Ѕанк≥вська справа > ÷ентральний банк та його роль у нац≥ональн≥й економ≥ц≥

” результат≥ ц≥Їњ операц≥њ ц≥нн≥ папери перем≥ст¤тьс¤ в≥д комер≠ц≥йних банк≥в до центрального банку. “ому перед ц≥нними папера≠ми у п≥дрозд≥л≥ "јктиви" балансу комерц≥йних банк≥в стоњть знак м≥нус, що означаЇ зменшенн¤ њхньоњ к≥лькост≥. ≤ навпаки, перед ц≥н≠ними паперами у п≥дрозд≥л≥ "јктиви" балансу центрального банку стоњть знак плюс.

÷ентральний банк оплачуЇ куп≥влю ц≥нних папер≥в у комерц≥й≠них банк≥в, зб≥льшуючи њхн≥ резерви. “ому у баланс≥ комерц≥йних банк≥в перед резервами стоњть знак плюс. ÷е означаЇ, що резерви комерц≥йних банк≥в зб≥льшилис¤, а отже зросла њхн¤ здатн≥сть вати позики.

якщо ж центральний банк купуЇ ц≥нн≥ папери у ф≥рм чи насе≠ленн¤, вплив ц≥Їњ операц≥њ на резерви комерц≥йних банк≥в аналог≥ч≠ний. –≥ч у т≥м, що населенн¤ або ф≥рми, продавши ц≥нн≥ папери, зб≥льшують своњ вклади у банках, а водночас ≥ фактичн≥ резерви ко≠мерц≥йних банк≥в. «агалом, коли центральний банк купуЇ ц≥нн≥ папери на в≥дкритому ринку, резерви комерц≥йних банк≥в зб≥льшуютьс¤. якщо банки надаватимуть у позику б≥льше грошей, то пропозиц≥¤ грошей у нац≥ональн≥й економ≥ц≥ зросте.

ѕродаж центральним банком ц≥нних папер≥в комерц≥йним бан≠кам зменшуЇ њхн≥ резерви.  упуючи ц≥нн≥ папери, комерц≥йн≥ банки виписують чеки на своњ вклади, тобто на резерви у центральному банку. ÷ентральний банк ураховуЇ чеки ≥ в≥дпов≥дно зменшуЇ резер≠ви комерц≥йних банк≥в. “ому зм≥ни у баланс≥ центрального банку ≥ балансах комерц≥йних банк≥в вигл¤датимуть так:

Ѕаланс центрального банку

Ѕаланс комерц≥йних банк≥в

«нак м≥нус перед резервами у п≥дрозд≥л≥ "јктиви" комерц≥йних банк≥в вказуЇ на њх зменшенн¤; можливост≥ до створенн¤ комерц≥й≠ними банками грошей звужуютьс¤. ѕродаж центральним банком державних ц≥нних папер≥в населенню чи ф≥рмам спричин¤Ї анало≠г≥чний результат. ќтже, коли центральний банк продаЇ ц≥нн≥ папери на в≥дкритому ринку, резерви комерц≥йних банк≥в зменшуютьс¤. «меншен≠н¤ резерв≥в комерц≥йних банк≥в спричин¤Ї зменшенн¤ пропозиц≥њ грошей у нац≥ональн≥й економ≥ц≥.

ѕостаЇ запитанн¤: що спонукаЇ населенн¤ або комерц≥йн≥ банки продавати державн≥ ц≥нн≥ папери або купувати њх? « теми 6 нам в≥до≠мо, що ц≥на обл≥гац≥й ≥ процентна ставка перебувають у зворотн≥й залежност≥. якщо центральний банк купуЇ державн≥ обл≥гац≥њ, попит на них зростатиме. ÷≥на обл≥гац≥й також зростатиме, а процентна ставка знижуватиметьс¤. ѕ≥двищенн¤ ц≥ни обл≥гац≥й ≥ зниженн¤ процентноњ ставки спонукатимуть комерц≥йн≥ банки, ф≥рми чи домогосподарства продавати њх центральному банков≥. ≤ навпаки, коли центральний банк продаЇ державн≥ обл≥гац≥њ, њхн¤ пропозиц≥¤ зрос≠таЇ, що знижуЇ ц≥ну обл≥гац≥й ≥ п≥двищуЇ процентну ставку на них. ÷е стимулюЇ комерц≥йн≥ банки та населенн¤ купувати державн≥ об≠л≥гац≥њ.

