Ѕанк≥вська справа > ÷ентральний банк та його роль у нац≥ональн≥й економ≥ц≥

ѕо-друге, це монетарна пол≥тика, метою ¤коњ Ї п≥дтриманн¤ в на≠ц≥ональн≥й економ≥ц≥ стаб≥льноњ величини пропозиц≥њ грошей. ” цьому раз≥ пропозиц≥¤ грошей у модел≥ грошового ринку зображуЇтьс¤ у вигл¤д≥ вертикальноњ кривоњ. «≥ зб≥льшенн¤м попиту на грош≥ про≠центна ставка у цьому вар≥ант≥ зростатиме. ≤ навпаки, з≥ зменшен≠н¤м цього попиту вона знижуватиметьс¤. “аку монетарну пол≥тику можна назвати жорсткою.

ѕо-третЇ, ≥снуЇ пром≥жний вар≥ант монетарноњ пол≥тики. ÷ьому вар≥антов≥ в≥дпов≥даЇ висх≥дна крива пропозиц≥њ грошей (рис.11.3). ” цьому раз≥ з≥ зм≥ною попиту на грош≥ зм≥нюЇтьс¤ ≥ њхн¤ пропозиц≥¤. ѕроте величина зм≥ни пропозиц≥њ грошей недостатн¤, щоб утриму≠вати процентну ставку на незм≥нному р≥вн≥. “ому з≥ зб≥льшенн¤м попиту на грош≥ зростають ≥ пропозиц≥¤ грошей, ≥ процентна ставка. ≤ навпаки, з≥ зменшенн¤м попиту на грош≥ зменшуЇтьс¤ пропозиц≥¤ грошей ≥ знижуЇтьс¤ процентна ставка.

¬иб≥р вар≥анту монетарноњ пол≥тики залежить в≥д причин зм≥н попиту на грош≥. якщо зб≥льшенн¤ попиту на грош≥ пов'¤зане з ≥н≠фл¤ц≥йним зростанн¤м ц≥н, то центральний банк застосовуЇ жорст≠ку монетарну пол≥тику, ¤ка стримуЇ зростанн¤ пропозиц≥њ грошей.

«алежно в≥д характеру впливу на основн≥ макроеконом≥чн≥ зм≥нн≥ Ч обс¤г нац≥онального виробництва, - р≥вн≥ ≥нфл¤ц≥њ та безроб≥тт¤ Ч еко≠ном≥сти розр≥зн¤ють два види мо≠нетарноњ пол≥тики Ч стимулюЇ загальну ≥ стримувальну.

ѕол≥тику, що спр¤мована на об≠меженн¤ зростанн¤ ц≥н у нац≥ональ≠н≥й економ≥ц≥, називають стриму≠вальною монетарною пол≥тикою, або пол≥тикою "дорогих грошей". ÷ю по≠л≥тику центральний банк може про≠водити, продаючи державн≥ ц≥нн≥ папери на в≥дкритому ринку, зб≥ль≠шуючи норму резервуванн¤ та п≥д≠вищуючи обл≥кову ставку. ÷≥ захо≠ди, ¤к в≥домо, зменшують резерви комерц≥йних банк≥в або розм≥р грошового мультипл≥катора, а отже пропозиц≥ю грошей, а в≥дтак су≠купн≥ видатки, що стримуЇ темпи зростанн¤ ц≥н. «а стримувальноњ монетарноњ пол≥тики крива пропозиц≥њ грошей вертикальна або дуже крута. ѕол≥тику, що спр¤мована на п≥двищенн¤ р≥вн¤ зайн¤тост≥, ≥, в≥дпов≥дно, на прискоренн¤ економ≥чного зростанн¤, називають стимулювальною монетарною пол≥тикою, або пол≥тикою "дешевих грошей". ƒл¤ зб≥льшенн¤ сукупних видатк≥в, щоб залучити незайн¤т≥ ресур≠си, центральний банк повинен зб≥льшити пропозиц≥ю грошей. ÷ьо≠го в≥н може дос¤гти через куп≥влю ц≥нних папер≥в на в≥дкритому ринку, зниженн¤ обл≥ковоњ ставки або зменшенн¤ норми резерву≠ванн¤. «а стимулювальноњ монетарноњ пол≥тики крива пропозиц≥њ грошей Ї положистою, або висх≥дною.

