Ѕанк≥вська справа > ÷ентральний банк та його роль у нац≥ональн≥й економ≥ц≥

Ѕагато економ≥ст≥в досл≥джували проблему впливу незалежност≥ центрального банку на ефективн≥сть монетарноњ пол≥тики. ¬они об≠числювали ≥ндекс незалежност≥ центрального банку, ¤кий грунтуЇть≠с¤ на таких показниках, ¤к тривал≥сть повноважень його кер≥вницт≠ва, можливост≥ впливу виконавчоњ влади на правл≥нн¤ центрального банку, частота контакт≥в м≥ж ур¤дом ≥ центральним банком, меж≥ участ≥ центрального банку у справ≥ кредитуванн¤ державного секто≠ра, способи розв'¤занн¤ проблем деф≥циту державного бюджету, та ≥нших оф≥ц≥йних характеристиках банку, що заф≥ксован≥ у його ста≠тут≥. ¬≥дтак науковц≥ д≥йшли висновку про на¤вн≥сть залежност≥ м≥ж ступенем свободи д≥й центрального банку ≥ темпом зростанн¤ за≠гального р≥вн¤ ц≥н. ¬исновок цих досл≥джень такий: що вищий сту≠п≥нь незалежност≥ центрального банку, то нижч≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ "в крањн≥. ” крањнах з перех≥дною економ≥кою також простежуЇтьс¤ по≠д≥бна законом≥рн≥сть.

ћонетарна пол≥тика добре працюЇ, ¤кщо немаЇ порушень у њњ передавальному механ≥змов≥, ¤к≥ можуть знижувати або нав≥ть зво≠дити нан≥вець зусилл¤ њњ творц≥в. Ќаприклад, в≥дсутн≥сть реакц≥њ су≠купних видатк≥в на зм≥ну ставки процента розриваЇ зв'¤зок м≥ж коливанн¤м пропозиц≥њ грошей та обс¤гом нац≥онального виробни≠цтва. ÷≥ збоњ особливо пом≥тн≥ у крањнах з перех≥дною економ≥кою. ” таких крањнах ≥нвестори б≥льше реагують на загальний стан макро-економ≥чного середовища, н≥ж на зм≥ну процентних ставок.

“а й у крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою проведенн¤ монетарноњ пол≥тики стикаЇтьс¤ з низкою ускладнень. ѕо-перше, зро≠станн¤ р≥вн¤ в≥дкритост≥ нац≥ональноњ економ≥ки означаЇ, що про≠центна ставка у крањн≥ дедал≥ б≥льше визначаЇтьс¤ св≥товою процен≠тною ставкою. Ѕанк≥вництво ≥ ф≥нанси стають глобальною галуззю. ѕриплив кап≥талу до крањни чи в≥дплив кап≥талу з нењ можуть п≥д≥рвати њњ монетарну пол≥тику.

ѕо-друге, енерг≥йна пол≥тика "дорогих грошей" може зменшити резерви комерц≥йних банк≥в до р≥вн¤, за ¤кого банки змушен≥ ско≠ротити обс¤ги кредит≥в до небезпечного дл¤ економ≥ки. ÷е створюЇ серйозн≥ труднощ≥ дл¤ проведенн¤ монетарноњ пол≥тики у фаз≥ спа≠ду. « ≥ншого боку, пол≥тика "дешевих грошей" може зб≥льшити над≠лишков≥ резерви комерц≥йних банк≥в. ƒо того ж така пол≥тика не га≠рантуЇ, що комерц≥йн≥ банки зб≥льшать позики ≥ пропозиц≥¤ грошей у нац≥ональн≥й економ≥ц≥ зросте. Ќаселенн¤ та д≥лов≥ п≥дприЇмства можуть розладнати плани центрального банку, ¤кщо не братимуть надлишков≥ резерви у позику.

