Ѕанк≥вська справа > ÷ентральний банк та його роль у нац≥ональн≥й економ≥ц≥

ќднак результати в≥д зм≥ни обл≥ковоњ ставки залежать не в≥д цен≠трального банку, а в≥д комерц≥йних банк≥в. якщо, наприклад, об≠л≥кову ставку знижено, але небагато банк≥в хочуть вз¤ти дисконтн≥ позики, то це може не вплинути на резерви банк≥в ≥ пропозиц≥ю гро≠шей. ќбс¤г позик у центрального банку визначаЇтьс¤ не лише р≥в≠нем обл≥ковоњ ставки, а й варт≥стю отриманн¤ позики з альтернатив≠них джерел, зокрема р≥внем процентноњ ставки на м≥жбанк≥вському ринку. якщо процентна ставка на цьому ринку нижча за обл≥кову, то обс¤г позик комерц≥йних банк≥в у центрального зменшуЇтьс¤.

Ќасл≥дки зм≥ни обл≥ковоњ ставки досить невизначен≥ дл¤ нац≥о≠нальноњ економ≥ки, бо центральний банк не може точно передбачи≠ти обс¤г кредит≥в, ¤к≥ в≥зьмуть у нього комерц≥йн≥ банки. «агалом зм≥на обл≥ковоњ ставки здеб≥льшого сигнал≥зуЇ про нам≥ри централь≠ного банку щодо майбутньоњ монетарноњ пол≥тики.

Ќорма резервуванн¤. ÷ентральний банк може впливати на здат≠н≥сть створювати грош≥, зм≥нюючи норму резервуванн¤. ѕ≥двищенн¤ норми резервуванн¤ зб≥льшуЇ величину обов'¤зкових резерв≥в, що њх повинн≥ збер≥гати банки. ≤накше кажучи, надлишков≥ резерви перевод¤тьс¤ в обов'¤зков≥, що зменшуЇ здатн≥сть комерц≥йних бан≠к≥в до створенн¤ грошей через наданн¤ позик. ¬одночас п≥дви≠щенн¤ норми резервуванн¤ означаЇ зменшенн¤ розм≥ру грошового мультипл≥катора, а це ще б≥льшою м≥рою звужуЇ пропозиц≥ю гро≠шей.

«ниженн¤ норми резервуванн¤ зменшуЇ обов'¤зков≥ резерви, пе≠ревод¤чи њх у надлишков≥, що зб≥льшуЇ здатн≥сть банк≥в створювати грош≥ через наданн¤ позик. ¬одночас зростанн¤ розм≥ру грошового мультипл≥катора посилюЇ цю здатн≥сть комерц≥йних банк≥в.

ќтже, норма резервуванн¤ впливаЇ на здатн≥сть банк≥вськоњ систе≠ми створювати грош≥ за двома напр¤мами. ѕо-перше, вона зм≥нюЇ ве≠личину надлишкових резерв≥в комерц≥йних банк≥в. ѕо-друге, вона зм≥нюЇ розм≥р грошового мультипл≥катора.

«м≥на норми резервуванн¤ Ї дуже сильним знар¤дд¤м впливу на пропозиц≥ю грошей. “ому центральний банк використовуЇ цей зас≥б пор≥вн¤но р≥дко. –≥ч у т≥м, що п≥двищенн¤ ц≥Їњ норми може спричи≠нити раптов≥ труднощ≥ банк≥в з низькими наднормативними резер≠вами. „аста зм≥на норми резервуванн¤ вимагала б в≥д комерц≥йних банк≥в п≥дтримувати значний р≥вень резерв≥в, щоб мати змогу у будь-¤кий момент виконати п≥двищен≥ резервн≥ вимоги. ÷е зменшу≠вало би прибутки банк≥в, оск≥льки наднормативн≥ та обов'¤зков≥ ре≠зерви не принос¤ть процента.

« ус≥х знар¤дь монетарноњ пол≥тики у розвинут≥й ринков≥й еко≠ном≥ц≥ найважлив≥шими, безперечно, Ї операц≥њ на в≥дкритому ринку, ¤к≥ мають к≥лька значних переваг. ѕо-перше, центральний банк пов≠н≥стю контролюЇ обс¤г операц≥й на в≥дкритому ринку, тод≥ ¤к, на≠приклад, в≥н може заохочувати брати дисконтн≥ позики, але не може контролювати њхн≥й обс¤г.

ѕо-друге, операц≥¤м на в≥дкритому ринку притаманна гнучк≥сть. якщо ви¤влено помилки у проведенн≥ операц≥њ на в≥дкритому рин≠ку, то центральний банк може негайно зм≥нити цю операц≥ю на про≠тилежну.  р≥м того, державн≥ ц≥нн≥ папери можна продавати у вели≠ких або малих к≥лькост¤х, ≥ вплив цього знар¤дд¤ на резерви банк≥в буде негайним.

