥льно розгл¤нути суть його балансу. як ≥ баланс комерц≥йних банк≥в, баланс центрального банку складаЇтьс¤ з актив≥в ≥ пасив≥в.

ќсновними видами актив≥в центрального банку е ц≥нн≥ папери, позики комерц≥йними банкам, золотовалютн≥ резерви та ≥н.

÷≥нн≥ папери Ч це головно державн≥ обл≥гац≥њ, куплен≥ централь≠ним банком. ÷≥ ц≥нн≥ папери ур¤д випускаЇ дл¤ ф≥нансуванн¤ мину≠лого ≥ поточного деф≥циту державного бюджету, тому вони Ї части≠ною державного боргу. ÷ентральний банк купуЇ державн≥ ц≥нн≥ папери на в≥дкритому ринку у населенн¤ чи комерц≥йних банк≥в або безпосередньо у м≥н≥стерства ф≥нанс≥в.  уп≥вл¤Чпродаж державних ц≥нних папер≥в даЇ змогу центральному банков≥ впливати на резерви комерц≥йних банк≥в ≥, отже, на њхню здатн≥сть створювати грош≥ че≠рез наданн¤ позик.

ѕозики комерц≥йним банкам Ч це кредити, ¤к≥ центральний банк надаЇ комерц≥йним банкам. –≥вень обл≥ковоњ ставки впливаЇ на ве≠личину цих позик.

«олотовалютн≥ резерви м≥ст¤ть варт≥сть монетарного золота, ва≠люту ≥нших крањн та —ƒ–.

≤нш≥ активи Ч це обл≥гац≥њ, що по≥менован≥ в ≥ноземних валютах, а також так≥ матер≥альн≥ товари, ¤к комп'ютери, устаткуванн¤ при≠м≥щень або буд≥вл≥, що перебувають у власност≥ центрального банку.

” п≥дрозд≥л≥ "ѕасиви" основними Ї так≥ статт≥: резерви комерц≥й≠них банк≥в, депозити скарбниц≥ (казначейства), банкноти центрально≠го банку та ≥нш≥ його зобов'¤занн¤.

–езерви комерц≥йних банк≥в Ч це обов'¤зков≥ резерви, ¤к≥ комер≠ц≥йн≥ банки збер≥гають у центральному банку.

ƒепозити казначейства Ч це кошти в≥д податкових надходжень та грош≥, отриман≥ з продажу обл≥гац≥й населенню чи банкам. ƒл¤ казначейства ц≥ вклади Ї активами, а дл¤ центрального банку Ч па≠сивами.

Ѕанкноти Ќац≥онального банку ”крањни визначають пропозиц≥ю грошей в держав≥. ÷≥ паперов≥ грош≥ е вимогами на активи ЌЅ”. “≥льки банкноти, що перебувають у об≥гу, Ї зобов'¤занн¤ми цент≠рального банку, оск≥льки т≥, що м≥ст¤тьс¤ у його кас≥, не Ї н≥ акти≠вом, н≥ пасивом.

ќзнайомившись ≥з балансом центрального банку, можемо тепер розгл¤нути знар¤дд¤, за допомогою ¤ких цей банк може впливати на здатн≥сть банк≥вськоњ системи створювати грош≥.

«нар¤дд¤ монетарноњ пол≥тики

÷ентральний банк регулюЇ пропозиц≥ю грошей у нац≥ональн≥й економ≥ц≥, або, ≥накше кажучи, проводить монетарну пол≥тику за допомогою знар¤дь пр¤мого та непр¤мого регулюванн¤. ќсновними знар¤дд¤ми пр¤мого регу≠люванн¤ пропозиц≥њ грошей, ¤к≥ здеб≥льшого використовуютьс¤ у крањнах з перех≥дною економ≥кою та тих, що розвиваютьс¤, Ї обме≠женн¤ обс¤г≥в кредит≥в, що надаютьс¤ певним галуз¤м; пр¤ме регулю≠ванн¤ процентноњ ставки; обмеженн¤ величини кредит≥в дл¤ окремих банк≥в. ÷≥ знар¤дд¤ ефективно спрацьовують лише у короткостроко≠вому пер≥од≥: вони дають змогу не допускати надм≥рного створенн¤ банками грошей.

ќднак тривале застосуванн¤ ≥нструмент≥в пр¤мого регулюванн¤ пропозиц≥њ грошей справл¤Ї неспри¤тлив≥ впливи на розвиток на≠ц≥ональноњ економ≥ки: зменшуЇтьс¤ р≥вень конкуренц≥њ м≥ж банка≠ми, п≥дриваЇтьс¤ посередницька функц≥¤ банк≥в, спотворюЇтьс¤ структура наданих банками кредит≥в тощо. “ому у розвинут≥й рин≠ков≥й економ≥ц≥ застосовують головно знар¤дд¤ непр¤мого регулю≠ванн¤ пропозиц≥њ грошей, до ¤ких належать операц≥њ на в≥дкритому ринку, зм≥на обл≥ковоњ процентноњ ставки, зм≥на норми резервуванн¤.

«астосуванн¤ непр¤мих знар¤дь монетарноњ пол≥тики передбачаЇ на¤вн≥сть розвинутого грошового ринку, њхн¤ перевага пол¤гаЇ в то≠му, що вони дають банкам змогу розпод≥л¤ти кредитн≥ ресурси в≥д≠пов≥дно до потреб ринку. ¬икористовуючи знар¤дд¤ непр¤мого регулюванн¤ грошового об≥гу, центральний банк не маЇ безпосеред≠нього контролю над пропозиц≥Їю грошей, оск≥льки вона м≥стить депозити, ¤к≥ створюють комерц≥йн≥ банки. Ќепр¤м≥ знар¤дд¤ ко≠ригують величину пропозиц≥њ грошей, впливаючи на надлишков≥ резерви або грошовий мультипл≥катор.

ќперац≥њ на в≥дкритому ринку. ÷≥ операц≥њ Ї найважлив≥шим зна≠р¤дд¤м, за допомогою ¤кого центральний банк контролюЇ пропози≠ц≥ю грошей. як уже зазначалось, операц≥њ на в≥дкритому ринку Ч це куп≥вл¤ центральним банком державних ц≥нних папер≥в (обл≥гац≥й) у населенн¤, ф≥рм чи банк≥в або продаж њм цих папер≥в, щоб зм≥нити величину або структуру резерв≥в комерц≥йних банк≥в ≥, отже, пропо≠зиц≥ю грошей. “а ¤к же куп≥вл¤ ≥ продаж державних ц≥нних папер≥в впливають на надлишков≥ резерви комерц≥йних банк≥в?

ѕрипуст≥мо, що центральний банк купуЇ державн≥ ц≥нн≥ папери. њх можна купити у населенн¤, ф≥рм або комерц≥йних банк≥в, але в ус≥х випадках результат однаковий: резерви комерц≥йних банк≥в зб≥льшуютьс¤. якщо, наприклад, центральний банк купуЇ державн≥ ц≥нн≥ папери у комерц≥йних банк≥в, то в≥н оплачуЇ ц≥ папери зб≥ль≠шенн¤м резерв≥в комерц≥йних банк≥в на суму куп≥вл≥. “ому баланс центрального банку ≥ баланси комерц≥йних банк≥в зм≥н¤тьс¤ так:

Ѕаланс центрального банку

Ѕаланс комерц≥йних банк≥в

1	2	3	4	5

Ќазва: ÷ентральний банк та його роль у нац≥ональн≥й економ≥ц≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (4569 прочитано)