” перех≥дних економ≥ках значенн¤ монетарноњ пол≥тики ¤к одно≠го з механ≥зм≥в регулюванн¤ нац≥ональноњ економ≥ки безперервно зростаЇ.

як в≥домо, центральний банк не може пр¤мо впливати на основ≠н≥ макроеконом≥чн≥ зм≥нн≥. ¬≥н може дос¤гати поставлених ц≥лей лише через пром≥жн≥ та поточн≥ зм≥нн≥. “ому монетарна пол≥тика маЇ досить складний механ≥зм впливу на нац≥ональну економ≥ку, ¤кий називають передавальним механ≥змом монетарноњ пол≥тики.

ќсновний пот≥к макроеконом≥ки вид≥л¤Ї так≥ основн≥ ланки пе≠редавального механ≥зму монетарноњ пол≥тики у короткостроковому пер≥од≥:

1) зм≥на величини реальноњ пропозиц≥њ грошей (ћ/–)5 унасл≥док про≠веденн¤ центральним банком в≥дпов≥дноњ монетарноњ пол≥тики;

2) зм≥на процентних ставок;

3) зм≥на сукупних видатк≥в, передовс≥м ≥нвестиц≥йних, у в≥дпов≥дь на зм≥ну процентних ставок; зм≥на сукупних видатк≥в унасл≥док зм≥ни валютного курсу п≥д впливом зм≥ни процентних ставок; зм≥на сукупних видатк≥в унасл≥док ефекту багатства, зумовленого зм≥ною процентних ставок;

4) зм≥на основних макроеконом≥чних зм≥нних Ч реального ¬¬ѕ, р≥в≠н¤ зайн¤тост≥ та р≥вн¤ ц≥н унасл≥док зм≥ни сукупних видатк≥в.

ќтже, м≥ж зм≥ною пропозиц≥њ грошей ≥ вибраними макроеконом≥чними показниками лежить складний передавальний механ≥зм. «м≥на процентних ставок у нац≥ональн≥й економ≥ц≥ в≥дбуваЇтьс¤ че≠рез зм≥ну портфел¤ актив≥в економ≥чних суб'Їкт≥в. якщо, наприк≠лад, внасл≥док стимулювальноњ монетарноњ пол≥тики на руках в еко≠ном≥чних суб'Їкт≥в ви¤вилос¤ б≥льше грошей, н≥ж њм потр≥бно, то вони купують ≥нш≥ види актив≥в, зокрема обл≥гац≥њ. ÷е спричин¤Ї п≥двищенн¤ ц≥н на обл≥гац≥њ, а в≥дтак зниженн¤ процентних ставок.

–≥вень зм≥ни процентних ставок залежить в≥д нахилу кривоњ по≠питу на грош≥. якщо у нац≥ональн≥й економ≥ц≥ попит на грош≥ дуже чутливий до зм≥ни процентних ставок (спадна крива попиту на гро≠ш≥ Ї положистою), то внасл≥док зб≥льшенн¤ пропозиц≥њ грошей про≠центна ставка знизитьс¤ на незначну величину.

«≥ зм≥ною процентноњ ставки зм≥нюватимутьс¤ сукупн≥ видатки, Ќайсильн≥ше на зм≥ну процентноњ ставки реагують ≥нвестиц≥йн≥ ви≠датки. —поживч≥ видатки також реагують на зм≥ну процентних ста≠вок, але значно слабше.