ѕо-третЇ, операц≥њ на в≥дкритому ринку пор≥вн¤но з≥ зм≥ною норми резервуванн¤ працюють витончен≥ше. –≥ч у т≥м, що зм≥на норми резервуванн¤ може р≥зко позначитис¤ на прибутках банк≥в, тод≥ ¤к операц≥њ на в≥дкритому ринку не впливають пом≥тно на при≠бутков≥сть банк≥в.

÷≥л≥ та завданн¤ монетарноњ пол≥тики

÷ентральний банк використовуЇ знар¤дд¤ монетарноњ пол≥тики дл¤ стаб≥л≥зац≥њ нац≥ональноњ види монетарноњ економ≥ки, зокрема дл¤ дос¤гненн¤ таких ц≥лей: пол≥тики: 1) економ≥чне зростанн¤; 2) високий р≥вень зайн¤тост≥; 3) стаб≥льний р≥вень ц≥н; 4) стаб≥ль≠н≥сть на ф≥нансових ринках; 5) стаб≥льн≥сть процентних ставок; 6) стаб≥льний курс нац≥ональноњ валюти.

’оча багато ≥з ц≥лей монетарноњ пол≥тики зб≥гаютьс¤ (наприклад, висока зайн¤т≥сть поЇднуЇтьс¤ ≥з економ≥чним зростанн¤м), але окрем≥ суперечать одн≥ одним. “ак, дос¤гненн¤ стаб≥льного р≥вн¤ ц≥н часто не в≥дпов≥даЇ таким ц≥л¤м, ¤к стаб≥льн≥сть процентних ста≠вок ≥ високий р≥вень зайн¤тост≥ у короткостроковому пер≥од≥. –≥ч у т≥м, що коли нац≥ональна економ≥ка перебуваЇ у фаз≥ п≥днесенн¤ ≥ безроб≥тт¤ зменшуЇтьс¤, то процентн≥ ставки та ≥нфл¤ц≥¤ можуть п≥днестис¤. якщо, наприклад, центральний банк хоче не допустити зростанн¤ процентних ставок ≥ купуватиме державн≥ обл≥гац≥њ, що п≥двищуватиме ц≥ни на них ≥ знижуватиме процентн≥ ставки, то про≠позиц≥¤ грошей зб≥льшуватиметьс¤ ≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ зростатимуть. « ≥ншого боку, ¤кщо центральний банк упов≥льнить зростанн¤ гро≠шей, щоб стримати темпи зростанн¤ ц≥н, то у короткостроковому пер≥од≥ ≥ процентн≥ ставки, ≥ безроб≥тт¤ можуть зрости. ќтже, в≥н маЇ вибирати м≥ж протилежними речами.

ќднак центральний банк не може пр¤мо дос¤гти поставлених ц≥лей: наприклад, п≥двищити р≥вень зайн¤тост≥ чи знизити темпи ≥н≠фл¤ц≥њ. ¬≥н маЇ три основн≥ знар¤дд¤, використанн¤ ¤ких може в≥д≠чутно вплинути на нац≥ональну економ≥ку. ” конкретн≥й ситуац≥њ центральний банк вибираЇ наб≥р зм≥нних, певного р≥вн¤ ¤ких по≠тр≥бно дос¤гти, щоб реал≥зувати поставлен≥ ц≥л≥. ѓх називають про≠м≥жними зм≥нними, або пром≥жними завданн¤ми; до них належать гро≠шов≥ агрегати (ћ1 чи ћ2) та короткостроков≥ та довгостроков≥ процентн≥ ставки, ¤к≥ пр¤мо пов'¤зан≥ з р≥внем зайн¤тост≥ та ц≥н.

ѕроте центральний банк не може пр¤мо впливати ≥ на пром≥жн≥ зм≥нн≥ за допомогою своњх трьох знар¤дь монетарноњ пол≥тики. “ому в≥н вибираЇ ще конкретн≥ший наб≥р зм≥нних, ¤к≥ називають поточ≠ними зм≥нними, або поточними завданн¤ми. ƒо них належать грошов≥ агрегати (грошова база) ≥ агрегати резерв≥в (наприклад, власн≥ резерви, що становл¤ть р≥зницю м≥ж резервами та дисконтними позиками), а також процентн≥ ставки (наприклад, ставка на вексел≥ скарбниц≥).

«а становищем пром≥жних ≥ поточних зм≥нних можна судити про ефективн≥сть реал≥зац≥њ вибраноњ центральним банком стратег≥њ.