ќперац≥њ на в≥дкритому ринку под≥л¤ють на два види: динам≥чн≥ та захисн≥. ƒинам≥чн≥ операц≥њ спр¤мован≥ на зм≥ну обс¤гу резерв≥в ≥ грошовоњ бази. «ахисн≥ операц≥њ мають на мет≥ нейтрал≥зувати впли≠ви ≥нших чинник≥в, що можуть зм≥нити пропозиц≥ю грошей у нац≥о≠нальн≥й економ≥ц≥.

ѕрикладом захисних операц≥й Ї угоди про зворотний викуп (њх часто називають "репо"). “ак≥ угоди передбачають, що центральний банк купуЇ ц≥нн≥ папери за умови, що продавець викупить њх через короткий пер≥од часу, Ч ¤к правило, менш н≥ж за тиждень. ќперац≥њ "репо" чин¤ть лише тимчасовий вплив на обс¤г банк≥вських резер≠в≥в Ч п≥сл¤ њх завершенн¤ цей обс¤г встановлюЇтьс¤ на попередньо≠му р≥вн≥. якщо центральний банк хоче зд≥йснювати тимчасовий продаж ц≥нних папер≥в на в≥дкритому ринку, то в≥н укладаЇ угоди про њх продаж-куп≥влю ("зворотне репо"). «а цих угод центральний банк продаЇ ц≥нн≥ папери, а покупець погоджуЇтьс¤ продати њх назад центральному банков≥ у близькому майбутньому.

ѕрикладом динам≥чних операц≥й Ї угоди у форм≥ "аутрайт", ¤к≥ означають остаточну куп≥влю чи продаж центральним банком ц≥н≠них папер≥в з негайною њх оплатою. ÷≥ операц≥њ мають на мет≥ оста≠точно зм≥нити пропозиц≥ю грошей у нац≥ональн≥й економ≥ц≥.

ќбл≥кова ставка. як нам уже в≥домо, процентну ставку, за ¤кою центральний банк надаЇ позики комерц≥йним банкам, називають обл≥ковою, або дисконтною. ѕозики центрального банку комерц≥йним банкам називають дисконтними позиками. ÷≥ позики надаютьс¤ ко≠мерц≥йним банкам на короткий пер≥од часу: по-перше, дл¤ п≥дтри≠манн¤ њхн≥х обов'¤зкових резерв≥в на необх≥дному р≥вн≥, по-друге Ч дл¤ п≥дтриманн¤ л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в в ситуац≥њ "навали на банк".

ќтримуючи дисконтну позику, комерц≥йний банк передаЇ цент≠ральному банков≥ виписане-на себе зобов'¤занн¤, що гарантоване певною заставою Ч здеб≥льшого державними ц≥нними паперами, що належать позичальников≥. Ѕоргове зобов'¤занн¤ банку-пози-чальника Ї активом дл¤ центрального банку, що записуЇтьс¤ в акти≠вах балансу центрального банку ¤к позики комерц≥йним банкам. ¬одночас у пасивах його балансу буде зб≥льшено резерви комерц≥й≠них банк≥в. ƒл¤ комерц≥йного банку його боргове зобов'¤занн¤ Ї пасивом ≥ записуЇтьс¤ у його баланс≥ ¤к "ѕозика в центрального бан≠ку". ќск≥льки позики у центрального банку не вимагають жодних обов'¤зкових резерв≥в, ус¤ сума позики Ї надлишковими резервами. ƒисконтн≥ позики в≥дображаютьс¤ у балансах центрального банку ≥ комерц≥йних банк≥в так:

Ѕаланс центрального банку

Ѕаланс комерц≥йних банк≥в

ќтже, отриманн¤ комерц≥йними банками позик у центрального банку зб≥льшуЇ њхн≥ резерви та здатн≥сть до кредитуванн¤.

÷ентральний банк контролюЇ обс¤г позичених у нього комер≠ц≥йними банками кошт≥в через обл≥кову ставку. «ниженн¤ обл≥ковоњ ставки заохочуЇ комерц≥йн≥ банки до отриманн¤ додаткових резер≠в≥в через позики у центрального банку.  редити комерц≥йних банк≥в на основ≥ цих позик зб≥льшують пропозиц≥ю грошей. ѕ≥двищенн¤ обл≥ковоњ ставки знеохочуЇ дисконтн≥ позики ≥, отже, стримуЇ зб≥ль≠шенн¤ пропозиц≥њ грошей у нац≥ональн≥й економ≥ц≥.

1	2	3	4	5

Ќазва: ÷ентральний банк та його роль у нац≥ональн≥й економ≥ц≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (4569 прочитано)