¬плив зм≥н процентноњ ставки на ≥нвестиц≥йн≥ видатки Ї ваго≠мим тод≥, коли на грошовому ринку в≥дбулос¤ пом≥тне зниженн¤ процентноњ ставки. «а ≥нших р≥вних умов у цьому раз≥ в≥дбудетьс¤ зб≥льшенн¤ сукупного попиту за рахунок розширенн¤ ≥нвестиц≥й≠них видатк≥в, а в≥дтак ≥ зб≥льшенн¤ обс¤гу нац≥онального виробниц≠тва. —хематично вплив зниженн¤ процентних ставок унасл≥док зб≥льшенн¤ пропозиц≥њ грошей на обс¤г нац≥онального продукту мо≠жна записати так:

ќтже, зб≥льшенн¤ пропозиц≥њ грошей знижуЇ ринков≥ процентн≥ ставки, що стимулюЇ зб≥льшенн¤ ≥нвестиц≥йних та ≥нших видатк≥в, чутливих до ставок процента. ” результат≥ п≥двищуЇтьс¤ сукупний попит, що спри¤Ї зростанню виробництва й зайн¤тост≥.

«меншенн¤ пропозиц≥њ грошей п≥двищуЇ процентн≥ ставки, а кредит здорожуЇтьс¤. ѕрипуст≥мо, що унасл≥док стримувальноњ мо≠нетарноњ пол≥тики процентн≥ ставки пом≥тно зросли. ¬≥дтак п≥дпри≠Їмства коригують своњ плани у напр¤м≥ скороченн¤ обс¤гу ≥нвести≠ц≥й. ѕол≥тика "дорогих грошей" через звуженн¤ сукупного попиту знижуЇ обс¤г нац≥онального виробництва, доходи, зайн¤т≥сть ≥ темп зростанн¤ ц≥н.

«агалом: що крут≥ша крива попиту на грош≥, то вагом≥ше будь-¤ка зм≥на пропозиц≥њ грошей впливатиме на р≥вноважну процентну ставку. ¬одночас що положист≥ша крива ≥нвестиц≥йного попиту, то будь-¤ка зм≥на процентноњ ставки сильн≥ше позначатиметьс¤ на обс¤з≥ ≥нвести≠ц≥й. «м≥на к≥лькост≥ грошей через ефект процентних ставок найсильн≥ше впливатиме на обс¤г нац≥онального виробництва, коли крива попиту на грош≥ в≥дносно крута, а крива ≥нвестиц≥йного попиту Ч в≥дносно положиста. «м≥на пропозиц≥њ грошей буде недостатньо ре≠зультативною, коли крива попиту на грош≥ буде положистою, а кри≠ва ≥нвестиц≥йного попиту Ч крутою.

« нашого анал≥зу випливаЇ, що внасл≥док монетарноњ пол≥тики зм≥нюЇтьс¤ процентна ставка, що позначаЇтьс¤ на ≥нвестиц≥йних видатках, а в≥дтак ≥ на обс¤з≥ нац≥онального виробництва. ѕроте в економ≥ц≥ ≥снуЇ ≥ зворотний зв'¤зок: р≥вень ¬¬ѕ впливаЇ на р≥внова≠жну процентну ставку. –≥ч у т≥м, що операц≥йний компонент кривоњ попиту на грош≥ пр¤мо залежить в≥д р≥вн¤ ном≥нального ¬¬ѕ. ÷е означаЇ, що зб≥льшенн¤ ¬¬ѕ, викликане пол≥тикою "дешевих гро≠шей", п≥двищуЇ попит на грош≥, що почасти нейтрал≥зуЇ ≥мпульси "дешевих грошей" до зниженн¤ процентноњ ставки. ѕол≥тика "до≠рогих грошей" зменшуЇ ном≥нальний ¬¬ѕ ≥ водночас звужуЇ попит на грош≥ та послабл¤Ї ≥мпульс до п≥двищенн¤ процентноњ ставки, спричинений пол≥тикою "дорогих грошей".