ѕроведенн¤ монетарноњ пол≥тики ускладнюЇтьс¤ тим, що цент≠ральний банк не може одночасно стаб≥л≥зувати ≥ процентн≥ ставки, ≥ пропозиц≥ю грошей. ўоб зрозум≥ти це твердженн¤, спочатку з'¤су≠Їмо, чому намаганн¤ стаб≥л≥зувати пропозиц≥ю грошей веде до втра≠ти контролю за зм≥ною процентних ставок. ѕрипуст≥мо, що цент≠ральний банк хоче стаб≥л≥зувати пропозиц≥ю грошей. “ому у модел≥ ринку грошей криву пропозиц≥њ грошей зображено у вигл¤д≥ вер≠тикальноњ л≥н≥њ (ћ/–)S (рис. 1). ÷ентральний банк оч≥куЇ, що кри≠ва попиту на грош≥ перебуваЇ у положенн≥ L(i1, Y1). ѕроте ц¤ кри≠ва коливатиметьс¤ у певному ≥нтервал≥, наприклад в≥д L(≥2, Y2) до L(i3, Y3) Ч унасл≥док неспод≥ваних зб≥льшень або зменшень обс¤г≥в нац≥онального виробництва або зм≥н у р≥вн≥ ц≥н. ќтже, реал≥зац≥¤ за≠вданн¤ щодо стаб≥л≥зац≥њ пропозиц≥њ грошей означаЇ, що процентн≥ ставки коливатимутьс¤.

ѕрипуст≥мо тепер, що центральний банк хоче стаб≥л≥зувати про≠центну ставку, оск≥льки њњ коливанн¤ негативно впливають на ≥нвес≠тиц≥йн≥ видатки, а через мультипл≥катор видатк≥в Ч на всю нац≥о≠нальну економ≥ку (рис. 2). ѕри цьому в≥н спод≥ваЇтьс¤, що крива попиту на грош≥ перебуватиме у положенн≥ L(≥1, Y1), а процентна ставка Ч на р≥вн≥ i1. ѕроте крива попиту перем≥щуватиметьс¤ унас≠л≥док зм≥н в обс¤гах виробництва або р≥вн≥ ц≥н. якщо, наприклад, ц¤ крива перем≥ститьс¤ вл≥во у положенн¤ L(≥2, Y2), тод≥ процентна ставка опуститьс¤ нижче р≥вн¤ i1 ≥ ц≥на обл≥гац≥й зросте. ўоб ста≠б≥л≥зувати цю ставку на р≥вн≥ i1 центральний банк, наприклад, про≠даватиме обл≥гац≥њ доти, доки пропозиц≥¤ грошей не зменшитьс¤ до (ћ/–)2S , за ¤коњ процентна ставка перебуваЇ на р≥вн≥ i1.

якщо ж крива попиту перем≥щуватиметьс¤ у положенн¤ L(≥3, Y3) ≥ процентна ставка повзтиме вгору, то центральний банк може ста≠б≥л≥зувати процентн≥ ставки, купуючи державн≥ обл≥гац≥њ, що не до≠пустить зниженн¤ ц≥н на обл≥гац≥њ. ÷ентральний банк купуватиме обл≥гац≥њ доти, доки пропозиц≥¤ грошей не зб≥льшитьс¤ до (ћ/–)^, а процентна ставка не встановитьс¤ на р≥вн≥ /,. як бачимо, стаб≥л≥за≠ц≥¤ процентних ставок передбачаЇ зм≥ну пропозиц≥њ грошей.

ќтже, центральний банк завжди стоњть перед дилемою: на чому зосереджуватис¤ Ч на стаб≥л≥зац≥њ процентних ставок чи на контро≠л≥ за пропозиц≥Їю грошей. —уворе дотриманн¤ першого завданн¤ спричин¤Ї коливанн¤ пропозиц≥њ грошей. ≤ навпаки Ч стаб≥л≥зац≥¤ пропозиц≥њ грошей означаЇ коливанн¤ процентних ставок. “ому центральний банк мусить вибрати одну з поточних зм≥нних (напри≠клад, грошову базу чи процентн≥ ставки на державн≥ обл≥гац≥њ), про≠вод¤чи монетарну пол≥тику. ” зв'¤зку з цим можлив≥ три основн≥ вар≥анти такоњ пол≥тики, за ¤ких центральний банк визначаЇ нахил кривоњ пропозиц≥њ грошей.

ѕо-перше, це монетарна пол≥тика, поточним завданн¤м ¤коњ Ї п≥д≠триманн¤ певного р≥вн¤ процентних ставок. ” цьому раз≥ пропозиц≥¤ грошей у нац≥ональн≥й економ≥ц≥ коливатиметьс¤. «≥ зб≥льшенн¤м попиту на грош≥ њхн¤ пропозиц≥¤ зростатиме; ≥ навпаки, з≥ зменшен≠н¤м попиту Ч звужуватиметьс¤. ≤накше кажучи, пропозиц≥ю гро≠шей центральний банк регулюЇ так, щоб п≥дтримати певний р≥вень ном≥нальноњ процентноњ ставки. ” модел≥ грошового ринку цей на≠пр¤м монетарноњ пол≥тики граф≥чно можна зобразити у вигл¤д≥ го≠ризонтальноњ кривоњ пропозиц≥њ. якщо за критер≥й брати пропози≠ц≥ю грошей, то цю монетарну пол≥тику можна назвати гнучкою.

1	2	3	4	5

Ќазва: ÷ентральний банк та його роль у нац≥ональн≥й економ≥ц≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (4569 прочитано)