ѕо-третЇ, перешкодою, ¤ка ускладнюЇ проведенн¤ монетарноњ пол≥тики, Ї швидк≥сть об≥гу грошей. ƒе¤к≥ економ≥сти вважають, що швидк≥сть об≥гу грошей може зм≥нюватис¤ у напр¤м≥, протилежному до зм≥н њхньоњ пропозиц≥њ, що гальмуЇ або нейтрал≥зуЇ зм≥ни у про≠позиц≥њ грошей, зумовлен≥ монетарною пол≥тикою. ѕ≥д час ≥нфл¤ц≥њ, коли зд≥йснюЇтьс¤ пол≥тика "дорогих грошей", ¤ка обмежуЇ њх про≠позиц≥ю, швидк≥сть об≥гу грошей може зб≥льшитис¤, що може зб≥ль≠шити видатки, а в≥дтак ≥ сукупний попит. "–≥ч у т≥м, що сукупн≥ ви≠датки можна розгл¤дати ¤к пропозиц≥ю грошей, помножену на швидк≥сть њхнього об≥гу. «меншенн¤ пропозиц≥њ грошей буде нейт≠рал≥зовано зростанн¤м швидкост≥ њхнього об≥гу ≥ навпаки, коли зд≥йснюютьс¤ заходи дл¤ зб≥льшенн¤ пропозиц≥њ грошей п≥д час спа≠ду, швидк≥сть об≥гу грошей може зменшуватис¤, що стримуватиме зб≥льшенн¤ сукупних видатк≥в.

÷е ¤вище може зумовлюватис¤ попитом на грош≥ ¤к активи. Ќа≠приклад, пол≥тика "дешевих грошей" означаЇ зб≥льшенн¤ пропози≠ц≥њ грошей щодо попиту на них ≥, отже, зниженн¤ процентноњ став≠ки. «≥ зниженн¤м процентноњ ставки зменшуЇтьс¤ альтернативна варт≥сть волод≥нн¤ гр≥шми. “ому економ≥чн≥ суб'Їкти нагромаджу≠ватимуть б≥льш≥ суми грошей щодо альтернативних актив≥в. ÷е означаЇ, що грош≥ пов≥льн≥ше переход¤ть з рук у руки Ч в≥д домогосподарств до ф≥рм ≥ навпаки, ≥ швидк≥сть об≥гу грошей зменшуЇтьс¤. ѕол≥тика "дорогих грошей", генеруючи зворотну посл≥довн≥сть по≠д≥й, може прискорити швидк≥сть њхнього об≥гу.

Ќарешт≥, вплив монетарноњ пол≥тики на нац≥ональну економ≥ку може ускладнюватис¤ або нав≥ть тимчасово нейтрал≥зуватис¤ зм≥на≠ми у крив≥й попиту на ≥нвестиц≥њ. ѕрипуст≥мо, що центральний банк за допомогою свого ≥нструментар≥ю п≥двищуЇ процентну ставку, щоб обмежити сукупний попит ≥ упередити зростанн¤ ≥нфл¤ц≥њ. ѕроте ц¤ пол≥тика може слабо або й узагал≥ не вплинути на ≥нвести≠ц≥йн≥ видатки, ¤кщо функц≥¤ ≥нвестиц≥й перем≥щуЇтьс¤ вправо унасл≥док д≥лового оптим≥зму або технолог≥чних нововведень, що зб≥льшують граничний продукт кап≥талу. “ому дл¤ недопущенн¤ зростанн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ центральному банков≥ доведетьс¤ р≥зко п≥двищувати процентн≥ ставки, що може спричинити глибокий спад нац≥ональноњ економ≥ки. ≤ навпаки, за значного д≥лового песим≥зму ” фаз≥ спаду крива ≥нвестиц≥йного попиту може перем≥щуватис¤ вл≥во ≥ знизити результативн≥сть монетарноњ пол≥тики.

1	2	3	4	5

Ќазва: ÷ентральний банк та його роль у нац≥ональн≥й економ≥ц≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (4569 прочитано)