ћонетарна пол≥тика, зм≥нюючи пропозиц≥ю грошей ≥ процентн≥ ставки, впливаЇ на обм≥нний курс, а в≥дтак ≥ на основн≥ макроеконом≥чн≥ зм≥нн≥. Ќаприклад, зб≥льшенн¤ пропозиц≥њ грошей та в≥дпов≥д≠не зниженн¤ процентних ставок зменшують попит на нац≥ональну валюту з боку нерезидент≥в. ” результат≥ курс нац≥ональноњ валюти знижуватиметьс¤. ÷е спри¤тиме зростанню експорту та зменшенню ≥мпорту, що зб≥льшуватиме чистий експорт ≥ обс¤г нац≥онального виробництва.

–езультативн≥сть монетарноњ пол≥тики ќбмежуЇтьс¤ чинниками, що властив≥ сукупн≥й пропозиц≥њ. ¬икористовуючи криву сукупноњ пропозиц≥њ, можна ви¤вити, ¤к зм≥ни сукупних видатк≥в, викликан≥ монетарною пол≥тикою, розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж зм≥нами у реальному обс¤з≥ виробництва та зм≥нами р≥вн¤ ц≥н.

ќднак ¤кщо економ≥ка дос¤гла р≥вн¤ повноњ зайн¤тост≥ або пере≠вищила його, то зб≥льшенн¤ сукупного попиту майже не вплине на обс¤г нац≥онального виробництва та зайн¤т≥сть, але ≥стотно п≥двищить р≥вень ц≥н. ¬икладен≥ м≥ркуванн¤ стосую≠тьс¤ вплив≥в монетарноњ пол≥тики на нац≥ональну економ≥ку у корот≠костроковому пер≥од≥. ” довгостроковому ж пер≥од≥, ¤к вважають б≥ль≠ш≥сть економ≥ст≥в, зм≥ни пропози≠ц≥њ грошей переважно п≥двищують р≥вень ц≥н ≥ не впливають на реаль≠ний обс¤г виробництва, що назива≠ють нейтральн≥стю грошей.

Ѕ≥льш≥сть економ≥ст≥в уважаЇ, що добре продумати ефективн≥сть мана монетарна пол≥тика волод≥Ї потужним монетарноњ стаб≥л≥зац≥йним потенц≥алом, ¤кий даЇ змогу пол≥тики подолати збуренн¤ в нац≥ональн≥й економ≥ц≥, викликан≥ р≥зними зовн≥шн≥ми ≥ внутр≥шн≥ми чинниками. –езультативн≥сть монетарноњ пол≥тики грунтуЇтьс¤ на тому, що у короткостроковому пер≥од≥ зм≥ни в грошовому сектор≥ економ≥ки справл¤ють вплив на њњ ф≥зичний сектор. ћонетарна по≠л≥тика Ї досить гнучкою Ч њњ можна швидко зм≥нювати. Ќаприклад, центральний банк може щоденно купувати або продавати державн≥ ц≥нн≥ папери, впливаючи на поточн≥ й пром≥жн≥, а в≥дтак ≥ на основ≠н≥ макроеконом≥чн≥ зм≥нн≥.

як св≥дчить економ≥чна ≥стор≥¤ багатьох крањн, ефективн≥сть мо≠нетарноњ пол≥тики значною м≥рою залежить в≥д незалежност≥ цент≠рального банку в≥д виконавчоњ влади, а також в≥д дов≥р'¤ економ≥чних суб'Їкт≥в до його пол≥тики. ” р≥зних державах центральний банк по≠с≥даЇ р≥зне м≥сце у систем≥ влади: в одних в≥н Ї п≥дрозд≥лом виконав≠чоњ влади, а в ≥нших Ч значною м≥рою не залежним в≥д њњ ≥нших г≥лок. Ќаприклад, у —Ўј кер≥вництво ‘–— призначаЇтьс¤ ѕрези≠дентом на 14-р≥чний терм≥н, ≥ кер≥вництво ‘–— не можна в≥дправи≠ти у в≥дставку, коли ѕрезидент не задоволений його р≥шенн¤м.

1	2	3	4	5

Ќазва: ÷ентральний банк та його роль у нац≥ональн≥й економ≥ц≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (4569 прочитано)